178171

У ДФС розповіли про податкові злочини в агросфері

Такі висновки зробила ДФС за підсумками позапланових перевірок підприємців в минулому році, передає УНН з посиланням на "Вісник ДФС".

Відзначається, що в минулому році підрозділами аудиту ДФС було проведено 16,6 тис. позапланових перевірок за окремими найбільшими ризиками ухилення від оподаткування. Під час перевірок аудитори акцентували увагу на схемах руху ПДВ.

Під час цих перевірок було відпрацьовано 6,2 тис. вигодонабувачів, 14,8 млрд грн схемного ПДВ, в тому числі 2,6 млрд грн ПДВ від ризикованих імпортерів.

"За результатами проведених заходів донараховано 16,2 млрд грн, з яких узгоджено 8,1 млрд грн, з яких 1,3 млрд вже сплачено", - підкреслили в ДФС.

Під час позапланових перевірок аудитори виявили типові порушення, зокрема:

- нереальні операції з придбання товарів/послуг, які не відбувались/надавалися в обсязі, зазначеному в первинних документах, і/або неможливість їх реальної поставки в зв'язку з відсутністю у постачальника ресурсів, необхідних для виробництва, зберігання і транспортування товарів;

- відсутність первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

"Значна кількість схем ухилення від оподаткування виявлена у найбільш ризикованій сфері діяльності - обігу сільськогосподарської продукції", - резюмували у ДФС.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

МХП вирішив виплатити $80 млн дивідендів

Рада директорів агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП), найбільшого виробника курятини в Україні, затвердила виплату проміжних дивідендів у розмірі $0,7492 на акцію, що приблизно еквівалентно $80 млн, пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням компанії на Лондонській фондовій біржі в четвер, таке рішення було ухвалено після ретельного вивчення діяльності агрохолдингу протягом 2017 фінансового року і двомісячного періоду, що завершився 28 лютого 2018 року.

МХП уточнює, що проміжні дивіденди буде виплачено 26 квітня 2018 року акціонерам, чиї імена внесено до реєстру учасників станом на 20 квітня, за винятком викуплених товариством акцій.

Окрім цього, дивіденди компанії WTI Trading Limited, що належить основному акціонеру МХП Юрію Косюку, можуть бути виплачені пізніше, але до 1 листопада 2018 року без нарахування відсотків.

Як повідомлялося, МХП у 2017 році збільшив чистий прибуток у 3,3 раза порівняно з 2016 роком - до $230 млн за зростання виручки на 13,4% - до $1,288 млрд.

Ваш вибір 'Подобається'.

Посівна-2018: розпочато посів цукрових буряків

У 20 областях продовжується посів ранніх ярих зернових та зернобобових, який проведено на площі 551 тис. га або 23% до прогнозу. У розрізі культур вже посіяно:

- ярого ячменю - 362 тис. га (23%);

- вівса – 21 тис. га (10%);

- пшениці – 27 тис. га (15%);

- гороху – 142 тис. га (34%).

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 5,5 млн га (75% до прогнозу), крім того озимий ріпак - 844 тис. га (84%). У Хмельницькій та Волинській області завершено підживлення озимих зернових.

За оперативними даними областей очікувана забезпеченість насінням ярих культур складає 638 тис. тонн (100% до потреби). Також, з урахуванням перехідних залишків, в сільськогосподарських підприємствах в наявності 1,0 млн тонн поживних речовин мінеральних добрив (101% до заявки).

Для захисту рослин від бур'янів, хвороб та шкідників сільськогосподарських культур товаровиробниками придбано 28,9 тис. тонн засобів захисту рослин (96% до потреби), в тому числі 19,1 тис. тонн (96%) гербіцидів.

 

Волинське господарство покращує продуктивність корів за допомогою освітлення

ПОСП імені Івана Франка (село Губин Перший Горохівського району Волинської області) встановило на своїй фермі жовте та червоне освітлення для кращої продуктивності корів, пише AgroTimes.

Проект пілотний і поки що тестується в одному з хлівів ферми.

LED-освітлення випромінює холодний спектр, а лампи розжарювання – жовтий, теплий спектр.

«Правильно, коли світло на фермі відповідає біоритмам тварини. Його кількість програмується, є нормованим, – розповів заступник директора з питань тваринництва ПОСП імені Івана Франка Дмитро Самсоненко. – Ми використовуємо жовте світло вдень і приглушене червоне – вночі. Відповідно до методики, денне світло збігається з найдовшим світловим днем і з найкоротшою ніччю (приблизно червень-липень).

За його словами, це впливає на споживання сухої речовини – тварини більше їдять. Окрім того, сприяє кращому відтворенню тварин, тому що вони сприймають це як середину літа за світловими циклами.

 

Кукурудза стала найдорожчою експортною культурою

Про це розповіла аналітик ринку зернових і олійних культур компанії «УкрАгроКонсалт» Олена Гесова, пише kurkul.com

«За лютий-березень поточного року ціни на кукурудзу зросли більш ніж на 20%, зробивши її до кінця березня найдорожчою зерновою культурою серед основних експортних позицій», — повідомила експерт.

Ще на початку сезону кукурудза була аутсайдером серед інших культур за ціню та рентабельністю. Проте через сильну засуху в Аргентині, місцеві фермери серйозно скоротили посіви сої та кукурудзи. Що й вплинуло на подорожчання цих культур.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

НБУ порівняв ціни на м'ясо та молочку у пострадянських країнах

Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ, передає УНН.

Першим і головним чинником був індекс споживчих цін. Минулого року інфляція в Росії та Білорусі уповільнилася, натомість в Україні — прискорилася.

“Це, насамперед, відображало відмінності в динаміці цін на базові продукти харчування”, — пояснили в НБУ.

Наступним фактором є рівень заробітних плат, нарівні з яким в Україні зростала вартість продовольчих товарів.

Натомість, протягом минулих років у Росії та Білорусі політика оплати праці була відносно стриманою, зазначили у Нацбанку.

За даними НБУ, ціну продовольчих товарів формує активність експорту відповідних позицій. Протягом минулих років Білорусь експортувала велику кількість м’ясної та молочної продукції до РФ. Разом з тим, через забезпеченість внутрішнього ринку, білоруси не відчули подорожчання цін на дані товари.

“Натомість в Україні, після суттєвого зростання цін у 2014-2015 роках на продукцію тваринництва, у 2016 році відбулося їх стримування через низку шоків, що призвело до збільшення пропозиції харчових продуктів на вітчизняному ринку.

Так у 2016 році Росія поширила продовольче ембарго й на Україну та заборонила транзит українських товарів через свою територію. Частково Україна зуміла переорієнтуватися на інші ринки, у тому числі до країн ЄС.

Однак переорієнтація за окремими видами продукції потребувала часу, а на окремих ринках (наприклад Білорусі) відносні ціни були нижчими, ніж на російському ринку. Додатковими чинниками були переорієнтація турецьких товарів з російського ринку, обмеження на експорт окремої продукції тваринництва через нестабільну епізоотичну ситуацію”, — розповіли у Нацбанку.

На сьогодні в Україні, попри складну ситуацію в тваринництві, обсяги внутрішнього виробництва м’яса (за винятком свинини), молока та молочних продуктів перевищують внутрішні потреби. Проте, з урахуванням експорту, в Україні досі не вистачає власного виробництва практично усіх продуктів тваринництва. Даний чинник має зворотній вплив на стабілізацію внутрішніх цін, підкреслили у Нацбанку.

Аби ціни на внутрішньому продовольчому ринку України не стрибнули вгору на фоні зростання експорту, вітчизняним агрокомпаніям необхідно збільшити обсяги виробництва, зазначають фахівці.

“Експорт м’яса і молочної продукції зараз зростає високими темпами. І цей темп недоречно збавляти країні, яка з кожним місяцем накопичує багатомільярдні борги. Але і формувати дефіцитний внутрішній ринок небезпечно, це відразу позначиться на споживачах ціновим шоком. У такому випадку держава повинна стимулювати виробників збільшувати обсяги продукції шляхом розширення виробництв.

Безумовно, під час економічної кризи бажаючих вкладати кошти у виробництво — небагато. Але для цього запущені аграрні дотацій, які мають спонукати підприємців будувати та реконструювати тваринні комплекси, збільшуючи поголів’я.

На сьогоднішній день ефективність дотацій вже показали птахівники. Мова не тільки про виробників курятини, які за минулий рік збільшили поголів’я, але і виробників індичатини. Останні розраховують, що дотації незабаром допоможуть їм вийти на міжнародний конкурентний ринок. Гірше справи йдуть у сфері утримання великої рогатої худоби і свиней. Виділені цим виробникам дотації зможуть позначитися на споживачах в кращому випадку через декілька років безперервної дії програми держпідтримки. Все через довгу окупність їх виробництва”, — пояснив економічний експерт Павло Мороз.

Нагадаємо, у 2018 році механізм розподілу дотацій був змінений. Держава відмовилася дотувати аграріїв за принципом “хто більше платить податків, той більше отримує держпідтримки”, оскільки в сфері тваринництва виявилося лише два найбільших платники податків: компанії “Миронівський хлібопродукт” Косюка і “Укрлендфармінг” Бахматюка.

Замість квазіакумуляції ПДВ державну підтримку переорієнтували на розвиток тваринницьких комплексів. Зокрема, запропоновано часткову компенсацію погашення тіла кредиту 25% і 30% від вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів.