В Румынии отара овец грозит одному из важнейших стратегических военных объектов США

В Румынии, в селе Стоєнешть, американская система противоракетной обороны для защиты членов НАТО от баллистических ракет под угрозой из-за отары овец, пишет ТСН.

Поведение животных вызвала конфликт между военными объекта и пастухом. "Овцы не похожи на людей, они не придерживаются правил. Они идут к местам с активными датчиками безопасности, затрагивающих ограждения и запускают системы тревоги", - объясняет ситуацию мэр Стоєнешть.

За то, что овцы постоянно беспокоят военных, дошло до того, что обладателя стада попросили переместить отряд. Тот отказался, ссылаясь на то, что построил его еще до появления там американцев. Также он заявляет, что не покинет место без достойной компенсации.

Конфликт между военными и упрямым пастухом длится уже не первый год и скоро будет решен. В ожидании решения, фермер отправился с отарой в свой родной город, за 15 км от Стоєнешть.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Какие последствия для АПК от снижения НДС на продукты питания

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

На научно-опытном участке будут изучать новые сорта для садоводства

15 января 2018 г. в рамках рабочей поездки делегации Ассоциации «УКРСАДПРОМ» во главе с председателем профильного объединения Дмитрием Крошкою и его заместителем Александром Матвійцем в Будапешт (Венгрия) состоялось подписание меморандума о сотрудничестве с Объединением исследовательских учреждений Венгрии в области садоводства – MKSZN. Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации «УКРСАДПРОМ».

Одним из основных направлений сотрудничества является взаимодействие профильных ассоциаций в области плодово-ягодного питомника. Меморандумом предусматривается участие венгерской стороны в создании научно-исследовательской сортовипробовувальної участка для изучения новых интенсивных сортов с целью их дальнейшего внесения в Государственный реестр сортов и растений, предназначенных для распространения по территории Украины. Кроме того, документ предусматривает обмен опытом внедрения современных технологий садоводства, содействие укреплению экономических связей между предприятиями двух стран и привлечению инвестиций в социально-экономическое развитие области.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украина среди лидеров по объемам экспорта сливочного масла

Украина оказалась на втором месте после Новой Зеландии по объемам поставок в ЕС сливочного масла.

Об этом на своей странице в Facebook написала торговый представитель Украины Наталья Микольская.

В январе – ноябре 2017 года в ЕС было ввезено 2,3 тысячи тонн сливочного масла, при этом годовые объемы поставок по сравнению с 2016 годом увеличено почти в семь раз.

«Похожие тенденции и на глобальном рынке. По данным наших коллег из США, в январе – октябре 2017 года Украина – восьмая в мире по объемам экспорта масла с общим объемом 20,8 тыс. тонн и годовым ростом в три раза», – сообщила Микольская.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Выращивание картофеля может приносить до $2 тыс./га

Такое мнение высказал Сергей Самоненко, директор компании «ВИМАЛ», специализирующаяся на переработке картофеля, пишет AgroTimes.

По его словам, если 25 лет назад переработка картофеля рассматривалась как возможность утилизации некондиционного продукта, оставшийся после сортировки на продовольственную, семенную и кормовую, то теперь ситуация другая.

«Мировой рынок требует качественной продукции, которую можно изготовить только из кондиционного сырья. Надо производить готовый продукт, генерировать дополнительную стоимость. Украина сегодня имеет уникальные условия: право на беспошлинный экспорт в Евросоюз 10 тысяч тонн крахмала. Европейцы за поставки в Украину своего крахмала платят пошлину 14%», – отметил Сергей Самоненко.

Он подчеркнул, что вместе с ценой крахмала расти и закупочные цены на висококрохмальну картофель.

Например, в 2008 году картофель на крахмал сдавали по 25 коп./кг, хотя цена готового продукта (крахмала) составляла 5 грн/кг. Сегодня крахмал продается по 20 грн/кг, а оптовая цена качественной картофеля – 2,9 грн/кг.

 

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Очередное подорожание: сколько стоят молочные продукты

"Сметана и мягкий сыр за год подорожали на 26 процентов. Цена на молоко и сливочное масло выросла на 21 процент", - отметил директор ассоциации поставщиков торговых сетей Алексей Дорошенко, пишет gazeta.ua.

Эксперт отметил, что до молочного корзины вошло масло, мягкий сыр и сметана, купленные по килограмму, и один литр молока.

В 2016 году именно молочный корзину был лидером роста. Однако в 2017-м он уступил овощном, который подорожал на 37%.

За двенадцать месяцев 2017 года масло подорожало на 28 грн, мягкий сыр – на 21 грн, сметана – на 10 грн, молоко – на 3 грн.

"Отныне килограмм масла можно купить в среднем за 162 гривны. За килограмм творога просят 102 гривны, сметаны — 49 гривен. Молоко продают по 19 гривен за литр", - подытожил Дорошенко.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview