Євросоюз продовжив реєстрацію гліфосату

Єврокомісія продовжила ліцензії на використання гліфосату ще на 5 років. Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Дебати щодо використання даного гербіциду в Європі тривали понад два роки. За продовження ліцензії на гліфосат, що є одним з найбільш поширених гербіцидів в світі, висловилися 18 членів Євросоюзу. У Європі не існує еквівалентної альтернативи цій діючій речовині, тому заборона могла мати негативні наслідки не лише для європейських фермерів, але й для українського сільського господарства, адже українські виробники широко використовують продукти гліфосату у своїй діяльності.

«Європейські політики об’єктивно оцінили реалії ведення сільського господарства та прислухалися до побажань аграріїв з усього світу, у тому числі з України. Заборона гліфосату могла би поставити під загрозу діючі торгові угоди України, що стало б ударом по аграрному сектору України», - коментує Ольга Кухар, координатор комітету з агрохімії Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні пропонують змінити ставки земельного податку

"Бюджети сільських громад тримаються на трьох стовпах: бюджеті, комунальному майні та землі. Саме тому наша земля повинна виконувати три функції на селі: створювати робочі місця, приносити дохід не тільки її власникам, а й бути джерелом фінансової підтримки місцевого бюджету. Саме за кошти місцевого бюджету має розвиватися сільська інфраструктура: будуватися дороги, встановлюватися вуличне освітлення, водогони, розвиватися дошкільна освіта тощо. Не буде доходів від землі – намарне чекати активного розвитку села", — зазначає Олег Барна.

Щоб не допустити корупції з боку представників місцевого самоврядування та органів виконавчої влади при встановленні ставки земельного податку, збільшити надходження до бюджетів громад, Олег Барна своїми законопроектами пропонує зміни до Податкового кодексу України, що стосуються ставки земельного податку. Депутат пропонує:

- встановити однакову ставку податку для сільськогосподарських угідь, нормативно грошову оцінку яких проведено, в розмірі 1% (тепер ставка від 0,3% до 1%);

- встановити мінімальний розмір ставки земельного податку (тепер мінімального розміру ставки податку немає) за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) в розмірі 1%. Наразі ставка становить від 0% до 12%);

- зменшити різницю між мінімальним і максимальним розмірами ставки земельного податку для сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, від 1% до 3% (тепер — від 0.3% до 5%);

- відмінити пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.

- Такі зміни дадуть можливість збільшити надходження саме до сільських бюджетів, а це створюватиме умови для соціально-економічного розвитку сіл і селищ, зменшить корупційні ризики при розпорядженні землями, забезпечить її ефективне використання. Дуже важливо, що в результаті таких змін зросте суспільна відповідальністьсті власників і користувачів земель перед своїми громадами, селами, в яких вони проживають, — переконаний народний депутат.

Законопроекти, які розробив Олег Барна, — результат його напрацювань у часи роботи на посаді нагірянського селищного голови та спільної співпраці народного депутата із представниками сільських громад. А це означає, що вони продумані практиками й базуються на досвіді, тож їх впровадження матиме добру перспективу для сільських громад.

Джерело: 7days-ua.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки обійдеться українцям "Олів'є" на Новий рік

Про це повідомив голова Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко з посиланням на дані Державної служби статистики і на ціни ринку "Дніпро" у Києві, пишуть Українські Новини.

"За рік, за середніми в Україні цінами, ми сплачуємо: відварна картопля – 5,8грн за кг, або 3,5грн за 600г, відварна морква – 6,4грн за кг, або 1,6 грн за 250г, цибуля – 5грн за кг, або 1грн за 200г, варена ковбаса – 74,8грн за кг, або 44,9грн за 600г, яйця – 23,8грн за десяток, або 11,9грн за 5 шт. На консервацію й майонез із сімейного бюджету ми витратимо: на солоно-мариновані огірки – 24,3грн за 500г баночку, консервований зелений горошок – 23,6грн за 420г бляшанку, майонез – 16,7грн за 270г упаковку", - написав він.

При тому, Дорошенко зазначив, що в 2016 році приготування майже 3 кг салату "Олів’є", яких буде достатньо для родини та не менш ніж 10 гостей, обходилось у 101грн, а в 2017 році, за місяць до новорічних свят, коштуватиме 127,5 грн.

Нагадаємо, новорічний салат "Олів'є" в грудні 2016 року обходився українцям у 79 грн за порцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені створюють безпечні для бджіл пестициди

У той же самий час вирощування культур без використання пестицидів не вигідно, так як шкідники завдають надто великої шкоди вирощуваним культурам. З огляду на це вчені з Мічиганського Державного Університету почали шукати пестициди, які б не шкодили бджолам, пише fainaidea.com.

Учені працювали з піретроїдним пестицидом, який працює шляхом впливу на натрієві канали в нервових і м'язових клітинах комах, які використовуються для передачі сигналів усередині організму. Піретроїди перевантажують нервову систему комахи і тим самим їх вбивають. Бджоли дуже чутливі до більшості подібних пестицидів, але стійкі до інсектицидів тау-флювалинату, який використовується для боротьби з кліщами.

Здавалося б, все просто, потрібно використовувати саме тау-флювалинат, однак до нього мають стійкість і деякі інші комахи, дикі комарі, фруктові мухи і жуки. Вивчивши стійких до пестициду комах, включаючи бджіл, вчені з'ясували, які саме мутації дозволяють уникати вредносного впливу речовини. Саме бджіл рятують специфічні амінокислоти в натрієвих каналах.

Тепер вчені збираються використовувати отриманий досвід для створення безпечних для бджіл пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майже половина інвестиційних проектів в АПК реалізується у тваринництві

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час ІІ Міжнародної агропромислової виставки «EuroAGRO», яка відбулася за організації ПрАТ «Гал-ЕКСПО», польської компанії «Kielce Targi S.A.» та за підтримки Львівської облдержадміністрації.


Метою заходу стало створення платформи для надання виробникам с/г продукції знань і можливостей доступу до інновацій, які сьогодні впроваджує аграрний сектор, вивчення успішного досвіду колег з інших європейських країн, ознайомлення, а також популяризація с/г кооперації та сімейного фермерства.

«Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційних проектів із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн. Реалізація поточних проектів дозволить створити понад 16 тисяч нових робочих місць. Слід зазначити, що більшість проектів здійснюється малим та середнім бізнесом. За напрямами проектів стає помітною тенденція до зміни акцентів на тваринництво, яке складає майже половину від усієї кількості проектів, а саме 49%. Зокрема, скотарство – 25%, свинарство – 14%, птахівництво – 10%», - проінформувала Олена Ковальова.
Серед інших напрямів реалізації інвестиційних проектів:  обробка, зберігання та переробка зернових та технічних культур (21%), овоче- та фруктосховища (9%), переробка сільськогосподарської сировини (7%), багаторічні насадження (5%), зрошення – 10 од. (4%), інші (5%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясо подорожчало на 30% (ІНФОГРАФІКА)

Найбільше здорожчали м'ясо та м’ясопродукти, найменше – яйця.

Зокрема, ціни на м'ясо та м'ясо продукти, від самого початку року росли перманентно щомісяця. Особливо різкий стрибок спостерігався у червні-липні, коли вони дорожчали майже на 5% щомісяця. Загалом станом на жовтень 2017 року  м'ясо та м'ясо продукти подорожчали на 29,2% порівняно з груднем минулого року.

Динаміка цін на молоко була дещо інакшою. До березня вони виросли приблизно на 6%, що пов’язано з сезонними причинами, потім до липня трохи впали, (близько 4%), а у серпні знову почали рости, вирісши до жовтня ще на 10,1 %. Таким чином, з грудня 2016 року по жовтень 2017 загальний ріст цін становить 12,4%. Схожа ситуація і з сиром та твердим сиром, які виробляються з молока, тому логічно, що динаміка цін на них була схожою, і загалом вони подорожчали на 13,6% порівняно з груднем 2016.

Найменше виросла річна ціна на яйця, хоча її зміни протягом року були більш динамічними. Так, від початку року до травня спостерігалося стрімке сезонне падіння цін, вони впали аж на 58%. Швидкий же ріст розпочався восени, лише  за вересень місяць  яйця подорожчали на 31%, і ще на 14,9% - за жовтень. Тобто, з огляду на великі коливання, в середньому за неповний рік ми маємо зростання цін на яйця на 2,1%. 

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і ціна на свинину дуже підстрибнула, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини.

Ситуація з молоком та молочкою частково пов’язана з сезонними коливаннями, а також загальною інфляцією: здорожчанням кормів, енергоресурсів тощо. Хоча тут, здається, велику  роль відіграє і молополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла (наприклад, зараз в різних регіонах приймають молоко від населення приблизно по 5,5 грн, як і минулоріч). Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші? Можливо, державне регулювання цін не потрібно було відміняти?»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview