Регіональне підприємство запускає новий формат кооперації

За словами Степана Барни, на сьогодні підприємство “Молокія” - це одне найкращих і найефективніших підприємств, що працюють на території Тернопільської області, які переймаються не тільки тим, як отримати прибутки, а й створенням робочих місць. Наразі на підприємстві працює 1400 працівників, які в середньому отримують 7000 гривень на місяць. Це майже на 2000 гривень більше, ніж середній показник по області.

Окрім того, варто зазначити, що сума сплачених податків, близько 30 мільйонів гривень, - це добре наповнення нашого бюджету.

Поруч із цим підприємство створило перший в Україні проект кооперативного руху, за якого відбувається активна співпраця між виробником і переробником продукції.

В даному випадку ми є свідками того, як відроджуються ті традиції, які мали місце раніше. І у подальшому тим шляхом, яким рухається Черкащина разом із підприємством “Молокія”, ми напрацюємо формат із районами Тернопільської області. Основним нашим завданням є відродження села. Село буде жити, коли буде жити тваринництво, коли люди отримуватимуть гарні зарплати за результати своєї праці.

 
Ексклюзивно для AgroReview
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Закарпатті успішно вирощують ківі

Генріх Стратон - селекціонер, захопився ідеєю вирощувати ківі на початку 90-х років, більш того, методом проб і помилок йому вдалося вивести власний сорт, який за якістю нічим не поступається новозеландському, і навіть перевершує його, оскільки здатний витримувати низькі температури.

Про це пише uzhgorod.net.

Втілювати свою ідею селекціонер почав на ділянці біля багатоповерхівки, а тепер розміри господарства, на якому вирощується морозостійкий сорт ківі, досягає 1.5 га землі за межами міста.

В основному, господарство орієнтоване на вирощування саджанців, їх кожен бажаючий може собі придбати, і, дотримуючись інструкції, почати вирощувати екзотичну культуру на своїй присадибній ділянці або на промисловій плантації. Також невелика частина господарства відведена для плодоношення, міні-плантація служить скоріше як наочний приклад для тих, хто планує займатися вирощуванням ківі для реалізації плодів.

«За саджанцями до мене звертаються з усієї країни, як для вирощування на присадибних ділянках, так і на великих плантаціях. Наприклад, фермер з Прикарпаття недавно закупив у мене 300 саджанців. У таких випадках особисто по можливості приймаю участь в створенні плантації. Також певний інтерес до сорту ківі «Карпат Стратона Валентайн» є вже і за межами України. Так нещодавно один фермер з Молдови звернувся за саджанцями нашого сорту для створення промислових плантацій».

При дотриманні оптимальних умов вирощування та догляду морозостійкого сорту ківі перші плоди можна отримати вже через 3 роки з моменту посадки саджанців, а через 6-7 років збирати врожаї не менше 20 кг з одного куща.

Варто відзначити, що культура ця не вимагає спеціальних добрив і отруйних речовин для захисту від шкідників, тому плоди ківі здатні претендувати на звання екологічно чистих і розкрити весь свій вітамінний потенціал.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні тіньовий ринок вилову риби становить близько 3-4 мільярдів гривень

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

«За неофіційними даними зараз тіньовий ринок вилову риби становить близько 3-4 мільярдів гривень на рік. Тобто браконьєрський вилов риби впритул наблизився до обсягів офіційного промислового вилову. Знизити браконьєрство одним сидінням в очеретах не можливо. У першу чергу потрібно робити браконьєрство економічно не вигідним. Потрібно піднімати штрафи на законодавчому рівні до такої міри, щоб кожен браконьєр знав, що штраф буде таким, що доведеться продавати нерухомість. Якщо браконьєр застосовує електровудки або отруйні речовини, то за це повинен загрожувати кримінальний термін»,- сказав Олександр Чистяков.

Він зазначив, що Україна єдина країна на пострадянському просторі, яка досі не ввела сертифікат походження риби.

«У нас єдина країна на пострадянському просторі, яка досі не ввела сертифікат походження риби. Ми як споживачі не можемо знати достовірно, звідки на прилавку магазину з'явилася риба. Фактично більший відсоток нелегально виловленої риби переселився з дрібних ринків та узбіч у магазини. Для того, щоб зробити перевірку в супермаркеті потрібно за два тижні до цього попередити керівництво про цілі і час перевірки. У підсумку самі перевірки перетворюються на фарс»,- резюмував Олександр Чистяков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

80 гектарів виноградників «Масандри» пошкоджені селевими потоками

За повідомленням прес-служби підприємства, точна цифра збитків, які завдала стихія, поки не відома, пише Крим Реалії.

«Потужний удар стихії увечері 18 серпня завдав шкоди судакському філії «Масандри». Точні цифри будуть відомі після більш детального обстеження. Однак, за оперативною інформацією агрослужби, селевим потоком пошкоджено як мінімум 80 гектарів виноградників», – повідомляє російське агентство ТАСС з посиланням на прес-службу підприємства.

Повідомляється, що виноградники «занесені мулом і брудом, деякі посадки повністю знищені: кілки і шпалери забрані в русла річок, виноградники викорчувані». Мова йде, за інформацією прес-служби, про посадки сортів винограду шардоне», «кокур», «чауш», «магарачский», «мускат янтарний».

«Крім того, селевий потік зачепив і тракторну бригаду – зруйновані огорожі. Вся територія, включаючи техніку і будівля бригади, занесене мулом і брудом», – відзначили в «Масандрі».

Увечері 18 серпня у Судаку в результаті сильної зливи були підтоплені житлові будинки в районі русла річки Суук-су, потоки води розмили дорогу на трасі Сімферополь–Судак в бік с. Краснокам'янка.

За офіційною інформацією, в результаті випадання опадів підтоплено 41 домоволодіння на 4 вулицях. Було евакуйовано 76 осіб, з них 23 дитини.

19 серпня в Судаку оголосили режим надзвичайної ситуації муніципального характеру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна імпортує в тисячу разів більше сала, ніж експортує

Про це повідомляє Держстат, пише delo.ua.

Основними імпортерами сала в Україну стали Німеччина і Польща. Так, Німеччина завезла 6,27 тис. тонн продукції на $3,94 млн. Польські виробники продукції поставили в Україну 5,92 тис. тонн. У грошовому виразі імпорт досяг $3,55 млн.

Що стосується експорту, то українські виробники продали на зовнішні ринки всього 14,8 тонн продукції. Експортна виручка склала $16,3 тис.

Купують українське сало наступні країни: Грузія ($7,5 тис.), Казахстан ($6 тис.) і Великобританія ($1,6 тис.).

Падіння експорту сала з України відбулося в 2016 році, коли від продукції відмовилася Росія. Якщо в 2015 році поставки становили $7,74 млн, то вже в 2016 році Україні вдалося продати сала лише на $88,8 тис. Експорт впав у 87 разів.

У 2015 році на частку РФ припадало 99,8% від усього експорту сала. А саме — $7,73 млн. В 2016 році РФ закупила лише 40 кг сала. За перших п'ять місяців 2017 року поставки в цю країну не здійснювалися.

За минулий рік українські виробники українського сала переорієнтували поставки. Так, Україна почала експортувати сало в Австралію ($27,8 тис.), Казахстан ($25,1) і Азербайджан ($19,2). Але так як постачання були в невеликих обсягах, компенсувати падіння обсягів не вдалося. Результати 5 місяців 2017 говорять про те, що і в цьому році не варто очікувати зростання експортних поставок сала з України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сезонна робота: чи вистачило Україні робочих рук у спекотне літо

З відкриттям кордонів ризик браку робочих багаторазово зріс. Як не крути, а заробіток на європейських полях, навіть з огляду на витрати на проживання та харчування, в кілька разів вище, ніж в Україні, пише liga.net.

"Найчастіше фермер зі Швейцарії, Данії, Німеччини забезпечує житло, а іноді і частково - харчування, - розповідає досвідчений збирач ягід за кордоном Богдан Тарасенко. Це може бути звичайний трейлер, обладнаний всім необхідним для життя і обід на поле, недалеко від робочого місця. В Україні на тих же умовах заробити вдається в три-чотири рази менше", - пояснює він.

Незважаючи на очікування, в поточному році на полях немає гострого дефіциту робочих рук. "З року в рік на поля запрошуємо допомагати одних і тих же людей. Звичайно, хтось виїжджає, хтось навпаки, приїжджає в село, заміщаючи вибулих. Іншої роботи в селі немає, тому дефіцит відчувається не дуже гостро", - розповідає фермер з с. Тарасівка Херсонської області Антон Шевчик.

Великий бізнес говорить про те ж. Ситуація з наймом сезонних робітників не змінилася, каже директор по персоналу агрохолдингу HarvEast Лідії Клочан. "У цьому році ми відчуваємо ті ж складності, що і в минулому, коли безвіза не було. Наші заробітчани - це люди, які працюють у нас з року в рік", - розповідає вона.

Відтік робочих рук з України є, свідчать дані рекрутингових порталів. "Попит на сезонних працівників зростає. На нашому сайті в першому півріччі роботодавці розмістили в середньому на 29,3% більше вакансій, ніж за аналогічний період 2016 року", - розповідає директор з розвитку сайту по підбору персоналу Work.ua Сергій Марченко. "У сільському господарстві кількість зарубіжних вакансій в сезон висадки і збору врожаю майже в три рази вище середнього рівня - 6,69%.", - відзначає він.

Проте, до чуток про ажіотажний попит Марченко ставиться скептично. Наприклад, Мінсільгосп Чехії пропонує спростити процедуру дозволу на сезонну роботу для 1500 українців. Якщо враховувати, що кількість зайнятого населення в першому кварталі цього року - 15,9 млн чоловік, то ця квота становить всього 0,009% від загальної кількості працюючих українців. "Крім того, рівень зайнятості серед населення працездатного віку в Україні складає всього 63,3% і є істотні резерви на випадок, якщо українська економіка продовжить зростання і потребуватиме додаткових робочих рук", - аргументує він.

І рекрутери, і роботодавці стверджують, що гострий дефіцит кадрів відчувається перед початком сезону. Щоб заманити і утримати працівників, роботодавці підвищують зарплати. Кращого методу для залучення або утримання кадрів у роботодавців - немає. "У 2017 році HarvEast підвищив оплату праці сезонним працівникам на 39%. Працівникам потрібна мотивація, в тому числі тим, хто приходить до нас тільки на сезонні роботи", - говорить Лідія Клочан.

До європейських розцінок українські роботодавці не дотягують, як би вони вони не старалися. Наприклад, якщо в Україні збирач винограду отримує близько 4000 грн на місяць, то збираючи на полі ягоди в Польщі - € 1300-2000.

Для багатьох сезонні роботи - це хороша можливість заробити. Але тут потрібно бути напоготові. Якщо вакансія довго не закривається, роботодавець може підвищувати суму зарплати і це ще не факт, що вам її заплатять в повному розмірі.

Подібні негативні нюанси не зупиняють українців. За неофіційними даними, тільки в Польщі імовірно проживає і працює близько 1 млн наших співгромадян.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview