В Україні пропонують змінити ставки земельного податку

"Бюджети сільських громад тримаються на трьох стовпах: бюджеті, комунальному майні та землі. Саме тому наша земля повинна виконувати три функції на селі: створювати робочі місця, приносити дохід не тільки її власникам, а й бути джерелом фінансової підтримки місцевого бюджету. Саме за кошти місцевого бюджету має розвиватися сільська інфраструктура: будуватися дороги, встановлюватися вуличне освітлення, водогони, розвиватися дошкільна освіта тощо. Не буде доходів від землі – намарне чекати активного розвитку села", — зазначає Олег Барна.

Щоб не допустити корупції з боку представників місцевого самоврядування та органів виконавчої влади при встановленні ставки земельного податку, збільшити надходження до бюджетів громад, Олег Барна своїми законопроектами пропонує зміни до Податкового кодексу України, що стосуються ставки земельного податку. Депутат пропонує:

- встановити однакову ставку податку для сільськогосподарських угідь, нормативно грошову оцінку яких проведено, в розмірі 1% (тепер ставка від 0,3% до 1%);

- встановити мінімальний розмір ставки земельного податку (тепер мінімального розміру ставки податку немає) за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) в розмірі 1%. Наразі ставка становить від 0% до 12%);

- зменшити різницю між мінімальним і максимальним розмірами ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, від 1% до 3% (тепер — від 0.3% до 5%);

- відмінити пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

- Такі зміни дадуть можливість збільшити надходження саме до сільських бюджетів, а це створюватиме умови для соціально-економічного розвитку сіл і селищ, зменшить корупційні ризики при розпорядженні землями, забезпечить її ефективне використання. Дуже важливо, що в результаті таких змін зросте суспільна відповідальністьсті власників і користувачів земель перед своїми громадами, селами, в яких вони проживають, — переконаний народний депутат.

Законопроекти, які розробив Олег Барна, — результат його напрацювань у часи роботи на посаді нагірянського селищного голови та спільної співпраці народного депутата із представниками сільських громад. А це означає, що вони продумані практиками й базуються на досвіді, тож їх впровадження матиме добру перспективу для сільських громад.

Джерело: 7days-ua.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створюють безпечні для бджіл пестициди

У той же самий час вирощування культур без використання пестицидів не вигідно, так як шкідники завдають надто великої шкоди вирощуваним культурам. З огляду на це вчені з Мічиганського Державного Університету почали шукати пестициди, які б не шкодили бджолам, пише fainaidea.com.

Учені працювали з піретроїдним пестицидом, який працює шляхом впливу на натрієві канали в нервових і м'язових клітинах комах, які використовуються для передачі сигналів усередині організму. Піретроїди перевантажують нервову систему комахи і тим самим їх вбивають. Бджоли дуже чутливі до більшості подібних пестицидів, але стійкі до інсектицидів тау-флювалинату, який використовується для боротьби з кліщами.

Здавалося б, все просто, потрібно використовувати саме тау-флювалинат, однак до нього мають стійкість і деякі інші комахи, дикі комарі, фруктові мухи і жуки. Вивчивши стійких до пестициду комах, включаючи бджіл, вчені з'ясували, які саме мутації дозволяють уникати вредносного впливу речовини. Саме бджіл рятують специфічні амінокислоти в натрієвих каналах.

Тепер вчені збираються використовувати отриманий досвід для створення безпечних для бджіл пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майже половина інвестиційних проектів в АПК реалізується у тваринництві

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час ІІ Міжнародної агропромислової виставки «EuroAGRO», яка відбулася за організації ПрАТ «Гал-ЕКСПО», польської компанії «Kielce Targi S.A.» та за підтримки Львівської облдержадміністрації.


Метою заходу стало створення платформи для надання виробникам с/г продукції знань і можливостей доступу до інновацій, які сьогодні впроваджує аграрний сектор, вивчення успішного досвіду колег з інших європейських країн, ознайомлення, а також популяризація с/г кооперації та сімейного фермерства.

«Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційних проектів із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн. Реалізація поточних проектів дозволить створити понад 16 тисяч нових робочих місць. Слід зазначити, що більшість проектів здійснюється малим та середнім бізнесом. За напрямами проектів стає помітною тенденція до зміни акцентів на тваринництво, яке складає майже половину від усієї кількості проектів, а саме 49%. Зокрема, скотарство – 25%, свинарство – 14%, птахівництво – 10%», - проінформувала Олена Ковальова.
Серед інших напрямів реалізації інвестиційних проектів:  обробка, зберігання та переробка зернових та технічних культур (21%), овоче- та фруктосховища (9%), переробка сільськогосподарської сировини (7%), багаторічні насадження (5%), зрошення – 10 од. (4%), інші (5%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясо подорожчало на 30% (ІНФОГРАФІКА)

Найбільше здорожчали м'ясо та м’ясопродукти, найменше – яйця.

Зокрема, ціни на м'ясо та м'ясо продукти, від самого початку року росли перманентно щомісяця. Особливо різкий стрибок спостерігався у червні-липні, коли вони дорожчали майже на 5% щомісяця. Загалом станом на жовтень 2017 року  м'ясо та м'ясо продукти подорожчали на 29,2% порівняно з груднем минулого року.

Динаміка цін на молоко була дещо інакшою. До березня вони виросли приблизно на 6%, що пов’язано з сезонними причинами, потім до липня трохи впали, (близько 4%), а у серпні знову почали рости, вирісши до жовтня ще на 10,1 %. Таким чином, з грудня 2016 року по жовтень 2017 загальний ріст цін становить 12,4%. Схожа ситуація і з сиром та твердим сиром, які виробляються з молока, тому логічно, що динаміка цін на них була схожою, і загалом вони подорожчали на 13,6% порівняно з груднем 2016.

Найменше виросла річна ціна на яйця, хоча її зміни протягом року були більш динамічними. Так, від початку року до травня спостерігалося стрімке сезонне падіння цін, вони впали аж на 58%. Швидкий же ріст розпочався восени, лише  за вересень місяць  яйця подорожчали на 31%, і ще на 14,9% - за жовтень. Тобто, з огляду на великі коливання, в середньому за неповний рік ми маємо зростання цін на яйця на 2,1%. 

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і ціна на свинину дуже підстрибнула, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини.

Ситуація з молоком та молочкою частково пов’язана з сезонними коливаннями, а також загальною інфляцією: здорожчанням кормів, енергоресурсів тощо. Хоча тут, здається, велику  роль відіграє і молополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла (наприклад, зараз в різних регіонах приймають молоко від населення приблизно по 5,5 грн, як і минулоріч). Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші? Можливо, державне регулювання цін не потрібно було відміняти?»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині на птахофабриці проводять експеримент

Задушливий сморід у мікрорайонах, передмістях і найближчих населених пунктах Херсона поширювався від мертвих тушок і останків курей, пір'я і посліду. Після скандалу птахофабрика «Чорнобаївська» уклала договір з Маріупольською філією державного підприємства «Укрветсанзавод» по організації збору і утилізації продуктів тваринного походження. Тобто, тепер останки птахів будуть вивозити в Донецьку область і переробляти на кісткове і м'ясо-кісткове борошно, пише Вгору.

З послідом птахів виявилося складніше, але цю проблему теж вже починають вирішувати. Як повідомляє офіційний сайт Херсонської обласної ради, керівництво фабрики з наступного тижня почне вести переговори з фахівцями з питань переробки курячого посліду. Такий досвід, зокрема, успішно застосовується литовськими партнерами господарства.

Також, згідно з «Дорожньою картою» вирішення екологічних проблем з відходами на підприємстві, до 7 грудня цього року планують обробити послід і напоїти птахів ЕМ-препаратами. ЕМ-препарати, або, іншими словами, ефективні мікроорганізми — це концентрати, які містять фотосинтетичні і молочнокислі бактерії, дріжджі, актиноміцети і ферментні грибки. Застосовують їх для переробки органічних відходів в добрива і як біодобавки для худоби і птиці.

До 17 грудня має закінчитися дослідження складу (хімічного, мікробіологічного, наявність паразитів) і кількості посліду, що скупчився на території птахофабрики. До 29 грудня цех промислового стада і Херсонський державний аграрний університет планують підготувати детальний план з переробки посліду. Крім того ХДАУ зобов'язується інформувати громаду про результати експерименту і постійно моніторити знезараження відходів життєдіяльності птахів на підприємстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи вигідний вітчизняний молочний бізнес - опитування

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк, передає прес-служба.

 

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview