Росіяни відкрито визнають, що крадуть зерно в Україні
Росія вже не намагається приховати факт крадіжки зерна в Україні. Політики «вищої ланки» ще якось відмовчуються і уникають питань журналістів. А ось колаборанти та «керівники» тимчасово окупованих територій не приховують походження зернового потоку у Криму.
Окупанти пишаються крадіжками
Нещодавно про постачання зерна до Криму з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей розповів російський «голова» Криму Сергій Аксьонов.
«Зерно зі звільнених територій до Республіки Крим проходить транзитом, далі йде до Севастополя на продаж. Ми самі себе забезпечуємо зерном», – цитують Аксьонова росЗМІ.
Вкрадене в Україні зерно відправляють і до росії. Так, «заступник голови Херсонської військово-цивільної адміністрації» Кирило Стремоусов повідомляв, що в рф почали вивозити торішній урожай пшениці, який зберігався в Херсонській області.
Проросійська влада планує привласнити собі і зерно нового врожаю, тож анонсувала збирання озимих зернових з 20 червня.
Крадіжку першого врожаю озимої пшениці вже розпочали у Мелітопольському районі Запорізької області. Знову ж таки, про це російським пропагандистам розповідає безпосередньо сама окупаційна влада.
Для вивезення зерна російські окупанти розчищають акваторію Бердянського порту. Крім того, до Мелітополя прибув потяг, який вже завантажують зерном для відправки в до рф, повідомляє Запорізька ОВА.
Другий напрямок для краденого зерна — анексований Крим. Туди зерно потягами та зерновозами перевозять у порти Севастополя та Керчі. А вже з кримських портів зерно відправляють до третіх країн.
Туреччина не може визначитись
Наразі відомо, що крадене українське зерно приймають Сирія та Туреччина. Остання у публічній площині заявляє, що готова допомогти Україні з експортом зерна, а насправді активно приймає російські судна із Криму у своїх портах.
Також Туреччина пропускає судна із краденим українським зерном через свої протоки.
Приймаючи крадені вантажі, держава порушує власний Циркуляр №635/2017 палати судноплавства торгово-промислової палати, який забороняє морське торговельне сполучення з окупованим Кримом.
Туреччина пообіцяла, що розслідує ситуацію зі своїми портами. Але пізніше місцева влада повідомила, що не може встановити походження вкраденого українського зерна, оскільки росія «надала на нього документи». Про це розповів керівник Директорату оборонної промисловості Туреччини Ісмаїл Демір в інтерв’ю The Wall Street Journal.
Раніше посол України в Туреччині Василь Боднар попередив країну, що окупанти підробляють документи для відправок зерна з Криму до Туреччини. Але, навіть знаючи про це, турки розводять руками та стверджують, що нічого не можуть зробити.
При цьому Туреччина регулярно закликає Україну і росію до переговорів і пропонує себе у якості посередника. Але конкретних домовленостей щодо проведення переговорів України, росії, Туреччини та ООН про вивезення українського зерна через заблоковані порти все ще немає. Принциповим для України залишається питання безпеки, яку ні Туреччина, ні тим більше росія не можуть гарантувати.
Росія прискорює темпи крадіжки зерна в Україні
Окупанти відчувають, що їхнє роздолля в Україні триватиме недовго. Тому росіяни нарощують потужності, аби встигнути перевезти максимальну кількість награбованого.
Так, росія розширила власні незаконні контрольно-пропускні пункти на адміністративному кордоні з анексованим Кримом. Про це заявили у Представництві Президента України в АР Крим. Про те, що росія краде зерно, свідчать і показники перевалки стивідорів у Криму. Якщо у січні з кримських портів відправили лише 40 тис. тонн зерна, то вже з березня Крим «експортує» по 100 тис. тонн зерна щомісяця.
З українськими фермерами росія не церемониться, і купує у них зерно фактично за безцінь. У Мелітополі селян змушують оформляти карти в Осетії (також окупованій рф) і заводити російські паспорти.
У Херсонській та Запорізькій областях загарбники не сподіваються грати у довгу, тому навіть не намагаються щось будувати чи налаштовувати до себе місцевих жителів, а відкрито займаються мародерством.
Однак вони помиляються, думаючи, що всі військові злочини зійдуть їм із рук. Росія все ще живе минулим, намагається у це минуле втягнути сусідні країни проти їхньої волі; та й війну вона веде, як у минулому, — не усвідомлюючи, що живе в епоху цифровізації та сотень систем відстеження та фіксації. Тому кожен із злочинів – отримає належне розслідування, і жоден із російських злочинців не уникне покарання. Хіба що ЗСУ знищать їх раніше, ніж справа дійде до суду.
Джерело: ua.usm.media