Виробництво штучного м'яса поставлять на конвеєр

У рамках проекту вчені вже навіть виростили незвичним способом качаче м'ясо й переконують, що його смак нічим не відрізняється від, так би мовити, оригіналу, пише expres.ua.

"Це перший венчурний проект (тобто з високим ризиком і невизначеністю попиту) із промислового вирощування такого м'яса", - розповідає фахівець аграрного ринку Юрій Попаденко.

Він розповів, як планують вирощувати штучне м'ясо в промислових умовах.

"Жива клітина м'яза тварини (бичка, свині) чи птаха (курки, качки, індички) відтворюватиме себе у спеціальному мікробіологічному середовищі, де буде підживлення киснем та необхідними речовинами - білками, вуглеводами, мінералами. Це щось на кшталт того, як відтворює себе хвіст ящірки. Передбачається, що за 3 - 6 місяців м'яз виросте до потрібних форм і нічим не відрізнятиметься від оригіналу своїми хімічними та фізичними властивостями. Зауважте, лише м'яз, без кісток, шкіри та інших зайвих частин", - каже Юрій Попаденко.

Безперечно, зазначає фахівець, на початку до такої продукції буде багато недовіри. Тому протягом перших трьох-п'яти років будуть невеликі обсяги, скажімо, декілька тисяч тонн на рік. Проект важливий, бо відкриває нову еру харчування людей, економії ресурсів, захисту тварин та екології. Усі наслідки нині навіть важко уявити.

"Щодо ціни штучно вирощеного м'яса, то нині вона в 10 - 11 разів вища за ціну звичайного м'яса. Кілограм яловичини у США коштує 6 - 7 доларів, а кілограм штучно вирощеного м'яса - 70 - 80. Але, звичайно, коли виробництво поставлять на промисловий потік, ціна поступово знижуватиметься", - додає експерт Сергій Пономаренко.

"Творці штучного м'яса вважають, що воно має низку переваг перед натуральним, - каже доктор сільськогосподарських наук Тетяна Димань. - З одного боку, його поживними речовинами можна керувати. Наприклад, замiнити полiненасиченi жирнi кислоти, через які пiдвищується рiвень холестерину в кровi та виникають iншi проблеми зі здоров'ям, на менш шкiдливi жирнi кислоти омега-3. З другого боку, культивоване м'ясо дасть змогу вирiшити чимало питань, пов'язаних з вирощуванням худоби".

Передбачається, що виробництво штучного м'яса згодом буде досить прибутковим, оскiльки попит на м'ясо загалом зростає в усьому свiтi. Наприклад, у Китаї вiн подвоюється кожнi десять рокiв. Штучне м'ясо, як i штучна їжа загалом, - реальна база для вирiшення свiтової продовольчої проблеми й життєзабезпечення майбутнього людства. Адже нинi Землю населяє понад 7,5 мільярда людей. За прогнозами, до 2050 року ця кількість перевищить 9 млрд. осіб. Людей більшає, а джерела харчування i принципи його забезпечення залишаються незмiнними. I продуктів, особливо бiлкових, вже не вистачає.

На цьому акцентує й ООН, кажучи, що ця проблема надалi загострюватиметься. Щоб лiквiдувати дефiцит бiлка, свiтове виробництво продуктів харчування має значно збiльшитися у найближчi 20 - 25 рокiв.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Косюк: скасування мораторію істотно не змінить ситуацію

Засновник і мажоритарний акціонер агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП) Юрій Косюк підтримує скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення в Україні, пише dt.ua

"Я вважаю, що ринок повинен бути вільним. І люди повинні мати право продавати", - сказав він в інтерв'ю виданню "Новое время".

На думку бізнесмена, скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення не викликало б буму пропозиції паїв на ринку.

"На ринок вийшло б 20% тій землі, з тієї, що існує. Максимум. Тому що люди інертні, люди не готові, люди б тримали", - додав підприємець.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Компанія обробляє один з найбільших земельних банків в Україні: близько 370 тис. га в Сумській, Київській, Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській, Івано-Франківській, Дніпропетровській та інших областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна експортуватиме до ЄС органічні яблука

Про це пише AgroTimes.


«Завдання, яке поставили собі на найближчий час: 50% врожаю продавати на внутрішньому ринку, а 50% – експортувати», – зазначив заступник голови ФГ «Гадз» Олег Грицак.

У 2016 року вже експортували яблука до Швеції, Норвегії, Ірану, Туреччини та Білорусі.

Нині господарство веде тісні перемовини з покупцями з ОАЕ, уточнив Олег Грицак.

Також «Гадз» перевів на органічне вирощування 40 га саду резистентних сортів яблуні. Нині триває заключний етап аудиту органічного виробництва.

Напрямок започаткували, аби експортувати органічне яблуко на ринок ЄС, де нині великий попит на таку продукцію.

Довідка:

ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тис. саджанців. Яблуневий сад дає до 60 тонн/га врожаю. Господарство сертифіковане у системі GlobalG.A.P.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на Тернопільщині роблять бізнес на равликах

Спеціальна “теплиця” обтягнена сіткою селі Чугалі служить домівкою для тисяч равликів. Тут для них створені комфортні умови, є система мікродощування та зелене листя. Максимально сприятливі умови для розмноження цих молюсків, пише “Наш День”.

Задум вирощувати равликів належить товаришу пана Мирослава Олесандру Журавлю. Він перебрався на Тернопільщину три роки тому з Донецька, де займався вирощуванням грибів. Тож після спільного обговорення вирішили спробувати розводити равликів.  До слова, раніше Мирослав Загорський мав п`ять тисяч гусей, але експортувати їх до Європи – надскладно.

Тож взявши за візрець приклади з Польщі та Литви, підприємці побудували теплицю і купили 200 кілограм равликів. В теорії з них можливо було виростити 10 тисяч равликів.

Продавати молюсків можна по ціні 3-4 євро за кілограм. Равликів використовують для косметики, для створення ліків. Ласують равликами з Тернопілля в Іспанії та Франції.

В кременецьких лісах мешкають виноградні равлики, а на фермі в підприємців живуть середземноморські – вони значно смачніші, та потребують ретельного догляду, бо не люблять холод.

Працівники ферми саме зараз пакують в ящики равликів, що досягли статевої зрілості й готові відкладати ікру. До лютого вони будуть в стані сну у спеціальних холодильниках із плюсовою температурою, так як не здатні пережити морози. Назад їх випустять аж у травні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власник "Нашої ряби"про дотації: хто мало платить, той і отримує мало

У першому півріччі 2017 року це була найбільша держдотація, отримана аграріями, пише НВ

"Дивіться, це не дотації. Це не гроші, які забрали у когось. Це ПДВ, який компанія заплатила в бюджет. Частину того, що ти заплатив, ти маєш право повернути. І якщо заплатив багато, то і отримуєш багато", - заявив він.

Водночас Косюк не відповів прямо на питання, чи вважає він справедливим, що така велика компанія як МХП (чистий прибуток компанії минулого року склав $69 млн - ред.) отримала більшу частину агродотацій.

"А як повинно бути? Нікому не давати? Або написати в законі "дати дотацію всім, крім Косюка"? Так потрібно було прописати закон? А як тоді бути з рівностю умов для бізнесу?", - обурився мільйонер.

За його словами "хто мало платить, той і отримує мало".

"Тому розмови про те, що нам взяли і заплатили гроші Януковича у вигляді дотації - це від лукавого", - наголосив Косюк.

Він також заявив, що повернення МХП понад 800 млн грн ПДВ не пов'язане з його роботою в Адміністрації президента України, як заявляв нардеп від Блоку Петра Порошенко Сергій Лещенко.

"Нісенітниця. Абсолютна нісенітниця. Лещенко нехай подивиться уважніше на те, як це було. Від того, що я був там, нічого не змінилося. Динаміка була звичайною. Зростав експорт і збільшувалося повернення ПДВ", - сказав бізнесмен.

Він також зазначив, що значну частину ПДВ держава повернула з великих капіталовкладень, які були зроблені в останній проект, - Вінницьку птахофабрику.

"Інвестиції склали близько $1 млрд. І той ПДВ теж повертався", - сказав Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Унікальний український дрон може оглянути 100 га поля за годину

Новітні технології дійшли і до українського сільського господарства. Тепер наші аграрії можуть оглянути 100 гектарів поля за годину, а також підрахувати до зернятка все висаджене, пише Сегодня.

"Сканувати грунт, контролювати врожайність весь сезон і навіть ловити злодіїв допомагає квадракоптер", – говорить бізнесмен з Німеччини Штефан Майндок. Протягом останніх двох років він консультує українських фермерів.

"Нам необхідно детально бачити все поле, але самому обійти таку територію нереально. Дрон допомагає нам бачити якісь об'єкти на поле і відразу розпізнавати, що це", – продовжує він.

Чудо-дрони для аграріїв розробив Валерій Яковенко. Їх секрет в спеціальній програмі, яка під час відеозапису сканує поле, аналізує інформацію і пропонує фермеру рішення. Хоча ця інвестиція не з дешевих. Тільки коптер коштує в середньому одну тисячу доларів, плюс програмне забезпечення – два долари з гектара поля.

"Цей український дрон ми збираємо в Києві і експортуємо за кордон. За 100-12 хвилин він дозволяє створити карту до 1,7 га", – каже винахідник.

Пристрій навіть може порахувати кількість висаджених зерен і тих, які вже зійшли. Більш того – підрахувати всі бур'яни в поле. Цією технологією користуються вже тисячі українських фермерів в середніх і дрібних господарствах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.