Відсьогодні посилився контроль виробників продуктів харчування

За порушення нових правил штрафи для підприємств можуть сягати 70 тис. грн.

Закон був розроблений за допомогою експертів Європейського Союзу. Він призваний створити умови для забезпечення якості та безпеки харчової продукції для споживачів. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, документ встановлює чіткі, прозорі процедури перевірок.

«Відповідно до оцінки ризиків того чи іншого підприємства, за певною кількістю балів, яку отримає те чи інше підприємство, буде визначатися кількість перевірок протягом року, яка очікуватиме це підприємство, – пояснювала Климпуш-Цинцадзе. – Відповідно до цього рівня ризиків підприємство може мати одну перевірку на рік, може мати чотири перевірки на рік, але про це їм буде повідомлено заздалегідь. Одночасно це означає, що протягом року можна прийти з перевіркою без попередження».

Інспектори Держпродспоживслужби будуть перевіряти підприємства згідно з актом перевірки. Цей документ міститиме вичерпну кількість питань і буде публічним.

Якщо підприємець під час перевірки засвідчить, що дотримується всіх вимог закону, наступного року у нього буде менше перевірок або не буде їх узагалі. Один і той самий інспектор не зможе приходити з перевіркою на одне підприємство.

За порушення закону передбачено жорсткі санкції. Сума штрафу для юридичних осіб може сягати 70 тис. грн. У разі виявлення на виробництві факторів, що становлять небезпеку життю і здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва та/обігу харчових продуктів і кормів.

Перевірки, крім випадків аудиту, будуть проводити без попередження. Однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати інспекторів, на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок державних органів.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Процес передачі земель тергромадам завершиться до грудня

Теґи: 

Про це повідомив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк на прес-конференції "Аграрна весна: поточні виклики та перспективи галузі", передає Укрінформ.

"До грудня завершиться процес передачі земель по всіх 660 тергромадах", - сказав урядовець.

На сьогоднішній день, за словами Мартинюка, вже передано трохи більше 20 тис. га землі 13 територіальним об'єднанням. Процес відбувається з невеликим відставанням від графіку через погодні умови.

Як повідомляв Укрінформ, з 1 лютого розпочався процес передачі земель за межами населених пунктів у власність об'єднаним громадам.

Уряд надав розпорядження Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру з 1 лютого 2018 року провести інвентаризацію таких земель з подальшою передачею земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

Також відтепер передача таких земельних ділянок в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність буде здійснюватись тільки за погодженням з об'єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, йдеться про 760 тис. гектарів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні застосування органічних добрив в 24 рази менше за норму

Це менше нормативного показника в 24 рази, повідомила доцент кафедри екології, технологій захисту навколишнього середовища та лісового господарства Національного університету водного господарства та природокористування Тетяна Колесник, пише AgroTimes.

За її словами, для того, щоб у ґрунті не зменшувався вміст гумусу щорічно потрібно вносити щонайменше 12 тонн/га органічних добрив.

«Відповідно ми маємо від'ємний баланс гумусу в ґрунтах України. Він коливається від -100 кг/га до -600 кг/га», – зауважила Тетяна Колесник.

Водночас українські аграрії застосовують багато мінеральних добрив, зокрема їх фізіологічно-кислі форми (більшість азотних добрив), що призводить до проблем із кислотністю ґрунту.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У столичних дитсадках дітей годували спредом замість масла

Про це пише УНН з посиланням на прес-службу відомства.

"Нещодавно було встановлено, що в один з дитсадків Києва замість вершкового масла суб’єктом господарювання був завезений молоковмісний спред, який заборонено для використання в Україні (понад 50% немолочних жирів)", - розповіли у Держпродспоживслужбі.

У зв'язку із цим, відомство перевірило інші дитсадки столиці, куди недобросовісний підприємець поставляв продукцію. Такі факти були зафіксовані ще у 7 дитсадках.

На підставі виявлених порушень Нацполіція відкрила кримінальне провадження, резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, на Дніпропетровщині дітей 20 шкіл замість вершкового масла годували спредами.

Також нагадаємо, 64% вершкового масла на українському ринку містить рослинні жири, тобто фактично є фальсифікатом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лоббі «олійних правок»: депутати ігнорують вимоги аграріїв

Верховна Рада вкотре проігнорувала вимоги вітчизняних сільгоспвиробників та не розглянула законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку, незважаючи на те, що документ був внесений у порядок денний.

Але на цьому депутати не зупинились. Згідно з даними Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), завтра, 4 квітня, відбудеться засідання парламентського комітету з питань податкової і митної політики, у ході якого із порушенням регламенту планується розглянути законопроект №7403-д, тобто доопрацьований комітетом законопроект №7403-2.

«Податковий комітет Верховної Ради вирішив завтра на своєму засіданні розглянути законопроект 7403-д, який в парламенті не зареєстрований і в найближчому часі зареєстрований не буде. Справа в тому, що депутати ще не приймали рішення ні про прийняття законопроекту №7403-2 у першому читанні, ні про його відхилення, ні про направлення його або альтернативних йому на повторне друге читання, що дало б податковому комітету підстави вносити свій доопрацьований текст», - зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Наскільки ВАР стало відомо, депутати пропонують зберегти відшкодування ПДВ лише для тих сільгоспвиробників, які самостійно експортують сою. Однак формувати корабельні партії сої для експорту можуть тільки дуже великі підприємства. Відповідно, олігархи продовжать отримувати відшкодування експортного ПДВ, а малі фермери будуть змушені продавати олійну культуру за заниженою ціною виключно на внутрішньому ринку.

«У результаті великий бізнес опиниться у подвійному виграші: свою сою він буде експортувати за світовою ціною і отримувати відшкодування, а фермерську сою - купляти за зниженою. Суть альтернативного законопроекту полягає в тому, щоб підтримати переробку виключно за рахунок малих фермерів, і звільнити від цього тягаря олігархів», - пояснює Соколов.

Нагадаємо, згідно зі змінами до Податкового кодексу, що вступили в силу з 1 січня 2018 року, відшкодування експортного ПДВ для сої буде скасовано з 1 вересня 2018 року по 31 грудня 2021 року, а ріпаку – з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року.

Результатом скасування відшкодування ПДВ стане зниження закупівельних цін на олійні культури. Це, в свою чергу, призведе до збитків українських сільгоспвиробників і збільшить прибутки переробних підприємств, що належать великим вітчизняним олігархічним, а також міжнародним транснаціональним корпораціям.

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв сягнуть понад 8 млрд грн. Зрештою, аграрії будуть вимушені скорочувати посіви даної культури, від чого постраждає уся вітчизняна аграрна галузь.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування ПДВ був розроблений законопроект №7403-2.

Даний законопроект підтримали 15 обласних рад, провідні експерти ринку та 22 депутати комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин. Його також позитивно оцінили агентство США по міжнародному розвитку (USAID), Американська Торгівельна Палата, Європейська бізнес асоціація, аграрні асоціації: ВАР, Аграрний союз, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, а також ряд переробників, у тому числі лідер з переробки сої в Україні – агрохолдинг «Астарта».

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України, що передбачає рівність усіх платників перед законом. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Однак парламент впродовж кількох місяців блокував розгляд законопроекту №7403-2.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Малі ферми можуть бути прибутковими та залучати кредити

Про це розповів Петро Богачевич, експерт з фінансування аграрного сектору IFC, пише agroday.com.ua.

За його словами, проведене нещодавно IFC дослідження молочного скотарства, свинарства, виробництва яловичини, птиці на яйця та на м’ясо показало, що окремі маленькі ферми можуть бути прибутковими. Але розглядаючи фермерські господарства для надання їм кредитування, банки дивляться на кількість гектарів, у той час як варто дивитися на прибутковість господарства та на здатність обслуговувати борг.

«У своєму дослідженні ми побачили, що потенціал є і для фінансування таких господарств, і для ведення ними прибуткової діяльності», – говорить Богачевич.

За його словами, цікавий момент, що у тваринників, як правило, є застава: корівники, техніка, сама худоба, яка також може бути заставою для банку. Усе це потрібно показувати і пояснювати банку, який мало що розуміє у молочному скотарстві, і, тим самим, допомогти йому прийняти рішення.

«Є кілька напрямків продажів у молочної ферми. Доходи у неї є не лише від продажу молока, але й від бичків, чи від продажу надлишків зернових та олійних культур, якщо вони вирощуються у господарстві. Такий об’єкт, у якого диверсифіковане виробництво, є більш цікавим для банку з точки зору зменшення ризиків. Потрібно показувати, що у ферми є поточна діяльність, яка приносить живу копійку кожен день», – радить експерт.

Виробникові, який хоче взяти кредит на розвиток, потрібно показувати банкові знання власного виробництва і стратегію, у якому напрямку буде підприємство рухатися далі: знати свої витрати, звідки береться прибуток, який він, показувати банку прибутковість у відсотках, динаміку прибутку за останні три роки. Також можна показати, з якими підприємствами ферма співпрацює, з ким є контракти, куди постачається продукція. Треба розуміти, яка інформація цікава банку і, виходячи з цього, зробити підготовчу роботу.

«Підприємець має показати і пояснити, навіщо йому потрібен кредит. Оскільки банк очікує, що це буде кредит на розвиток, що фермер візьме його, буде обслуговувати і залишатиметься прибутковим», – пояснює Богачевич.

Величезним плюсом буде запропонований фермером бізнес-план чи стратегія розвитку на найближчі кілька років, та шляхи реалізації цього плану чи стратегії. Дуже важливий момент цієї стратегії у тому, щоб фермер розраховував не лише на кредитні кошти, але й самостійно брав участь у фінансуванні свого господарства. Наприклад, купуючи 50 голів молочного стада, брав кредит на 35 голів, а решту купував за власні кошти.

Детальніше про вимоги до кредитної заявки фермер може ознайомитися на сайті конкретного банку, з яким він планує співпрацювати, оскільки вони у всіх банків різні. Але експерт радить не зациклюватися лише на банках, оскільки, крім них, в Україні можна отримати фінансування ще й від кредитних спілок, за рахунок грантових коштів чи державної підтримки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview