Як Закарпаття перетворюється в "царство форелі"

В Україні зустрічається три різновиди форелі - озерна , струмкова і райдужна. Всі види форелі водяться в річках Закарпаття, пише depo.ua.

Форель, або, як називають її місцеві, пструг, - царська риба. Вона належить до родини лососевих, як і горбуша, кета, голець та харіус. Форель дуже вибаглива, водиться тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж вона, годі придумати. Форелеве господарство було розвинуто на Закарпатті ще за часів Австро-Угорщини, і сьогодні воно, успішно відроджується.

Сьогодні ловля пструга - є одним з найпопулярніших і найдоступніших видів відпочинку в Закарпатті, який приносить задоволення не тільки професійним рибалкам, а й новачкам.

У дикій природі, на форель можна натрапити, в основному, у гірській місцевості, оскільки ця риба любить холодну, чисту й прозору воду. Не можна зловити форель у водоймі, температура води якої сягає понад 20°С. Взагалі, ловля форелі є чи не найвищим пілотажем рибальського мистецтва, і ті, хто зумів хоч одного разу її спіймати, ще довго цим пишаються. Справа в тому, що спіймати навіть дві форелі в одному місці майже неможливо. Щоби рибалити далі, потрібно йти вверх річкою або потічком. За день рибалки проходять 12-15 кілометрів.

Цікаво, що для форелі температура тіла людини занадто висока, і якщо взяти її руками, риба отримує опіки та серйозний шок. Тому справжні поціновувачі або роблять це у спеціальних рукавицях, або попередньо охолоджують руки у воді, або намагаються зовсім не торкатися здобичі.

 

У сотнях закарпатських ресторацій та ресторанчиках туристам пропонують скуштувати струмкову форель. У переважній більшості випадків власники, м'яко кажучи, обдурюють клієнтів. Справа в тому, що справжнього струмкового пструга, давнього мешканця карпатських річок, залишилося дуже мало і ловити його для масових кулінарних потреб можна хіба що браконьєрським способом. Часто під виглядом струмкової форелі в ресторанах подають маленьку райдужну форель.

Рибалки кажуть, що різниця між струмковою та райдужною форелями приблизно така, як між свійською та дикою качкою. Струмкова форель не виростає великою, вона більш строката: має крупні червоні та чорні цятки по боках. У райдужної – цятки дрібніші, лише чорні, а на боці – рожева смуга. За смаковими якостями гурмани надають перевагу рожевому м'ясу "диких" пстругів. Але у справжнього кухаря і райдужна форель посмакує не гірше струмкової.

Райдужна форель була завезена в Європу з Америки та акліматизована для тутешніх умов. Вона хоч і не така гарна, як струмкова, але більш витривала до високої температури води (може виживати навіть при +25 °С) та її забруднення, менше схильна до захворювань, швидше виростає і навіть може харчуватися рослинними кормами. Її розведенням віддавна займаються форельні господарства.

Скажімо, форелеве господарство Карпатського біосферного заповідника має 9 басейнів для нагулу риби та інкубатор, обладнаний 32 апаратами Шустера. Умови, в яких вирощують форель в рибгоспах, близькі до ідеальних - чиста джерельна вода, стерильні басейни і якісний корм. У рибнику утримується понад 65 тис. лососевих порід з мальками: форель струмкова, форель райдужна та голець американський. Струмкова форель розводиться виключно для випуску в численні гірські річки і потічки задля підтримки нечисельних природних популяцій, в той час як інтродуковані види - для комерційних цілей.

Щороку лісівники випускають у закарпатські ріки десятки тисяч мальків райдужної форелі. Приживаність мальків - біля 70 %. Аби форель після зарибнення приживалася краще, працівники лісомисливгоспів будують перепади на річках. Одна з функцій перепадів - під час паводків форель може ховатися в них і рибу не зносить потоком.

На Закарпатті є багато готельних комплексів, приватних садиб, де знаходяться штучні озера та ставки, цілі форельні господарства, в яких розводять та вирощують форель для туристів.

До прикладу, у селі Колочава на форелевій фермі щодня ловлять 40 кг райдужної форелі. Власником ферми є Володимир Дзюба. Чоловік родом з Вінниччини. Він єдиний в Україні створив природну форелеву ферму, яка стала одним із найцікавіших і найазартніших місць відпочинку у селі. Риболовля та приготовлена форель на свіжому повітрі залишають приємні спогади на все життя.

 

У кількох водоймах рибу вирощують від малька до дорослої особини, процес триває два роки. За цей час, харчуючись натуральними кормами та кочуючи з одно басейну до іншого, риба досягає товарної ваги – 500 грам, проте є чимало таких що виростають до 600-700 гр. Спіймати таку справжнє везіння!

Вода в басейни з рибою тече з гірської річки, тому має приблизно однакову температуру влітку і взимку. Через це форель дуже смачна. Раніше фермер продавав рибу у ресторани, нині заробляє на туристах, які самі ловлять форель, а потім смажать її на мангалі. Зловлену форель можна забрати із собою та похвалитися трофеєм перед друзями.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські саджанці експортуватимуться до Нідерландів

Про це пише AgroTimes.

«Із голландськими партнерами ми співпрацюємо вже понад три роки. Вони зацікавлені, бо в нас значно дешевше виробництво, – розповів, директор по садівництву у ФГ «Гадз» Тарас Мельник. – Зараз виготовляємо для них значну партію саджанців груші сорту Конференція, щепимо їх на Айві А та Айві С».

Довідка: ФГ «Гадз» має 600 га плодових садів (яблуня, груша, слива) та плодовий розсадник, у якому щороку виготовляють 800 тис. саджанців. 2016 року врожай фруктів на підприємстві сягнув 15 тис. тонн. Виробничі потужності розташовано у селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завод Allseeds розпочав сезон новим рекордом

Вже 21 серпня він приступив до переробки насіння врожаю 2017 року  і через кілька днів встановив новий рекорд  освоєння  добової потужності – 2200 тонн/ добу.

Про це повідомляє прес-служба УАК.

Такого результату “чорноморським олійникам” вдалося досягти завдяки техніко-технологічному переоснащенню виробничого процесу, ліквідації “вузьких місць” під час зупинки на міжсезонний капітальний ремонт.

На часі, до кінця жовтня, у відповідності із плановими виробничими показниками групи на 2017/18 маркетинговий рік, вихід на стабільну переробку  2400 тонн насіння соняшнику на добу, що дозволить  заводу Allseeds  за підсумками року увійти до лідируючої групи підприємств олійно-жирової галузі України.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Полтавщині 48 свиней загинули від АЧС

Про це інформує прес-служба Держпродспоживслужби.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 01.09.2017 було виявлено ДНК вірусу АЧС (звіт про результати дослідження № 007028 п.м./17 від 01.09.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС 01.09.2017 року проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Оржицькій районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Учені відкрили новий спосіб отримання врожайності

Високоврожайні карликові різновиди пшениці і ячменю були розроблені в 1950-х і 60-х роках під час «зеленої революції», коли селекціонери відбирали для дослідів з мутаціями більш низькорослі рослини, пише журнал Зерно.

Дослідники прийшли до висновку, що рослини з більш короткими стеблами з меншою вірогідністю схильні до вилягання і в результаті приносять великі врожаї. У цих нових сортів ячменю, пшениці і рису стебла були коротшими, але разом з тим, вони містили в собі також і негативну особливість, яка сприяла зниженню врожайності.

Професор Роберт Сабловскі разом з командою дослідників з Центру Джона Іннеса (Англія), вивчаючи роль білків DELLA, які викликають ряд реакцій росту у рослин, виявив, що мутація цих білків сприяє не тільки отриманню більш коротких стебел, але також призводить до зменшення меристеми суцвіття — зони росту, де формуються квіти. Чим менша зона росту, тим менше утворюється квіток та насіння, що позначається на врожайності.

Незважаючи на це, команда вчених продемонструвала, що, якщо розділити реакції рослини на мутацію білків DELLA, а саме: зменшення росту стебла і меристеми суцвіття, виникне можливість домогтися підвищення врожайності зернових культур.

Таким чином, селекціонери будуть мати можливість відокремлювати бажані і небажані ознаки білків DELLA. І в підсумку, одночасно отримувати сільгоспкультури з більш коротким стеблом і великими меристемами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен п’ятий українець у Польщі працює у сільському господарстві

Українські заробітчани сплатили у країні 5 млрд. злотих податків. Дослідження провели у варшавській агломерації, де зосереджено найбільше найнятих українців, пише landlord.ua

57,9% робітників – чоловіки. Середній вік заробітчанина – 33 роки.

Мігранти зазвичай виконують просту фізичну роботу, що не вимагає кваліфікації (70,7%). Громадяни України найчастіше задіяні в домашніх господарствах (37,6%), будівельних та ремонтних роботах (23,6%) та агросекторі (19,3%). Кожен п’ятий українець в сусідній країні працює у сільському господарстві. Зазвичай, це робота у невеликих фермерських господарствах, найчастіше – на збиранні урожаю ягід і фруктів.

Опитування показало, що в середньому польський іммігрант відвідує сусідню країну до дев’яти разів поспіль, середня тривалість його перебування тут становить п’ять місяців.

Цікаво, що значна частина українців, які працюють у Польщі, є людьми з вищою або середньою освітою, що виконують роботу нижчу від своєї кваліфікації. Українці не конкурують із поляками на ринку праці, бо працюють там, де не хочуть трудитися місцеві.

Утім, заробітна плата українців, що знайшли сезонну роботу в Польщі, залишалася майже незмінною з 2012 року. Тим часом на низьку заробітну плату скаржаться 70% поляків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview