Ячмінь стане трендом цього сезону

Про це розповіла аналітик Марія Колесник, пише agravery.

«Вартість українського ячменю перевищила ціну на французький. Вперше вона перевищила ціну на пшеницю з протеїном на 11,5%. Зараз ячмінь — найбільш приваблива культура, у товаровиробників її вже не залишилось. Усі зрозуміли, що за обсяги потрібно боротися», — розказала М. Колесник.

Стрибок ціни пояснюється різким скороченням початкових запасів і посівних площ. Аналітик прогнозує, що високі ціни на ячмінь будуть стимулювати збільшення посівів ярового ячменю. Адже культура є найбільш рентабельною цього року. Росія не є нашим конкурентом на ринку ячменю. Ціни формують Україна та Франція, де спостерігається зростання.

Основні імпортери ячменю — Китай і Саудівська Аравія (саме до останньої постачається більшість вітчизняного ячменю). До Китаю цю культуру постачає Австралія, але там був неврожай, тому зараз Україна має шанс зайняти цю нішу.

«Цей ринок потрібно розвивати. Ми вже вийшли на нього, потрібно зберігати і розширювати свою присутність на цьому ринку. Там інші ціноутворюючі чинники. У першу чергу слід звертати увагу на якість», — підкреслила Колесник.

На ринку кукурудзи зростають початкові залишки. Попит на цю культуру зростатиме через зростання попиту на біоетанол. В ЄС запроваджують нові вимоги щодо викидів парникових газів при виробництві культур, що в подальшому використовуються на виробництво біогазу. Це може болюче вдарити по українських виробниках.

«У короткостроковій перспективі ціна на кукурудзу зросте, але незначно. На наступний рік вийдемо з більшими цінами на кукурудзу. Вона буде більш рентабельною і привабливою», — зазначає Колесник.

Запаси кукурудзи різко скорочуються в Китаї, при цьому зменшуються посівні площі під кукурудзою в США.

«Якщо в нас буде надлишок кукурудзи, саме на КНР потрібно звертати увагу, бо вони почнуть оновлювати свої резерви. Питання в тому, чи буде це власна закупівля чи активізація імпорту», —  попереджає аналітик.

Залишки пшениці тиснуть на цей ринок. Зокрема, вони постійно зростають в Китаї та ЄС, тому ціна на старті сезону буде доволі низькою. Проте в США не дуже хороша ситуація з озимими, очікуються великі втрати, тому там пшениця зростає в ціні. З іншого боку, озимі в РФ в досить хорошому стані, очікується великий урожай. «Росія вийде з надлишком пропозиції, тому ціна на пшеницю буде низькою», — пояснила Колесник.

При цьому для України відкривається ринок Японії у зв’язку з політикою Дональда Трампа щодо неучасті в Транстихоокеанському партнерстві. Японія зацікавлена у зерні із вмістом протеїну 12,5%. «Це великий ринок, він може звільнитися для нас, але важливо швидко відреагувати», — наголосила аналітик. 

Фітосанітарна політика Єгипту є традиційною перепоною для експорту українського зерна. «Цей ринок частково втрачений, лише уряд і дипломатичні кроки допоможуть змінити нинішню ситуацію російської гегемонії», — переконана Марія Колесник.

Нагадаємо, за результатами минулого року сальдо зовнішньої торгівлі аграрною продукцією  залишалося позитивним та склало $13,6 млрд.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати створили міжфракційне об’єднання «Аграрна рада»

Про це повідомив заступник голови ВАР Денис Марчук під час спільного брифінгу у стінах парламенту із народними депутатами – учасниками даного об’єднання.

«Ми переконані, що робота міжфракційного депутатського об’єднання стане вагомою силою, яка буде відстоювати інтереси сільгоспвиробників у стінах Верховної Ради. На сьогодні аграрії налаштовані засівати свої поля, сприяти своєю діяльністю розвитку вітчизняної економіки та боротись із політичними силами, які у цьому їм перешкоджають. Тому давайте налаштуємось на конструктив, та почуємо один одного у стінах параменту», - відмітив Денис Марчук.

Робота «Аграрної ради» сприятиме прискоренню розгляду та прийняття Верховною Радою законопроекту № 7403-2, яким передбачається відміна дискримінаційних норм щодо невішкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку.

Крім того, робота міжфракційного депутатського об’єднання буде спрямована на розробку справедливої і прозорої системи розподілу державної підтримки сільгоспвиробників, яка змогла б працювати в автоматичному режимі, без втручання чиновників.

Наступними кроками в роботі «Аграрної ради» стануть активізація боротьби із земельним рейдерством та тіньовим ринком оренди та меліорації с/г земель, підтримка законодавства, що сприятиме унормуванню повноважень та відповідальності Держгеокадастру і державних реєстраторів, розвитку кооперативного руху, усуненню монополії на ринку азотних добрив. Наслідком від впровадження таких реформ стане зростання аграрного виробництва та зайнятості на селі, що призведе до розвитку сільських територій та збільшення інвестицій у сільське господарство.

До складу «Аграрної ради» увійшли представники більшості парламентських фракцій та груп. Вони будуть проводити консультації, узгоджувати власні позиції та здійснювати спільні заходи із аграрними асоціаціями для реалізації реформ у галузі сільського господарства, насамперед, під час голосування у Верховній Раді України за відповідні законопроекти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Корейська компанія з виробництва дронів готова розвивати свій бізнес на Кіровоградщині

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Кузьменко провів зустріч з делегацією корейських бізнес компаній, яку представляли Шин Мо Се – генеральний директор компанії "SafeusDrone Co., Inc.", що спеціалізується на виробництві дронів, та Парк Ду Хьок - президент IТ- компанії "Software Factory". Про це повідомила прес-служба Кіровоградської ОДА.

Під час зустрічі було обговорено питання подальшого співробітництва Кіровоградщини з Республікою Корея на міжрегіональному рівні. У обговорені також взяли участь заступник голови – керівник апарату ОДА Світлана Лобанова та начальник Кіровоградської льотної академії НАУ Сергій Неділько.

Шин Мо Се презентував здобутки компанії "SafeusDrone Co., Inc.", яка нині займається розробкою чотирьох різновидів дронів. Серед них – пристрої, які можуть використовуватися в сільському господарстві для оприскування полів, та апарати, що можуть застосовувати енергетики для перевірки справності високовольтних ліній електропередач і усунення виявлених недоліків. Використання цих пристроїв дасть змогу значно економити фінансовий ресурс і раціональніше використовувати робочу силу. Представники корейської делегації заявили про свій намір у майбутньому виготовляти ці дрони в Кропивницькому спільно із фахівцями Кіровоградської льотної академії НАУ.

Сергій Кузьменко зауважив, що тема використання дронів у сільському господарстві для аграріїв Кіровоградщини не нова, такою технікою сільгоспвиробники зацікавилися ще кілька років тому, адже вона дає змогу при менших затратах отримувати вищі врожаї. Оскільки інтерес до цих пристроїв є, то можна спрогнозувати, що в корейської компанії на Кіровоградщині є непогані перспективи. Голова облдержадміністрації також висловив припущення, що використання дронів у обслуговуванні високовольтних ліній електропередач також має зацікавити компанію-постачальника електроенергії.

Сергій Кузьменко запевнив гостей, що облдержадміністрація сприятиме створенню комфортних умов для реалізації представниками корейської компанії бізнес-проектів на території області. Зокрема, йдеться пр кординацію з іншими структурами, виділення земельних ділянок чи надання дозволів. "Чекаємо ваших практичних пропозицій. Готові до реалізації проектів і зробимо усе можливе, щоб вам було комфортно у нас працювати",– підкреслив голова облдержадміністрації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У новому сезоні очікувати зростання цін на пшеницю не варто

Про це на конференції ІА «ПроАгро» «Стратегії експорту: Трейдинг і логістика» повідомила заступник директора «ПроАгро» Марія Колесник, пише elevatorist.com.

«Великі перехідні залишки — це саме те, що дало стартову ціну на пшеницю на початку маркетингового року, і те, що в майбутньому буде тиснути на ціни протягом нинішнього сезону», — розповідає Марія Колесник.

Фахівець вважає, що в наступному маркетинговому році не варто очікувати зростання цін на пшеницю, адже рекордно високі залишки перейдуть і на наступний сезон.

«Те, що ціновий графік пшениці виглядає рівним — це вже позитив, добре, що ціна не пішла вниз», — пояснює аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині запустять олійноекстракційний завод

 

Його запуск запланований на перший квартал поточного року, повідомили в компанії, пише AgroTimes.

Спочатку відкриття заводу планувався в кінці 2017 року, однак терміни довелося змістити через проблеми з отриманням та затвердженням технічної і дозвільної документації.

Нагадаємо, що на новому олійноекстракційному заводі «Агроліги» буде передбачена можливість зміни обсягів переробки сировини в діапазоні від 100 тис. до 180 тис. тонн на рік без додаткового інвестування в обладнання.

За умови залучення незначних інвестицій потужність може бути збільшена до 280 тис. тонн на рік.

Також на підприємстві буде можливість переналаштувати обладнання під видобуток соєвої і ріпакової олії без додаткових інвестицій в обладнання.

Крім цього, буде запущена сучасна лінія екстракції, що дозволить збільшити вихід олії на 10% порівняно з пресовою технологією видобутку олії.

На виході замість макухи компанія отримуватиме соняшниковий шрот з вмістом протеїну 38% і залишкової олійністю, що не перевищує 0,5-1%.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Жемойда: експорт це: 55% - сировинна продукція і 45% - продукція переробки


Олександр Жемойда, генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінагрополітики і продовольства України виклав позицію міністерства в доповіді "Експорт української агропродукції: реалії та потенціал". Спікер у своїй презентації позначив позиції України як світового експортера аграрної продукції. Наша країна займає одні з перших місць по поставкам соняшникової олії і шроту, ріпаку, жита, горіхів, кукурудзи та вівса. Чиновник зупинився на необхідності збільшити частку експорту продукції з доданою вартістю, зараз наш експорт це: 55% - сировинна продукція і 45% - продукція переробки. Олександр Жемойда перерахував ряд заходів, які планує міністерство для диверсифікації ринків збуту аграрної продукції і позитивно оцінив співпрацю з Міністерством закордонних справ України. Окремо наголосивши на важливості підтримки продукції переробки.

Коли ми говоримо про фінансову підтримку, в державній програмі, яка передбачає компенсацію техніки, в її рамках треба включати окремою частиною обладнання виробниче і обладання для переробки. Але тут є одна проблема: є чіткий рівень локалізації - обладнання має бути в Україні. В цьому процесі значно зростає роль громадських організацій - вони повинні бути глобальнішими і допомагати фермерам і с/г виробникам. Наразі вони точкові, але головне, що вони існують і набирають ваги. А інвестувати в те, що добре розвивається люблять всі. Важливою стратегією уряду є підтримка переробки. 

Пряма трансляція виступу спікера та інших експертів доступна на нашій сторінці у facebook або за посиланням.

Організатором конференції виступила інформаційна компанія "ПроАгро Груп"

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview