186395

Росспоживнагляд оштрафував McDonald's за зайві калорії

Про це повідомляє УНН з посиланням на рішення Арбітражного суду Москви.

Росспоживнагляд в грудні минулого року провів перевірку ресторану McDonald's на вулиці Миклухо-Маклая в Москві і виявив, що підприємство вводить клієнтів в оману щодо споживчих властивостей готової продукції. Так, в бургері "Біг Мак" замість заявленого вмісту вуглеводів 42 грама на 100 грамів виявлено понад 60 грамів на 100 грамів, енергетична цінність склала 570 кілокалокій на 100 грамів, тоді як в технологічній карті було заявлено 503 кілокалорії.

За результатами перевірки Росспоживнагляд в січні привернув ТОВ "МАКДОНАЛЬДС" до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підприємство громадського харчування звернулося до суду із заявою про скасування постанови, однак арбітраж Москви 10 квітня цю заяву відхилив.

"Доказів того, що заявником вжито вичерпних заходів для дотримання обов'язкових вимог чинного законодавства в сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя або наявність об'єктивних обставин, що перешкоджають їх виконанню,суду не представлено.В задоволенні вимог ТОВ" МАКДОНАЛЬДС "відмовити полностью.Решення може бути оскаржене у 10-денний строк з дня його прийняття в Дев'ятому арбітражному апеляційному суді", - зазначено в рішенні.

Ваш вибір 'Подобається'.


Аграрії втратять мільярди гривень від введення квот на імпорт палива

Так вважають у Раді підприємців при Кабінеті міністрів України, пише minprom.ua.

"За офіційною статистикою, в 2016 році витрати на паливо і мастильні матеріали в загальній структурі витрат на виробництво продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва) становили 11,9%, або 24,7 млрд грн. За умови застосування мита в розмірі 30% зазначені витрати зростуть більш ніж на 7 млрд грн., що однозначно спровокує подорожчання сільгосптоварів, негативно вплине на українських споживачів, призведе до втрати експортних ринків", – йдеться в листі Ради на адресу віце-прем'єра Степана Кубіва.

Крім того, в документі вказується на ризик дефіциту нафтопродуктів у період пікового споживання аграріями, пов'язаний з обмеженнями імпорту.

У Раді підприємців підкреслюють, що нафтопродукти є соціально значущим товаром, що використовуються всіма галузями промисловості і безпосередньо впливають на собівартість, ціну кінцевої продукції. "Рада підприємців при Кабміні не підтримує ініціативу застосування будь-яких попередніх або остаточних антидемпінгових заходів на ринку нафтопродуктів ", – йдеться у листі на адресу С. Кубіва.

Як повідомлялося, "Укртатнафта" просить МЕРТ ввести квоти на імпорт бензинів і дизельного палива (ДП) з 1 травня 2018 року. Зокрема, імпорт з РФ і Білорусі (які "Укртатнафта" розглядає в якості єдиного джерела) пропонується з 1 травня обмежити на рівні 50% українського ринку (90 тис. тонн бензинів, 250 тис. тонн ДТ в місяць), з інших країн – 30% українського ринку (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

З 1 липня 2018 року квоту для РФ і Білорусі "Укртатнафта" вважає необхідним знизити до 40% (75 тис. тонн бензинів, 200 тис. тонн ДТ в місяць), з 1 жовтня 2018 року – до 30% (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

На обсяг, що постачається понад квоти, пропонується ввести мито на рівні 29,3% вартості для бензинів, 30,7% – для ДТ.

На думку "Укртатнафти", введення квот дозволить подолати залежність України від поставок з РФ, підвищити завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Заборона на пальмову олію призведе до подорожчання продуктів

 Про це в своєму блозі написала професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко, повідомляє УНН.

За її словами, собівартість пальмової та кокосової олій досить низька за рахунок високої продуктивності. Тому, використовуючи ці олії, вітчизняні виробники здешевлюють кінцевий продукт.

"Їх ціна мінімум в 5-10 разів нижча, ніж, наприклад, соняшникова або ріпакова олії. Якщо порівнювати з молочним жиром, то олії тропічних культур дешевше в сто раз", - розповіла вона.

У світлі цього, заборона на використання пальмової олії в продуктах харчування призведе до їх подорожчання, підкреслила Е.Сидоренко.

"Чи можна в зв'язку з цим очікувати зростання цін на продукти харчування в разі введення заборони? Однозначно! Спред - продукт, виготовлений на основі рослинних жирів, зараз може коштувати 10 грн, а ціни вершкового масла стартують не менше ніж з 40 грн", - зазначила експерт.

Нагадаємо, у ВР зареєстрований законопроект, яким пропонується заборонити використання пальмової олії в продуктах харчування.

На підтримку зазначеної ініціативи вже висловилися в БПП, РПЛ і Опоблоці.

За словами народного депутата Сергія Тригубенка, стрімке зростання показників імпорту "пальми" є наслідком дії мораторію на перевірки підприємців. Також це той показник, який обґрунтовує високий рівень фальсифікату молочної продукції в Україні, вважає політик.

Крім того, він зазначив, що законопроект про заборону пальмової олії в продуктах, незважаючи на всі його недоліки, вартий уваги.



Власником землі в Україні має стати український фермер

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман. передає прес-служба КМУ.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», — сказав глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху — в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», — зазначив прем'єр—міністр.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Холодний березень і спекотний травень: на хороший врожай зернових можна не розраховувати?

Як повідомив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, на сьогоднішній день лише десять областей впоралися з цим завданням, пише atmagro.ru.

Горохом засіяли 63% запланованих площ, цукровим буряком – тільки 28% (у минулому році – 86%). У шести областях почали висівати кукурудзу на зерно.

На Сумщині весняна посівна кампанія тільки почалася. У 2017 році сіяти ярі почали 13 березня – тобто аграрії запізнюються вже на місяць. Через це доводиться прискорювати роботи.

На жаль, прогнози синоптиків на травень невтішні: буде дуже жарко. У західних областях, Вінниччині, Житомирщині та частини Київщини ДСНС оголосили про надзвичайний рівень пожежонебезпеки. Таким чином, не вдасться уникнути швидких втрат вологи з ґрунту, що негативно позначиться на проростання насіння і розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура – пшениця.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Що «гальмує» розвиток українського овочівництва?

Ринок землі може стати поштовхом до розвитку овочевого бізнесу в Україні. Про це повідомив провідний аналітик «ProConsalting» Андрій Мокряков, пише agro-business.com.ua.

За його словами, через мораторій на продаж сільськогосподарських земель, підприємства не мають можливості самостійно скуповувати землю і розвивати бізнес в довгостроковій перспективі. Без врегулювання прав власності на землю в Україні говорити про перспективи в сільському господарстві важко, зазначає експерт.

Ще однією причиною того, що Україні не вдається стати одним з лідерів з виробництва овочів у світі, є економічна криза в країні. Для бізнесу це поняття визначає відсутність доступного кредитування - відсоткова ставка, яка і до 2013 року була досить високою, протягом 2015 початку 2016 року перевищувала 20%. Це, на думку Мокрякова, фактично вбивало потенціал, який кредитування може дати вітчизняному бізнесу. Нині ж НБУ змушений тримати ставку високою в умовах інфляційного таргетування, а тому будь-який чинник, який може викликати зростання цін, автоматично відіб’ється на потенціалі залучення кредитних ресурсів, зазначає аналітик.

«Гальмує» розвиток овочевого фермерства і девальвація гривні. Як наслідок, зростає собівартість вирощування овочів. Йдеться як про обладнання для посадки, збору і зберігання, так і про безпосередньо насіння і хімікати, які в Україні в основному імпортуються.

Овочівники не мають належної державної підтримки, вважає аналітик, оскільки нинішні програми в цьому сегменті обмежуються пільговими кредитуваннями та окремими програмами фінансування у співпраці з міжнародними донорами. Держава орієнтується на значну підтримку виробників зерна, натомість це обмежує розвиток овочівництва.

Недоліка сфери є й низький розвиток ринку українського насіння – майже 97% матеріалу імпортується. Показовим є й те, що промислові підприємства вирощують лише 4% овочів. А решту скуповують у населення трейдери і переробники. Це пояснюється відсутністю великих інвестицій в старт овочевого бізнесу і бажання економити на утриманні працівників та оренді землі.

Також експерти переконані, що слабке місце українського овочівництва – це відсутність технологій сортування, пакування та зберігання. Це заважає успішному експорту овочів, які мають властивість швидко псуватися.

Фахівці резюмують, що ці чинники спричинили відсутність великих підприємств-лідерів на ринку овочівництва, які мають повний комплекс виробництва, переробки та зберігання.

Однак навіть попри всі ці фактори фермери зуміли наростити вирощування овочів з 2010 по 2016 роки. Так, зростання з валового збору в цей період показали кабачки, морква, часник, гарбуз, перець, картопля, буряк та баклажани. Лідерами збору стали кабачки та морква – їхні приріст з 2010 по 2016 роки склав 24,7% та 22,7% відповідно.

Скоротилося вирощування огірків, помідорів та капусти – головно через анексію Криму, де знаходиться велике тепличне підприємство «Кримтеплиця», яке було одним з найбільших овочівників в країні.

Попри це, фахівці вбачають гарні перспективи розвитку для органічного вирощування овочів. За даними профільних асоціацій, ємність ринку органічних овочів щорічно зростає на 10-15 відсотків, і станом на 2017 рік становила близько 40 мільйонів євро.

Аналітики прогнозують, що розвиток овочівництва в Україні може відбутися за таких факторів як виробництва продуктів переробки, орієнтування на експорт та перехід невеликих фермерів в нішеві сегменти.