Як вплине китайський коронавірус на світову економіку агросектору

Таку думку висловив аналітик компанії «Агрітел Інтернешнл» Олексій Єрьомін, пише Latifundist.com.

За прогнозами, Китай може втратити до 1% приросту ВВП. Падіння споживання енергоносіїв, в першу чергу авіаційного палива із-за карантинних заходів та обмеження пересування в Китаї, — виразилося в різкому падінні цін на нафту.

«Виникає багато питань з приводу того, як це позначиться на ринку аграрної продукції і насамперед ринку зернових і олійних. На сьогоднішній день, незважаючи на підписання угоди між США і Китаєм ринок не побачив зростання закупівель американської сої і все це напередодні виходу на ринок чергового рекордного врожаю з Бразилії. А тут ще й «невідомість» щодо ситуації з короновірусом», — зазначив Олексій Єрьомін.

На його думку, все це призводить до розпродажів контрактів на сою на Чиказькій біржі, враховуючи, що бразильські фермери навряд чи будуть притримувати сою нового врожаю в очікуванні зростання цін.

«Падіння цін на нафту поки не сильно позначилася на ринку етанолу. Однак якщо негативний тренд на ринку нафти стане стійким, то це неминуче позначитися і на ринку етанолу, в тому числі, як одного з продуктів, на зростання обсягів покупок якого з боку Китаю могли розраховувати США. Це, звісно, не надасть підтримки і ринку кукурудзи в першу чергу в США», — вважає Олексій Єрьомін.

Аналітик зазначає, що можливе ослаблення валют країн, які перші страждають від панічних настроїв на ринках — ще одне питання, яке може відігравати велике значення для ринку зернових. На його думку, зміцнення американського долара стане головним болем для американських фермерів і Дональда Трампа, і може допомогти тій же Бразилії, Росії, Аргентині в боротьбі за частку на сільськогосподарських ринках.

«Україну поки залишаємо за дужками валютного ринку, виходячи з ситуації з курсом гривні в минулому році. Ну і звичайно хочеться сподіватися, що ми не стоїмо на порозі глобальної епідемії, коли вже всім все одно скільки коштує тонна кукурудзи, який курс долара і темпи зростання глобального ВВП», — додав Олексій Єрьомін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерт розвіяв міфи про "спиртову реформу"

Через пів року - з 1 липня 2020 року - буде введено у дію президентський закон про демонополізацію спиртової галузі і продаж активів ДП "Укрспирт". Документ викликав бурхливі дискусії серед фахівців галузі, як тільки його текст було розміщено на сайті ВР. Переважна більшість експертів критикувала проект ЗУ за його недосконалість та передчасність. Дехто заспокоював, аргументуючи тим, що знищення державної монополії на спирт сприятиме конкуренції на алкогольному ринку та зниженню цін на спиртові напої. Цей та інші міфи “спиртової реформи” у коментарі УНН розвіяв економічний експерт Олег Пендзин.

Він переконаний, що демонополізація спиртової галузі не призведе до зменшення вартості горілки та лікеро-горілчаних виробів.

"У нас діють мінімальні роздрібні ціни на алкогольну продукцію, тому навряд чи ми в даній ситуації побачимо якесь здешевлення. Попри той факт, що трансферна ціна (ціна, застосовувана при обміні товарами в межах транснаціональних корпорацій, спільних підприємств - ред.) на спирт буде не висока", - каже він.

Під час демонополізації галузі виграють ті, хто побудують нові спиртзаводи, продовжив Пендзин. І з ними не зможуть конкурувати інвестори старих підприємств "Укрспирту", переконаний експерт.

"Собівартість спирту, виробленого на новітньому обладнанні, буде значно нижчою, аніж собівартість продукту, виготовленого на застарілих заводах. У будівництві нових заводів зацікавлені власники діючих лікеро-горілчаних підприємств, великих фармкомпаній.

Також, я очікую, що загальний обсяг виробництва спирту зменшиться. А друге, напевно, ми будемо мати достатньо специфічну локальну монополію на цьому ринку, бо обсяг виробництва спирту, він у дійсності буде серйозно залежати від його фактичної собівартості", - додав він.

Експерт вважає, що владі навряд чи вдасться продати активи "Укрспирт" за очікувані 3,5 млрд грн (раніше планувалося вторгувати 5-7 млрд грн, та згодом очікувана сума була знижена вдвічі - ред.).

"Ці заводи є збитковими, вони мають застаріле обладнання, і можуть бути цікавими інвесторам тільки з точки зору їх географічного розміщення. З точки зору бізнесу у купівлі українських спиртзаводів навряд чи будуть зацікавлені", - резюмував Пендзин.

Нагадаємо, у перший місяць 2020 в Україні реалізують вдвічі більше спирту, ніж у січні 2019-го.

3 грудня ВР ухвалила “спиртовий” проект ЗУ (№ 2300) у другому читанні. “За” проголосували 284 депутати, більшість з яких — “слуги народу”. 

Вказаний проект закону експерти називають скандальним, прогнозуючи, що скасування держмонополії на виробництво спирту спровокує в Україні бум фальсифікату.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Мінекономіки озвучили прогноз на 2020 рік в сфері АПК

Такий прогноз озвучили у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає УНН.

У міністерстві нагадали, що протягом 2018-2019 років українські аграрії зібрали рекордні врожаї зернових культур — понад 70 млн тонн. Цей показник, у натуральному та вартісному вигляді залишиться на досягнутому рівні.

У відомстві не виключають, що у подальшому врожайність зернових та олійних культур буде щорічно зростати на 2-3%, що спровокує зростання показників валового виробництва зібраних культур. Цьому сприятиме впровадження новітніх технологій виробництва та нарощування щорічного обсягу використання мінеральних добрив на 5% (+5-6 кг/га), кажуть у міністерстві.

Виробництво продукції тваринництва у 2020 році зросте на 1,3% — до 72,26 млрд грн. Це стане можливим, зокрема, за рахунок збільшення вартості виробленої продукції тваринництва, а саме:

вирощування великої рогатої худоби — на 1,2%, до 6,7 млрд грн;
свиней — на 3,0%, до 13,3 млрд грн;
птиці — на 0,7%, до 16 млрд грн;
виробництво молока — на 0,5%, до 25,3 млрд грн;
виробництво яєць — на 2,5%, до 8,1 млрд грн.
“Позитивним фактором, який впливає на економічну ефективність галузі є щорічна підтримка розвитку галузі тваринництва”, — нагадали у Мінекономіки.

У міністерстві інформують, що цьогоріч на підтримку українських сільськогосподарських виробників буде спрямовано 4 млрд грн. Ще 240 млн грн буде направлено на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів.

Порядки розподілу бюджетних дотацій будуть затверджені протягом січня-лютого, кажуть у міністерстві. Однак, цілком ймовірно, що 4 млрд грн розподілять за 5 ключовими напрямками:

підтримка сільськогосподарських товаровиробників шляхом здешевлення кредитів;
підтримка розвитку фермерських господарств та кооперативів;
підтримка розвитку садівництва та овочівництва;
державна підтримка розвитку тваринництва;
часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
“Найближчим часом будуть розроблені зміни до порядків використання коштів за зазначеними вище напрямками, з урахуванням пропозицій, що надійшли від аграрних асоціацій”, — пообіцяли у міністерстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Екс-керівництво держави звернулося до влади щодо запуску ринку землі

Експрезидент України Леонід Кравчук, колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз та експрем'єр Вітольд Фокін звернулися до чинної влади із вимогою поставити на всеукраїнський референдум питання щодо відкриття ринку землі. Свою позицію вони пояснили у відкритому листі, пише Дзеркало тижня.

Зокрема в листі йдеться про те, що перетворення сільськогосподарських земель у товар "суперечить логіці і змісту Конституції України". Колишнє керівництво країни заявляє, "що зміна відносин власності в інших галузях економіки уже привела до її фактичного знищення, до інших трагічних наслідків. Ще стрімкіша деградація країни може статись після реалізації намірів влади щодо землі".

Водночас у листі зазначено, що світовий досвід і сучасні тенденції щодо організації аграрного виробництва свідчать про єдино прийнятний для України та ефективний метод використання державної власності на землю з широким застосуванням орендних відносин.

За словами авторів, чинна влада "лише вдає, що враховує застереження протестуючих", які виступають проти перетворення землі на товар. При цьому ситуація може розвиватися не прогнозовано, трагічно для країни, ризиковано для влади, шкідливо і для міжнародної ситуації.

"З огляду на це слід тверезо оцінювати стан речей, відстоювати інтереси держави при здійсненні реформ, не впадати в ейфорію щодо перемін, вигідних скоріше зарубіжним партнерам, а не Україні (договір про ДНЯЗ, втрата акваторії біля о.Зміїний, "безвіз", квоти на експорт товарів…)", - йдеться у листі.

У листі також звернули увагу на те, що наразі немає ухвалених законів, які б регулювали проведення місцевих та всеукраїнських референдумів.

"З огляду на висловлене, ми маємо право радити, пропонувати… Ні, вимагати від влади організації та проведення референдуму з корінним питанням:"Ви згодні з перетворенням у предмет купівлі-продажу української землі сільськогосподарського призначення?" Відповіддю на нашу вимогу може бути лише одне: призначення референдуму", - йдеться у листі.

Нагадаємо, в аграрному комітеті презентували остаточну версію законопроекту про ринок землі. Зокрема, в підсумковій версії йдеться про те, що учасниками ринку можуть бути тільки фізичні особи - громадяни України, юридичні особи, які засновані громадянами України, держава і місцева громада.

Також Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що парламент розгляне в другому читанні законопроект про ринок землі на наступній сесії, яка розпочнеться 4 лютого.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Турецькі овочі містять заборонені пестициди

Пестициди були виявлені в турецьких томатах, перці і огірках, проаналізованих Greenpeace. Згідно зі звітом організації, все більше турецьких овочів стають сильно забрудненими отруйними речовинами, інформує aspi.com.ua.

Так, за даними агентства, в Туреччині помідори, огірки та перець все частіше заражаються незаконними і, в деякій мірі, токсичними речовинами, шкідливими для здоров'я. Про це свідчать дані нещодавнього опитування Greenpeace в країнах середземноморського регіону під назвою "Пестициди: небезпека нашого столу".

Повідомляється, що було досліджено 30 сортів томатів, зеленого перцю і огірків, зразки були взяті як з супермаркетів, так і з ринків. Вчені проаналізували овочі на предмет використовуваних пестицидів і їхнього впливу на споживачів і довкілля.

У томатах, перці і огірках було виявлено 56 пестицидів. А по несезонним овочам показники виявилися ще вищими: у жовтні – 96, в листопаді – 139 пестицидів.

Дослідження Greenpeace показало, що 15,6% проаналізованих продуктів містили заборонені пестициди, включаючи карбендазим. У країнах ЄС його використання в сільському господарстві заборонено з 2015 року.

А з 2018 року карбендазим також заборонений в Туреччині. Доведено, що це може привести до безпліддя і пошкодження нервової і гормональної систем. Це також може прискорити виникнення пухлин печінки і надати токсичної дії на ненароджену дитину в утробі матері.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Репутація Україні під ударом через рішення ЄС – Інститут агроекономіки

Про це у коментарі УНН розповів заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Він пояснив, що подібні заборони ЄС знаходяться під пристальною увагою імпортерів та конкурентів України на світовому ринку курятини.

“Так, слідом за ЄС і Білорусь запровадила обмеження поставок м’яса птиці з України та деяких інших країн, на території яких зареєстровані випадки пташиного грипу”, — розповів Пугачов.

Які наслідки матиме рішення ЄС для вітчизняних експортерів продукту — спрогнозувати складно, каже фахівець.

“Значною мірою результат залежатиме від того, наскільки швидко вдасться зняти цю заборону. Але, на жаль, нашій країні вже завдано репутаційної шкоди”, — додає він.

В даній ситуації захищати українських виробників курятини має держава, вважає Пугачов. Для початку потрібно мінімізувати ризики спалахів пташиного грипу у майбутньому. По-друге, Україна має деталізувати досягнуті домовленості щодо торгівлі з ЄС.

“Це можна зробити шляхом підписання необхідних документів, щоб сторони не могли трактувати їх по-різному. Наразі, як відомо, заплановані термінові консультації української сторони з представниками Європейської Комісії цього і наступного тижня”, — каже Пугачов.

В останні роки відносини між Україною та Євросоюзом були партнерськими, нагадує фахівець. Так, у 2017 році Україна отримала від ЄС додаткові преференційні квоти для експорту окремих продуктів. Крім того, наприкінці 2019 року Європарламент ухвалив рішення про загальне збільшення квот на безмитне ввезення української курятини до 70 тис. тонн на рік, до 2021 року.

“Тому, якщо європейську заборону не вдасться швидко зняти, українським виробникам доведеться звертати більшу увагу на ринки тих країн, з якими існують тривалі напрацьовані контакти та успішний досвід експорту”, — інформує Пугачов.

Нагадаємо, спалах пташиного грипу, який, ймовірно, прийшов до України з ЄС став підставою для призупинення ввезення української курятини в європейські країни. Таке рішення Єврокомісія прийняла 22 січня, чим дуже здивувала українських посадовців. У Держпродспоживслужбі пояснили, що між Україною та ЄС були попередні домовленості не перекривати торгівлю через локальні спалахи пташиного грипу, які з початку року були в ЄС, а згодом один випадок був зафіксований і в Україні.

У Міністерстві економічного розвитку заявили, що сподіваються на адекватний діалог, оскільки такі дії ЄС підривають довіру в партнерські відносини між сторонами.

Зазначимо, що через спалах пташиного грипу Держпродспоживслужба застерегла українців від купівлі м'яса птиці на стихійних ринках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview