178171
182818

В Україні незаконно привласнили понад 5 млн га землі

Про це заявив голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко в ефірі "Свобода слова Савіка Шустера".

За його словами, "дерибан" земель почався з 2001 року, коли в Україні ввели Земельний кодекс та ввели процес "безоплатної приватизації". А у 2002-му внесли зміни до закону про місцеве самоврядування і забрали право у громад розпоряджатися землею.

З того часу, каже Лещенко, в Україні утворилися чиновницькі клани, які використовували свій адмінресурс для незаконної приватизації земель. Уже з 2010-го року такі землі оформлювались як "землі особистого селянського господарства". Під таким формулюванням землі не підпадали під мораторій, їх можна було вільно продавати.

"Купуй, продавай, іноземцю відчужуй ㅡ що завгодно. Вийшли на режим дерибану, який вимірюється європейськими країнами на території нашої держави", ㅡ сказав голова Держгеокадастру.

Як зазначає Лещенко, таким чином у приватну власність потрапили ділянки по 2 га, де розташовані газові, запаси літію, бурштину, та інших корисних копалин, які є власністю українського народу.

За словами Лещенка, вже зараз Держгеокадастр переводить усі дані про власників землі сільськогосподарського призначення в електронний реєстр. А у 2021 році депутати хочуть ухвалити закон про національні структури геопросторових даних. За цим законом у вільному доступі буде інформація про реєстрацію землі, яка потрапила у приватну власність.

"Ми покажемо всіх в усій красі ㅡ реєстрація, коли отримали, коли були при посаді, на кого оформляли. А найголовніше ㅡ ми покажемо сітки сформованих латифундій у приватній власності, які вимірюються сотнями тисяч гектарів землі на території України. Суспільство побачить і зробить відповідні висновки", ㅡ каже Лещенко.

Джерело: rubryka.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Площа озимого ріпаку скоротиться на третину

Такими прогнозами у коментарі AgroPortal.ua поділилася аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.

За її словами, у поточному році сівба ріпаку була пізньою. До цього привели погодні умови — посуха на початковому етапі посівних робіт і осінні дощі, наслідками чого ймовірно буде високий рівень втрат за підсумками перезимівлі та розширення площі ярого ріпаку.

«Однак зменшення врожаю уникнути не вдасться, що негативно вплине на показники експорту та внутрішньої переробки», — сказала аналітик.



Україна годує 150 мільйонів людей у світі

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час онлайн-брифінгу з нагоди Всесвітнього дня продовольства та святкування 75-ї річниці продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає Укрінформ.

«Ми підраховували - і це було підтверджено джерелами міжнародних розрахунків, - що Україна годує 150 млн населення, при власному населенні трохи більше 40 млн. Можливість збільшити цю цифру вдвічі - це реально досяжно», – сказав Висоцький.

Він відзначив величезну роль ФАО за останні 75 років у подоланні голоду у світі. І, за словами заступника міністра, Україна може суттєво допомогти у розв'язанні цієї проблеми. Та для цього нашій країні потрібна інтеграція світових технологій у виробництво, залучення інвестицій, адже, наприклад, зрошення потребує суттєвого фінансування. А найважливіше, Україні необхідна інтеграція в міжнародні ланцюги постачання.

«Що ми побачили цього року? Перша реакція в багатьох країнах на карантин була – закритість, що є дуже негативним з точки зору забезпечення продовольством населення світу. Так склалося, що без активної міжнародної торгівлі неможливо забезпечити фізично продовольством все наше багатомільярдне населення», - підкреслив Висоцький.

За його словами, в цих умовах Україна зробила максимум, щоб не зупинити постачання: «Вона залишилася надійним партнером у забезпеченні тих країн, які потребують продовольства».

Ваш вибір 'Подобається'.


Спад у сільському господарстві різко прискорився

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2020 року порівняно з аналогічним періодом минулого року впало на 13,1%. За останній місяць спад прискорився. Про це повідомляє Державна служба статистики, пише РБК-Україна.

За даними статистичного відомства, сільськогосподарські підприємства скоротили виробництво на 14,3%, господарства населення - на 6,2%.

При цьому в рослинництві виробництво скоротилося на 16,1%, в тваринництві - на 2,4%.

Нагадаємо, виробництво сільськогосподарської продукції в Україні у 2019 році зросло на 1,1%. 



В Україні продовжують дорожчати помідори

Ціни на тепличні томати в Україні на поточному тижні продовжували поступово зростати, повідомляють аналітики проекту EastFruit.

Дану ситуацію, учасники ринку пояснюють активним попитом в умовах скорочення пропозиції цієї продукції. Вибірки томатів в комбінатах зменшилися через похолодання в більшості регіонів країни. Крім того, в продаж практично не надходив дешевший грунтовій томат.

У підсумку представники тепличних комбінатів знову отримали можливість підвищити відпускні ціни. Так, на сьогоднішній день тепличні томати надходять у продаж по 18-23 грн / кг ($ 0,64-0,81 / кг), що в середньому на 20% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.

Причиною такої ситуації, за словами продавців, є вельми обмежена пропозиція томата на ринку. Більшість дрібних виробників на цей момент практично завершили реалізацію і пропонують томати тільки дрібним оптом, при цьому якість такої продукції часто невисока. У той же час, збори в стаціонарних теплицях також залишаються малооб'ємними, тому комбінати відпускають продукцію також невеликими партіями.

Відзначимо, що на сьогоднішній день томати закритого грунту в Україні вже стоять в середньому на 23% дорожче, ніж в аналогічний минулорічний період. Більш того, багато виробників заявляють про свій намір вже наступного тижня зробити чергові спроби підвищити ціни в даному сегменті, оскільки, навіть після подорожчання попит на томати залишається досить високим.



Друга половина осені для українських молочників буде складною

 Про це пише ІНФАГРО.

Зараз попит на молочні продукти досить високий, ціни ростуть.  Шкода тільки, що цим зростанням цін вже не можуть належним чином скористатися українські експортери.

З настанням середини осені пропозиція молока в Україні швидко скорочується, наближаючись до річного сезонному мінімуму.  Особливо відчутне падіння виробництва в категорії домогосподарств.  Цей процес супроводжується скороченням випуску сезонних і в той же час експортоорієнтованих товарів.

Ситуація що склалася сприяє відновленню імпорту молокопродуктів, і мова вже йде не про сир і свіжі молочні продукти, які активно закуповувалися і в сезон великого молока, а про сировинні позиції.  Трейдери активно прораховують баланси на предмет можливого дефіциту вершкового масла, сухого молока і навіть сироватки.  Укладення угод стримує тільки падаючий курс гривні.

Найближчим часом сировинний дефіцит посилиться.  Прибутковість виробництва молока в більшості сільгосппідприємств невисока.  За розрахунками Інфагро, середня операційна рентабельність по всіх підприємствах становить лише 3%.  За даними експертів ФАО, умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) у вересні виявилася найнижчою за останні 5 років (до відповідного місяця).  В таких умовах аграрії будуть намагатися компенсувати свій недоотриманий прибуток за рахунок збільшення цін на молоко.  Розраховувати на зменшення сировинного дефіциту в середньостроковій перспективі переробникам не варто.

Аграрії не поспішають робити великі інвестиції в молочний напрямок, а держава не хоче або не може їх стимулювати.  Зокрема, в бюджеті на наступний рік закладені досить скромні суми підтримки сільгоспвиробників (4 млрд грн).  Профільне міністерство ще робить якісь спроби збільшити підтримку в два рази до 8,4 млрд грн, але навряд чи їх старання будуть успішними, з урахуванням запланованого величезного дефіциту в бюджеті 2021. Загалом, молока в Україні буде мало і дешевим воно не  буде.

Виробникам піднімати далі ціни на свою продукцію пропорційно збільшенню вартості сировини вкрай складно.  Заважає імпорт, та й продажі в цілому, після пожвавлення в першій половині осені, в найближчі тижні швидше за все знову впадуть.  У зв’язку з передбачуваним посиленням карантину в країні, школярі та студенти підуть на тривалі канікули, що безсумнівно вплине на обсяги і структуру реалізації молочних продуктів.

На думку аналітиків Інфагро друга половина осені для українських молочників буде досить складною.