Найти правильную нишу: на какие культуры стоит обратить внимание фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему рынок земли должен быть открытым для иностранцев: 10 ключевых вопросов

Найбільш гострим і болючим питанням земельної реформи стала проблема допуску до купівлі-продажу головного аграрного активу іноземних громадян, компаній-нерезидентів та юридичних осіб, де бенефіціарами є особи — не громадяни України. Чого тільки вже не було сказано і почуто: і те, що іноземці за будь-які гроші скуплять землю і не будуть її обробляти для того, щоб прибрати з глобального ринку конкурента (тобто Україну), і те, що на кордоні України вже стоять ешелони вантажних потягів, аби згребти безцінний чорнозем і вивезти його на чужину, і те, що після приходу іноземців в Україні утворяться безлюдні території, села повмирають, а населення буде жити у фавелах на кшталт бразильських…

Такі безглузді заяви, інколи з вуст відомих політиків, бентежать суспільство — воно вже заздалегідь налаштоване проти участі іноземного капіталу в ринку землі в будь-якій формі. На цьому фоні наміри влади провести референдум по питанню виглядають принаймні дивно. Адже зроблено все або майже все, щоб налаштувати громадськість проти іноземних громадян — власників землі в Україні.

Між тим, компанії та господарства з іноземним капіталом давно й успішно працюють в українському агросекторі та належать до категорії найбільш передових суб’єктів аграрного ринку. З відповідями на найбільш поширені запитання стосовно доцільності або недоцільності допуску нерезидентів до купівлі землі — голова Асоціації аграріїв України, яка об’єднала фермерські господарства, створені іноземними громадянами та за участю іноземного капіталу.

1. Які переваги є у компаній з іноземними інвестиціями і чи мають вони лишитися серед активних суб’єктів ринку?
Компанії з іноземними власниками працюють прозоро і, отже, є найкращим джерелом надходжень для державного і місцевих бюджетів. Весь їх реальний товарообіг відкритий, заробітна та орендна плати сплачуються офіційно й оподатковуються на регулярній основі. Із запровадженням моделі з обмеженнями земля, що перебуває в обробітку таких компаній, стане мішенню для рейдерських атак, а рейдери, як відомо, податків не платять.

2. Чому іноземні компанії хочуть мати доступ до купівлі землі та не задовольняться просто орендою?
Через спроби нечесної конкуренції іноземні компанії будуть вимушені лише «спостерігати», як на їхніх полях з’являються так звані шахматки — є велика ймовірність, що землю, яку зараз обробляють такі іноземні компанії, на підставі договорів оренди будуть скуповувати далеко не фізичні особи для подальшого продовження орендних відносин, а саме сусідні українські аграрні компанії, фермери та рейдери, які після спливу термінів первинної оренди (а у випадку з рейдерами і незважаючи на існуючу оренду), будуть намагатися обробляти таку землю вже самостійно. Звісно, існуюча конфігурація полів таких іноземних компаній буде змінюватися у бік зменшення і звуження, що призведе до унеможливлення руху і роботи широкозахватної техніки та обладнання, а це суттєво знизить ефективність бізнесу.

Ми знаємо випадки, коли рейдери фактично «крали» землю через чорних реєстраторів, після чого блокували під’їзні дороги, блокували техніку господарств, збирали врожаї тощо. І якщо вчора таким рейдерам потрібно було порушувати закон, то сьогодні закон буде на їхньому боці. Під прицілом буде більшість компаній з іноземними власниками — інвестиційний імідж і привабливість України будуть підірвані, нові інвестори не ризикуватимуть і будуть шукати можливі альтернативи, а ті, що вже працюють, будуть скорочувати свою присутність або зовсім підуть на ринки інших країн.

3. На що розраховувати власникам землі у випадку з обмеженням стосовно іноземців?
У випадку з обмеженням кількості суб’єктів ринку, без присутності реальних зовнішніх інвесторів, власники землі — українські пайовики будуть обмежені у своєму виборі, їхня земля так і не отримає свою справжню оцінку і не стане повноцінним активом, на що всі так розраховують. Це зрозумілий процес в умовах обмеженого попиту на наявну пропозицію. Це завдасть великої шкоди 7 млн українських громадян.

4. Не можна допустити, щоб українською землею заволоділи громадяни інших країн, оскільки є суттєві ризики по втраті території.
Громадяни України вже володіють землею, оскільки земля у вигляді паїв вже розподілена і буде продовжувати розподілятися за законом виключно серед громадян України на так званому первинному ринку. І саме громадяни України повинні мати право та можливість розпоряджатися власною землею в повній мірі, адже, врешті-решт, рішення за ними — чи продовжувати здавати в оренду, чи обробляти самостійно, чи продавати. Рішення, прийняте самими власниками, і буде справжнім волевиявленням, без будь-яких спекуляцій і маніпуляцій на цю тему. Кожна людина має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним, так говорить ст. 41 Конституції України.

Референдум фактично «заблокує» цю норму в разі рішення щодо обмеження права, а оскільки референдум буде проведений серед більшості стосовно прав меншості, оскільки не всі опитані матимуть прямий зв’язок із предметом такого опитування, його результати взагалі можна визнати такими, що є сумнівними.

5. Чому для України так важливі іноземці й чи не маємо ми перш за все думати про власних фермерів?
Іноземний бізнес, інвестори є сьогодні першими і найголовнішими лобістами інтересів України перед своїми громадянами та урядами своїх держав, які надають Україні колосальну підтримку на міжнародній арені, і цей зв’язок не можна руйнувати. Втратити надійних зовнішніх союзників сьогодні — це лишитися Україні сам на сам перед загрозами, як економічними, так і геополітичними. Вільне і сусідське існування іноземного бізнесу поряд із місцевим сприятиме природному обміну досвідом, технологіями тощо саме із місцевим бізнесом, що напряму впливатиме і на його подальшу ефективність та конкурентоспроможність, адже вільний ринок капіталів, вільний ринок праці завжди були і будуть рушійними силами прогресу.

6. Які переваги відкритого ринку?
Відкритий ринок вигідний для всіх чесних гравців — для фермерів, для власників земельних ділянок, для держави. У фермера з’явиться можливість придбати землю, на якій він працює, власники земельних ділянок отримають гідну і справедливу ціну, а держава — відповідні чесні податки.

7. Чому не лишити все як є, тобто продовжити мораторій?
Відсутність будь-яких реформ, особливо у таких чутливих і важливих для економіки напрямах, яким є сільське господарство, призведе до суттєвого відкату назад, й Україна остаточно втратить шанс реального конкурування на світових ринках продовольства. Україна вже припускалася помилок, коли обирала одну дорогу з Росією, нашим східним сусідом, через що рівень життя і добробуту українців сьогодні у три рази нижчий, ніж у громадян інших країн із колишнього радянського блоку, які вибрали шлях до ЄС. 

Примітним є приклад Чеської Республіки, яка сьогодні є відкритою для іноземних інвестицій, де кожен, включно з громадянами України, може вільно купити сільськогосподарську землю. Це яскраво демонструє, що свобода, рівність, верховенство права та вільний ринок — це шлях до добробуту нації. І навпаки, заборони і обмеження — шлях до бідності, панування олігархату і вузьких привілейованих угрупувань, які одноособово використовуватимуть блага усього народу.

8. Наш народ вже нікому не вірить і вкотре боїться бути ошуканим.
Страшилки про те, що «землю повивозять», — це маячня: українська земля розташована в Україні й тут і залишиться. Єдине професійне питання полягає в тому, чи буде вона оброблятися належним чином і чи буде при цьому зберігатися і підвищуватися її якість, і чи будуть всі гравці, особливо рейдери, сплачувати податки належним чином. І тут ми наважимося стверджувати, що саме компанії з іноземними інвестиціями сплачують більш високі податки, і всі офіційно, і причиною тут є саме прозорість ведення бізнесу.

9. В умовах обмеженості доступу до фінансового ресурсу в українських фермерів вся земля буде сконцентрована в управлінні саме іноземних компаній.
Українські аграрії, чий бізнес пов’язаний з іноземними інвестиціями, зовсім не намагаються захопити ту землю, яку обробляють їхні колеги — українські фермери. Вони просто хочуть, як і всі інші порядні фермери, мати можливість придбати ту частину землі, на якій вони господарюють для розвитку і підвищення ефективності саме власного бізнесу. Звісно, якщо власники земельних ділянок запропонують їм цю землю. Якщо такої можливості не буде, то серед потенційних покупців у цих землевласників буде лише обмежена група рейдерів і спекулянтів, які так само «прийдуть» до українських фермерів. До сьогодні, навіть за наявності значного, як всі кажуть, фінансового ресурсу, лише 10% української землі перебувають в обробітку компаній з іноземними інвестиціями, натомість 80% землі сконцентровано в управлінні дрібних і середніх українських фермерів. І це є яскравим доказом, як розвивалася і куди дійшла концентрація впродовж минулих 20 років, і що саме український, місцевий фермер є набагато «спритнішим», оскільки він у себе на батьківщині й місцевий бізнесовий побут саме для нього є природним, а отже, сприятливим.

10. Є приклад Литви, яка радить нам «наступати на їх граблі» й зробити ринок обмеженим на початку.
Серед можливих так званих моделей земельного ринку нам чомусь нав’язують не найбільш прогресивні приклади — Литви, Польщі тощо, забуваючи про більш прогресивні, такі як Іспанія, Італія, Нідерланди, Чехія, Німеччина, Велика Британія, Австрія, США тощо, де ефективність і маржинальність з одного гектара подекуди не в рази, а в десятки разів вищі за наведені приклади, і тим більше за українські. Наведені приклади держав є більш прогресивними саме завдяки їх відкритості.

І не треба забувати, з чого починали та сама Литва чи Польща — вони починали з нуля, де ще не був сформований суб’єктний склад учасників нового ринку, окрім саме власників земель. У нашому ж випадку, за роки бездіяльності та мораторію, ми маємо цілковито працюючих суб’єктів, які вже сьогодні є ефективними й завдяки яким сформувалася ціла галузь економіки. Порушувати на сьогодні цей природний баланс вкрай небезпечно і загрожує цілій галузі. Є ще низка похідних і споріднених загроз — занурити суб’єктів у невизначеність, що матиме наслідки щодо їх подальшого розвитку, а подекуди навіть існування, принаймні на деякий час, коли ринок буде перерозподілятися, що неминуче за таким сценарієм.

Автор: Олексій Сидоров, голова Асоціації аграріїв України

Джерело: landlord.ua

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Наука на защите высоких урожаев

Сегодня украинский рынок перенасыщен фальсификатом сомнительного качества, поэтому отечественные аграрии хотят быть уверенными в том, что удобрения и агрохимикаты дадут желаемый эффект, а купленные заранее семена обеспечат высокую урожайность. Но, как отметил руководитель сервисно-технологического направления компании «UKRAVIT» Сергей Сальников, важную роль в этом вопросе играет также химический состав почвы и воды.

«В собственном научном центре «Институте здоровья растений» мы проводим исследования почвы, семян, воды, агрохимикатов и выявляем проблемы. В Херсонской области мы провели 70 исследований и можем уверенно констатировать, что в 98% анализируемая вода была неудовлетворительного качества, имела повышенную жесткость и РН, что отрицательно влияет на действие пестицидов», - отмечает Сергей Сальников.

Он также отметил, что анализ показателей плодородия украинских черноземов показывает, что грунты теряют полезные микроэлементы.

«Из-за того, что отечественные аграрии экономят на удобрениях, на микроудобрениях, растение поглощает их из почвы. Поэтому украинские черноземы теряют свое естественное плодородие. Также большое количество почв имеют высокие остатки пестицидов. В 90-годы было бесконтрольное использование агрохимикатов, а большинство из них имеют длительный срок распада. Поэтому в «Институте здоровья растений» при анализе почвы часто находим остатки пестицидов», - подчеркивает Сергей Сальников.

По его словам, фермеры исследовав почву, воду, семена в «Институте здоровья растений», смогут подобрать оптимальную систему питания или протравитель, а анализ составляющих веществ поможет убедиться в действенности удобрений.

«Получить высокие урожаи невозможно без правильной системы питания, которая учитывает имеющиеся в почве микроэлементы. Также, если в средствах защиты растений и действующих веществ меньше, чем заявлено в составе, то препарат не сработает и не справится с вредителями и болезнями растений. А правильно подобранный протравитель поможет проявить лучшие свойства семян. Все это должно работать в системе. Если вода ненадлежащего качества, пестициды не сработают. Все эти факторы взаимосвязаны и направлены на обеспечение высоких урожаев. Именно поэтому в Институт обращаются как крупные агрокомпании, так и малые и средние хозяйства, осознавая, что без научных исследований невозможно вырастить хороший урожай », - отмечает Сергей Сальников.

По его словам, сейчас проходит международная аккредитация «Института здоровья растений», что позволит получить международное признание результатов исследования центра.

«Украинские компании, которые работают на экспорт, отныне смогут не делать исследования за рубежом. Наш сертификат будет действителен как в Украине, так и за ее пределами. Кроме того, в «Институте здоровья растений» сосредоточено передовое оборудование и технологии, а специалисты постоянно проходят обучение в  международных учреждениях», - отмечает Сергей Сальников.

Он сообщил, что в Институте занимаются также исследованием аэропоники, разрабатывая систему питания для такой инновационной системы выращивания культур.

«Сейчас аэропоника приобретает все большее применение во всем мире, давая возможность получать урожаи даже на небольших участках. Именно поэтому, смотря в будущее и понимая, что за такими инновационными системами будущее, в наших лабораториях мы исследуем и разрабатываем препараты, которые помогут развивать данное направление в Украине. Научные исследования и накопленный опыт, собственное полноценное производство позволяют компании «UKRAVIT» каждый год создавать новые продукты, оперативно реагируя на потребности рынка и на те вызовы, которые стоят перед отечественными аграриями», - замечает Сергей Сальников.

Напомним, компания «UKRAVIT» вводит новую услугу – трейдинг. Отныне аграрий получает дополнительные возможности расчета за СЗР/МКД «UKRAVIT» и услуги «Института здоровья растений» с помощью выращенной им агропродукции.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Почему в Украине падает производство муки

Теги: 

Эксперты объяснили, почему так происходит, пишет Информ-UA.

Так, согласно информации пресс-центра компании Pro-Consulting, одна из основных причин - это то, что оборудование украинских мукомольных предприятий не отвечает современным требованиям в отношении технического состояния оборудования. Другими словами, оно давно устарело. Как следствие, заводы не способны выпускать продукцию, которая бы соответствовала международным стандартам.

За это предприятия переориентировались на внутренний рынок. А он, тем временем, постоянно сокращается вследствие ухудшения демографической ситуации. Сказывается и низкая покупательная способность граждан.

Эксперты называют еще одну причину падения производства муки - сырьевая направленность отрасли. Аграрии, которые выращивают зерновые культуры, стали работать, в основном, на экспорт. Как следствие, звено переработки выпадает из общей цепи. По мнению аналитиков, это вредит агропромышленном комплекса Украины в целом.

Исправить ситуацию, считают эксперты, можно только одним способом. Необходимо создавать мукомольные комбинаты, которые будут оснащены современным оборудованием и которые будут применять инновационные технологии. В этом случае они смогут работать на экспорт в ущерб внутреннему рынку, то есть, в паритетном соотношении. Один такой комбинат способен в сутки переработать до 150 тонн зерна и у него будет высокая рентабельность.

А тем временем, по словам руководителя Украинской ассоциации поставщиков торговых сетей Алексея Дорошенко, за десять месяцев 2019 года муку на внутреннем рынке подорожала на 1,7%. При этом, существенно выросли цены на хлеб, причем практически всех видов. В частности, стоимость ржаного хлеба увеличилась на 14,7%, почти на столько же (14,5%) подорожал пшеничный хлеб из муки I сорта, а высшего - на 9,2%.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Дешевые кредиты не спасут мелкого фермера

Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации животноводов Украины.

На днях премьер-министр Украины Алексей Гончарук заявил, что правительство готовит к старту программу по поддержке микро - и малого предпринимательства, которая заработает с 1 февраля 2020 г.

"Суть программы очень проста - стимулировать появление новых предпринимателей, поощрить возвращаться наших трудовых мигрантов домой и открывать бизнес здесь», - отметил глава правительства. Объем кредита - 1,5 млн грн на 5 лет с кредитным ставкам от 5 до 9% годовых, в зависимости от уровня дохода", - отмечают в АТУ.

Или же действительно поможет данная инициатива правительства поддержать мелких производителей, в частности, в области сельского хозяйства?

«Инициатива, конечно, неплохая. Однако к вопросу необходимо подходить глобально.

Прежде всего власть должна позаботиться о том, чтобы люди не уезжали за границу, поскольку трудовая миграция только растет. И начинать поощрять украинцев заниматься бизнесом надо не с дешевых кредитов, а с создания соответствующих налоговых условий для малого бизнеса: привести их к стандарту развитых стран, к евро принципов, чтобы снять с украинца по сути налоговые кандалы. У нас только 38 тысяч официальных фермерских хозяйств, а сотни тысяч, которые производят 70% молока и мяса, 80% овощей и почти 97% картофеля находятся в условиях, когда государство не хочет о них заботиться. Сегодня у нас мелкий фермер платит 18% от выручки (то есть, сюда входят и расходы на солярку, на семена), что в целом составляет более 50% от дохода! В то время как агрохолдинг в разы меньше.

Вызывает сомнение также прозрачность данной инициативы. Одно дело, давать кредиты уже действующему бизнесу. Но давать просто человеку под который мифический бизнес-план – вы серьезно? Вспоминается классик, который говорил, что существует около 400 относительно честных способов по отъему денег. В данном случае создается подставная фирма, которая тысячами «рисовать» эти бизнес-планы, а потом «свои» люди будут получать с них деньги. То есть, это может привести к возникновению коррупционных схем», - заявляют в АТУ.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Как в парламенте прошли земельные слушания

Наприкінці року Верховна Рада має проголосувати закон (№ 2178-10), який запроваджуватиме ринок землі в Україні, та два допоміжні до нього. Всі вони були прийняті в першому читанні, але перед другим у Володимира Зеленського обіцяли суттєво доопрацювати цей пакет. Для того, аби з’ясувати, які саме правки треба внести до законопроєктів, в 4 грудня у другій половині дня були організовані парламентські слухання з цього дражливого питання. Окрім депутатів до Ради були запрошені фермери, експерти та представники аграрних асоціацій. Обговорення обіцяло бути гарячим і, власне, можна констатувати, що противники і прихильники реформи розійшлися кожен при своїй думці. Виразних конструктивних пропозицій, як саме покращити законопроєкти, майже не лунало, а от ультиматумів просто зняти їх з розгляду та вигуків «ганьба» не бракувало.

Перший віце-спікер Руслан Стефанчук оголосив, що заявлено 45 доповідачів і першим надав слово міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофію Милованову. Він не так давно представляв урядовий законопроєкт з цієї ж трибуни, причому в не надто комфортних умовах. Опозиція тоді довго не хотіла пускати його до слова, але в результаті міністр пробився, хоча і виступав в галасі та зі звуковими спецефектами.

Учора Милованов на початку свого виступу згадав ті події і висловив надію, що зараз розмова піде в більш конструктивних тонах. Міністр побідкався, що «наша земля гниє від недосконалого управління» та змалював перспективи, за яких відкриття ринку землі тільки за кілька місяців наступного року додасть близько 9 млрд грн до ВВП, а у 2021 році зростання очікується на рівні 30 млрд грн. «Позитивний економічний ефект від запровадження цивілізованого ринку землі стимулюватиме притік інвестицій в аграрну галузь та прямі надходження до державного та місцевих бюджетів. Тобто нам потрібні дешеві гроші, щоб могла розвиватись аграрна галузь», – переконував Милованов. Він відмітив, що уряд вже затвердив порядок кредитування малих фермерів.

 Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов

За Миловановим дали слово голові профільного парламентського комітету Миколі Сольскому, який і є головним автором законопроєкту № 2178-10. Він включив улюблену пластинку прихильників зняття мораторію про існування нині тіньового ринку землі, що працює через сірі схеми обходу мораторію. Мається на увазі здача ділянок в довгострокову оренду, договори емфітевзису, заповіти і тому подібні схеми привласнення земель. 

«Люди, які купують землю через схеми, розуміють ризики, які з цим пов’язані, – казав Сольський. – За необхідності юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по суті, залишаються дві сторони: продавець, який отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично».

Голова комітету звернув увагу на несправедливість, коли мораторій не поширюється на 3,7 млн га земель для ведення особистого селянського господарства, а от 7 млн пайовиків не можуть ані продати, ані обміняти свої землі. Сольський запропонував обговорити рівень концентрації земель в одних руках (в нинішній редакції – біля 200 тис. га) та участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, що матимуть право придбавати землю. Нагадавши при цьому, що президент пообіцяв допустити іноземців на ринок тільки за результатами референдуму.

Голова аграрного парламентського комітету Микола Сольський

Виступ уповноваженого президента з питань землі Романа Лещенка, який пафосно переконував з трибуни, що Зеленський втрачає рейтинг, роблячи непопулярні кроки, і закликав шукати національний компроміс, завершився вигуками «Ганьба!». Так само закидали вигуками «слугу народу» Павла Халімона. Він у своєму виступі звертався більше до колег по фракції, нагадавши їм, що вони мають голосувати за питання землі, бо воно було в програмі президента, а якщо хтось з них раптом відчув себе великими політиками – це омана.

Якщо Халімона та іншого «слугу» Дмитра Костюка зал «зафукав» (Стефанчуку дуже часто доводилось закликати до тиші в залі), то Наталії Королевській з ОПЗЖ аплодував. Колишня соратниця Януковича добре відчула настрої залу, залякавши його спекулянтами, які все скуплять за безцінь, та розповівши історію про бабунь, які цікавляться в неї, скільки ж після всього, що натворить Зеленський і Ко, буде коштувати шматочок землі на кладовищі. «Не бійтеся провести всеукраїнський референдум!» – звернулася вона до влади.

Взагалі-то ідею про референдум щодо продажу землі Королевська поцупила у своєї «політичної матері» Юлії Тимошенко. Але лідерка «Батьківщини» і без цього  отримала свій шматок слави цього вечора. На початку свого виступу вона запропонувала Стефанчуку більше давати слово фермерам, а не політикам. Тим не менш, свій час, який був наданий за регламентом, Юлія Володимирівна весь використала та ще й просила «добавки».

Говорила Тимошенко, як завжди, душевно та переконливо. Вона розкрила хитрий план влади розглянути законопроєкти в комітеті за закритими дверима, а потім прийняти їх в турборежимі. Тимошенко переконувала, що якщо землю зможуть купувати юрособи, то все скуплять іноземні корпорації, бо нинішні вітчизняні орендарі землі не є конкурентами міжнародному капіталу. Окремо дісталося допоміжному законопроєкту №2194. У ньому Тимошенко звернула увагу на зникнення поняття особливо цінних земель, можливість зміни цільового призначення землі та дозвіл на зняття верхнього шару з неї. До того ж, держава самоусувається від процесу, передаючи все на рівень сільських громад. Наостанок ЮВТ закликала повставати та не здати Україну. Соратник Тимошенко Вадим Івченко згодом проілюстрував сказане нею, продемонструвавши на екрані Ради фрагмент з відомого радянського фільму, де цар-самозванець розбазарює «казенні землі».

Ще одна жінка-промовець – Юлія Клименко з «Голосу» – запропонувала розділити реформу на декілька етапів, надавши першочергове право на покупку фізичним особам-фермерам і моніторити хід реформи. Аби фермери мали змогу купити землю, в «Голосі» закликали забезпечити їх довгостроковими кредитами під малі відсотки та запровадити принаймні на перші п’ять років дуже високі ставки на перепродаж.

Соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця з групи «За майбутнє» обізвав уряд представниками міжнародних холдингів та пообіцяв, що його група голосувати за ринок землі не буде. А представник «ЄС» Олексій Гончаренко закликав обласні ради в день розгляду питання в парламенті провести виїзні засідання під стінами Верховної Ради.

Після того як політики вдосталь наговорились, черга, нарешті, дійшла і до аграріїв.

Голова ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун закликав не спекулювати темами про низьку ціну оренди землі в Україні. Він навів приклад Литви, де оренда гектару коштує $150 на рік, і порівняв з Вінниччиною, де цей показник сягає $200. А також запропонував продовжити мораторій ще на три роки і за цей період ще за президентства Зеленського зробити правильну реформу.

Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак звинуватив президента в брехні і лукавстві та обізвав «ЗеКоманду» командою зелених доларів.

А Геннадій Новіков з «Аграрного союзу України» порівняв ситуацію з земельним законом з купівлею машини, яку ти ніколи не бачив, та закликав аби власником землі могла бути тільки держава… до відновлення територіальної цілісності.

Голова Союзу українського селянства Іван Томич, якого тісно пов’язують з Юлією Тимошенко, в один тон з нею назвав законопроєкт таким, що несе загрозу українській нації та навів приклад Болгарії, яка після відкриття ринку землі вимушена імпортувати 90% продовольства.

Втім в цьому хорі суцільної «зради» лунали й інші думки. Експерт грантового Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч зазначив, що 92% опитаних землевласників хочуть повернути собі право розпоряджатись своєю власністю та  розпочати власний бізнес. Його однодумці з числа промовців нагадували, що є рішення Європейського суду з прав людини, куди звернулись незадоволені мораторієм громадяни України та виграли по 3 тисяч євро відшкодування за неможливість розпорядитись власною землею. Тим, хто незадоволено кричав з місця, пропонували в майбутньому скидатись на такі штрафи з власних кишень.

Наостанок віцеспікер Стефанчук надав слово звичайним власникам паїв (причому один з них виступив в форматі відеозвернення), які, звичайно ж, виступили за те, що ринок всіх розсудить. «Ви всі фермери, дайте сказати простим людям, – намагалася перекричати залу власниця паю Тетяна Паденко. – Ви не хочете слухати селян, чому вони не можуть продати свій пай?»

«Квінтесенцією» цього бурхливого дня став заключний незапланований виступ героя України Степана Хмари. Він назвав команду Зеленського «шпаною ліквідаторів» та падаллю, яку треба повикидати та віддати під трибунал.

Один цієї з представників «шпани» Стефанчук подякував радянському дисиденту і слухання закрив.

Павло Вуєць«Главком»

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview