Вітчизняним аграріям необхідно інвестувати в альтернативні технології обробітку ґрунту

Економічно доцільними можна вважати всі технології, які дозволяють зберегти та підвищити якість ґрунту.

Про це SuperAgronom.com розповів Михайло Кришко, комерційний директор компанії BEDNAR в Україні.

Зокрема, він радить звернути увагу на технологію вертикального обробітку ґрунту.

«Звичайно, враховуючи нашу сівозміну та клімат, навряд чи ця технологія може бути єдиною, але вона може ефективно доповнювати класичну та мінімальну технологію. Що ж стосується питання, через скільки років можна очікувати стійкого покращення стану ґрунту, то тут, мабуть, не існує однозначної і простої відповіді. Адже на результат впливає багато чинників: стан та тип ґрунтів, кліматична зона, сівозміна, парк техніки, який використовується на полі, та багато іншого. Але з впевненістю можна сказати, що стан ґрунтів в Україні нині переважно дуже поганий, і потрібно максимально швидко їх «рятувати», зводячи до мінімуму використання класичної технології. Адже вертикальний обробіток сприяє покращенню обміну вологою/повітрям, сприяє збільшенню кількості гумусу, дозволяє корінню легше проникати в глибокі шари ґрунту, і як результат всього цього збільшувати врожай, при цьому зменшивши витрати на обробіток гектару», — розповідає Михайло Кришко.

Експерт зазначив, що ефективність вертикальної технології напряму навіть більше залежить від сівозміни, ніж від кліматичних зон України. Складність в обробці може виникати на тих полях, де після збирання врожаю залишилась велика маса пожнивних решток, і ще складніше буде, якщо ця маса «стояча». Головною проблемою у впровадженні вертикальної технології може стати лише технічна забезпеченість господарств, адже доведеться вкладати кошти, щоб купувати агрегати для вертикального обробітку. Проте ці вкладення виправдають себе вже за кілька років збільшенням продуктивності ґрунтів.

ЄС відмовився переглядати ембарго на експорт української курятини

Про це "Європейській правді" стало відомо із джерел в уряді.

Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів 23 січня повідомила про рішення ЄС призупинити ввезення з України м’яса птиці.

Рішення, очевидно, пов’язане із загибеллю птиці від грипу 18 січня на ПП "Хутір" у Вінницькій області. У відомстві запевнили, що станом на 23 січня вся наявна в епізоотичному осередку птиця умертвлена гуманним безкровним методом та спалена і розпочалися заходи щодо проведення дезінфекційних робіт.

29 січня в рамках Ради асоціації Україна-ЄС українська сторона переконувала європейських партнерів локалізувати заборону найближчими селами навколо виявлених осередків зараження.

Цього тижня у Брюсселі відбулося засідання Комітету головних ветеринарних інспекторів, на якому пропозиція про локалізацію була відхилена.

Нагадаємо, у березні 2019 року Єврокомісія досягла домовленості з Україною про зміну угоди про зону вільної торгівлі, що має на меті обмежити неконтрольоване ввезення курятини в ЄС.

Рішення стосувалося ситуації, якою незадоволені європейські фермери. Йдеться про знайдений українською компанією "Миронівський хлібопродукт" спосіб обійти жорсткі обмеження на імпорт курячого філе в ЄС.

Ваш вибір 'Подобається'.

Які зміни в обігу аграрних розписок передбачені новим законопроєктом

Про це повідомив Кирило Мухомедзянов, спеціаліст фінансового сектору проєкту IFC «Аграрні розписки в Україні». Також він висловив сподівання, що документ набуде чинності вже в цьому півріччі, пише agrotimes.ua.

Законопроєкт, над яким працював проєкт «Аграрні розписки в Україні», розширює бізнес-можливості, водночас зберігаючи напрацьовані практики.

Так, аграрна розписка стане неемісійним цінним папером. Це буде електронний документ, який створюватиметься та існуватиме в Реєстрі аграрних розписок, з можливістю отримати друкований витяг.

Нотаріальне посвідчення планується зробити необов’язковим. Реєстрація можлива у нотаріуса або через особистий кабінет.

Вартість видачі аграрних розписок стане нижчою – лише тариф реєстрів проти 150 грн за кожну ділянку і тариф реєстрів, як наразі. «Нотаріальне посвідчення забирало на себе щонайменше 80% від вартості посвідчення аграрної розписки», – уточнив Кирило Мухомедзянов.

Також законопроєкт передбачає прозоре оподаткування, оскільки кредитори зможуть включити аграрні розписки до своєї операційної діяльності.

Зміни мають відбутися і в колі постачальників: планується розширити його секторами тваринництва, первинної переробки, а також сільськогосподарськими кооперативами, а не лише рослинництва, як у чинному законі.

У документі передбачено і зручне рефінансування наданих позик шляхом продажу аграрних розписок, навіть із дисконтом.

«Завдяки певним змінам до закону ми робимо можливим довгострокове фінансування, яке дуже важливо для виробників із галузі садівництва та виноградарства», – зазначив Кирило Мухомедзянов.

Крім того, посилюється процедура примусового виконання, додав він.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

USDA: виробництво соєвих бобів, кукурудзи та соняшнику зросте

Також за новими даними, у 2019/20 МР очікується збільшення світових обсягів торгівлі кукурудзою на 742 тис т та на 4,6 млн т, порівняно з минулим звітом та 2018/19 МР, відповідно. Така ситуація спричинена, в основному, збільшенням імпортних поставок до Туреччини (+400 тис т) та Бразилії (+245 тис т). При чому зниження об’єму експортних поставок з США (-975 тис т) компенсуються збільшенням поставок з країн ЄС (+400 тис т), Південної Африки (+500) та України (+2 тис т).

На відміну від кукурудзи, прогнози щодо світових обсягів виробництва пшениці у 2019/20 МР знизили на 440 тис т, порівняно з січневим звітом, але ці дані все одно більші на 32,5 млн т, порівняно з 2018/19 МР. Щодо рівня виробництва пшениці в Україні і прогнози залишились на тому ж рівні, а саме  - 29 млн т у 2019/20 МР, що на 3,9 млн т більше, порівняно з 2018/19 МР.  В результаті нових прогнозів виробництва очікування щодо світового рівня споживання пшениці знизили на 180 тис т, порівняно з даними січневого звіту. Натомість, за новими прогнозами загальні об’єми експотру цієї культури у світі зростуть на 1,5 млн т, порівняно зі звітом минулого місяця за рахунок збільшення експорту з країн ЄС (+1 млн т) та США (+500 тис т).

Також американські аналітики продовжуть нарощувати обсяги виробництва соняшникового насіння у світі, зокрема в Україні та Росії. Так, за новими прогнозами у 2019/20 МР обсяги виробництва цієї культури у світі встановлено на рівні 54,4 млн т, що на 3,9 млн т більше, порівняно з прогнозами за 2018/19 рік. Таким чином, для Росії та України прогнози щодо виробництва соняшникової олії у 2019/20 МР підвищили на 785 тис т на 408 тис т відповідно, порівняно з даними за 2018/19 МР.

Збільшення прогнозів виробнитцва у новому звіті стосується й соєвих бобів. Так, американські аналітики очікують обсяги виробництва цієї культури на рівні 339, 4 млн т, що на 1,7 млн т більше, порівняно з даними січневого звіту. В результаті, очікуваня щодо об’єму експортних поставок соєвих бобів у світі збілшили на 2,3 млн т, порівняно з даними попереднього звіту. Виробництво соєвого шроту за новими прогнозами збільшиться на 568 тис т, порівняно з даними попереднього звіту, в основному за рахунок нарощенння обсягів виробництва цього продукту в Китаї, Україні та Бангладеш.

Джерело: Аналітичний департамент УАК

Світові ціни на лохину можуть впасти до рекодного рівня

«Не дивлячись на те, що європейський сезон лохини ще не почався, вже зараз можна підбивати проміжні підсумки експортної кампанії Південної Півкулі. І ми бачимо перші ознаки насичення ринку, навіть без урахування проблем з коронавірусом», – розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

«Навіть до того, як був виявлений коронавірус, оптові ціни на лохину в Чилі, Перу та США вже були найнижчими в історії, незважаючи на те, що дуже тривалий час вони залишалися порівняно стабільними з листопада по березень. Після того, як попит на лохину в Китаї різко знизився, так само як і споживання в багатьох інших країнах внаслідок колапсу туристичного бізнесу, ціни виявилися під ще більш сильним тиском», – зазначає Андрій Ярмак.

Окрім коронавируса, найважливішою причиною зниження цін на лохину стало дуже активне розширення її виробництва в багатьох країнах світу. Наприклад, за інформацією EastFruit, Перу в 2019 календарному році наростила експорт лохини майже на 70% і поставила на зовнішні ринки більше блакитної ягоди, ніж Чилі – близько 125 тис. тонн! Таким чином, вперше за багато років, відбулася зміна лідера світового ринку лохини. Однак і інші країни, такі як США, ПАР, Іспанія, Польща і навіть Україна, продовжували збільшувати обсяги експорту досить інтенсивно.

«Раніше темпи зростання попиту на лохину приблизно відповідали темпам зростання виробництва, проте в останні пару років цей баланс порушився. Зараз вже очевидно, що попит сповільнюється, а виробництво, навпаки, стрімко збільшується. Тому цінам на лохину просто необхідно буде знизитися, щоб запустити ще один канал збуту – переробку лохини. Це дозволить істотно наростити обсяги продажів та стабілізувати на час ціни, але вже на іншому, значно менш високому рівні. Звичайно ж, ця тенденція не обійде стороною Україну. Адже не секрет, що значну підтримку українським цінам на лохину надавали поставки в Росію різними шляхами, але і в Росії і в Білорусі зараз реалізуються дуже великі проекти з вирощування лохини», – зазначає Андрій Ярмак.

Експерти EastFruit також підтверджують, що нові проекти по закладці великих промислових плантацій лохини анонсуються навіть в таких віддалених країнах, як Узбекистан, де лохина майже невідома.

«Південна Півкуля вже отримала найнижчу ціну на лохину в історії за підсумками цього сезону. Якщо в 2020 році не буде значних природних катаклізмів, то в більшості країн Європи та Північної Америки може теж бути відзначений рекордно низький рівень оптових цін на цю ягоду», – прогнозує експерт ФАО.

Джерело: прес-служба УПОА

Нові правила інформування споживачів про терміни придатності – доступно в інфографіці

6 серпня 2019 року відбулося введення в дію Закону України «Про інформацію для споживачів харчових продуктів», який було розроблено за участю фахівців Держпродспоживслужби та експертів Проекту Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Закон встановлює загальні принципи та вимоги щодо інформації про харчові продукти, зокрема стосовно їх маркування, а також обов'язки операторів ринку стосовно доведення цих даних до споживачів.

Статтею 18 Закону України надаються роз’яснення, яким чином мінімальний термін придатності («краще спожити до…», «краще спожити до кінця…») зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Основна ідея такого підходу полягає в тому, що на ринку існують швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до». Така позначка інформуватиме про те, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним. Водночас, є ряд продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні. Для таких продуктів буде вказана дата завершення мінімального терміну придатності, що позначатиметься фразами «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…». Однак, як після закінчення терміну «вжити до…» так і термінів «краще спожити до…», «краще спожити до кінця…» продукти мають бути вилучені з реалізації.

Більш детальна інформація щодо вимог до нанесення терміну придатності харчових продуктів та рекомендації для споживачів у разі закінчення терміну придатності наведена на інфографіках: