Щедрі-невеселі жнива: радість рекордного врожаю затьмарюють хиткі перспективи експорту
Попри скорочення посівних площ, цьогоріч погодні умови зіграли на руку аграріям — в Україні очікується майже рекордна врожайність зернових культур. Проте через російську агресію у сільгоспвиробників залишається небагато шляхів вивезення збіжжя за кордон, а отже вони ризикують і далі працювати в збиток.
Збиральна кампанія-2023 триває. Загалом урожай зернових культур в 2023 році оцінюється на рівні 57,8 млн т. Це на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року, пише Фокус.
І сміх і сльози: аграрії скоротили площі, а врожайність б’є рекорди
Попри скорочення загальних площ посівних ярих і озимих зернових на 980 тис. га, ніж торік, — до 10 895 тис. га, погодні умови забезпечили майже рекордну врожайність зернових (до 52,1 ц/га). “З точки зору агрометерологічних умов, ситуація була сприятлива. Були вчасні дощі, у квітні їх було дуже багато. Це й обумовило нормальний урожай. Був помірний температурний режим і в квітні, і в травні, і червень був дуже сприятливим, і в липні було достатньо дощів. Не відбулося нічого страшного в ці періоди — масштабних посушливих явищ, наприклад”, — сказала Фокусу керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.
Особливо щедро вродила пшениця. “По пшениці у нас рекордний показник врожайності взагалі за останні роки — 47–48 ц з гектару, — коментує Фокусу експертка аграрного ринку Марія Колесник. — Попри те, що ми втратили площі, фактично цьогорічний врожай більший за показник минулого року на 1 млн т. Так само на 1 млн буде більше кукурудзи. Хоча її трохи більше за 20% обмолочено, але вже видно — врожайність непогана”.
За словами експертки, якщо половину зібраної пшениці ми споживаємо всередині країни, то кукурудза — переважно експортна культура. “Зараз її почали намагатися більше використовувати всередині країни, але, за всіма оцінками, щонайменше 19,5–20,5 млн тонн ми маємо цього року експортувати. При тому, що врожай оцінюється на рівні 28 млн тонн. Звісно, це не 40 млн тонн, як було до війни. Але його внутрішнє споживання вкрай низьке”, — зауважила Колесник.
Оскільки Росія використовує фіктивні військові навчання в Чорному морі для блокування експорту українського зерна, перед аграріями гостро стоїть питання вивезення збіжжя за кордон, адже переробити увесь урожай всередині країни просто неможливо, немає і потрібних для довготривалого зберігання збіжжя площ.
Дипломатія та сила: як Україна збирається реалізовувати зернові
За даними Мінагро, у 2023/24 МР (маркетинговий рік) станом на 18 жовтня з України було експортовано 7801 тис. тонн зернових та зернобобових. Водночас станом на 21.10.2022 цей показник становив 11 526 тис. тонн. Менші цифри пояснюються виходом рф із зернової угоди у липні цього року, а також атак на портову інфраструктуру. З серпня цього року вдалося організувати тимчасові маршрути для торговельних суден. Вони виходять з портів Великої Одеси й прямують до острова Зміїний під протекторатом ЗСУ. Далі судна входять у територіальні води Румунії, потім Болгарії, Туреччини, і виходять до Босфору.
На відміну від зернової угоди, умови якої диктувала Росія, тимчасовими коридорами можна вивозити не тільки зерно. Загалом на сьогодні експорт з України доступний наступними шляхами: через річкові порти Дунаю, морським коридором, через західні кордони нашої країни залізницею та авто. Проте ці канали не дають змоги забезпечити потреби аграріїв. Так, якщо до війни Україна експортувала 6–7 млн тонн зерна щомісяця, то, приміром, у вересні — лише 1,6 млн тонн. 60% нашого зерна нині йде транзитом через румунську територію.
“Український коридор, що в 12-мильній зоні нашій, він працює, складно, але працює, завдяки нашим Силам оборони. З вересня зайшло приблизно 25 кораблів на завантаження, вже ними постачається майже 1 млн т“, — сказав Дмитро Соломчук, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
Такі обсяги, звісно, недостатні. “Основна проблема — інфраструктурна: у який спосіб транспортувати до румунських портів. Або ми через Дунай вивозимо, або залізницею. Залізницею — це колія, це треба перевантажити, тобто великі витрати. А якщо йдеться про експорт через Дунай, то це на початку тільки річковими суднами, потім річкові судна прибувають до румунських портів, а далі їх треба перевантажувати в морі, але спроможність таких річкових суден слабенька. Це невеликі судна, а їх треба на великі балкери перевантажити. Це знову витрати“, — зазначив Фокусу експерт з питань міжнародної економіки Олександр Шнирков.
Через постійні обстріли росіян, знизилися обсяги експорту річковими маршрутами. “Експорт річковий по Дунаю відбувається, але на трішки меншому рівні, ніж він був у період, коли не було обстрілів портів і знищення інфраструктури. Чекаємо на додаткові системи ППО, щоб гарантувати безпеку цього регіону і збільшити можливості”, — зазначив Соломчук.
Попри пропозиції країн-партнерів допомогти з логістикою, морський шлях через порти Великої Одеси залишається найбільш вигідним для аграріїв. “Були пропозиції щодо розширення логістики від країн Литви, Латвії, Хорватії. Але треба розуміти, що ми фінансово не витягуємо логістику цими напрямками. Адже сьогодні реалізувати через Дунай збитково, хоча через Дунай не так далеко до Румунії. Якщо вести до Адріатики чи Балтики — це значно здорожчує логістику, відповідно, витрати, які будуть нести товаровиробники. Товаровиробники сьогодні по зерну працюють у мінус, і дозволити собі довшу дорожчу логістику ми не можемо. На сьогодні, щоб почати формувати ціну, нам потрібен експорт з Чорного моря. Порти Великої Одеси — ключове для аграріїв“, — зазначив у розмові з Фокусом заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Поки що є певні сумніви, що за рік вдасться експортувати весь призначений для цього обсяг агропродукції. Проте бізнес і держава активно працюють над розширенням каналів експорту, зауважили Фокусу в УКАБ. “Те, що Польща, Україна і Литва домовилися, що зерно має перевірятись не на українсько-польському кордоні, а на кордоні з країнами Балтії, і далі через порти Балтії буде вивозитись — пришвидшить експорт. Хоча є проблема в наявності вагонів, необхідних в європейських країнах. Бо ми ж маємо долучатися й до пропускних шляхів, щоб усе це вивозилось. Там є обмежена пропускна здатність. Звісно, це впливає на обсяги експорту”, — зауважила Колесник.
Пріоритетом для влади у питанні експорту зернових залишається гарантування безпеки руху суден, наголосили опитані Фокусом фахівці. “Враховуючи, що наші військові збільшують панування в Чорному морі, є сподівання на покращення”, — додала Марія Колесник.
Зберегти і заробити: на що сподіваються аграрії у сезоні-2023
Через проблеми з експортом українські сільгоспвиробники фактично працюють в мінус. “Ситуація в аграріїв з реалізацією продукції на сьогодні надскладна. Через те, що немає логістики, вона за високі гроші. Ціни дуже низькі, особливо в деокупованих областях… З них дуже важко вивезти. Тож, навіть реалізувавши продукцію, не можуть перекрити орендну плату за паї“, — каже нардеп Дмитро Соломчук.
І світові цінові перспективи на зернові, на жаль, не гріють. “Ціна в світі під тиском загального обсягу зерна, найімовірніше, буде просідати, — прогнозує Марія Колесник. — За рахунок того, що поставки з України пов’язані з додатковими ризиками, відповідно, дисконт на українське зерно буде, і перевезення будуть для України дорожчими, відповідно, для аграріїв закупівельна ціна всі ці ризики буде враховувати, отже, буде нижчою”.
Забезпечення зберігання зібраного урожаю на тлі обмеження експорту та атак на елеватори — ще один виклик у сезону-2023. Проте опитані Фокусом експерти переконані: катастрофи не буде. “Потужностей під цей урожай вистачає, — коментують Фокусу у ВАР. — Трудність виникла в 2022-му році, коли ми пів року фактично не експортували нічого, і дали новий урожай. А в цих умовах ми маємо так чи інакше можливість вивозити 3–3,5 млн тонн. Отже, це дає змогу помірно заповнювати сховища і використовувати їх. Якщо будуть труднощі, ми маємо досвід попереднього року, коли товаровиробникам роздавалися полімерні рукави. Якщо така потреба буде знову, Міністерство може допомогти, завдяки партнерським відносинам із Всесвітньою продовольчою організацією”.