178171
182818

Знайдено компромісне рішення стосовно реєстрації сільгосптехніки

Відбулася зустріч компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» з представниками МінАПК, Держпродспоживслужби та виробників техніки під головуванням Володимира Топчія, директора департаменту землеробства та технічної політики в АПК за участі органів затвердження (ДП «НТЦ «АгроСЕПРО» НААН» та ДП «УкрЦВТ» (УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого). Під час заходу було обговорено питання проходження процедури затвердження типу і отримання сертифікату на сільськогосподарську техніку, повідомляє УКАБ.

23 лютого цього року набула чинності норма від 15.11.2017 року «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200», згідно якої сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, є одним із основних і обов’язкових документів для подальшої відомчої реєстрації техніки.

«Сертифікат затвердження типу видається на 5 років і передбачає не тільки перевірку дійсності сертифікатів на компоненти чи проведення випробувань, а й виїзд на виробництво спеціаліста органу затвердження, що в рамках співпраці з іноземними виробниками забирає чимало часу, це і погодження з заводами, головними офісами компаній, відкриття віз  та взагалі узгодження графіку виїзду спеціаліста», - зазначив  Олег Нестеров, координатор комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).

Міністерством і органами затвердження було запропоновано проміжне рішення стосовно першочергової техніки, яка завозиться під вже підписані контракти, – сертифікат на партію. Цей документ можна отримати за значно швидшою процедурою, що надасть виробникам час для отримання сертифікату затвердження типу. Це дозволить не зірвати початок весняно-польових робіт, а аграріям – вчасно отримати техніку з діючим сертифікатом.

«Важливим моментом для усіх учасників ринку є дійсність і законність виданих сертифікатів на партію, адже для здійснення фінансових операції з банком чи торгівлі (оптової чи роздрібної) техніка повинна бути зареєстрована, тобто є необхідною наявність дійсного та внесеного в реєстр сертифікату, аби не виникало питань у Держпродспоживслужби, як органу, що займається відомчою реєстрацією і ринковим наглядом», - прокоментував Олег Нестеров.  

За інформацією представника Держпродспоживслужби, інспектори на місцях проінструктовані щодо порядку реєстрації техніки, й у разі наявності сертифікату в реєстрі, проблем і зволікань із відомчою реєстрацією виникати не повинно.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Українська сочевиця «піднімається з дна»

Згідно з попередніми даними Укрстата, в 2017 році виробництво сочевиці в Україні зросла вчетверо. Таке збільшення врожаю стало можливим завдяки розширенню посівних площ під цією культурою в шість разів. Таким чином, у 2017 році українські фермери зібрали рекордний урожай сочевиці, повідомляють аналітики УкрАгроКонсалт.

Разом зі зростанням виробництва цієї культури в країні спостерігається помітне збільшення її експорту. За останні три сезони Україна збільшила експорт сочевиці в 15 разів. Основним ринком збуту української сочевиці традиційно є Євросоюз.

Ваш вибір 'Подобається'.


Кабмін передав землі сільгосппризначення першим семи об’єднаним громадам

Рішення про передачу земель було ухвалене на рівні Уряду наприкінці січня, і сьогодні вступає в практичну фазу реалізації, повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

Коментуючи процес, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що реформа децентралізації розпочалася рівно 4 роки тому – в лютому 2014 року та мала в своїй основі ідею розвитку потенціалу, який мають громади.
За минулі роки процес став незворотнім, передача фінансових та адміністративних повноважень закріплена законодавчо.
«А сьогодні, 27 лютого 2018 року, ми віддаємо те, що належить людям – передаємо землю у власність громадам», – сказав Глава Уряду.

За його словами, процес передачі земель буде завершений до кінця поточного року. «У громадах є повноваження, ресурси, (буде) земля – будь-ласка, налагоджуйте життя», – звернув увагу Володимир Гройсман.

Земельні ділянки загальною площею 7 810,93 га у комунальну власність отримали Городищенська сільська ОТГ Луцького району Волинської області (926,48 га); Гірсівська сільська ОТГ та Приазовська селищна ОТГ Приазовського району Запорізької області (798,48 га та 705,16 га відповідно); Смирновська сільська ОТГ Більмацького району Запорізької області (1 568,74 га); Помічнянська міська ОТГ Добровеличківського району Кіровоградської області (70,57 га); Оболонська сільська ОТГ Семенівського району Полтавської області (2 950,42 га); Наталинська сільська ОТГ Красноградського району Харківської області (791,08 га).
100% земельних ділянок на території зазначених ОТГ були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, що дало змогу здійснити передачу у стислі терміни – протягом двох тижнів з моменту отримання відповідного звернення головним управлінням земельної служби. Процедура не потребувала витрат з Державного бюджету.

Як зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, протягом першого місяця реалізації розпорядження Уряду були відпрацьовані  технічні елементи передачі та стандартизовані протоколи, що дозволить прискорити та максимально автоматизувати процес передачі земель в усіх областях України. «Ми бачимо позитивний feedback та рекордну зацікавленість з боку ОТГ. Ця ефективна співпраця допоможе дотриматись визначених термінів загальнонаціональної земельної децентралізації та ще раз підтверджує правильність курсу, вибраного Урядом», - підкреслив він.

Довідка
31 січня  Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.
В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, яким може бути передано біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.
Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).
Із поетапною блок-схемою отримання земельних ділянок у власність ОТГ можна ознайомитися за посиланням.

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Як зробити органічну продукцію доступнішою для українців

Про це йшлося під час «Органік медіа брекфест» 27 лютого в Києві, пише propozitsiya.com.

«Якщо вдосконалимо «Закон про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», можливо ситуація покращиться і обізнаність населення зросте. Український органічний сектор має всі підстави зробити цей закон таким же жорстким і прозорим, як у наших західних колег, — розказав Андрій Олефіренко, директор ТОВ «Органік Оригінал».

Зараз більшість виробленої продукції йде на експорт. За словами Ольги Трофімцевої, заступника Міністра агрополітики з питань європейської інтеграції, на $60 млн реалізується органічної продукції щороку за кордон. Розвиток внутрішнього ринку стримує низька купівельна спроможність населення.  «Навіть я не можу дозволити собі купувати виключно органічні продукти щодня. Проте така ситуація не лише в Україні, а і в європейських країнах», — додала О. Трофімцева.

Основна органічна продукція, що експортується з України — це зернові, олійні та бобові культури, дикорослі ягоди, гриби, горіхи та лікарські трави. За даними органу сертифікації «Органік Стандарт» головними країнами-імпортерами є Нідерланди, Німеччина, Велика Британія, Італія, Австрія, Польща, Швейцарія, Бельгія, Чехія, Болгарія та Угорщина. Також українські виробники постачають «органіку» до США, Канади, Австралії та деяких країн Азії.

Щоб зробити органічну продукцію більш доступною для українців, потрібно збільшувати обсяги виробництва, переконаний А. Олефіренко. «При розвитку будь-якого ринку, збільшення обсягів сприяє падінню собівартості витрат на виготовлення продукції. Ми працюємо вже сім років і спостерігаємо цю тенденцію. Коли органічна продукція у нас досягне хоча б європейської частки виробництва — 10–12%, то вартість крупи «органічної» і конвенційної крупи буде різнитися не в 2 рази, як зараз, а буде вищою лише на 20–30%», - пояснив експерт.

Ще один варіант стимулювання попиту — програми здорового харчування в школах і дитячих садках. Такі проекти найкраще працюють, коли задіяні і держава і бізнес одночасно, переконана О. Трофімцева. «Зараз ми в Міністерстві обговорюємо, яким чином ці програми можуть працювати. Навіть такі багаті країни, як Німеччина не «тягнуть» на самостійне виконання таких програм», — пояснила вона.

Україні також потрібно працювати над іміджем якісного виробника органічної продукції, наголосила Наталія Прокопчук менеджер україно-швейцарського проекту SECO-FiBL. «Вже ця зміна відбулася і наші швейцарські колеги її помічають. Коли на виставці нас представляє такий заступник Міністра, як Ольга Трофімцева, а не хтось, хто не вміє говорити англійською, то до виробників відчувається інше ставлення», — додала Н. Прокопчук.

 



Тваринницьку продукцію перевірятимуть ретельніше

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Документ було розроблено з метою попередження розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин, зокрема, африканської чуми свиней, підвищення відповідальності операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності і безпечності харчових продуктів.

Складна епізоотична ситуація зумовлює необхідність дієвого державного контролю при внутрішньодержавному переміщенні живих тварин та харчових продуктів, у тому числі тваринного походження. Для контролю небезпек у харчових продуктах в усьому харчовому ланцюгу «від лану до столу» основоположним принципом є обов’язкове впровадження «системи простежуваності».

Система простежуваності дає можливість знати звідки була отримана сировина та куди було направлено готовий продукт та відповідно надати таку інформацію державному органу контролю безпечності харчових продуктів у найкоротший час у разі харчового інциденту. Це є ефективним засобом захисту споживача, який у випадку інциденту з харчовим продуктом дає можливість постачальнику визначити, куди було направлено небезпечну сировину чи харчовий продукт і хто або де міг його спожити, а також визначити виробнику чи продавцю де було джерело загрози. Такі дані дають можливість простежити весь шлях небезпечної сировини чи небезпечного продукту.

«Ухвалення Законопроекту №7489 стане важливим кроком, який забезпечить підвищення безпечності харчових продуктів для споживачів, попередить розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб тварин і надасть можливість державному органу з контролю безпечності харчових продуктів швидко реагувати на небезпеку», - прокоментував Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».



Жоден пивзавод в Україні не має власного хмільника

Про це в інтерв’ю agrotimes розповів Микола Михайлов, директор «Хопштайнер Україна», що вирощує хміль на Житомирщині.

За його словами, вирощування хмелю потребує значних фінансових інвестицій та ручної праці. В процесі виробництва пива хмелю потрібно зовсім мало, тому пивзаводам займатися вирощуванням нецікаво.

Переважно вітчизняні пивовари імпортують сировину з Німеччини та США.

Зараз в Україні нараховується 19 виробників хмелю, серед них — два державні: Інститут хмелярства та господарство «Пасічна». Вітчизняний врожай оцінюється в 570 тонн, майже 80% цього об’єму забезпечує  «Хопштайнер».

При цьому Михайлов зазначає, що невеликому фермеру домовитись з пивзаводом про постачання сировини дуже складно, адже потрібно сформувати певну партію. Тим більше, що виробництво пива – процес безперервний і завод хоче мати 100% гарантію постачання. Аргументи на зразок «не вродило» або «вибило градом» не проходять.

Сам «Хопштайнер» на вітчизняному ринку половину врожаю, переважно хміль реалізують у вигляді пресованих шишок та гранул.

 

Джерело: agroday.com.ua

 

Ваш вибір 'Цікаво'.