Якими будуть ціни на продукти харчування до березня

Продукти харчування в Україні дорожчатимуть і далі. Такий прогноз можна зробити, якщо проаналізувати, як змінили відпускні ціни виробники продуктів харчування в січні, пише Сегодня.

Експерти кажуть, що підвищення або зниження відпускних цін через деякий час позначається на цінах в роздрібній торгівлі. На швидкопсувні продукти – через один-два тижні, на продукти тривалішого зберігання – через один-два місяці.

Наприклад, хліб належить до швидкопсувних продуктів, і зміна відпускних цін на нього практично відразу призводить до подорожчання хліба в магазинах. Так, в січні виробники хліба підняли ціни на свою продукцію з пшеничного борошна на 3%, з житнього – на 1,5%. І жителі багатьох регіонів помітили це подорожчання за цінами в магазинах. Нагадаємо, за минулий рік відпускні ціни виробників хліба зросли в середньому на 14,5%.

У всьому винен неврожай?


Серед продуктів харчування, які випускають підприємства переробної промисловості, найбільше зростання цін в січні сталося на яблучний сік. Якщо в грудні 2017 року середня відпускна ціна за літр цього напою становила 22,46 грн, то в січні – вже 26,78 грн.

До речі, експерти аграрного ринку зазначають, що з січня дорожчає і "сировина", тобто самі яблука. Як українські, так і імпортні. Це пов'язують з торішнім неврожаєм яблук у всій Європі. Наприклад, в Польщі яблука дорожчають навіть швидше, ніж в Україні, вже майже на третину дорожче. А оскільки в Україні значна частина імпортних яблук – вирощені саме в Польщі, "їх" ціни незабаром відчуємо і ми.

Відпускні ціни на безалкогольні напої, крім мінеральних вод, в січні зросли на 6,9%. Щоправда, на роздрібних цінах це подорожчання позначиться не скоро, оскільки це продукти тривалого зберігання, і багато магазинів роблять такі закупівлі рідко, особливо в зимовий час.

"Молочка" в Україні ще дорожчає, в Європі – вже дешевшає


Відпускні ціни на молоко в січні підвищилися незначно – всього на 0,8%, якщо порівнювати з груднем. А ось в роздробі молоко подорожчало на 1,5%. Порівняно з середніми цінами минулого року за січень-листопад, середні ціни січня виявилися вищими на 12,2%. Нагадаємо, за минулий рік закупівельні ціни на молоко піднялися на 15% (до 14,8 грн/л), а роздрібні – на 21%.

Масло в січні подорожчало у виробників на 4%, кефір – на 1,3%, сметана – на 2,4%. Оскільки молочні продукти належать до швидкопсувних, підвищення відпускних цін виробників практично відразу позначається і на роздрібних цінах в магазинах.

А ось тверді сири – продукт тривалішого зберігання. У січні виробники підняли ціни на сири майже на 5%. Значить, в роздробі ціна зміниться в лютому-березні.

Цікаво, що в інших країнах світу вже намітилася тенденція до зниження цін на тверді сири. Однак українські виробники не поспішають її дотримуватися. Тому вітчизняний сир в Україні вже дорожче за ціною, ніж аналогічні за якістю імпортні види цієї продукції.  

Найпопулярніше м'ясо – дешева курятина


З м'ясних продуктів в січні найбільше подорожчала у виробників яловичина – на 7,8%, порівняно з груднем (з 62,3 до 67,2 грн за кілограм за відпускною ціною). А ось свинина і м'ясо птиці додали тільки по 1,7%. Середні відпускні ціни на свинину становили 65,9 грн, а на курятину та іншу птицю – 42,1 грн.

Президент Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко спрогнозував, що протягом 2018 року м'ясо подорожчає мінімум на 17%. Однією з причин він називає можливе зростання цін на паливо (яке, втім, поки що дешевшає). За минулий рік ці види м'яса подорожчали в середньому на 26%.

Овочі продовжують зростати в ціні


Серед сільськогосподарської продукції, за даними Держстату, в січні найбільше зросли відпускні ціни на яйця. Порівняно з середніми цінами за січень-листопад 2017 року (остаточної інформації за рік ще немає), подорожчання становило майже 60%. Якщо за січень-листопад 2017 року середня відпускна ціна на яйця становила 10,9 грн за десяток (без ПДВ, транспортних і накладних витрат), то в січні – 17,36 грн.

Відпускні ціни на овочі до кінця січня зросли на 51,6%, якщо порівнювати з середніми цінами за січень-листопад 2017 року. Однак вони дорожчали не однаково. Наприклад, картопля подорожчала на 11,6% (з 3,3 до 3,7 грн за кілограм. А відпускна ціна на буряки знизилася майже на 4% (з 0,85 до 0,82 грн за кіло).

Прискореними темпами останніми тижнями дорожчають і банани. Однак це пов'язують з тимчасовим дефіцитом цього імпортного продукту: нібито виникли затримки з транспортуванням бананів по морю. Найближчим часом поставки налагодяться і ціни знову підуть вниз, запевняють експерти.

Продукти, які подешевшають найближчим часом


З продуктів, за якими Укрстат веде статистику, в січні знизилися відпускні ціни тільки на гречку та цукор (ці продукти дешевшають з минулого літа), а також коньяк. Гречка стала доступнішою на 5%, цукор – на 3,6%, а коньяк – на 2,5%.

До речі, дані Укрстату підтверджують народні спостереження про те, що на базарах ціни менше і знижуються вони швидше, ніж в магазинах.

Наприклад, в січні ціни на сільгосппродукцію підвищували виключно підприємства. На базарах вони, навпаки, в цілому навіть знизилися. Так, індекс сільгосппродукції (зростання цін з поправкою на зростання доходів і інфляцію) в цілому по Україні збільшився на 1,1%. У тому числі у сільськогосподарських підприємств ціни підвищилися на 4,8%, а у населення знизилися на 2,8%. Тож купувати домашню картоплю і молоко у селян, як і раніше, вигідніше, ніж в магазинах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна імпортувала 512 тонн червоної ікри

Про це розповіла представник Інституту маркетингу морепродуктів Аляски (Alaska Seafood Marketing Institute (ASMI) Тетяна Новікова в інтерв'ю Agravery.com.

За її словами, ікра горбуші та кети продовжує залишатися одним із улюблених святкових делікатесів. За неї найбільше борються два покупці — це Японія та Україна. Якщо японці здебільшого обирають преміум-грейд, то українці обирають другий, більш доступний за ціною грейд.

Цікаво, що в Україну завозять з Аляски не готову, а заморожену ікру в упаковках 0,5 та 1 кг. Технології шокової заморозки дозволяють постачати цей продукт на міжнародні ринки лише з додаванням солі. Зазвичай везуть ікру для переробки на території України.

«За нашими даними, за 2016 рік Україна імпортувала з Аляски 614 тонн ікри на $8 млн, у 2017 році — 512 тонн на $8,7 млн. Морепродукти з Аляски постачають у більшість українських мереж», — говорить Тетяна Новікова.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайцям і не снилося: з власності зернової корпорації виводять найприбутковіші активи

Теґи: 

У різних областях країни органами прокуратори ініційовані судові процеси з відчуження майна у ДПЗКУ, які завершуються судовими рішеннями не на користь зернового гіганта, передає УНН.

Аналіз документів з Єдиного реєстру судових рішень свідчить про те, що сьогодні щонайменше 19 об’єктів ДПЗКУ, серед яких елеватори, хлібні бази, комбінати хлібопродуктів і комбікормів вже фактично не належать корпорації. Прокурори в судах оскаржують права корпорації на активи, і суди скасовують свідоцтва ДПЗКУ на право їхньої власності. При цьому прокурори подають свої позови в інтересах Мінагро.

За інформацією джерел УНН, у самому міністерстві аграрної політики чинний т.в.о міністра Максим Мартинюк прекрасно обізнаний в тому, що відбувається і, можливо, навіть особисто в цьому зацікавлений. У чому кінцева мета чиновника — судити складно, оскільки на запит УНН в аграрному відомстві відповіли ухильно.

По суті ж процес відчуження активів у ДПЗКУ означає розпад корпорації. Без майна і виробничих потужностей підприємство  існуватиме тільки “на папері” без прав і повноважень, а головне — без засобів і можливостей виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках півтора мільярдного китайського кредиту під державні гарантії.

Станом на 21 лютого, в різних судових інстанціях право власності у зерновій корпорації оскаржені / відібрані на такі об’єкти

Редакція УНН поцікавилася в Мінагрополітики, з чим пов’язаний процес відчуження майна у ДПЗКУ і як це позначиться на підприємстві, особливо в світлі його зобов’язань перед китайськими кредиторами.

Чіткої відповіді у відомстві не дали, але пообіцяли вивчити це питання на спеціальній нараді.

“Згідно з Протоколом Кабінету міністрів України від 10/01/208 планується провести нараду під головуванням Першого віце-прем’єр-міністра України — міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. за участю Генеральної прокуратури України з питання щодо правового статусу майна ПАТ ДПЗКУ і наявності низки позовів прокуратур областей щодо зміни форми власності майна ПАТ ДПЗКУ, внесеного в статутний капітал товариства”, - повідомили в Мінагро.

І ключовим в цій відповіді відомства редакції УНН видався останній рядок. Адже, дійсно, всі активи, яких сьогодні позбавляють корпорацію, становлять статутний капітал ДПЗКУ, а його, згідно з Кредитним договором з Експортно-імпортним банком Китаю, на час до остаточного погашення кредиту, Україна зменшувати не має ніякого права.

“Згідно з п. 12.2 Кредитного договору від 26 грудня 2012 року № BLA201209, укладеного між ПАТ "ДПЗКУ" та Експортно-імпортним банком Китаю, Товариство зобов’язується перед Експортно-імпортним банком Китаю, протягом дії цього договору і протягом всього часу, поки сума кредиту або будь-яка інша сума залишається неоплаченою або будь-яка загальна сума зобов’язання залишається в силі, ПАТ "ДПЗКУ" не буде, крім іншого, зменшувати свій статутний капітал будь-яким шляхом”, - підтвердили в ДПЗКУ.

Отже, ситуація із зерновим підприємством сьогодні виглядає як спроба України, за спиною у китайських партнерів, руками органів прокуратури та судів порушити взяті на себе зобов’язання.

У зв’язку з цим і можливими негативними наслідками для України на міжнародному рівні просимо Мінагро, ГПУ і МЕРТ прокоментувати те, що відбувається. Також запит на інформацію викладеного по суті переданий редакцією УНН в Посольство КНР в Україні.

Нагадаємо, в 2012 році ДПЗКУ під держгарантії отримала від Китаю кредит у розмірі 1,5 млрд дол. Проте, поки українська сторона не виконує своїх зобов’язань перед кредитором, зокрема, і з обслуговування кредиту.

За даними ЗМІ, в КНР запідозрили спробу чинного менеджменту корпорації уникнути сплати коштів за кредитом саме шляхом виведення з-під управління ДПЗКУ працюючих активів.

З цього питання урядова делегація Китаю на початку грудня відвідала Україну і провела низку зустрічей з вищим керівництвом нашої держави. Згодом стало відомо про арешт коштів на рахунках ДПЗКУ, ініційований китайською стороною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Губернатор Одещини закликав зупинити корупцію в земельній сфері

Про це пише propozitsiya.com.

Як зазначається у зверненні, в законодавстві України передбачено широкий спектр розміру ставки земельного податку, що встановлюється  органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Однак, як показує практика, у більшості випадків ставка земельного податку встановлюється на мінімальному рівні.  Наразі ставка земельного податку складає 0,3-1% від нормативної оцінки землі й при оподаткуванні застосовується найнижча ставка.

Губернатор пропонує визначити ставку на рівні 1% та більш ґрунтовно підходити до контролю щодо сплати цього податку, адже зараз місцеві бюджети недоотримують значні кошти через ухиляння від сплати податку. «Під час зустрічі з фермерами регіону, вони  розповіли про так званих "нелегальних аграріїв", які не оформлюють оренду землі та не сплачують податки. Отримуючи прибуток, вони "придушують" легальних фермерів. Тож, разом із фермерами ми розробили пропозиції щодо внесення змін у Податковий кодекс. Йдеться про вдосконалення механізму встановлення ставки земельного податку», — підкреслив голова Одеської обласної державної адміністрації. Також у зверненні Максим Степанов звертає увагу на те, що ефективне користування землею передбачає не лише збільшення обсягів виробництва, але й утворення робочих місць на селі, покращення місцевої інфраструктури тощо. Задля цього необхідне вдосконалення механізму встановлення ставки земельного податку, наповнення місцевих бюджетів додатковим фінансовим ресурсом і недопущення корупційних ризиків при встановленні ставки земельного податку. 

«Маємо ряд змін, які хочемо внести в Податковий кодекс. Я звернувся до прем’єр-міністра та народних депутатів, аби вони підтримали наші пропозиції. Наші ідеї спрямовані на виведення аграрного сектору з тіні та наповнення місцевих бюджетів», — наголосив голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Степанов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні презентували прототип геопросторових даних

Прототип являє собою єдину картографічну основу, на якій консолідовані як базові, так і профільні групи даних, зокрема, про координати, межі адміністративно-територіального устрою, гідрографічні об’єкти, населені пункти та вулично-дорожню мережу, промислові, сільськогосподарські та соціокультурні об’єкти, автомобільні дороги, залізниці, земельні ділянки на зазначеній території. Всі дані та їх поєднання доступні в режимі онлайн. Ознайомитися з прототипом можна за посиланням .

Прототип системи НІГД у перспективі буде розгорнутий на всю територію України. Для забезпечення ефективної координації цього процесу бенефіціар проекту – Держгеокадастр утворив Координаційну раду. До цього органу увійшли представники міністерств та інших органів влади, що є утримувачами геопросторової інформації.

«Надзвичайно приємно, що у березні успішно завершиться проект зі створення Національної інфраструктури геопросторових даних. У рамках цього проекту японська сторона відряджала фахівців даної сфери, забезпечувала обладнанням та проводила тренінги в Японії. Я сподіваюся, що наші знання та технології, передані Україні в ході цієї технічної співпраці, зроблять внесок у розширення та функціонування НІГД для всієї території України», - зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Й. В. Шікегі Сумі.

«Уряд сформував концепцію «цифрової економіки», щоб оптимізувати управління усіма ресурсами та процесами в державі. Створення НІГД формує інфраструктурне забезпечення для її практичної реалізації, - відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Завдяки міжнародній підтримці, як фінансовій, так і експертній, ми розраховуємо розширити створений прототип на всю територію України».

На сьогодні в Україні відсутня нормативно-правова база для регулювання питання створення та функціонування Національної інфраструктури геопросторових даних. Держгеокадастр розробив законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних в Україні, який вже знаходиться у Верховній Раді України. Забезпечення широкого та зручного доступу до інформації через єдиний геопортал дозволить багатьом галузям економіки і державним установам підвищити ефективність роботи, знизивши витрати на пошук даних.

Створення інтероперабельної системи геопросторової інформації забезпечить можливість подальшої інтеграції України в світовий, та, зокрема, європейський економічний і інформаційний простір.

Довідка:

Проект технічної допомоги «Створення Національної інфраструктури геопросторових даних в Україні» реалізується з вересня 2015 року. Донор проекту – Уряд Японії через Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA). Бенефіціар проекту – Держгеокадастр, реципієнт – ДП «Центр державного земельного кадастру». Виконавці – консалтингові компанії «Kokusai Kogyo Ltd», «PASCO Corporation». Бюджет проекту – 325 818 720 єн (приблизно 2,6 млн дол. США), термін реалізації 2,5 роки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Кернел" залучив $100 млн передекспортного кредитування

Теґи: 

Згідно з повідомленням компанії на сайті Варшавської фондової біржі, 2,5-річна лінія буде використана для поповнення оборотного капіталу в експортному бізнесі в Україні, пише Інтерфакс-Україна.

"Кернел" - найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії, провідний виробник і постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. Свою продукцію "Кернел" експортує більш ніж в 60 країн світу.

Компанія у 2017 фінансовому році скоротила чистий прибуток на 21,7% – до $176,2 млн, а виручка зросла на 9,1% - до $2,169 млрд.

У першому кварталі 2018 фінансового року "Кернел" знизив чистий прибуток в 2,8 рази – до $22,8 млн, при зростанні виручки на 39,6% - до $536,1 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview