Україна завозить втричі більше імпортних фруктів, ніж експортує

Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби (ДФС), пише НВ.

Так, експорт кісточкових фруктів (абрикос, вишні, черешні, персиків, слив) з України за минулий рік в натуральному вираженні зріс в 6,2 рази - до 11,7 тис. тонн. При цьому дохід від експорту в грошовому вираженні збільшився відразу в 11 разів, до $9,5 млн.

У той же час імпорт в Україну вищевказаних фруктів склав 38,1 тис. тонн на суму $28,8 млн, тоді як у 2016 році - 29,5 тис. тонн на суму $19,7 млн.

Експорт яблук, груш і айви на зовнішні ринки в минулому році збільшився в 1,6 рази в порівнянні з 2016 роком - до 23,73 тис. тонн. Дохід від експорту збільшився більш ніж удвічі - до $6,9 млн проти $3,1 млн в 2016-му.

Імпорт цих фруктів в Україну за минулий рік збільшився в 1,5 рази - до 42,3 тис. тонн, і обійшовся Україні в $15,6 млн проти $12,1 млн на 2016 році.

Також в 2017 році Україна наростила імпорт бананів на 24% - до 238,3 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт бананів виріс на 5,6% - до $140,6 млн.

Крім цього, Україна імпортувала 265,4 тис. тонн цитрусових, що на 25,6% менше в порівнянні з 2016 роком. У грошовому вираженні імпорт знизився на 12,8% - до $171,6 млн. Ввезення в основному здійснювався з Туреччини (51,5%), Єгипту (12,1%), Іспанії (6,6%).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Тепла зима знищить озимі й спровокує мільярдні збитки

Причина – тепла українська зима. Через неї рослини можуть загинути під час найближчих морозів, попереджають експерти, пише agroday.com.ua.

«При температурі +7-12°С рослини вийшли зі стану спокою, в якому вони повинні знаходитися в цей період. Активізація фізіологічних процесів робить їх беззахисними перед прогнозованим  зниженням температури», — каже Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради, передає ГолосUA.

Не сприяє щедрому урожаєві й цьогорічний сніг, якого випало майже тримісячна норма. Замети швидко розтанули — це може спровокувати грибкові захворювання рослин. За умов подальшого потепління масового ураження сходів не уникнути, впевнений експерт.

Якщо сніг не випаде найближчим часом, морози до -9С можуть пошкодити зимовий ріпак, а морози до -15С – озиму пшеницю, наголошують спеціалісти УкрАгроКонсалт.  

За їх даними, аналогічні погодні умови були в грудні 2015 року, при цьому середньомісячна температура становила +1,9 градуса (температура грудня 2017 року становила +1 градус). Урожай пшениці в 2016 році був високим, на рівні 26,1 млн тонн при рекордній врожайності 4,21 млн т/га. 96-97% врожаю пшениці тоді склала озима пшениця.

Цього сезону озимими засіяли 8,3 млн га, що на 2,6% перевищує показник 2016 року. Якщо навіть частина з цих площ вимерзне, аграрна галузь зазнає мільярдних збитків, каже Денис Марчук.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на продукти: два ймовірні сценарії

У минулому 2017 році суттєво подорожчали практично всі продукти харчування. Основними причинами називають збільшення експорту, африканську чуму свиней і зростання цін на енергоносії. Сайт "Сегодня" поспілкувався з експертами і з'ясував, чого чекати українцям в 2018 році.

В уряді зростання цін на продукти харчування пояснюють, серед іншого, тим, що Україна стала країною-експортером. Про це заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

М'ясо і ковбасні вироби в цьому році подорожчали не тільки через експорт, а й з-за африканської чуми свиней, яка скорочує поголів'я тварин. Так, якщо в січні 2017 р яловичина коштувала 88,08 грн, то на кінець листопада її ціна становила 113,15 грн. Ціна на свинину піднялася в 72,39 грн до 98,45 грн. А кілограм курятини замість 42,02 грн обійдеться в 53,16 грн. Також, за даними Держстату, істотно подорожчало сало: з 40 до 68,23 грн.

Подорожчали і молочні продукти, наприклад, саме молоко піднялося до 18,27 грн, сметана замість 81,7 грн стала коштувати 99,58 грн, а ціна за кілограм масла з 135,83 грн зросла до 160,27 грн. Зате в ціні не сильно виросли овочі, а цукор і зовсім став дешевше на дві гривні.

В уряді запевняють, що в наступному році несподіваного зростання цін не передбачається. Так, Володимир Гройсман ще в жовтні 2017 р заявив, що Національний банк України поліпшив прогноз зростання ВВП і за підсумками року він перевищить 2%, а це значить, що ціни в країні будуть стабільними.

"У наступному році очікуємо 3%, і уповільнення інфляції. Цього року вона буде трохи більше 11%, що цілком природно. Наступного року ціни будуть стабільними, а економіка буде рости", - резюмував Гройсман.

Схожу думку висловив і Борис Кушнірук, глава експертно-аналітичної ради українського аналітичного центру. Правда, експерт зазначає, що одна з головних причин зростання цін на продукти харчування - подорожчання сировинних продуктів, палива та енергоносіїв. У 2018 р на його думку, сировинні продукти дорожчати не будуть, а значить і ціни на продукти харчування в Україні залишаться на тому ж рівні.

"У наступному році ситуація з цінами на продукти харчування буде краще. Частково, тому що ціни на сировинні товари на зовнішніх ринках вже перейшли межу, пов'язану із зростанням цін на нафту. Я не думаю, що нафта буде рости в наступному році, якщо не буде суттєвої дестабілізації. У цьому випадку ціни на сировинні товари не будуть рости, а значить, не буде рости і ціна на продукти харчування", - пояснює Кушнірук.

Експерт додає, що така ситуація обмежить можливості раптового підвищення цін на продукти. Про те, що один з найголовніших чинників, який вплинув - це зростання цін на паливо та енергоносії, говорить і Андрій Новак, голова комітету економістів України.

"Зокрема дизельне паливо зросло на 22% за останній рік, що дуже важливо для аграріїв. Це, як і зростання цін на інші елементи собівартості, переноситься виробниками і торговцями на ціну товару", - пояснює Новак.

А ось, що стосується ситуації з цінами на наступний рік, тут думка експерта кардинально відрізняється. Він каже, що становище нітрохи не покращиться, так як проект бюджету практично ідентичний торішньому.

На думку економічних експертів, підвищення цін на продукти харчування провокує ще і рівень інфляції в країні, який перейшов кордон, передбачуваний урядом на початку року. На наступний рік в бюджет закладена інфляція на рівні 9%, але, за оцінками аналітиків, вона буде вище 10%.

"Ситуація з цінами на продукти харчування буде приблизно такою ж. Тому що згідно з проектом бюджету на 2018 уряд разом з Нацбанком запланували подальшу штучну девальвацію гривні на кінець 2018, вони планують курс долара по 30,1", - говорить Новак.

Він також додає, що для девальвації немає ніяких фінансових і економічних причин.

"Очевидно, що, якщо в проекті бюджету на кінець року закладено курс 30,1, значить і далі буде глибока девальвація гривні, далі будуть рости ціни на енергоносії, так як вони у нас переважно імпортні і куплені за валюту, далі будуть високі темпи інфляції . Тенденції в 2018 р будуть такими ж, як і в 2017 р", - пояснив Новак і заявив, що проект бюджету на 2018 р структурно є копією нинішнього бюджету, а значить, ніяких проривів очікувати не варто.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські солодощі дуже популярні в сусідніх країнах

А головними покупцями українських солодощів виявилися сусідні країни, пише hyser.com.ua.

У 2017 році українські виробники експортували на зовнішні ринки 240,9 тисяч тонн кондитерських виробів. Цей обсяг перевищив показники 2016 року на 10%. У грошовому вираженні солодкий експорт зріс на 16,6%, до 404,7 мільйонів доларів.

Українські виробники продали за кордон солодощів без вмісту какао майже 80 тисяч тонн, що на 2,5 більше, ніж в 2016 році. Шоколаду було експортовано на 4,2% більше – 61 тисячу тонн. А хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів продали на зовнішні ринки на 20,5% більше, ніж у 2016 році – понад 100 тисяч тонн.

Головними імпортерами українських солодощів стали сусідні країни – Польща, Білорусь, Молдова, Казахстан і Грузія.

У той же час в 2017 році зріс імпорт кондитерських виробів в Україну. Так, в минулому році було імпортовано 46,8 тисяч тонн солодощів, що на 36% більше, ніж в 2016 році. У грошовому виразі імпорт зріс на 37% до 168,4 мільйонів доларів. Основними постачальниками кондитерки в Україну стали Польща, Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Болгарія.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітання з Різдвом Христовим

Бажаємо миру і спокою в кожному домі, взаєморозуміння, достатку, любові, щастя, душевної рівноваги, успіхів у всіх починаннях, міцного здоров’я та всіх благ.

Нехай виправдовуються всі очікування і збудуться найзаповітніші мрії! Хай ваше життя наповниться радістю, бажаними перемогами і гарним настроєм!

Нехай єднанням міцніють наші родини, а над Україною засяє зірка оновлення та миру!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Учені розробили метод швидкого вирощування сільськогосподарських рослин

Перші результати вразили – пшениця, тверда пшениця, ячмінь, горох і нут дали по шість партій  врожаю на рік. Різновид ріпаку – канола, – дала чотири урожаї.

Журнал Nature Plants детально розписує, як саме метод швидкого вирощування дозволить підняти продуктивність в сільському господарстві, пише agroday.com.ua

Учені розробили платформу розмноження John Innes Center, використавши уже відомі, а аткож нові технології – теплицю й так зване штучне середовище з посиленим освітленням. Тривалий сонячний денний режим став тим рушієм, що прискорив ріст сільгоспкультур.

Перший урожай пшениці отримали за вісім тижнів й уже назвали подію початком нової «зеленої» революції. Вирахували, що таким способом можна отримати утричі більше урожаю, ніж зазвичай. Метод швидкого вирощування дозволить вченим контролювати генетичні комбінації й створювати більш пристосовані до різних видів клімату сорти збіжжя.

«Побутує думка, що «швидкі» рослини неродючі, низькі й непривабливі, – каже доктор Бранд Вулфф, співробітник Центру Джона Іннеса з Великобританії. – Насправді нові технології дозволяють вирощувати здорову пшеницю, якіснішу й кориснішу, аніж у традиційний спосіб».

В експериментальних теплицях установили світодіоїдні лампи, вони здешевлюють виробництво, а також продовжують світловий день до 22 годин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview