182818
178171

В Україні кількість ферм скорочується, а зарплати ветеринарів ростуть

Про це кореспонденту ГолосUA повідомила експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

За її словами, у зв'язку з скороченням ферм через дуже низьку рентабельність утримання худоби фермери намагаються збільшити продуктивність молока від кожної корови.

«Нові технології, доїльні зали – вони мають на увазі під собою меншу кількість обслуговуючого персоналу. Але знову-таки, нові технології вимагають і нових знань. Особливо у ветеринарії, тому що якщо корова дає багато молока, відповідно, потрібно більше дивитися за її раціонами, балансувати її раціони, дивитися за здоров'ям корови», - описала ситуацію експерт.

Вона уточнила, що за останні кілька років попит на професії ветеринарів і зоотехніків буквально злетів на українських молочних підприємствах, оскільки потрібно багато часу приділяти саме здоров'ю корів.

«На сьогодні дуже затребувані такі спеціальності як ветеринар, зоотехнік. Те що вони дуже затребувані, свідчить і зростання заробітної плати. Якщо ще кілька років тому ветеринари отримували близько 6 тис. грн зарплати, то тепер на великих фермерських комплексах у хороших ветеринарів зарплата не менше тисячі доларів», - уточнила О. Жупінас.

Вона також повідомила, що в 2017 році на сільськогосподарських підприємствах з виробництва молока були працевлаштовані 37 тис. осіб.

Відзначимо, за інформацією Всеукраїнської Аграрної Ради, на підприємствах з виробництва молока і молочних продуктів в 2017 році були працевлаштовані 48 тис. осіб.



Чому інвестори не зацікавлені у приватизації Аграрного фонду

Міністерство аграрної політики і продовольства повідомило, що Аграрний фонд, який Фонд держмайна вніс до списку пріоритетних компаній до приватизації на 2018 рік, провів переговори з інвесторами, які могли б потенційно зацікавитися його приватизацією. Ніхто з інвесторів не виявив інтересу до придбання компанії.

Про це йдеться в матеріалах Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, пише 112.ua.

"Щодо приватизації ПАТ "Аграрний фонд", Мінагропрод інформує, що товариством були проведені переговори з потенційними інвесторами, у ході яких стало відомо, що через відсутність активів, виробничих потужностей і складських приміщень, товариство не викликає інвестиційного інтересу", - сказано в проекті рішення комісії.

У документі йдеться про те, що, згідно з висновками Мінагропроду, приватизація Агрофонду не дозволить забезпечити мету приватизації держмайна, встановлену законом "Про приватизацію держмайна", та забезпечити виконання його основних принципів: "Товариство не має власного виробництва, а основні активи – це кошти на рахунках, дебіторська заборгованість і запаси зерна на інших елеваторах, тому така приватизація пропонує майбутньому інвестору по факту купити кошти за кошти".

У матеріалах ФДМУ вказується, що головний напрям діяльності Агрофонду – торгівля зерном і продуктами його перероблення на внутрішньому і зовнішньому ринках. Ринок збуту – борошномельні та хлібопекарські підприємства. Компанія орендує офісні приміщення для розміщення регіональних відділень по Україні, також для співробітників головного офісу в Києві. Число працівників – 202. До приватизації пропонуються 100% акцій компанії. Чистий прибуток Агрофонду зменшився з 666,4 тис. грн у 2014 році до 48,7 тис. грн в 2016 році.

"Агрофонд" створювався як ціновий регулятор на ринку зерна. Планувалося, що він буде гасити цінові стрибки на зерно і борошно за допомогою товарних інтервенцій.



Які продукти подорожчають до Великодня

Про це розповів директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише agro-business.com.ua.

"Найбільше за минулий рік подорожчало м'ясо та сало. На другому місці овочі. Цього року м'ясо продовжить бути рекордсменом подорожчання. В першу чергу подорожчають елітні сорти м'яса. Наприклад, куряча грудка зросте в ціні більше, ніж цілий бройлер. Теляча вирізка та ошийок також суттєво зростуть в ціні, десь на 45 відсотків, а економ- сегмент подорожчає десь на 30%. Найбільше подорожчання почнеться восени. Єдине, що за моїми прогнозами впаде в ціні це сало", - каже експерт.

З квітня в супермаркетах пройдуть перевірки держспоживслужб на якість продукції. Це також призведе до незначного зростання ціни. Виробникам доведеться більше дотримуватись своїх же стандартів.

Українці з'їдають 90% продукції українського виробництва. Цього року зросте попит на дешеві та дорогі продукти, зникне середній сегмент.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Українцям повернули 6 млн грн за неякісні товари

Про це заявив Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, пише agroday.com.ua.

Зазначається, що 39% заяв зі скаргами від споживачів були задоволені. Зокрема, з приводу якості продовольчих товарів, було задоволено майже 43% розглянутих звернень від громадян.

В результаті споживачам повернули 6 млн грн за неякісні товари та надані послуги. Ця сума у 2 рази перевищує показник попереднього року.
Лапа говорить, що кількість звернень від споживачів до Держпродспоживслужби останнім часом значно зросла, що свідчить про зростання обізнаності вітчизняних споживачів щодо своїх прав. Однак якість підготовки звернень вказує на низький рівень юридичної грамотності українських громадян у сфері захисту своїх прав.

За словами чиновника, служба активно працює над підвищенням рівня освіти вітчизняних споживачів. Зокрема, затверджений план заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів до 2020 року, спрямований на вирішення цього питання.

Загалом за порушення законодавства у сфері захисту споживачів до адміністративної відповідальності у минулому році було притягнуто 1376 осіб на суму 189,7 тис. грн. Крім того, на 644 суб’єкта господарювання було накладено санкції на суму понад 4,3 млн гривень.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Агрохімічний ринок України на порозі чергового шоку

Про це повідомляє infoindustria.com.

«І це незважаючи на те, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) антидемпінгове імпортне мито на російську аміачну селітру зросло втричі з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а на карбамід та КАС встановлена ставка 31,84%», — йдеться у повідомлені.

Так, на виконання доручення уряду, Мінекономіки працює над проектом постанови щодо внесення  відповідних змін до своєї ж постанови від 30 грудня 2015 р. № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», яка була доповнена  20 грудня 2017 року рішенням про заборону ввезення в Україну сульфату амонію, вапнякової селітри. Список хімічних продуктів, які заборонено імпортувати з Російської Федерації, пропонується доповнити добривами групи 3102 і 3105. Це так звані азотні та NPK добрива, які містять азот, фосфор та калій. Вважається, що росіяни збільшивши обсяг імпорту цих добрив, обходять антидемпінгове мито на азотні добрива та шкодять вітчизняному виробникові.

На думку експертів «Інфоіндустрії», такі кроки можуть призвести до гострого дефіциту NPK-добрив на ринку України, оскільки в Україні вони не продукуються, а Білорусь, яка їх виробляє, може перекрити лише 20% потреби українських аграріїв.

«Це величезна загроза для АПК, бо ці зміни відбуваються в сезон, напередодні комплексу весняних польових робіт. В цей період не можна відмовлятися від цієї групи добрив. Замість того, щоб відкрити дискусію, в ході якої знайти розумне рішення, Уряд намагається заборонити повністю імпорт російських добрив в закритому режимі», — додають експерти.

Заборона російського імпорту все одно не вирішує проблему вітчизняних виробників хімічних добрив, оскільки азотні добрива на весну були закуплені, і в разі активного виробництва вітчизняними компаніями, на ринку спостерігатиметься надлишок продукції, тож вони не зможуть реалізувати їх за тими цінами, якими хочуть.

Проблему, яка турбує вітчизняних виробників, слід було б вирішувати іншим шляхом, визначивши на законодавчому рівні, які саме продукти слід відносити до добрив нітратної групи, наприклад, так, як це зроблено в країнах ЄС, де азотними добривами (селітрою) вважаються такі, які містять більше 28% нітрату. Але забороняти імпорт російських NPK, через те, що вони містять азот, просто нерозумно, це вбивче рішення, яке може призвести до серйозних втрат врожаю, підірве фінансовий стан аграріїв.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Британський фермер вимагає прибрати зі словника образливі для свиней вирази

Про це повідомляє британська газета Daily Mail, пише landlord.ua.

Фермер вважає, що стійкі вирази типу eat like a pig – «жерти як свиня», pig-out – «обжерливість» і porker – «жирний, як свиня» не відповідають дійсності і шкодять його бізнесу.

Фергюс Хауи зазначає, що 90% людей люблять смак свинини, але тільки 30% купують м’ясо щотижня через забобони, що воно жирне. «Тепер у свинях на 44% менше жиру, ніж в 1970-і роки, люди ж за цей час стали товщі на 30%», – цитує фермера Daily Mail.

Британська рада з розвитку сільського господарства і садівництва (AHDB) з’ясувала, що сучасні свині значно «стрункіші» за своїх предків. Довга селекція і підвищення вимог до змісту і годівлі свиней зробили свою справу. Багато хто вирощує пшеницю і ячмінь для свиней на своїй фермі, а за раціон для тварин відповідає дієтолог.

Ваш вибір 'Подобається'.