Європейський парламент проголосував за заборону гліфосату до 2022 року

Про це повідомляє Бізнес-Портал.

Гліфосат — це гербіцид, який використовується для знищення широколистих рослин і трав з 1974 року. Згідно з дослідженням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) 2015 року, хімічний препарат володіє канцерогенним потенціалом, оскільки він впливає на ендокринну систему людини.

Було висловлено припущення, що «гліфосат містить набагато більше хімічних речовин, які збільшують його токсичність".

Європейська комісія рекомендувала поступову відмову від цієї речовини протягом десяти років. Франція виступала проти наміру Європейської комісії продовжити ліцензію на поширення гліфосату в серпні. Рішення Франції заблокувало процес ліцензування компанії Monsanto, оскільки кваліфікована більшість держав-членів ЄС має відновити 10-річну ліцензію засобу від бур'янів.

Рішення Європейського парламенту посилює тиск на Європейську комісію щодо заборони цієї речовини. Петиція, яка закликає до негайної заборони, була підписана 13 мільйонів громадян, і була підтримана низкою організацій громадянського суспільства.

Ліцензія Monsanto на Roundup закінчується в кінці 2017 року. Європейська комісія розглядає можливість продовження ліцензії на п'ять-сім років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна годує ЄС органічним зерном

Про це повідомляє «АПК-Інформ».

При цьому в структурі поставок істотно зросла частка органічної кукурудзи — до 57% проти 46% в 2016 році, і ячменю — до 8% проти 2%. Відповідно частка пшениці в загальних постачаннях в 2017 році скоротилася до 33% проти 50% в минулому році.

Традиційними імпортерами українського органічного зерна є Нідерланди і Великобританія, які сумарно забезпечили 57% всіх закупівель органічного зерна в 2016 році і 61% в січні–серпні 2017 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Солодке життя: в Україні стали випускати більше шоколаду

При цьому у вересні було вироблено 17,6 тис. тонн шоколаду, що на 22,5% більше, ніж у серпні 2017 року і на 1,9% більше порівняно з вереснем 2016 року, пише Сегодня.

Виробництво солодкого печива і вафель, за даними Держстату, в січні-вересні зросло в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 6,9% і склало 190 тис. тонн. У вересні українські підприємства виробили 22,4 тис. тонн печива, що на 3,3% більше, ніж місяцем раніше, і на 5,4% більше показника за вересень минулого року.

Виробництво цукрових кондитерських виробів, що не містять какао, за звітний період скоротилося на 4,7% – до 130 тис. тонн. У вересні було вироблено 13,9 тис. тонн цієї продукції, що на 11,7% менше показника серпня 2017 року і на 6,6% менше, ніж було виготовлено у вересні минулого року.

Як повідомлялося, в травні 2017 року Україна ввела мита на російський шоколад. Ставка антидемпінгового мита, яка діятиме п'ять років, – 31,33%. Мито ввели з-за того, що у 2013-15 роках була виявлена істотна шкода, заподіяна національному товаровиробнику.

Зокрема, за ці роки скоротилися обсяги виробництва шоколаду (на 7,63%), а також впали обсяги продажу на внутрішньому ринку України (на 20,85%). Втрати РФ з-за української мита на шоколад складуть до 17 млн доларів, підрахували російські експерти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший український агрохолдинг змінив директора і переїхав на Кіпр

Згідно з повідомленням на Лондонській фондовій біржі, Річардс призначений на період до проведення річних зборів акціонерів у 2019 році, передає БизнесЦензор.

Річардс народився 8 жовтня 1960 року у Великобританії.

Крім того, акціонери затвердили перенесення офісу і центральної адміністрації холдингової компанії MHP SE з Люксембургу на Кіпр. Офіційним представником і консультантом МХП на Кіпрі буде компанія Mouaimis&Mouaimis.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. Продукція компанії реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, який в 2014 році працював заступником глави Адміністрації президента.

У першому півріччі 2017 року чистий прибуток МХП збільшився в 1,9 рази, до $210 млн порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Виручка компанії виросла на 24% – до $600 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали менше їсти

Таку думку висловив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко, пише ГолосUA.

«За підрахунками колег, виявляється, за останні кілька років раціон українців скоротився на 6%. За нашими даними –; показниками ринків, торгових мереж, ця цифра досягає, як мінімум 10%», - зазначив експерт.

За його словами, в споживчому кошику дешевші продукти все більше витісняють дорогі і якісні.

При цьому О. Дорошенко додав, що багато необхідних організму продуктів в Україні дорожчають у кілька разів швидше інфляції, а тому стають все менш доступними. Так, наприклад м'ясо за останній рік подорожчало вдвічі швидше зростання інфляції; 30-50% проти 16% зростання цін. Такі ж показники демонструвала і молочна галузь, а овочі та фрукти подорожчали, в середньому, у 2,5 рази більше рівня інфляції.

Нагадаємо, вартість споживчого кошика – мінімального набору для життя працездатного українця – за останній рік зросла до 3246 грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені виростили знежирених поросят з генами мишей

Вони відрізняються від своїх нормальних побратимів зниженим вмістом жиру, пише hightech.fm

Вчені реорганізували гени поросят, щоб допомогти їм посилити процес спалювання жиру. У природі свині позбавлені гена UPC1, який є у інших ссавців і який допомагає їм регулювати температуру тіла. За допомогою технології CRISPR пекінські фахівці взяли ген UPC1 у мишей і помістили його в свинячі ембріони, які потім імплантували тринадцяти свиноматкам. Троє з них завагітніли і народили 12 поросят.

Одного разу ця технологія дасть тваринникам можливість заощадити мільйони доларів в процесі виробництва свинини. В сучасних умовах фермери змушені витрачати ці гроші на опалення і відгодівлю свиней, щоб вони не мерзли взимку. Якщо вивести тварин, які могли б ефективніше контролювати температуру тіла, можна буде знизити частину витрат.

Яке м'ясо таких поросят на смак, поки невідомо (хоча вчені спеціально відібрали породу, яка славиться якістю свого м'яса), але, за словами дослідників, воно буде більш пісним, оскільки жировий прошарок народжених поросят на 24% менше, ніж у звичайних свиней.

З точки зору генетики це значне наукове досягнення. Але чи будуть споживачі готові їсти м'ясо генетично модифікованих свиней, залишається під питанням. Як в Китаї, так і в США і Європі громадська думка налаштована скептично по відношенню до генетично модифікованих продуктів.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview