Селяни, аграрії та атовці погрожують влаштувати акцію протесту під Кабміном через неможливість провести розпаювання землі

Сільський голова села Родниківка Уманського району Черкаської області  Руслан Яремчук подав заяви до обласної та міської прокуратур, обласної міліції та СБУ про вчинення злочину керівництвом головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з вимогою розпочати досудове розслідування,повідомляє прес-служба ВАР.

У заяві він описує ситуацію, коли керівник головного управління Держгеокадастру у Черкаськіій області Ольга Залога своїм наказом передала у приватну власність земельну ділянку площею 2 га на території Родниківки невідомій особі для ведення особистого селянського господарства. Однак, ця земельна ділянка має інше цільове призначення: це – землі промисловості.

Описана подія відбулась на фоні того, що більше 400 жителів села, серед яких  понад 50 атовців, вже кілька років поспіль не можуть отримати дозволу на розпаювання землі у своєму ж населеному пункті. Починаючи із 2014 року КСП «Родниківка», де наразі працює більшість мешканців села, звертається до органів виконавчої влади та судів стосовно отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо приватизації земель. Уже два роки як набуло сили рішення Черкаського окружного адміністративного суду, яке зобов’язує обласний Держгеокадастр надати відповідний дозвіл. Однак, рішення суду до цих пір не виконується.

29 травня селяни, атовці та аграрії провели попереджувальну акцію протесту, перекривши міжнародну трасу М-05 Київ-Одеса на півтори години. Вони вимагали виконання рішення суду та звільнення очільниці обласного Держгеокадастру Ольги Залоги. Підтримали протестувальників і депутати Черкаської обласної ради. Однак, справа з місця так і не зрушилась – обласний Держгеокадастр не надав відповідного дозволу.

Як зазначив керівник КСП «Родниківка» Сергій Войченко, якщо рішення суду і надалі не виконуватиметься, селяни влаштують чергову акцію протесту.

«Працівники КСП «Родниківка» готові протестувати прямо під стінами Кабінету Міністрів. Приїде щонайменше 200 осіб. Ми хочемо, щоб вище керівництво країни почуло, як «працюють» на місцях деякі держслужбовці», - сказав Сергій Войченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

LOZOVA MACHINERY «дали бій» в Лінкольнширі

Єдиний на виставці український виробник грунтообробної техніки, LOZOVA MACHINERY нарівні з провідними світовими брендами, продемонстрував високу ефективність і продуктивність в реальних польових умовах.

Незважаючи на важкі погодні умови та тривалі дощі, дискові борони ДУКАТ зробили якісну поверхневу обробку грунту.

Додатковим тестом для агрегатів стала важкий глинистий перезволоженний грунт з великою кількістю органічної маси. Завдяки подвійним П-образним каткам машини легко пройшли по важкопрохідному грунту.

Місцеві фермери та експерти галузі проявили зацікавленість українською компанією і відзначили високу продуктивність лінійки ДУКАТ.

Великобританія один з найбільш вимогливих ринків. Прагнучи зберегти урожай і підвищити прибуток, місцеві аграрії вибирають найбільш вигідні рішення для свого бізнесу. LOZOVA MACHINERY підтвердили відповідність даним вимогам і отримали репутацію виробника надійної техніки.

Нагадаємо, у ЛОЗІВСЬКИХ МАШИН вже є успішний досвід спільної роботи з однією із провідних британських компаній «Larrington Trailers». У 2017 році український бренд випустив перші універсальні трейлери англійської лінійки – ALBION - 26.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринні рештки фермери розкинули в селі на Тернопільщині

Там фермери викинули перемелені тваринні рештки. Люди стурбовані, адже на вулиці стоїть неймовірна спека і такі відходи - це особлива небезпека, повідомляє 0352.ua

За 2 км від села Купчинці. Мешканці села скаржаться, що тут викинули рештки тварин, через що стоїть неприємний запах коли під’їжджали із вітряної сторони почули запах гною десь за 50 м до цієї купи. А є фото днями раніше, коли сюди нібито вивезли рештки тварин. Селяни кажуть, це була так звана "жижа" з подрібнених відходів тваринного виробництва. Наразі бачимо, крім гною тут нічого не видно. 

"В нас було виявлено факт, що на території сільської ради, на поля, було викинено тваринницькі відходи, нас це дуже збентежило. Вони закопали, засипали, все вроді нормально, але як буде дальше", переймається жителька села Купчинці Ганна Питель. 

Люди кажуть, живучи в селі  розуміють, є ферма, виробництво, і гній потрібно кудись вивозити. Проте зазначають, хотіли б, щоб тваринні рештки правильно утилізували, а особливо у спеку. Жителі додають, наразі із представниками місцевої ферми дійшли порозуміння, аграрії людей запевнили, що більше такої ситуації не допустять. Тож поки що - на слово вірять.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Представлено 3-тє видання експортного портфоліо аграрного сектору України

«Третє видання експортного портфоліо надає чіткі орієнтири в питаннях експорту аграрної продукції. Документ містить актуалізовану статистику щодо аграрної торгівлі, динаміку розвитку українського експорту, перелік товарної номенклатури та важливі контакти галузевих об’єднань», - прокоментувала в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Експортне портфоліо викладене англійською мовою та містить наступні розділи:

- Ukrainian agriculture (українське сільське господарство);

- livestock products (продукції тваринництва);

- milk and dairy products (молоко і молочні продукти);

- grains (зерно);

- vegetables (овочі);

- fruits and fruit products (фрукти та продукти з них);

- tree nuts (горіхи);

- alcoholic and non-alcoholic beverages (алкогольні та безалкогольні напої);

- oil seeds (насіння олійних культур);

- sugar, honey, sugar confectionery (цукор, мед, цукрові кондитерські вироби);

- confectionery (кондитерські вироби);

- vegetable oils and their cleavage products (рослинні олії та продукти з них);

- products of the milling industry (борошномельна продукція);

- residues and waste from the food industries (залишки та відходи харчової промисловості);

- seeds (насіння);

- fish industries (рибна галузь);

- Ukrainian organic products (українська органічна продукція).

Повна версія 3-го видання експортного портфоліо українського аграрного сектору за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці споживають гречку з Казахстану

Посів гречки вже виконано на 53,2%, що становить 51,9 тис. га від запланованої площі на 2019 рік, повідомлє прес-служба UFEB.

«Гречка нині поступається за рентабельністю таким культурам як пшениця, кукурудза та соняшник. Основними виробниками є переробники та бджолярі, які вирощують гречку для підтримки власного бджільництва», - повідомляє експерт Ради з питань експорту продовольства, Людмила Пасічник.

За підсумками чотирьох місяців поточного року  показник виробництва гречаної крупи становив 24,54 тис. т, що на 26% перевищує показник минулого року. Експортний обсяг за аналізований період зріс більше ніж вполовину ( на 56%) до 3,85 тис. т.

Імпортні показники перевищують експортні на 48%.Загалом з січня по квітень поточного року до України було імпортовано 7,34 тис. т гречки. Основним постачальником є Казахстан.

Стосовно цінової ситуації на внутрішньому ринку, то варто відзначити доступність гречки у порівнянні з іншими крупами (окрім ячмінної). Так, згідно з даними Державної служби статистики, у квітні за гречку платили 18,74 грн/кг, тоді як ціна на рис у аналізований місяць склала 24,4 грн/кг, пшоняної крупи - 38,48 грн/кг. Від початку року ціна на гречку зросла на 8,3% ( від 17,14 грн/кг до 18,74 грн/кг).

«Внутрішній попит на гречку буде стабільно високим, підтримкою даної тенденції є не тільки цінова доступність, але і тенденція здорового харчування,» - зазначають аналітики Ради з питань експорту продовольства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

АМПУ інвестує у розвиток портів Азова 1 млрд грн

Так виглядає перелік реальних кроків та ініціатив, що вимагають затвердження на державному рівні та стосуються підтримки українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі, повідомляє прес-служба АМПУ.

Зазначажться, що порти Маріуполь і Бердянськ активно диверсифікують свої потужності з перевалки вантажів. У 2019 році в Маріуполі повинен почати роботу зерновий термінал, а в минулому році нові потужності з перевалки зерна були введені в експлуатацію в Бердянському порту. Необхідними умовами для розвитку цих портів, що мають стратегічне значення для України на Азовському морі, є державні та приватні інвестиції, залучення нових вантажів і комплексний розвиток транспортної інфраструктури регіону.

«Адміністрація морських портів України, зі свого боку, протягом 2018-2020 рр. направить на реалізацію проектів з розвитку інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ близько 1 млрд грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію причалу №4 в рамках реалізації проекту держстивідора «ММТП» з будівництва нового зернового терміналу. Крім того, значна частина цих коштів піде на відновлення паспортних глибин в обох портах, що дозволить повністю використовувати їхні технічні можливості по завантаженню суден і підвищити їх конкурентоспроможність», – заявив на відкритті конференції керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс.

Він також підкреслив, що істотно збільшити інвестиційний потенціал галузі і стати хорошим стимулом для розвитку українських портів, в тому числі на Азові, може зниження розміру обов’язкових відрахувань до бюджету з 90% до 50% для АМПУ і до 30% — для держстівідорів «ММТП» і «БМТП». Для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури.

Також позитивний вплив на ефективність роботи портів на Азові надасть 20% зниження вартості доставки вантажів залізницею, анонсоване наприкінці травня поточного року.

«Я сподіваюся, що найближчим часом механізм надання знижки буде розроблений і затверджений на рівні Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Це істотно розширить можливості портів Маріуполь і Бердянськ, зробить морську логістику більш доступною та зручною як для існуючих, так і для нових вантажовідправників і трейдерів», – підкреслив Вецкаганс.

Ще одним важливим кроком для розвитку транспортної інфраструктури регіону в цілому буде продовження співпраці з ЄС з розробки ТЕО автодороги Маріуполь-Бердянськ-Миколаїв, а також розвитку та електрифікації залізничної гілки на ділянці Запоріжжя-Маріуполь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview