150670

Винзавод "Інкерман" на межі закриття

У результаті з 1 січня завод змушений буде припинити роботу, пишуть Примечания.

У середині жовтня окупаційна влада Севастополя вирішила розірвати договір оренди з ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" щодо цілісного майнового комплексу (ЦМК) заводу, що включає в себе обладнання та приміщення цехів. Причина розриву – неналежний стан орендованого майна.

Згідно з російським законодавством, з 1 січня 2018 року виноробні підприємства, які не мають власних виробничих потужностей, позбавляються ліцензії. Керівництво заводу звернулося до "уряду" Севастополя з пропозицією розпочати поетапний план викупу орендованого майна. Але замість цього "департамент" майнових та земельних відносин міста подав у "суд" на ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна. У результаті з 1 січня 2018 року підприємство змушене буде зупинитися.

Аналогічна ситуація склалася і радгоспом "Качинський", де вирощується продукція для винзаводу.

Договір оренди землі у холдингу закінчився ще в грудні 2014 року, а новий договір окупаційна влада відмовилася укладати. “З початку 2015 року ведемо листування з урядом щодо укладення нової угоди. Але так і не змогли нічого домогтися: одні відмовки", — нарікає директор радгоспу Михайло Хош, додавши, що всі ці роки радгосп платив податок за землю і навіть готовий виплатити орендну плату, якщо буде підписаний новий договір оренди. Радгосп звернувся з позовом в "Арбітражний суд" Севастополя, вимагаючи зобов'язати "уряд" укласти з ними договір оренди.

Власником ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" (частка 100%) і ТОВ "Качинський плюс" (частка 75%) є шведська компанія "ІНКЕРМАН ІНТЕРНЕШНЛ АБ". З 2016 року 20% частки в "Інкерман Інтернешнл АБ" належить китайському приватному інвестиційному фонду "Панг Чаг".

Джерело: podpricelom.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Мінагрополітики звинуватили у серйозних порушеннях у фінансуванні галузі

Проте вже наразі можна констатувати, що ситуація з фінансуванням окремих бюджетних програм агропромислового комплексу протягом цього року була критичною та потребує негайного вирішення. Про це повідомляє прес-служба Асоціації тваринників України.

Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України, у відповідь на запити  Асоціації тваринників України від 20.09.2017 року та № 119/11 від 09.11.2017, повідомило, що у першому півріччі 2017 року не здійснювалися видатки за такими  бюджетними програмами як «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»,  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду», «Державна підтримка галузі тваринництва», «Міжнародна діяльність у галузі рибного  господарства». Відсутність фінансування протягом даного періоду профільне міністерство пояснило необхідністю внесення змін до відповідних нормативно-правових актів та затвердженням необхідних заходів щодо реалізації цих бюджетних програм. Тобто гроші в Держаному бюджеті на 2017-й рік були передбачені, але не потрапили до реципієнтів у зв’язку з тим, що Мінагрополітики не встигли підготувати відповідну підзаконну нормативно-правову базу.

У той час як відсутність фінансування «Міжнародної діяльність у галузі рибного  господарства» має обґрунтування (прийняті зміни до Плану заходів реалізації коштів затверджені Наказом Мінагрополітики від 15.03.2017 № 134 про виплату членських внесків країни одним платежем, а не декількома, як раніше), то лишається незрозумілою блокування коштів на інші напрямки, які потребують регулярного фінансування.

Зокрема зміни до Порядку використання коштів за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» були внесені лише 12 липня 2017 р.  Постановою КМУ   № 502, після чого Мінагрополітики видала Наказ № 391 від 28 липня 2017 року про розподіл видатків на цю бюджетну програму. У свою чергу зміни до порядку використання коштів за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» були внесені лише в серпні 2017 року Постановою КМУ № 573. Тобто, як можна побачити, зміни до механізмів використання бюджетних коштів були внесені лише на початку другого півріччя, що позбавило належного й своєчасного фінансування важливих напрямків в аграрній сфері аж на півроку. Чому цього не було зроблено одразу ж після схвалення Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» в грудні 2016-го року чи на початку 2017-го -  запитання риторичне. Незрозуміло, які справи для чиновників виявилися важливішими за забезпечення своєчасного фінансування агропромислового комплексу.

Але, для об’єктивності, потрібно пригадати, що фінансування зазначених бюджетних програм відбувалося не без процедурних проблем і в попередні роки. Згідно з Рішенням Рахункової Палати від 21 березня 2017 року, наприкінці 2016 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» залишилися невикористаними  5185,7 тис. грн бюджетних коштів,  що було спричинено окремими недоліками нормативних актів, які регулюють порядок використання коштів державного бюджету на такі цілі та неналежним станом внутрішнього контролю з боку Мінагрополітики як головного розпорядника коштів. У 2015  році залишок невикористаних коштів за даною бюджетною програмою становив 9353,5 тис. грн через ті самі причини, що і в 2016; а також через неналежний стан внутрішнього контролю з боку розпорядників коштів нижчого рівня, тобто структурних підрозділів облдержадміністрацій. Зважаючи на те, що за 9 місяців на дану бюджетну програму було виділено лише 20 % від запланованої суми коштів (61 268, 2 тис. грн), можна прогнозувати, що 2017 рік не стане винятком, і за цією програмою залишаться невикористані кошти.

У свою чергу, відповідно до рішення Рахункової Палати, обсяг невикористаних державних асигнувань  на бюджетну програму «Державна підтримка галузі тваринництва» в 2015 р. становив 209 млн 415, 2 тис. грн. А проблема полягала в невчасному затвердженню Мінагрополітики положення про комісії та зразки і форми відповідних документів.  

Отже, можна пересвідчитись, що фінансування вищенаведених бюджетних програм протягом останніх років відбувається з систематичними порушеннями з боку головного розпорядника - Мінагрополітики, що призводить до невикористання коштів наприкінці бюджетного періоду (поточний 2017  рік може не стати виключенням). За словами голови АТУ Ірини Паламар, Міністерство має негайно змінити підхід до фінансування даних бюджетних програм, тому що вони є надзвичайно важливими для вітчизняного агросектору, а їх невикористання призводить до ускладнення обґрунтування бюджетного запиту для аграріїв на наступний рік. 

Іншою процедурною проблемою в бюджетній діяльності Мінагрополітики є пізнє затвердження бюджетних програм. Станом на 14 листопада 2017 року, досі не є затвердженими паспорти програм за КПВК 2801250  «Витрати Аграрного фонду пов'язані з комплексом заходів із  зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду» та за КПВК 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні». Мінагрополітики запевняє, що паспорти будуть розроблені та подані до Мінфіну для їх подальшого затвердження після затвердження необхідних заходів, зокрема прийняття деяких нормативних документів, що регулюють використання коштів за даними програмами, на рівні Кабміну та самого Міністерства. Зважаючи на те, що бюджетний рік уже підходить до кінця, у даному випадку має місце порушення норми про 45-денний термін прийняття паспортів (від дня вступу в дію Закону про Державний бюджет), що затверджена в Наказі Мінфіну «Про паспорти бюджетних програм» № 1098

 Паспорти за рештою програм є офіційно прийнятими, проте  більшість з них були затверджені зі значним запізненням, наприклад, паспорти на 2017 рік за бюджетними програмами за КПКВК 2809020 "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро" та за КПКВК 2801580 "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників"  були офіційно затверджені наказами міністерства лише в квітні  2017 року. Ще 3 паспорти бюджетних програм були затверджені лише в березні цього року.

Відповідальними за такі порушення є безпосередньо Мінагрополітики та Міністерство фінансів, тому що за законодавством саме вони мають  гарантувати вчасну підготовку та прийняття паспортів бюджетних програм. Ці державні органи мають серйозно взятися за вирішення цих проблем та зробити відповідні кроки для усунення явища невчасного прийняття паспортів бюджетних програм в майбутньому. Можливо, це своєрідна форма «економії» державних коштів, яка потім дозволяє звітуватися про позитивні показники бюджету? Інакше, недоінвестовані державні кошти мають, мабуть, компенсовувати з кишень чиновників, які не забезпечили вчасну та юридично правильну реалізацію програм в агросекторі.

Якщо розглянути, яку частину коштів уже було реалізовано за більшу частину року, що минає, то можна побачити, що за деякими бюджетними програмами фінансування просувається дуже кволо. Так, за даними, які Мінагрополітики надала Асоціації тваринників України на запит від № 119/11 09.11.2017, за 9 місяців 2017 року на бюджетну програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» було виділено лише 11% від запланованих коштів на рік. На деякі інші програми за 9 місяців було виділено близько 20% від цифри, яка міститься в цьогорічному Державному бюджеті. До них зокрема належать «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (20 %), «Підвищення кваліфікації фахівців агропромислового комплексу» (22 %), «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» (23 %). За цей період лише половину коштів було виділено на бюджетні програми «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» (47 %), «Дослідження, прикладні розробки  та підготовка наукових кадрів у сфері лісового господарства» (46 %), «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (50 %).

Коментуючи загальну ситуацію бюджетного процесу в аграрному комплексі 2017 року, голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар підсумувала: «Фінансування бюджетних програм в агропромисловому секторі в 2017 році відбувається з серйозними адміністративними порушеннями й недопрацюваннями, а саме: пізнє внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють порядки використання коштів за бюджетними програмами, що спричиняє відсутність фінансування протягом великого проміжку часу, а також відсутність прийнятих паспортів за деякими бюджетними програмами наприкінці бюджетного року, що є неприпустимим порушенням бюджетного процесу. Цьогорічні проблеми з фінансуванням не є унікальним явищем, а негативною тенденцією з року в рік, що призводить до неефективного фінансування агропромислового комплексу в цілому».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи відмовиться Україна від молока другого ґатунку?

Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції в Києві, пише AgroPolit.com.

З 1 січня 2018 року набудуть чинності зміни до ДСТУ. Відповідно до них матимемо три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

За словами Чагаровського, не заважаючи на декларації та рішення в Україні не відбудеться повної відмови від неґатункового молока та молока другого сорту.

«Такою відмовою ми відріжемо таку соціально значиму верству, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян ‒ це єдине джерело надходження готівки», ‒ наголосив глава Союзу молочних підприємств.

Він зазначив, що при цьому держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.

"Наразі йде дискусія навколо витрат. На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд гривень. Це великі кошти. Частина з них передбачена на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Приблизно 400 млн гривень ‒ реально те, що можна надати на будівництво. Інші кошти потрібно направити на зовсім інші потреби. Але таке відчуття, що ведеться підпільна гра для того, аби потім невикористані кошти направити в русла лобістських компаній. Так як було цього року, коли дві компанії отримали більше підтримки, ніж аграрний сектор", ‒ підсумував Вадим Чагаровський.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Імпорт сільгосптехніки під загрозою

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» стурбована Постановою Кабміну «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», яку було ухвалено 15 листопада цього року. Документом регулюються питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських машин та техніки відповідно до Технічного регламенту.

Постановою виробників техніки зобов’язують протягом перехідного періоду, який закінчується у березні 2018 року, отримати сертифікат затвердженого типу відповідно до Технічного регламенту. Сертифікат видаватиметься на 5 років. Таким чином замість дерегуляції у системі сертифікації і зменшення бюрократичної складової, виробники техніки отримали завдання в найкоротший термін пройти процедуру затвердження типу відповідності.

«Обговорення цього питання тривало три роки. Проте, пропозиції профільних Асоціацій враховані не були», - заявив Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу. Членів Асоціації непокоїть той факт, що перехідний період для перереєстрації техніки закінчується у березні. На думку Тараса Висоцького, це надто короткий строк, за який компанії не встигнуть отримати сертифікати. Також у виробників техніки є питання до алгоритму проведення сертифікації, оскільки він містить положення, яких немає у європейському законодавстві. У Європейському союзі сертифікат затвердження типу с/г техніки видається один раз, натомість за новою процедурою в Україні, виробникам техніки пропонують проводити сертифікацію раз на 5 років. Крім того, вітчизняними сертифікаційними органами не визнаються сертифікати затвердження типу, видані міжнародними органами. Такий алгоритм може сприяти виникненню зловживань і поля для корупції. Сама процедура є складною у розумінні та виконанні.

«Відсутність сертифікату призведе до того, що компанії-виробники техніки не зможуть передавати техніку клієнтам на початку сезону весняно-польових робіт, оскільки процедура підтвердження типу відповідності – це доволі тривалий процес, яким наразі займається формально дві установи, а по факту – один інститут ДП «УкрЦВТ». Аби агровиробники не відчули проблем з вчасним виконанням технологічних операцій, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вбачає об’єктивну необхідність продовження перехідного періоду до листопада 2018 року і узгодження з профільними організаціями умов Технічного регламенту. Зі свого боку, ми готові долучитися до процесу створення прозорої процедури, котра буде  зрозумілою і доступною для виконання бізнесом», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Нагадаємо, що 15 листопада, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», якою урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, причепів, причіпних машин та іншої сільськогосподарської техніки відповідно до Технічного регламенту на основі оцінки безпеки техніки та її впливу на навколишнє середовище. При реєстрації та продажу сільськогосподарської, лісогосподарської техніки та продажу її комплектуючих, що мають ідентифікаційні номери, документи системи УкрСЕПРО замінені на документи, передбачені Технічними регламентами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

"Астарта" залучила кредит у ЄІБ на EUR 37 млн

Агропромхолдинг "Астарта" підписав кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком на EUR37 млн, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зазначені кошти надаються за програмою Банку InnovFin - EU Finance for Innovator і будуть спрямовані на подальше впровадження проектів з модернізації інфраструктури і розвиток інновацій у системі управління агробізнесом.

Зокрема, кошти будуть виділені "Астарті" на нові складські потужності для зерна і цукру.

Як повідомлялося, в 2014 році ЄІБ виділив "Астарті" EUR50 млн на будівництво елеваторів у Полтавській, Вінницькій і Хмельницькій областях.

Довідка: "Астарта" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській та Харківській областях. До складу холдингу входять вісім цукрових заводів, агрогосподарства з земельним банком близько 250 тис. га і молочні ферми. У 2014 році холдинг ввів в експлуатацію завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ "Глобинський переробний завод").

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бюджет 2018 року для малого та середнього агробізнесу може стати згубним

На думку окремих народних депутатів, нинішня політика щодо підтримки аграрно-промислового комплексу України є в першу чергу згубною для середнього та малого агробізнесу, а розподіл коштів здійснюється виключно суб’єктивним шляхом: отримують дотації лише великі агрохолдинги, пише Погляд.

"АПК — пріоритетна галузь економіки в України. Однак, давайте порівняємо з ЄС, куди з таким блаженним лицем дивиться наш уряд. ЄС на підтримку своїх фермерів та сільгоспвиробників витрачає більше половини усього свого бюджету. А у нас найбільше грошей йде на утримання влади, силових та фіскальних органів. Незрозуміла схема аграрних дотацій і яким чином розподіляються кошти. Незрозуміло, чому більш за все підтримують великі агрохолдинги, а ще більш — наближені до керівних органів влади. Кошти, зокрема в агробізнес, розподіляються суб’єктивно, – наголошує нардеп  Михайло Головко.

За словами депутата, влада зобов’язана прислухатись до тих сільгоспвиробників, які наполягають на зміні порядку розподілу дотацій. А одним із дієвих та допоміжних механізмів може стати пільгове кредитування. Щоправда, спостерігається зворотна тенденція – на наступний рік планується скорочення державної підтримки до 66 мільйонів гривень, в той час як у 2017 вона становила 300 мільйонів.

"В бюджеті 2018 року не видно тенденції для створення сприятливих умов розвитку агросектору. До прикладу, дотації тваринникам, які на сьогоднішній день перебувають у складних умовах, потрібно підвищувати, а їх навпаки скоротили з чотирьох до двох мільярдів. Крім того, дехто стверджує, що один мільярд на підтримку фермерства — це достатня сума. Однак при тому, що в Україні зараз 33 тисячі фермерських господарств, цей мільярд – лише капля в морі. З такою політикою наших можновладців, виживуть крупні агрохолдинги, а невеликим фермерам доведеться вкрай важко. Але ж саме вони є основними наповнювачами місцевих бюджетів, саме вони створюють робочі місця і якось утримують села від вимирання", – обурюється Михайло Головко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview