150670

Від сировинної України до інноваційної

Основними темами обговорення були питання: як зробити успішним бізнес в Україні, як знайти ідеї та стартовий капітал, які компетенції необхідні для роботи в провідних компаніях. В дискусії взяли участь засновники успішних бізнес проектів:

  • Віталій Ільченко власник групи компанії «Ukravit»;
  • Жанна Крючкова засновник і керуючий партнер “Jansen Capital Management”, заступник Голови Ради директорів будівельної компанії «Stikon Ltd»;
  • Олександр Громика, Президент української асоціації виробників електротехніки, засновник компанії “Saturn”.
  • Костянтин Паливода, голова Правління ПАТ АКБ «Аркада», член Ради Української асоціації Римського клубу, д.е.н.

 

Стартувала дискусія із визначення того, що є ключовим ДНК успіху бізнесмена.

Віталій Ільченко вважає, що ключовими якостями є наполегливість, а також патріотизм. Необхідно завжди ставити собі мету і чітко її реалізовувати, мета має завжди досягатися і оновлюватися.

На думку Жанни Крючкової, домінантним ДНК є здатність бачити, можливості й інтуїція, але основною рисою успішного бізнесмена є наполегливість. «Моїм першим місцем роботи була корпорація «Тойота», це було в 90-х роках. Приступивши до виконання своїх обов'язків, я побачила, що в торговому домі «Тойота» був партнер, який займався виготовленням пастки для тарганів, я домовилася з ним і продала 40-футовий контейнер із цими пристроями. Я побачила можливість, реалізувала її і, не дивлячись на труднощі, не стала здаватися».

Олександр Громика згадує прислів'я: «Бачу ціль - не бачу перешкод. У розумних межах, зрозуміло. Але якщо ви обрали напрямок бізнесу, то подивіться, хто ваш конкурент, і зробіть ще краще. Поставте собі мету і йдіть до цієї мети нікуди не звертаючи».

Також учасники форуму розповіли, на які якості людей звертають увагу при прийомі на роботу.

Віталій Ільченко відзначає важливість критичного креативного мислення, гнучкості, тому що, для перемоги в великій корпорації, потрібно вміти аналізувати ситуацію на ринку і швидко приймати рішення, щоб могти перебудовувати модель ведення бізнесу і змінювати тактику.

Жанна Крючкова зазначила, що компетенція - це поведінкова модель, і це не головне, головне - цінності. При прийомі на роботу найголовніше - не знання, а здатність мислити. «Кращі люди, які приходили до нас в компанію, були фахівцями, що за спиною мали реалізовані соціальні проекти».

Олександр Громика цінує впевненість кандидатів, які не бояться прямо дивитися у вічі та чітко формулювати свої думки, а також тих, хто не лякається приймати складні рішення.

Костянтин Паливода відзначив такі якості: мінімальний запас знань, вміння вчитися, гнучкість мислення і креативність. Дуже важливою, на думку спікера, є порядність і працездатність.

Продовжуючи дискусію, модератор, Юрій Пивоваров, голова оргкомітету Київського міжнародного економічного форуму, запитав експертів про їхні погляди на майбутнє країни, які напрямки є найбільш проривними в бізнесі України.

Віталій Ільченко, зазначив: «Завжди потрібно цінувати досвід. Спочатку ми отримали цей досвід, коли були просто імпортерами в Україну, потім вивчили ринок, зрозуміли, які потенціальні можливості є. Ми починали у 90-ті роки, коли навіть митниці як такої не існувало. Це був складний період у державі. Але ми розуміли, що це скоро припиниться, треба дивитися в майбутнє, тому що для того, щоб розвивалася торгівля, потрібне виробництво. Ми створили виробництво, незважаючи на складності: відмову банків у фінансуванні, але ми поставили собі мету, зароблені кошти інвестували в обладнання. Я в юності мав мрію бути дипломатом, тому активно вчив англійську мову, їздив по інших країнах, спілкувався з постачальниками, закуповував обладнання. Перший мільйон доларів компанія заробила, завдяки тому, що я вільно володів англійською і зумів переконати постачальників, що в нас є мета і ми її досягнемо, просто підтримайте нас. Коли ви спілкуєтеся через перекладача, ви не зможете передати свої емоції та повністю донести свою ідею. Вчіть англійську і китайську. Якщо ви хочете бути успішними, вам потрібно знати мови. Розширивши «Ukravit» до 350 працівників, ми ставимо собі нову мету - відкриття науково-дослідного центру.

 

Без науки немає майбутнього. Україна має багато талановитих вчених, яким потрібно дати можливості для реалізації своїх проектів. Що приноситиме користь і самим науковцям, і країні в цілому. Наразі Україна здебільшого експортує сировину, яку переробляють за кордоном і привозять назад із високою доданою вартістю. Ми хочемо це поступово змінити. В майбутньому агросектор - це буде і медицина, і відновлювана енергетика, і хімія - все, що потребуватиме людина, надалі зможе виробляти сільське господарство».

На думку Жанни Крючкової, це освіта, бізнес-інкубатори, створення нових моделей бізнесу:

«У нас з ідеями все нормально, проблема часто з масштабуванням. Також це технології: дрони, емоційні інтелекти, віртуальна реальність. Але найголовніше: не можна перескочити з ресурсної економіки, в якій перебуває наша країна в інноваційну не відтворивши промисловість».

Костянтин Паливода додав, що Україна має шанс стати провідним у світі виробником найефективнішої військової техніки: повітряних і наземних ударних безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби. «У нас є можливість цю техніку випробувати, нам протистоїть дуже технічно озброєний противник. А оборонна галузь підтягне за собою мирні галузі».

Резюмуючи попередні тези, Віталій Ільченко відзначив, що ресурси мають тенденцію закінчуватись, а сільське господарство може відновлюватися.

«Людство вчиться перетворювати продукти, які ростуть на землі на продукти, які потребує людина кожного дня для існування. Без розвитку науки неможливо буде перетворити Україну із сировинної на інноваційну».

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хава наґіла! Чим Україна може нагодувати Ізраїль

Щорічно Ізраїль витрачає на імпорт плодоовочевої продукції приблизно 400-450 млн. доларів США. При цьому експорт цієї групи товарів сягає майже 1 млрд. доларів. Тому постачати продукцію до Ізраїлю буде нелегко - адже ця країна є нетто-експортером плодоовочевої продукції преміальної якості, і конкуренція на ринку є досить високою, а вимоги до якості - ще вищими.

Наразі Україна практично не постачає плодоовочевої продукції до Ізраїлю. Незначні обсяги замороженої дикорослої чорниці та суниці садової на загальну суму близько 70 тис. доларів - це все, чим ми можемо похвалитися в експорті до Ізраїлю сьогодні.

Поряд з цим, після підписання договору про вільну торгівлю, на думку УПОА, Україна могла б постачати до Ізраїлю значні обсяги наступних товарів:

1. Волоські горіхи. Зараз майже 100% горіхів Ізраїль імпортує в лущеному вигляді з США на суму близько 37 млн. доларів США. Україна, при цьому, є найбільшим експортером цього продукту в Європі, але до Ізраїлю продукцію не постачає взагалі.

2. Яблука. Ізраїль імпортує до 25-30 тис. тонн яблук щорічно, переважно преміального цінового сегменту з США та Італії, а поза сезоном - з Аргентини. В той же час, досить значні обсяги дешевшого яблука надходять також з Туреччини, Китаю та Іспанії. Україна цілком може претендувати на середній ціновий сегмент, та може реально постачати до 5-7 тис. тонн яблук на рік в перспективі.

3. Заморожені та свіжі ягоди - Ізраїль їх імпортує, переважно, з Китаю, Польщі, Сербії та Бельгії на суму близько 12 млн. доларів на рік. Тут для України абсолютно точно є ніші.

4. Цибуля. Зараз майже 100% цибулі імпортується до Ізраїлю з Нідерландів на суму близько 2,5 млн. доларів. Україна може зайняти частину цього ринку.

5. Майже 100% помідорів Ізраїль імпортує з Туреччини, і витрачає на це 17 млн. доларів США на рік. В літній період, коли місцеве виробництво в Ізраїлі та Туреччині ускладнено в зв'язку з високою температурою повітря, Україна могла б постачати томати на цей ринок.

Взагалі варто зазначити, що Ізраїль має відносно високий рівень доходів населення, є країною з досить стабільною економікою. Тому торговельні відносини з Ізраїлем можуть дати можливість стабільної роботи упродовж тривалого часу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Подорож до країни Легумії

Картопля


Батьківщина картоплі - Південна Америка, де живильний коренеплід використовували майже 10 тисяч років тому. Досі в деяких районах Болівії зустрічаються дикорослі кущі картоплі. В Європі картопля з'явилася в середині XVI століття з іспанськими конкістадорами, на територію України потрапила в кінці XVII століття, і спочатку споживалася тільки в заможних родинах. Наразі картоплю вирощують як однорічну рослину, на другий рік залишають тільки для одержання насіння. Картопля займає одне з провідних місць у списку звичних і часто вживаних продуктів харчування. З перших моментів знайомства європейських дослідників із картоплею, вони побачили потенціал рослини, що може змінити особливості харчування. Так і сталося й упродовж століть зростаючої популярності картопля стала одним із найулюбленіших овочів у світі.

Томат

Історія помідорів сягає 2500 років, коли люди давньої ацтекської імперії побачили його цінність й інтегрували томат в їхнє життя, медицину та кухню. Томатами називають трав'янисті однорічні (рідше - багаторічники) рослини сімейства Пасльонові. Плоди томата - ягоди, також звані помідорами. Назва походить від італійського слова pomo d`oro, що в дослівному перекладі означає «золоте яблуко». Назвою "томат" рослина зобов'язана древнім ацтекам, які використовували термін томатль, переінакшений французами на "tomate". Батьківщиною томатів вважається Південна Америка, де до нашого часу збереглися дикі форми томатів. До Європи рослина потрапила морським шляхом, вирощувалося як декоративна, якийсь час томати вважали не просто не їстівними, а навіть отруйними плодами. Лише у XVII столітті кухарі стали готувати страви зі свіжих і термічно оброблених томатів. Зараз цей захоплюючий овоч являє собою один із найпопулярніших овочів у світі, що присутній у багатьох стравах та дієтах.

Морква

Історія моркви охоплює останні п'ять тисяч років і розповідає про неймовірну історію її одомашнення на полях стародавнього Ірану та Афганістану, розширення її до Єгипту та Китаю, популярність в середньовічній Європі та, нарешті, народження звичної нам помаранчевої моркви в наукових колах Нідерландів 17 ст. Ще за 2000 років до нашої ери вона була відома древнім грекам і римлянам. В 79 р. Вулкан Везувій після довгого спокою несподівано відновив свою діяльність і викинув величезну кількість лави і попелу, під якими були поховані давньоримські міста Помпеї, Геркуланум і Стабія. Археологи, які робили на місці цих міст розкопки, на стінах будинків виявили зображення пучків моркви. Залишки моркви в скам'янілому вигляді знайдені в пальових будівлях під Берном в Швейцарії. Фахівці вважають, що вона пролежала там не менше 3-4 тисяч років.

Часник


Історія часнику охоплює період близько 9000 років людської історії, упродовж якої відбувалося зростання та розширення цієї культури по всьому світу. Часник - трав'янистий багаторічник підродини Цибулеві, батьківщиною якого є Середня Азія. Окультурення часнику почалося більше 5-ти тисяч років тому, це одна з найдавніших рослин, використовуваних людиною. Спочатку часник застосовували як лікарський засіб або оберіг від злих духів, в їжу рослина стали використовуватися пізніше. Пояснюється цей факт специфічним запахом і гострим смаком часнику. Часник має ідеальний склад поживних речовин та лікувальних властивостей. 


Цибуля


Історія цибулі почалася з ранніх часів історії сучасного людства. Вона допомагала нам вижити завдяки великій дієтичній цінності, легкості вирощування, зручному зберіганню та неймовірним лікувальним властивостям. Країни Середземномор'я, Китай і Іран використовували в їжу цибулю задовго до нашої ери, в Україні поширення ріпчастої цибулі почалося з XII століття з Римської Імперії.

Квасоля


Історія квасолі довга і цікава. Ми їмо квасолю з давніх часів, коли вона була ще дикою рослиною. У стародавньому Римі, квасоля використовувалася не тільки як продукт харчування, але і як косметичний засіб. З неї готували пудру для обличчя. Вважалося, що квасолева пудра пом'якшує шкіру і розгладжує зморшки. Квасоля входила до складу знаменитої маски для обличчя, яку використовувала цариця Клеопатра. Після тисячоліть вирощування цієї рослини ми досі вживаємо її у різноманітних кухнях та стравах світу.

Огірок


Завдяки своїй чудовій харчовій цінності та потенціалу, цей овоч отримав популярність, яка ніколи не переставала рости. Огірки вирощують для вживання в їжу більше шести тисяч років, вперше соковиті зелені плоди дикого огірка стали окультурювати в Індії, згодом огірок перекочував в Азію, Європу і Єгипет, далі переможний хід огірків охопив всю земну кулю, адже лише мабуть в Антарктиді не вирощують огірки.

Перець


Перець з'явився в Південній Америці, і звідти він поширився по всьому світу після того, як Колумб намагався знайти західний маршрут до Індії. Спочатку цей овоч був справжньою рідкістю, його вирощували в першу чергу як лікарську рослину з високим вмістом вітамінів в плодах. Згодом смакові якості перцю були оцінені, з ним почали проводити селекційні роботи. З того часу це - вітчизняний овоч у багатьох частинах світу, що використовується у багатьох стравах. 

Капуста


Історія капусти почалася в Європі до 1000 р. до н. Капуста була спочатку дикою рослиною (як більшість овочів, які вживає людство), але вирощувалася і споживалася з давніх часів як багатими, так і бідними.

Капусту качанну почали обробляти понад 4 тис. років тому. З Стародавньої Іберії приблизно 2,5 тис. років тому вона поширилася в Єгипет, де вирощувалася як овочева і лікарська рослина. В одному з єгипетських папірусів згадується про селянина, який "встає вранці, щоб полити цибулю-порей, а лягає пізно заради капусти".

Капуста широко вирощувалась в античному світі. У Стародавній Греції знаменитий лікар Гіппократ (V-IV ст. до н.е.) використовував капусту при лікуванні окремих захворювань і для зміцнення здоров'я. За відомим висловом Піфагора, "капуста являє собою овоч, який підтримує бадьорість і веселий, спокійний настрій духу".

У Стародавньому Римі капуста була більш поширена, ніж в Греції, і вважалася там основною серед овочевих культур. Про вирощування капусти писали в своїх трактатах Катон (III-II ст. до н.е.), Пліній (I ст. До н.е.), Колумелла (I ст. До н.е.). Вважають, що слово «капуста» походить від давньоримського «caput», що в перекладі українською означає «голова».

Наразі відомі такі сорти капусти: білокачанна, червонокачанна, кольорова, брюссельська, кольрабі, брокколі, пекінська і китайська, грюнколь, штільмус і чима ді ропа, а також черешкова капуста пак-чой.


Буряк


Історія буряка почалася із стародавнього світу і з того часу - це один із найкорисніших овочів для нашого здоров'я. Відомий із часів стародавнього Вавилона, буряк дотепер є одним із улюблених овочів, за ступенем поширеності поступаючись лише картоплі. Цікавий факт - спочатку в їжу вживалося тільки бурячиння, його вимочували у воді і заправляли гострим перцем.


Кабачок

Кабачок - найближчий родич звичайного гарбуза. Плоди кабачка мають витягнуту овальну форму, світло-зеленого, жовтого або практично білого кольору. М'якоть у кабачка щільна і пружна, у молодих овочів дуже соковита, всередині плодів є численні насіння, які спочатку і вживалися в їжу. Першими використовувати кабачок стали жителі Мексики і Центральної Америки, де разом із кукурудзою і квасолею кабачок вважався основною, а іноді і єдиною їжею. В Європу дивовижний овоч потрапив лише в XVI столітті, причому смажені в клярі квітки кабачка вважалися делікатесом і коштували дуже дорого.

Заглавне фото для матеріалу взято з ресурсу The plant guide.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інноваційні рішення для захисту та підживлення сільськогосподарських культур

Керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР Групи Компаній UKRAVIT Олександр Мигловець розповів про комплексні інноваційні рішення для захисту та позакореневого підживлення широкого спектру сільськогосподарських культур.

Зокрема, при вирощуванні зернових колосових культур на особливу увагу заслуговує новинка сезону 2018 - ВЕЙРОН®. «Це двокомпонентний гербіцид, що контролює широкий спектр бур’янів, зокрема падалицю соняшнику (звичайну, стійку до імідазолінонів та трибенурон-метилу). Також технологічною перевагою препарату є досить широке «вікно» застосування з фази кущення до фази прапорцевого листка включно, що дає змогу на високому рівні контролювати широкий спектр бур’янів у посівах зернових колосових культур. Однією з вагомих переваг Вейрону є контроль підмаренника чіпкого навіть у перерослій фазі (фаза 14 кілець, висота рослини понад 20 см). Ця проблема особливо актуальна у вологих умовах західних регіонів», - зазначає Олександр Мигловець.

Так, як площі під соняшником щорічно збільшуються та актуальнішим постає питання контролю бур’янів у 2018 році представлено ринку новий гербіцид системної дії  ІМІ-ВІТ®, який застосовується в посівах соняшника, стійкого до імідазолінонів. «Препарат знищує широкий спектр однорічних дводольних та злакових видів бур’янів, від 2 до 8 листків у культури. Окрім соняшнику, даний препарат застосовується у посівах сої та гороху, як ефективний гербіцид, який одночасно контролює дводольні та злакові бур’яни», - підкреслює Олександр Мигловець.

Для захисту посівів сої в період вегетації представлений гербіцид ФЛАГМАН® ЕКСТРА, який володіє контактно-системною дією та контролює однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни. «За рахунок поєднання двох діючих речовин відмічається підвищена ефективність проти наступних бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста, хрестоцвіті (види), падалиця соняшнику та ріпаку (в т.ч. стійких до дії імідазолінонів). Препарат є толерантним по відношенню до культури та відсутня післядія на наступні культури в сівозміні», - зауважує Олександр Мигловець.

За його словами, лінійку мікродобрив ТМ АВАНГАРД від UKRAVIT доповнили 5 нових препаратів, у чотирьох з яких міститься кремній як для передпосівної обробки насіння різних сільськогосподарських культур, так і для обприскування в період вегетації. Кремнієві добрива АВАНГАРД® Кремній біо, марки А та марки Б, активують процеси фотосинтезу та ріст і розвиток кореневої системи, знижують температуру культур на 3-5 °С, що є надзвичайно важливим в умовах повітряної посухи, підвищують посухо- і солестійкість культур, та ряд додаткових переваг. АВАНГАРД® Кремній бобові, олійні та АВАНГАРД® Кремній зернові  застосовуються для обробки насіння, що підвищує польову схожість насіння до 10% та енергію їх проростання на 2-5%; сприяє появі дружніх сходів на 3-5 днів раніше; покращує споживання сполук азоту, фосфору, кальцію та магнію кореневою системою молодих проростків культур; підвищує стійкість культур до хвороб, ґрунтової посухи, приморозків та до інших біотичних факторів; знижує ретардантний вплив протруйників на молоді проростки культур та підвищує на 10-15% ефективність дії протруйників. АВАНГАРД® Р Гроу – містить у своєму складі високо і низькомолекулярні поліетиленгліколі, багатоатомні спирти, амінокислоти, солі гумінових і фульвових кислот, бурштинову кислоту та інші карбонові кислоти, біогормональний комплекс, мікроелементи. Даний продукт має властивості стимулятора росту, кріопротектора, адаптогена, антистресанта, імунокоректора і прилипача.

«UKRAVIT  пропонує інноваційні та економічно обґрунтовані технологічні рішення залежно від регіону вирощування та рівня інтенсифікації. При цьому ми завжди надаємо повну безкоштовну консультаційну допомогу аграріям від наших фахівців щодо використання препаратів на посівах тих чи інших сільгоспкультур», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ахіллесова п'ята української логістики

Зокрема, зернова галузь скаржиться, що ПАТ «Укрзалізниця» як монополіст, що перевозить близько 70% всього зерна, працює незадовільно, чим наносить збитки експортерам і як внаслідок бюджету країни. Подальше ігнорування Укрзалізницею пропозицій та зауважень громадськості ставить під загрозу весь експорт зернових культур, що оцінюється в 40-45 млн т або близько 6-8 млрд. доларів США.

Як відомо, експорт агропродукції забезпечує близько 30% всіх валютних надходжень до України, в структурі якого частка зернових культур досягає близько 50%. За перше півріччя 2017 року, частка сільськогосподарської продукції у структурі загального експорту України складає 42,2%.

За даними компаній-членів УЗА, останнім часом гостро постала проблема забезпечення подання ПАТ «Українська залізниця» залізничних вагонів під навантаження на зернові склади з метою постачання зерна на експорт через морські порти України. За наявною інформацією, більшість вагонів-зерновозів інвентарного парку ПАТ «Українська залізниця» були введені в експлуатацію в 70-80-х роках минулого століття та строк експлуатації яких вже давно минув.

«Незважаючи на те, що має місце щорічне зростання експортних можливостей зернових українськими експортерами, нам не зрозуміло, чому ПАТ «Українська залізниця» не ставить за мету використання коштів від підвищення тарифів за користування вагонів-зерновозів на будівництво нових вагонів та суттєвого збільшення кількості локомотивної тяги», – підкреслив під час прес-брифінгу, що відбувся в Українській зерновій асоціації 15 березня 2018 року Президент УЗА Микола Горбачьов.

Нагадаємо, ПАТ «Укрзалізниця» вдруге за один маркетинговий рік збільшила вартість залізничних перевезень. Перше підвищення на 15% відбулось у листопаді 2017 році і друге відбулося в лютому 2018 року – ще на 100-200 грн на тоні зерна.

Президент УЗА також додав, що сьогодні залізниця є найбільш проблемною ланкою ланцюга поставки українського зерна, що експортується на зовнішні ринки.

УЗА звертається до ПАТ «Укрзалізниця» з вимогою забезпечити безперебійний експорт зернових, шляхом ефективного перевезення вантажів, а також врахувати зауваження та пропозиції громадськості:

1.Оприлюднити алгоритм розподілу вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, в тому числі іноземного парку, що порожнім повертається до країни реєстрації; а також врахувати розподіл вагонних маршрутів в розрізі всієї країни, а не тільки регіонів та окремих компаній. Крім того, оприлюднити результати та архів розподілу вагонів-зерновозів за минулий рік;

2. Збільшити інвестиції у будівництво вагонів-зерновозів та локомотивної тяги, шляхом внесення змін до фінансового плану компанії;

3. Інтенсифікувати питання впровадження приватної тяги, яке передбачене угодою про Асоціацію України з ЄС;

4. Переглянути в цілому процедури проведення дерегуляції в сфері залізничного транспорту та підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення для вагонів-зерновозів і запровадити нову вартість послуг за користування вагонами Укрзалізниці не з 19 лютого 2018 року, а з 1 липня 2018 року, адже компанії, які забезпечують експорт зерна і надходження валютної виручки в країну, працюють за маркетинговим роком, а не календарним. Крім того, передбачити прогнозованість зміни вартості перевезення зерна у майбутньому;

5. Збільшити оборотність вагонів, що зменшилася на 20-40% в порівнянні з минулим роком, а також збільшити показник навантаження зерновозів, що за рік зменшився вдвічі до 800 вагонів на добу, при задоволенні заявок клієнтів порожніми вагонами лише до 20%;

6. Розглядати розподіл вагонних маршрутів в розрізі станцій та елеваторів, їх здатністю до цілодобової щорічної роботи, без урахування власника чи експедитора;

7. Залучити елеватор як єдиного учасника погодження АРМа та єдиної відповідальної сторони за виконання норми завантаження/опрацювання зерновозів, та введення системи штрафів за невиконання норм;

8. Надати інформацію щодо залізничних станцій, на яких буде оптимізовано подача вагонів-зерновозів та локомотивної тяги. Ініціатива ПАТ «Укрзалізниця» щодо закриття малоефективних станцій ускладнює прогнозоване ведення бізнесу, оскільки компанії не можуть передбачити наперед які саме станції УЗ вважає малоефективними та які має намір закрити;

9. Передбачити відповідальності за брудні та технічно несправні подані вагони, несвоєчасну подачу та невідповідність узгодженій кількості поданих порожніх вагонів та локомотивної (маневрової) тяги, а також, за перевищення часу транспортування зерна від елеватора до місця призначення з вини УЗ;

10. Привести пропускну систему ЄТП портів у відповідність до кількості щоденно опрацьовуваних зерновозів.

Інформаційна довідка:

Українська Зернова Асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників та експортерів зерна, що створена в 1998 році та має на меті захист законних спільних інтересів своїх членів, сприяння формуванню та розвитку ринку зерна в Україні, утворення необхідних організаційних yмов для взаємодії своїх членів.

Українська Зернова Асоціація є активним членом International Grain Trade Coalition, партнером European Business Association та American Chamber of Commerce.

Членами УЗА є всесвітньо відомі українські та транснаціональні компанії, найбільші вітчизняні експортери та виробники зерна, що експортують близько 90% українського зерна.

ПАТ «Українська залізниця» – національний перевізник вантажів та пасажирів. Метою діяльності товариства є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо. ПАТ “Українська залізниця” є суб’єктом природної монополії на товарному ринку користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, а також, суміжному з ним ринку внутрішніх перевезень вантажів залізничним транспортом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Влада vs люди: чи буде заборона продажу домашнього м’яса?

Точиться дискусія навколо того, чи справді така інформація відповідає дійсності, і наскільки ситуація критична. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.


Буквально на днях голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю виданню «БізнесЦензор» розповів про нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції, і назвав заборону продажу домашнього м’яса відвертою неправдою (ознайомитися з повним текстом інтерв’ю можна за посиланням).

Хочеться розставити всі крапки над «і», аби люди могли зрозуміти суть тих змін, які пропонуються, і чітко побачити, де правда, а де брехня.

У Верховній Раді активно лобіюють прийняття  законопроекту № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Більше того, цей проект закону вже підтриманий профільним Аграрним комітетом, незважаючи на обурення населення, адже дуже скоро «відверта неправда», як сказав Володимир Лапа, стане гіркою, цілком реальною істиною.

Прихильники законопроекту № 7489 від 16.01.2018 дуже лукавлять, коли акцентують увагу на тому, що чинний Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» дозволяє не лише споживати м’ясо, забите на подвір’ї, але і продавати кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений. Таким чином вони просто відволікають увагу людей.

Норма діючого закону дослівно звучить так: «Із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, в якій він здійснений».

Однак законопроектом № 7489 пропонується її змінити таким чином, що зникає право продажу навіть в 50 км. У новій редакції записано: «Із 1 січня 2020 року м’ясо та інші продукти забою, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання».

Наступним цікавим моментом в інтерв’ю голови Держпродспоживслужби є висловлювання про те, що можна буде привезти на бійню худобу, забити, а потім реалізувати на ринку. Однак пан Лапа не уточнив, які вони, ці бойні. Хтось бачив ці 400 боєнь, і які з них реально зможуть отримати експлуатаційний дозвіл? Боєнь, які відповідають високим санітарно-епідеміологічним стандартам, часто в деяких регіонах - одиниці. А якщо б навіть вони існували, то чи вистачить їх на 28 385 сіл, яких нараховується в Україні?

Якщо, наприклад, відстань до бойні 100 км, то хто повезе туди на забій худобу? Це суттєві додаткові витрати, на які в людей елементарно немає коштів. А даним законопроектом  держава перекладає вирішення цього питання на плечі селян, які вирощують худобу. Тобто, маємо ситуацію: хочете утримувати худобу на продаж, будь ласка, везіть її за 100 км на забій.

Це далеко не весь перелік тих проблемних моментів, які містить в собі законопроект № 7489 від 16.01.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення заходів стосовно забезпечення простежуваності». Асоціація тваринників України надзвичайно стурбована такою ситуацією. Якщо ВРУ прийме даний проект закону, то використання домашнього м’яса на продаж опиниться під загрозою, а це, в свою чергу, призведе до вирізання поголів’я та підвищення цін для населення.

Безумовно, Україна повинна прагнути до високих стандартів, але в той же час треба подумати і про звичайних людей, і для початку прийняти відповідну державну програму з підтримки і розбудови мережі забійників по регіонах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview