Що відбувається на ринку масла

Основна причина – вплив зовнішнього ринку, сильного зниження цін в Європі і Новій Зеландії, пише ІНФАГРО.

Поставки масла з Білорусі більше не впливають на український ринок. Білоруське масло зараз знову практично повністю направляється в РФ.

Ціни попиту західних трейдерів на українське масло 82% для Африки і Близького Сходу встановилися на рівні 3700-3800 USD/т. Навіть підприємствам з єврономерами складно реалізувати масло в ЄС дорожче 4100 USD/т. Завдяки високим цінам в Росії, зараз знову вигідніше продавати масло в пострадянські країни. Там за нього платять по 4000-4200 USD/т.

На внутрішньому ринку цінового обвалу не сталося лише через девальвовацію гривні. Високожирне масло в крупному опті продається по 125-130 тис. грн/т, а селянське – по 105-110 тис. грн/т. Для поставок в СНД, так й на внутрішньому ринку, ціни на масло могли б найближчим часом збільшитися, якби його пропозиція в країні була меншою. Але і запаси річного товару зараз великі, і виробництво залишається ще досить значним через високу активність операторів ринку сирних продуктів. Навіть в минулому місяці, коли більш гостро стояла проблема експорту сирних продуктів, в Україні було вироблено близько 9,5 тис. т вершкового масла, що всього на 6% менше в порівнянні з безпроблемним серпнем 2017 року.

У вересні виробництво масла, звичайно, знизилося через слабку активність сушильщиків, але все ж його пропозиція істотно перевищує попит.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг боргів агрохолдингів України

Про це йдеться в матеріалі Бізнес-Цензор.

Важливіше суми боргу – його ставлення до EBITDA.

EBITDA (Earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) – прибуток до вирахування податків, відрахувань на амортизацію та відсотків за кредитами. Також цей аналітичний показник називають "доподатковий прибуток". Він є індикатором платоспроможності компанії та здатності погасити борги.

Ті компанії, у яких цифра боргу становить не більше трьох показників EBITDA, вважаються здатними впоратися з борговим навантаженням. Якщо це співвідношення перевищує 4-5, то у компанії, ймовірно, проблеми з погашенням боргів. Залучити додаткові позикові кошти для неї буде проблематично.

Інформацію про фінансові показники компаній Kernel (за 2017 маркетинговий рік), МХП, Астарта, IMC, AgroGeneration і Агротон (за 2017 календарний рік) редакції надав аналітик Concorde Capital Андрій Передерій.

Інформацію про компанії UkrLandFarming БЦ взяв з повідомлення агентства "Інтерфакс-Україна", яке посилається на фінансовий звіт компанії.

В рейтингу компанії розташовані за розміром земельного банку.

UkrLandFarming

Власник: Олег Бахматюк.

Земельний банк: 570 тис. га.

EBITDA: €91 млн.

Чистий борг: $1,68 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 15,8

За словами Олега Бахматюка, на лютий 2018 року показник EBITDA склав $200 млн Але навіть при таких цифрах співвідношення EBITDA до боргу становить 8,4, що критично для компанії.

Фінансові проблеми компанії тривають вже давно. У серпні 2018 року UkrLandFarming і державний "Ощадбанк" розпочав процедуру врегулювання питання з погашенням боргу в розмірі $100 млн.

Крім того, визнані неплатоспроможними банки Бахматюка ("Фінансова ініціатива" та "VAB Банк") заборгували Фонду гарантування вкладів і НБУ 19 млрд грн.

Загальна заборгованість перед кредиторами – близько $1,9 млрд. Найбільші кредитори – Укрексімбанк, Райффайзен банк Аваль, УкрСіббанк і Deutsche Bank/Ощадбанк. Ведуться переговори про реструктуризацію з зовнішніми кредиторами.

В 2014-2017 роках компанія виплатила $507 млн боргів.

Кернел

Власник: Андрій Веревський

Земельний банк: 560 тис. га.

EBITDA: $319,2 млн.

Чистий борг: $612,4 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,92.

На початку 2017 року найбільший виробник олії у світі розмістив п'ятирічні єврооблігації на $500 млн. Організаторами розміщення виступили JP Morgan і ING Bank. Цінні папери "Кернела" забезпечені гарантіями дочірніх підприємств холдингу.

З коштів, залучених при розміщенні єврооблігацій, $130 млн буде інвестовано в будівництво найбільшого в Україні заводу по переробці олійних культур в Старокостянтинівському районі Хмельницької області.

В кінці 2017 року "Кернел" залучив синдикований кредит на $200 млн на 3 роки у європейських банків.

Згідно з повідомленням компанії на сайті Варшавської фондової біржі, трирічна відновлювальна кредитна лінія буде використовуватися для фінансування оборотного капіталу у сфері виробництва соняшникової олії.

Миронівський Хлібопродукт

Власник: Юрій Косюк.

Земельний банк: 370 тис. га.

EBITDA: $455 млн.

Чистий борг: $1,1 млрд.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 2,59.

Агрохолдинг має суттєвий борг, але хороша кредитна історія дозволять компанії домовлятися з кредиторами.

Так, 21 вересня МХП звернувся до власників випущених єврооблігацій з погашенням в 2020 році з проханням змінити умови боргу з погашенням в 2024 і 2026 роках. За згоду Косюк готовий заплатити $5 за кожні $1 тис. номіналу єврооблігацій.

У 2017 і 2018 році МХП вже пропонував власникам єврооблігацій-2020 викуповувати їх, одночасно пропонуючи до розміщення нові єврооблігації з погашенням відповідно до 2024 і 2026 роках.

Крім того, розмір боргу агрохолдингу пов'язаний з великою кількістю інвестиційних проектів. Наприклад, будівництво біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці.

Під цей проект Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) надав агрохолдингу кредит у розмірі 25 млн євро.

Сьогодні МХП є найбільшим виробником і експортером курятини в Україні. У 2017 році підприємства Косюка отримали 1,4 млрд грн дотацій, що склало 42% від загальної суми для аграріїв. У цьому році його Вінницькій птахофабриці вже нараховано 187 млн грн. бюджетних дотацій.

Астарта-Київ

Власник: Віктор Іванчик.

Земельний банк: 250 тис. га.

EBITDA: $133,9 млн.

Чистий борг: $263,9 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,97.

У квітні 2018 Міжнародна фінансова корпорація IFC, яка є членом групи Світового банку, схвалила агрохолдингу довгостроковий кредит на суму до $30 млн.

Співвідношення чистого боргу до EBITDA говорить про те, що агрохолдинг залучає кошти на розвиток бізнесу і не має проблем з погашенням боргів.

"Астарта" – найбільший виробник та експортер цукру в Україні. Частка компанії в загальному виробництві становить 22%. Крім виробництва цукру, "Астарта" спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур, молока і м'яса, а також переробки сої та виробництві біогазу.

ІМК

Власник: Олександр Петров.

Земельний банк: 129,6 тис. га.

EBITDA: $37,8 млн.

Чистий борг: $47 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 1,24

У 2017 ІМК перший раз сплатила дивіденди інвесторам у розмірі 1,66 млн євро.

З 2014 по 2017 агрохолдинг зміг скоротити борг із $130 млн до $64 млн, виплачуючи більше $20 млн тіла боргу щорічно.

На даний момент ІМК продовжує скорочувати борг. Протягом липня-серпня 2017 року агрохолдинг здійснив рефінансування кредитів на $20 млн.

Позикові кошти спрямовуються на операційну діяльність у рослинництві і молочному тваринництві.

AgroGeneration

Власник: французький бізнесмен Шарль Бегбедер.

Земельний банк: 120 тис. га.

EBITDA: $8 млн.

Чистий борг: $54,6 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: 6,83

Результати AgroGeneration в 2017 році були неоднозначними. Несприятливі погодні умови і низькі ціни вплинули на скорочення EBITDA на половину і наростили збиток.

Незважаючи на це, агрохолдинг сформував готівковий потік для покриття капітальних витрат, які в основному були спрямовані на сільськогосподарське обладнання.

На забезпечення врожаю сезону-2018 АgroGeneration залучила $35 млн від "Альфа-банку" і $10 млн за договором на передоплату за майбутній урожай зі швейцарською сільськогосподарською трейдинговою і логістичною компанією Quadra Commodities.

Агротон

Власник: Юрій Журавльов.

Земельний банк: 110 тис. га.

EBITDA: $10,7 млн.

Чистий борг: -$10,2 млн.

Співвідношення чистий борг/EBITDA: -0,95

Від'ємне значення чистого боргу означає те, що "Агротон" практично не має боргових зобов'язань. Для кредитних організацій це добре, адже немає ризиків невиплат.

За словами аналітика Concorde Capital, "Агротон" міг легко погасити чистий борг на дату звітності. Погашення могло не статися з кількох причин. Перша – дата погашення за договором пізніше і на даний момент вигідніше платити відсотки, ніж гасити борг заздалегідь. Друга – гроші могли піти на посівну, щоб потім не брати на неї новий кредит.

В цілому, боргове навантаження вище перелічених агрохолдингів, крім UkrLandFarming і AgroGeneration, в межах допустимого. Не дивлячись на великий борг того ж "Кернела", МХП або "Астарти", ковенанти стоять не вище 3.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії зібрали понад 40 млн тонн зерна

З них зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- кукурудзи – 5,3 млн тонн з площі 930 тис. га (20%) при врожайності  57,3 ц/га;

- гречки – 104 тис. тонн з площі 83 тис. га (76%) при врожайності 12,6 ц/га;

- проса – 65 тис. тонн з площі 41 тис. га (79%) при врожайності 15,7 ц/га.

Продовжується збирання технічних культур, яких намолочено:

- соняшнику – 8,3 млн тонн з площі 3,8 млн га (64%) при врожайності 21,6 ц/га;

- сої – 1,7 млн тонн з площі 697 тис. га (41%) при врожайності 24,5 ц/га;

- ріпаку – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при врожайності 26,1 ц/га.

Цукрових буряків накопано 2,5 млн тонн з площі 52 тис. га (19%) при врожайності 482 ц/га.

Поряд зі збиранням урожаю проходить осіння посівна кампанія. Так, аграрії посіяли 3,3 млн га озимих зернових культур (46%), при прогнозованій площі 7,2 млн га. Крім того, озимого ріпаку при прогнозованій площі 888 тис. га посіяно на 955 тис. га (108%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги виробництва біопалива в Україні щороку збільшуються на 45%

Про це повідомив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало в інтерв’ю Novosti.in.ua., передає прес-служба НААН.

Відтак, обсяги виробництва біопалива щороку збільшуються на 45%. Площа під багаторічними біоенергетичними культурами становить приблизно 6,5 тис.га. На них вирощують вербу (5 тис.га), міскантус (1 тис.га), тополю (0,4 тис.га), а також у меншій кількості світчграс, павловнію тощо.

«Дуже перспективною культурою є цукрове сорго, проте окремо статистика щодо нього не ведеться. Орієнтовно площа посіву цієї культури становить 1,5 тис. га. Загалом цукрове сорго є однією з найпродуктивніших біоенергетичних культур, що дають можливість отримувати понад 120 Гкал/га енергії», — додав Ярослав Гадзало.

Він додав, що сьогодні у структурі відновлюваної енергетики біопаливо займає 81%, проте зростання відбувається переважно за рахунок твердого біопалива, що виробляють із відходів сільського та лісового господарств. Однією з найгостріших проблем галузі є недостатньо дієва державна політика щодо стимулювання виробництва та використання біогазу та біоетанолу. «Чинний зелений тариф дає змогу частково підвищити привабливість виробництва електроенергії з біогазу та біомаси. Нормативно-правова база для розвитку біоетанолу не до кінця розроблена», — пояснив очільник НААН.

Він зазначив, що наразі 11 науково-дослідних установ академії задіяні в реалізації програми «Біоенергетичні ресурси». Крім нових сортів і гібридів цукрового сорго, цукрового буряку, міскантуса, світчграса, верби розроблені технології їх вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Крім того, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН є учасником міжнародних проектів із вирощування біоенергетичних рослин на маргінальних землях України та Європи загалом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японці полюбили український мед

В інтернет-магазині японської компанії Kato Brothers Honey Co. можна купити мед, на якому зображені соняшники. Це соняшниковий мед, вироблений в Україні і розфасований в Японії, пише Delo.UA.

Kato Brothers — один з найбільших в Японії виробників фасованого меду. Два заводи компанії забезпечують близько 30% потреби внутрішнього ринку. На початку поточного тижня її представники відвідали Київ, щоб познайомитися з українськими пасічниками.

"Японським виробникам дуже важливо познайомитися безпосередньо з пасічниками. Це особливість ділової культури. В Аргентині вони знають своїх контрагентів по всій вертикалі — від трейдера до вулика", — пояснював мету зустрічі Віталій Нагорнюк, голова фермерського господарства "Апіс Україна", яке зараз є одним з основних експортерів українського меду в Японію.

За словами Місаші Ойя, директора департаменту продажів і закупівель компанії Kato Brothers, Японія споживає близько 51 тис. тонн меду в рік, з яких лише 5% — з японських пасік. У грошовому вираженні обсяг місцевого ринку в 2017 році склав USD 561 млн.

Близько 70% імпортується з Китаю, але за останні 10 років його частка помітно скоротилася. Адже ще в 2005 році китайський мед становив близько 90% імпорту до Японії.

"Японці воліють натуральний мед. Тому із-за проблем з якістю виробництва, а іноді і фальсифікацією китайської продукції, український мед як раз до речі", — пояснив Андрій Бажин, віце-президент "Спілки пасічників України" з міжнародних питань.

Місаші Ойя пояснив, що кілька років тому його компанія зайнялася пошуком новий постачальників меду. Їх партнери — трейдер Kataoka & Co — запропонували спробувати українську продукцію, імпорт якої майже щороку подвоюється. Якщо у 2014 році це було лише 19 тонн, то в 2017 році — 96 тонн. "Про обсяги поставок і ціни на наступний рік ми ще ведемо переговори", — сказав Ойя.

Крім Китаю, помітну частку японського ринку займають Аргентина, Канада, Угорщина. А от меду з Індії (одного з світових лідерів) тут практично немає. "Він дуже дешевий, але і дуже низької якості", — пояснив представник японської компанії.

Україна входить в топ-5 світових виробників меду. Велика частина продукції експортується. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) у 2017 році українські пасічники експортували майже 68 тис. тонн меду на USD 134 млн.

У компанії "Асканія-Пак" (Київ) кажуть, що за 8 місяців поточного року експортовано 22 тис. тонн (-67% рік до року) меду на USD 46 млн (-43% рік до року). "За моїм прогнозом, в цьому році, Україна продасть близько 50 тис. тонн. Тобто, падіння, в кращому випадку, складе мінімум 40%", — розповів Володимир Рубан, директор "Асканія-Пак".

В Україні виробляється набагато більше меду, ніж споживається на внутрішньому ринку. Основними споживачами українського меду є країни ЄС і США, куди традиційно поставляється приблизно 70% і 30% української продукції.

Українським компаніям важливо відкривати і розвивати нові експортні напрями. За словами Віталія Нагорнюка в Японії, яка як раз і є великим нетто-імпортером солодкого продукту, де немає обмежень на ввезення меду. Однак у японських покупців досить жорсткий вхідний контроль, хоча вартість закупівлі більш приваблива. "Ціна дійсно вище, ніж в ЄС і США, але і вимоги жорсткіші, зокрема параметри безпеки", — пояснює Андрій Бажин.

У "Асканія-Пак" розповідають, що підприємство-експортер і його виробничі потужності повинні бути сертифіковані одним з міжнародних стандартів харчової безпеки HACCP.

Крім того, компанія-експортер повинна бути зареєстрована в держоргані, контролюючому імпорт продуктів харчування та медикаментів в Японію. В Україні така компанія повинна також мати дозвіл на експорт меду в Японію.

Японські імпортери меду часто не починають роботу без проведення власного незалежного аудиту компанії-постачальника. "Вимоги, які пред'являються до якості меду в Японії, є значно жорсткішими порівняно з вимогами ЄС. Зокрема, список параметрів, обов'язкових перевірці, значно ширше. Здійснити перевірку партії меду на відповідність вимогам японського законодавства, силами будь-яких існуючих лабораторій в Україні неможливо — тільки співпрацюючи з провідними європейськими лабораторіями", — зазначає Володимир Рубан.

У "Асканія-Пак" додають, що на медовій полиці в Японії можна зустріти виключно рідкий мед. Там полюбляють світлий прозорий мед,  популярністю також користується мікс ріпакового і акацієвого меду. Але в Україні такого продукту не дуже багато. "Ми виробляємо 95% меду соняшнику, в якому низький вміст фруктози і він швидко кристалізується", — говорить Володимир Рубан.

Українським виробникам і експортерам меду необхідно посилювати свої позиції на тих ринках, де вони вже присутні і не відчувають обмежень. В тому числі і японському, навіть незважаючи на його значну віддаленість, яка впливає на вартість логістики і терміни поставки.

Можливо, тому на японських баночках з українським медом поки що немає прапора нашої країни. Хоча на продукті з Аргентини та Канади — це обов'язковий елемент оформлення. "Канадський і аргентинський мед — поліфлорний, зібраний з різних рослин. А ваш — монофлорний, соняшниковий. Тому ми використовували зображення квітки", — посміхаючись пояснив таке дизайнерське рішення Місаші Ойя.

Але українські експортери меду повинні сприйняти це послання, як сигнал для більш активного просування на зовнішніх ринках бренду "Український мед", як безпечного та якісного продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні закінчується малиновий бум

У майбутньому відбуватиметься пересегментування насаджень, зауважив заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН України Олександр Ярещенко, пише AgroTimes.

За його словами, вже є перші вдалі приклади розвитку кооперативного руху на Львівщині, коли насадження, які були в категорії господарств населення, будуть переходити у формат юридичних осіб (кооперативів) із прицілом на якісну післязбиральну доробку, можливо навіть переробку і експорт.

Експерт додав, що 2017 рік продемонстрував яскраву картинку: якщо продукція не зовсім якісна, не можна розраховувати на гарну ціну.

Читайте також: Чому фермери масово відмовляються від вирощування малини

Ціна на малину з присадибних ділянок падала до 10-12 грн/кг, тоді як підприємства, що мали контракти з переробниками або власну переробку, отримали достатній рівень ціни за умови якості.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview