178171

Як священник з Рівненщини став успішним фермером із оборотом понад 2,5 млн грн

Мрія про заможне село

Ще змалку Ігор Хабатюк добре знав, як влаштоване село: його батько працював на фермі, а після розпаювання земель у 90-х роках сільське господарство стало сімейною справою.

«Корови в нас були, скільки я себе пам'ятаю, батько працював на фермі. І я з дитинства мріяв мати велике господарство, власну ферму», — розповідає Ігор.

Подорослішавши, він почав втілювати свою мрію: після закінчення школи вступив у Мирогощанський аграрний коледж на спеціальність «Організація ведення фермерського господарства», а 2006 року зареєстрував фермерське господарство, назвавши його «Родина Плюс». Згодом підприємець здобув вищу аграрну освіту у столичному виші, одружився і став фактично зразковим фермером села Ільпинь у Здолбунівському районі на Рівненщині.

Але не тільки фермером. Паралельно з веденням господарства Ігор Хабатюк навчається у Рівненській духовній академіі та має власний прихід у церкві. То ж надої зростають, посміхається фермер-священик, не інакше як з Божою поміччю.

Шлях до молока

Ферма Хабатюка тривалий час спеціалізувалась на вирощуванні сільгоспкультур. Проте вдома фермер завжди тримав корів. І, за словами власника «Родини Плюс», коли кількість корів досягла п’яти, постало питання: чи розвивати вже серйозно, в межах підприємства, тваринницький напрямок, чи взагалі відмовитись від нього.

«Ми вирішили піти першим шляхом. Дитяча мрія все ж таки, — посміхається Ігор Хабатюк. — Вже два роки як ми розвиваємо тваринництво в межах ферми. Я викупив за кредитні гроші частину старого відгодівельного приміщення, докупив теличок — і заснував молочну ферму з 11 голів». Проте перспективи подальшого розвитку молочного бізнесу були досить туманні: цей напрям потребував значних вкладень, грошей, яких на той момент у родини не було.

Тоді фермер став шукати варіанти для залучення інвестицій. «Я довго думав над тим, чи варто брати участь у проєкті „Сімейні молочні ферми“… Вони приїздили до нас, я їздив дивився на ферми, які вже працюють, радився з дружиною. І врешті ми таки вирішили до ініціативи доєднатися», — згадує Хабатюк.

В листопаді 2019 року, на день свого народження, Хабатюк зробив собі подарунок: доєднався до проєкту «Сімейні Молочні Ферми» і отримав на розвиток свого господарства 900 тис. грн.

Наразі на його фермі «Родина Плюс» вже 33 дійних корови (а разом з телятами — понад 60 голів). Тобто підприємець завдяки проєкту збільшив власне дійне стадо втричі, викупивши корів із збанкрутілого господарства.

Хабатюк зауважує: окрім грошей, фахівці проєкту надають вичерпну інформацію щодо правильної організації утримання та годівлі тварин, консультують за будь-якої потреби. «Я багато чого не знав, і вони підказали, як зробити краще», — зізнається підприємець.

Як працює фінансування від СМФ

ФГ «Родина Плюс» працює з проєктом «Сімейних молочних ферм» за трьома кредитними програмами. Проєкт профінансував господарство Хабатюка на 900 000 грн. «Це були кредити на реконструкцію приміщення (безвідсоткові), а також на купівлю обладнання та купівлю худоби. 150 000 з них вже повернуто», — розповідає фермер.

Натомість, каже підприємець, згідно з договором, ферма має п'ять років здавати молоко на Радивилівмолоко — завод-партнер проєкту «Сімейні молочні ферми». Раз на два дні до ФГ «Родина Плюс» приїздить молоковоз: саме за цей період наповнюється встановлений на фермі 850-літровий молокоохолоджувач.

Наразі середній надій з однієї корови на фермі Хабатюка — 15 літрів на добу. «Це небагато, оскільки через різке збільшення поголів'я було складно забезпечити усіх тварин монокормом. Але наразі ми вже заготовляємо силос і надої будуть рости», — запевняє він.

Зараз, за оцінками фермера, тільки від тваринництва річний оборот сягне мільйона гривень. А разом із рослинництвом виручка ФГ «Родина плюс» за підсумками року складе близько 2,5 млн грн.

Амбітні плани

В господарстві Хабатюка вже четверо найманих працівників: дві доярки та двоє робітників, які працюють на 80 га рослинницьких угідь та допомагають у тваринництві. Такий обсяг землі дозволяє фермеру збільшити поголів'я ще на 40 корів, адже «колгоспна норма», як каже Хабатюк, — один гектар угідь на одну голову.

«Самі б ми із дружиною не впорались. Купувати корми задорого, тому мусимо самі вирощувати та заготовляти, а тут без додаткової робочої сили ніяк», — зазнається підприємець.

У планах Хабатюка — викупити орендоване приміщення задля того, щоб розвивати вже власний єдиний майновий комплекс. Для цього він і надалі планує співпрацювати з «Сімейними молочними фермами». «Умови в них зараз класні, немає на що нарікати. Вони допомагають стати фермерам на ноги», — вважає Ігор Хабатюк.

Водночас підприємець зазначає, що вийти з проєкту може у будь-який момент після того, як поверне позичені кошти. «Але зараз я не хочу відмовлятися від співпраці, у мене надто амбіційні плани щодо розвитку бізнесу. Їхня допомога наразі дуже потрібна», — резюмує він.

Джерело: milkua.info

Ваш вибір 'Подобається'.

АМКУ оштрафував на півмільйона виробника алкоголю

Антимонопольний комітет (АМКУ) оштрафував ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на 493 тис. грн за використання для своєї продукції оформлення упаковки, схожої на використовувану конкуруючою компанією "Стронгдрінк".
Як повідомляє прес-служба АМКУ, такі дії були визнані порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішення було прийнято за скаргою виробника горілчаної продукції "Хлібна сльоза", який звинуватив ТОВ "АКБ Дніпро" в недобросовісній конкуренції через виробництва і реалізацію горілчаної продукції "Петриківський" з використанням схожого оформлення упаковки.

"В рамках дослідження було підтверджено, що ТОВ" Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро "використовувало оформлення упаковки вже популярної на ринку горілчаної продукції, не маючи для цього відповідних підстав. Подібність оформлення упаковки підтвердило і опитування споживачів", - наголошується в повідомленні.

У підсумку АМКУ визнав, що "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" без дозволу ТОВ "Стронгдрінк" використовував оформлення упаковки, яке в сукупності включає в себе пляшку, пробку, емблему, етикетку, контретикетки, і походить на оформлення упаковки алкогольної продукції "Хлібна Сльоза" .

Крім штрафу, АМКУ зобов'язав ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" припинити використання без дозволу ТОВ "Стронгдрінк" схоже оформлення упаковки.

272.jpg

271.jpg

Росія продовжила санкції проти України: продукти знищуватимуть

Президент РФ Володимир Путін продовжив санкції (заборону на ввезення продуктів) проти України і низки інших країн до 31 грудня 2021 року.

Відповідний указ глави держави-агресора опубліковано на офіційному сайті Кремля. Заборона ввозити продукти стосується тих країн, які підтримали антиросійські санкції через військові дії проти України та анексію Криму. У списку таких країн: США, ЄС, Австралія, Норвегія, Канада, Албанія, Чорногорія, Ісландія, Ліхтенштейн і Україна.

Список продуктів, які потрапили під заборону, розширювали: спочатку йшлося про м'ясо, молоко й рибу та продукцію з них, після список розширили: заборонили ввозити живих свиней, субпродукти, жир і тваринне масло.

Із 6 серпня 2015 року, відповідно до указу президента РФ "Про окремі спеціальні економічні заходи, що застосовуються з метою забезпечення безпеки РФ" (підписано 29 липня 2015 року), продукція з "санкційних" країн підлягає знищенню.

Джерело: Обозреватель

Агросектор продовжує скорочувати виробництво

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-жовтні 2020 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року впало на 14,2%. За останній місяць спад прискорився.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За даними статистичного відомства, сільськогосподарські підприємства скоротили виробництва на 18,1%, господарства населення - на 6,8%.

При цьому в рослинництві виробництво скоротилося на 16,9%, в тваринництві - на 2,7%.

Перший в Україні музей борщу з’явиться під Полтавою

Господиня готує борщ із чотирма видами слив: сушені, мариновані, гнічені та солені, повідомляє SEEDS.

«Я кладу все різноманіття, яке в мене є на сьогодні в моїй коморі. Ми це смачне вариво покладемо у борщ, і борщ в нас таким чином буде чорний. Він буде з присмаком слив. І, звичайно, слива змінить колір нашого борщу і дуже вітамінізує», – каже етнографиня.

А далі традиційні інгредієнти борщу – буряк, капуста, картопля та морква – один за одним потрапляють до горщика, а далі – у піч.

Рецептів борщу Олена Щербань має на кожен день року. Найстарішим із них близько століття.

«Ми будемо ділитися з вами. І ви діліться своїми родинними рецептами, історіями, борщами. Будемо їсти ваш борщ», – закликає Щербань.

Готуватиме різні види борщу Олена і для відвідувачів. Сам же музей етнографиня відкриє у власній садибі.

«Обов’язково це буде екскурс в історію борщу, це буде культурний контекст, це буде неймовірно багата рецептурна карта, але, у першу чергу, я хвалю опішнянський борщ», – говорить етнографиня.

Відкрити свій музей борщу Олена Щербань планує цими вихідними. За її словами, це перший такий заклад на Полтавщині та в Україні.

В Україні вже зібрано майже 60,3 млн тонн зерна

Зокрема, зернових та зернобобових культур намолочено 60,3 млн тонн з площі 14,6 млн га (95% до прогнозу).

У розрізі культур зібрано:

кукурудзи – 24,5 млн тонн з площі 4,7 млн га (86%);
проса – 243,7 тис. тонн з площі 150,3 тис. га (100%);
гречки – 105,6 тис. тонн з  площі 78,4 тис. га (100%);
соняшнику – 13 млн тонн з площі майже 6,4 млн га (100%);
сої – 2,7 млн тонн з площі 1,3 млн га (97%).
Цукрових буряків накопано 8,1 млн тонн з площі 190,7 тис. га (88%).

Ваш вибір 'Нічого сказати'.