Як залучити малих виробників до організованого аграрного ринку

Розвиток сільськогосподарського бізнесу на селі шляхом введення малих виробників до офіційного ринку та створення ефективного правового поля, базуючись на кращому європейському досвіді, – головні теми, які обговорювалися під час засідання експертного круглого столу «Залучення малих виробників до організованого аграрного ринку. Сучасний стан та стратегія для України».

«Підтримка малих виробників та їх конкурентоспроможність дорівнює розвитку сільських територій та комфортному житті на селі.  Ця проста формула  успішно реалізується в європейських країнах і має міцно закріпитися і в Україні. Для цього вже сьогодні ми напрацювали низку законодавчих ініціатив, серед яких -  фіксація у відсотковому відношенні у бюджеті суми підтримки саме малих виробників, створення державних аграрних реєстрів та платіжного агентства, впровадження системи пільг та податкових стимулів для фермерів», - зазначив  заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

Важливу роль реєстрації малих виробників та діяльності сімейних ферм підтвердили власним досвідом представники ЄС. Так, за словами Маркуса Клінглера, керівника групи сільського господарства групи підтримки ЄС України, реєстрація посилює комунікацію між виробниками та державою, підвищує довіру між ними, дозволяє визначити конкретні потреби виробників та розробити ефективну фінансову підтримку.

У свою чергу, керівник проекту SAFPI Джон Міллнз відзначив, що завдяки реєстрації та вагомій підтримці, у Європі саме сімейні ферми є найпоширенішою формою господарювання -  вони заповнюють ринки продукцією з доданою вартістю, покращують вибір споживача та підтримують традиційні та регіональні продукти, сприяють розвитку сільських територій, зберігають ландшафти та місця проживання за рахунок використання менш інтенсивних методів ведення сільського господарства.

За результатами круглого столу учасниками було запропоновано серед пріоритетних дій Уряду щодо надання державної підтримки на 2020-2025 роки визначити ключовим розвиток малих виробників та сімейних господарств, представництву ЄС в Україні – продовжити імплементацію заходів щодо розвитку сільських територій та підвищенню конкурентоспроможності аграрної галузі і малих с/г  виробників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках дорожчає картопля

Про це повідомляють фахівці «Інфо-Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу цін, який щоденно проводиться на гуртових майданчиках країни.

Протягом всієї осені фермерам ніяк не вдавалось підняти ціни на картоплю, така ситуація виглядала доволі сумно на фоні 2-3-х кратного подорожчання інших овочевих складових "борщу" в порівнянні з минулим роком. Але з середини листопада ціни на картоплю пішли в гору і сьогодні вже досягли позначки 4,0-4,8 грн/кг (0,12-0,15 EUR/ кг). Така ціна, станом на початок грудня, є найвищою принаймні за останні 5 років, більш того, за підсумками листопада саме картопля стала лідером по зростанню ціни серед інших овочів «борщового набору».

Виробники сподіваються на укріплення тенденції до зростання, адже останні кілька сезонів ціни на їх продукцію лишались стабільно низькими. Крім стабільного скорочення внутрішнього споживання, починаючи з 2015 року, в українських виробників постійно виникали проблеми із експортом ранньої картоплі. Все це не найкращим чином відбивалось на настрої виробників, наслідком цього було поступове, але впевнене скорочення виробничих площ в комерційному сегменті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи доживуть нинішні власники землі до скасування мораторію

Вимагаючи продовжити мораторій на купівлю-продаж сільськогосподарських земель, політики не враховують одного нюансу: людське життя не вічне, і в очікуванні виваженого політичного рішення пайовики вмирають.

Експеримент більш забезпеченої частини суспільства, якою є народні депутати, над 6,9 млн менш забезпеченої частини українців, яким на початку 1990-х виділили у власність 27,7 млн га аграрних земель, але потім заборонили нею розпоряджатися на власний розсуд, відверто затягнувся.

Щоб зрозуміти, як багато тут важить час, слід глянути на портрет пайовика зразка 2018 року, а також на пропозиції про продовження мораторію — з точки зору того, смерті скількох тисяч нинішніх власників пропонують дочекатися політики.

Пайовик-2018: портрет без ретуші

Середній вік нинішнього пайовика — 60 років, а близько чверті вже святкували свої 70 років. Серед них залишилося 5,5 млн первинних землевласників. За даними Держгеокадастру, понад 1,4 млн власників паїв, майже всі з яких отримали землі під час паювання у 1990-х, а це 20%, померли.

Вони не дочекалися повноцінного права розпоряджатися своєю приватною власністю та отримати від неї вигоду для себе та родини. Більше того: понад 400 тис паїв не передано у спадщину через відсутність спадкоємців або труднощі з оформленням. Таким чином, уже зараз понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель, розпайованих чверть століття тому, лишилися безхазяйними.

У ситуації із старінням пайовиків є ще один неприємний бік медалі. Втрачаючи сили самостійно обробляти землю, вони все частіше здають її в оренду. Проте орендує її зовсім не місцева молодь. Вона, навпаки, все активніше залишає село.

За статистикою, у 6 тис українських сіл взагалі нема молоді 16-28 років. Одна з причин — брак інвестицій у соціальну інфраструктуру села, бо тимчасові орендарі земель такими питаннями переважно не переймаються. Якщо ситуація не зміниться, частина сіл невдовзі може зникнути з карти України.

Графік вимирання

Питання, коли не залишиться нинішніх власників паїв, можна спрогнозувати. За останні десять років кількість сільського населення скоротилася на 1,8 млн осіб або на 12% і щороку вона зменшується на 256 тис осіб або на 1,2%. Також відомо, що нині серед землевласників 3 млн чоловіків та 3,9 млн жінок.

Взявши за основу демографічну статистику щодо сільського населення та показники тривалості життя чоловіків і жінок, можна спрогнозувати смертність серед власників паїв. Так, уже через десять років з числа нинішніх землевласників залишиться 1,3 млн чоловіків та 2,3 млн жінок, тобто половина їх кількості.

Тренд зменшення кількості землевласників, жінки та чоловіки, млн осіб

 

У середньому ж щороку в Україні помирає 350 тис землевласників. Найбільш критична ситуація прогнозується у 2026 році, коли їх може померти понад 870 тис.

Поєднавши прогноз смертності нинішніх власників паїв та пропозиції учасників політичного процесу продовжити мораторій до певного року, можна зрозуміти, смерті скількох власників вони фактично пропонують дочекатися.

Прогноз смертності серед власників земельних паїв, тис осіб

 

Нинішній "рейтинг" пропозицій виглядає так.

Радикальна партія, закликаючи продовжити земельний мораторій до 2020 року, розуміє, що дня його скасування не дочекаються близько 400 тис пайовиків, "Самопоміч", 2021 рік, — 800 тис, "Батьківщина", група "Воля народу", Асоціація фермерів та приватних землевласників, 2022 рік, — майже 1 млн.

Рекордсменом є Хмельницька облрада. Вона пропонує вичекати з ухваленням рішення до 2025 року, поки помруть понад 1,5 млн нинішніх власників.

Однак виборча кампанія лише починається, тож до цього "рейтингу" додадуться нові учасники.

За наведеною вище діаграмою кожен виборець може самостійно оцінити нові пропозиції: скільки ще громадян, про права яких піклуються політики, помруть, так і не ставши повноцінними власниками своєї землі.

Віталій Данкевич, доктор економічних наук, програма "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".

Ірина Лукомська, спеціаліст з питань комунікацій, програма "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні".

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Контроль якості продуктів: що відбувається на споживчому ринку

Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, оцінюючи заяву представників Держпродспоживслужби про те, що із січня наступного року виробників продуктів перевірятимуть без попередження.

«Повноваження, гроші, працівники якраз для позапланових перевірок без попередження Держпродспоживслужбі були надані ще навесні 2018 року. Минуло дев’ять місяців. Скільки їх не закликали ГО, споживачі, які скаржилися, й тут раптом у них виникло бажання перевіряти виробників продуктів», – зазначив Дорошенко.

На його думку, такі наміри є радше просто бажанням залишитися на своїх місцях після формування нового уряду, тому зараз починають імітувати бурхливу діяльність.

Якщо в Держпродспоживслужбі почнуть дійсно робити такі перевірки, це добре, але весь час до цього були лише заяви та заклики, додав він.

«Нічого насправді не робилося. Питання в тому, що в нас настільки професійний рівень всіх держслужбовців впав, що це просто катастрофа. В такому стані вони вже кілька років. Реформи настільки половинчасті, що слово «реформа» вже викликає відчуття жаху або злості в суспільства», – уточнив експерт.

«Зараз починається друга дія однієї й тієї ж п’єси, коли ті ж самі люди, які провалили перший акт п’єси, хочуть продемонструвати, що вони на щось здатні», – підкреслив він.

Дорошенко нагадав, що навесні очікувалося, що влітку будуть уже результати перевірок, але літо минуло, а відмазкою весь час слугувало те, що потрібно узгодити внутрішні нормативні акти.

«Виходить, за весь період роботи не вистачило часу узгодити нормативні акти? Пізніше обіцяли почати перевірки з осені. Осінь минула. Тому наразі можна відповісти лише відомим висловом: «Не вірю», – констатував він.

Зокрема, в питанні захисту споживачів та перевірки продукції європейська практика полягає в тому, що виробник або постачальник на митниці пред’являє ті документи, які має, тобто він не має проводити лабораторних досліджень і надавати купу сертифікатів. Він показує лише ті сертифікати, які ухвалені в Європі, їх цілком достатньо.

«Уже потім починаються справжні перевірки, коли товар уже на полицях. Коли товар уже продається, громадські організації держава та недержавні організації, самі торгові мережі проводять вибіркові дослідження. Якщо знайдені відхилення від норми, то знімають весь товар, який є в країні. Або визначається, чи має він зніматись, адже присутній ще ризик, що це буде небезпечно», – пояснив фахівець.

Далі фактично товар конфіскований, а якщо доведене відхилення, товар знищують, після чого накладаються величезні штрафи, набагато більші, ніж сума всього товару, наголосив він.

«У підсумку в країні просто буде більше неможливо працювати. А якщо ти в одній із країн ЄС працював і мав негативну практику, то до іншої країни ЄС потрапити буде неможливо», – підкреслив експерт.

Згорають усі підготовчі дії – сертифіктиції, маркетинг, усе зводиться нанівець, додав він.

«Тому в Європі ставлення до виходу на ринок таке, що одного разу виходиш і все, а далі роками працюєш на цьому ринку. Тому там діють дуже обережно. Натомість в Україні майже ніхто не знає, що купує, яку їжу ми вживаємо. Ніхто цього не досліджує. В цьому винна Держпродспоживслужба», – резюмував Олексій Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Новорічний стіл: яка вартість холодцю

Індекс м’ясного холодцю за рік виріс на 17%. Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Найпростіший рецепт приготування м’ясного холодцю на 6-8 людей такий: свинина та яловичина – по 800 грамів, морква та цибуля – по 200 грамів, перець чорний горошком, лавровий лист, сіль.

До розрахунку беремо всі компоненти цієї страви, за винятком лаврового листа, солі та перцю. Ціна на ці продукти мало впливає на загальну картину.
Інгредієнти:
1. Свинина – 800г
У 2017р. – 79,5грн
У 2018р. – 94,5грн
Індекс зростання за рік – 19%.
2. Яловичина – 800г
У 2017р. – 90,0грн
У 2018р. – 101,5грн
Індекс зростання за рік – 3%.
3. Морква – 200г
У 2017р. – 1,3грн
У 2018р. – 2,3грн
Індекс зростання за рік – 7%.
4. Цибуля – 200г
У 2017р. – 1грн
У 2018р. – 2грн
Індекс зростання за рік – 100%.

Таким чином, м’ясний холодець за рік подорожчав майже на 30грн, або на 17%.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Покупці сільськогосподарської продукції «з поля» незабаром зникнуть

Про це заявив Федір Рибалко, президент Української плодоовочевої асоціації, пише enovosty.com.

Багато фермерів, які звикли продавати свою продукцію відразу з поля, не дбають про пакування, транспортування. Але незабаром цього не буде.

Експерт стверджує, що купівля продукції з поля незабаром припиниться.

«Покупці не будуть на полі, тобто, вони закінчаться. Вони не будуть просто приїжджати на поле, вони будуть говорити вам: «Привезіть нам» — це той покупець, який дасть нормальну ціну. Ті люди, які приїжджають купувати продукцію на поле, будуть пропадати як мамонти», — каже Рибалка.

Експерт каже, що ця ситуація — це лише питання часу. Оскільки ринок змінюється і всі цифри і тенденції вказують на це.

«Ми все одно до цього прийдемо. Всі країни це пройшли. Це просто питання часу — як швидко ми до цього прийдемо. Рік-два-десять — не має значення, ми все одно до цього прийдемо. Це показують всі цифри, всі тренди. Ринок змінюється», — вважає президент УПОА.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview