174499

Заплати шість тисяч гривень: влада готує податковий "сюрприз" фермерам

Близько 7 мільйонів українців, за даними Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру, мають земельні паї - у середньому близько чотирьох гектарів кожен. 4,7 мільйона власників паїв є одноосібниками - тобто обробляють свої паї самостійно. Решта паїв здаються в оренду великим агрофірмам чи холдингам.

Протягом останніх років українці дедалі частіше відмовляються здавати землю в оренду і вирішують обробляти її самостійно, констатував у розмові з DW голова Комітету підприємців агропромислового комплексу при Торговельно-промисловій палаті (ТПП) України Олег Юхновський: "Після 2014 року тенденція до розірвання договорів оренди пришвидшилася. Відтоді на селі зростає підприємницький дух, дрібний бізнес непогано розвивається. Це створило проблеми для великих компаній". Конкуренція за землю зростає, додає він.

Представник ТПП однак застерігає, що відродження мікрофермерства може зупинити новий законопроєкт № 3131 щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції, підготований понад 30-ма народними депутатами фракції правлячої партії "Слуга народу" та кількома з групи "Довіра". Він, за словами Юхновського, ляже насамперед на плечі одноосібників.

Основним нововведенням зареєстрованого ще у лютому законопроєкту є запровадження мінімальної податкової сплати з кожного гектара землі сільгосппризначення. У червні проєкт отримав "зелене світло" на прийняття за основу від комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики і включений до порядку денного парламенту. Доповідачем за ним визначений народний депутат від "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький. 

Великі проти дрібних?

Одноосібники обробляють свої паї самостійно, вирощують сільгосппродукцію для задоволення власних потреб, а також для реалізації. Вони платять лише земельний податок, який, за підрахунками опитаних DW експертів, становить у середньому 140 гривень на гектар. Але оскільки розмір земельного податку встановлюють громади, виходячи з нормативної грошової оцінки землі, то він може становити до 300 гривень за гектар. Доходи від продажу сільськогосподарської продукції декларують ті одноосібники, хто вирощує її на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари. І тільки тоді виникає необхідність сплатити 18 відсотків податку з цього доходу.

Тим часом великий агробізнес закидає одноосібникам, що вони зловживають можливістю не звітувати про доходи. Таку критику поділяє Алекс Ліссітса, виконавчий директор "ІМК" - одного з найбільших агрохолдингів України. "Всі мають платити податки. А у нас 30 відсотків землі обробляється "по-чорному", неофіційно", - наголошує топменеджер. Він підтримує  законопроєкт № 3131, і один з його головних аргументів - можливі додаткові надходження для об'єднаних територіальних громад (ОТГ). "Одна з основних форм наповнення бюджету ОТГ - земля сільськогосподарського призначення. Тому потрібно запроваджувати спеціальний податок на землю для того, щоб цей податок залишався у сільській місцевості й знову ж таки працював на місцеву громаду", - вважає Ліссітса. А проєкт № 3131 і передбачає мінімальний податок за гектар землі - незалежно від того, скільки заробив одноосібник.

Ліссітса - багаторічний президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), що об'єднує низку крупних гравців аграрного ринку. Він посилається на німецький досвід: у Німеччині, мовляв, всі фермери - і дрібні, і великі - подають податкові декларації і перебувають у рівних умовах. А українські власники паїв, за його словами, часто не декларують прибутки від вирощеного на своїй землі врожаю.

Щоправда, у цьому порівнянні є один нюанс: німецькі аграрії отримують на кожен гектар належної їм землі близько 280 євро субсидії з фондів Євросоюзу - байдуже, що вони вирощують і чи вирощують щось взагалі. Натомість у разі ухвалення проєкту № 3131 в Україні закон працюватиме з точністю до навпаки. Фермерів змусять із кожного гектара щороку платити до місцевих бюджетів близько півтори тисячі гривень (п'ять відсотків від нормативної оцінки землі, за розрахунками авторів законопроєкту) - незалежно від доходу. Для пересічного "одноосібника" з його чотирма гектарами це означатиме рахунок у шість тисяч гривень. Цей податок, вважають прихильники закону, ще й завадить спекуляціям на ринку землі. Адже її буде невигідно утримувати, нічого не вирощуючи.

"Це - "віджим" землі"

Натомість економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає законопроєкт № 3131 вкрай небезпечним. "Це просто land grab, як англійською називається феномен силового витіснення дрібних фермерів з їхньої землі великими агрокомпаніями. Таким чином будуть просто "віджимати" землю в одноосібників", - застерігає аналітик аграрного сектора. Він прогнозує, що селян змусять позбуватися землі, утримувати яку багатьом стане невигідно.

Крім того, Нів'євський не погоджується зі звинуваченнями на адресу одноосібників у нечесній конкуренції. Адже і великі підприємства, каже експерт, платять мінімум податків завдяки спрощеній четвертій групі оподаткування. "Вони платять близько 300 гривень з гектара єдиного податку, який замінює собою два податки: земельний і податок на прибуток", - констатує експерт Київської школи економіки. Щодо решти податків, таких як ПДВ на паливо, насіння або добрива, то, за словами Нів'євського, юридичні особи не є кінцевими платниками і тому можуть їх нейтралізувати при продажі своєї продукції, переклавши на кінцевого споживача. Натомість одноосібники не є юридичними особами і не мають такої можливості. "Якщо одноосібник дуже чесний і вирішить задекларувати весь дохід з проданої кукурудзи, йому доведеться заплатити 18 відсотків податку з доходу як фізичній особі. У перерахунку на чистий прибуток податкове навантаження в такому разі буде приблизно 50 відсотків. І це при тому, що великі агрохолдинги платять близько п'яти відсотків від прибутку", - критикує експерт.

Утім, судячи з того, хто відстоюватиме законопроєкт № 3131 у Верховній Раді, лобі у нього потужне. Адже ще рік тому Весукраїнська аграрна рада, що об'єднує представників середнього і малого агробізнесу, закликала президента Володимира Зеленського не брати у виборчий список "Слуги народу" Мар'яна Заблоцького - визначеного доповідача за проєктом закону. І вже тоді йому закидали зв'язки з власниками агрохолдингу "Кернел" із земельним банком у півмільйона гектарів та регулярне лобіювання вигідних холдингу законопроєктів.

"Селянам потрібна підтримка"

У Світовому банку, який консультує українську владу у питанні аграрних реформ, коментуючи законопроєкт № 3131, зазначили, що підтримують детінізацію, але становищем дрібних фермерів стурбовані. "Щоб отримати повну вигоду від земельної реформи, вкрай важливо допомогти малим фермерам вийти з тіні. Це дало б їм можливість отримати доступ до банківського кредитування під заставу їхньої землі", - зазначив у коментарі DW аналітик Світового банку Клаус Дайнінгер. Він наголошує, що дрібні фермери мають робити свій внесок у відродження сільської місцевості, однак законодавство про земельні податки має базуватись на ширшому аналізі ситуації в агросекторі.

Алекс Ліссітса з УКАБ вважає, що для захисту малих фермерів достатньо буде збільшити адресні дотації. "Нехай уряд перенаправить всі передбачені щороку у держбюджеті 5-7 мільярдів гривень дотацій в аграрній галузі на потреби дрібних фермерів", - пропонує в коментарі DW виконавчий директор агрохолдингу "ІМК". Крім того, вважає президент УКАБ, можна говорити і про збільшення неоподатковуваного мінімуму замість нинішнього одного гектара.

"Це більше схоже на штрафні санкції"

Олег Юхновський з ТПП обурюється: "Це більше схоже не на податок, а на конфіскацію чи на штрафні санкції проти дрібних фермерів. У той час, як уряди багатьох держав по всьому світу думають, як підтримати дрібний бізнес в умовах пандемії, в Україні фактично хочуть вбити підприємницьку ініціативу на селі". 

Хоч формально новий податок і поширюватиметься на всіх, але агрофірми і холдинги його фактично не платитимуть. Як пояснюють опитані DW експерти, оскільки всі разом податки, які платять юрособи, включно з ПДВ, зазвичай становлять більше, ніж 1500 гривень у перерахунку з гектара, платити їм за законопроєктом № 3131 нічого додатково не доведеться.

Джерело: dw.com

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Чи варто очікувати на здешевлення ягід та фруктів

Чому ціни на фрукти в деяких регіонах України ставлять все нові й нові рекорди та чи варто очікувати на їх здешевлення?

Фруктова розкіш
Наразі в Україні вартість практично всіх видів фруктів і ягід вища ніж в минулому році. Гуртом суницю садову реалізують від 35 до 45 гривень за кіло. Для порівняння в аналогічний період минулого року вартість цієї ягоди становила приблизно 25-30 гривень. 

Черешню українські виробники відвантажують в середньому по 40-45 гривень за кіло, що на 35% більше ніж в кінці червня 2019 року.

"Основною причиною такого подорожчання фруктів і ягід є несприятливі погодні умови протягом весни 2020 року. В Україні було зафіксовано кілька хвиль заморозків, остання з яких спостерігалася в другій половині травня",– говорить виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації Семен Крамаренко.

Експерт додає, що низькі температури в кінці травня і початку червня, які супроводжувалися рясними дощами, не сприяли швидкому дозріванню фруктів і ягід. До того ж такі природні катаклізми серйозно вплинули на якість ягід. Отже, пропозицію на ринку обмежено, а якість продукції не завжди відповідає очікуванням споживачів. Варто відзначити, що цього тижня почався сезон місцевих персиків і абрикосів, однак ціни на них також значно вищі, ніж роком раніше. Персик садівники пропонують по 27-40 гривень за кіло (на 34% вище ніж у минулому році), а абрикоси – 20-30 гривень за кілограм (на 15% дорожче ніж в минулому році).

"Зараз у зв'язку з підвищенням температури повітря пропозиція фруктів і ягід зростає. Точно можна сказати, що вартість черешні, вишні, абрикос і персиків найближчим часом знижуватимуться, однак ціновий рівень буде вищий за минулорічний, бо урожай в цьому сезоні гірший",– вважає Семен Крамаренко.

Економіст Борис Кушнірук погоджується з колегою. Він додає, вочевидь, цьогоріч були не зовсім сприятливі умови для фруктів, бо в період вегетації рослин тобто тоді, коли мало відбуватись формування кісточкових, були заморозки. Відповідно в 2020 році з фруктами ситуація буде значно гірша ніж в 2019. Крім того, дощі наче й були, але коли їх забагато і вони рясні – не дуже сприятливо для вирощування фруктів. Це природний фактор на який людина вплинути не може.

Пандемія і ціни

На переконання голови Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенко, ціни на фрукти та ягоди будуть вищими через пандемію порушено багато економічних зав'язків, тому спостерігатимуться перепади цін.

"В окремих регіонах ягоди і фрукти можуть "просісти" в ціні. В певній області зберуть непоганий врожай, але його не так багато аби перевезти в іншу. Цінові коливання будуть, бо зараз на Закарпатті полуниці має бути все більше і більше, але перевезти її – велика проблема, зокрема через дощі",– зауважує Олексій Дорошенко.

Ціни на фрукти у нас можуть рік від року суттєво відрізнятись. Згадуючи південь країни, варто сказати, що там має велике значення наявність на полях чи в садах системи крапельного зрошування. Адже в регіоні дощі не часті гості, тому зі зволоженням потрібна допомога.

"Якщо ми створимо умови при яких впровадиться крапельне зрошення, то врожайність вирівняється. Але фермер таку систему робитиме лише якщо це його власна земля, бо йдеться про капітальні вкладення",– вважає Борис Кушнірук.

Ще є питання складів. Така продукція потребує якісного зберігання. На жаль, поки що ми маємо прородну модель – як Бог дав так і буде. Оскільки, приміром, будувати сховище окреме фермерське господарство неспроможне, це дуже дорого. Аби його побудувати необхідно щоби держава стимулювала створення кооперації. Аби кооперативи займались будівництвом з допомогою держави (бюджетне фінансування тощо).

Є й проблема переробки. Зібрав поганий врожай – виробник програв, наступний рік хороший і знову програв через низьку ціну. В роки гарної врожайності можна було б не продавати за безцінь продукцію, а переробляти. Проте за існуючої моделі ведення бізнесу важко розраховувати на стабільну вартість продукції щоб це було вигідно і споживачам і тим, хто займається виробництвом.

Джерело: 24tv.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на хліб: як вплине новий врожай та криза

В Україні поступово почали збирати врожай зернових. Яким він буде в ці нелегкі часи. Вочевидь, що суха зима, дощова весна та спекотне літо – мали негативний вплив на майбутній врожай. Не кажучи про паводки в деяких регіонах нашої країни та пандемію.

Урожайний-неурожайний рік

На переконання експертів, не потрібно панікувати – Україна буде з хлібом. Ми вирощуємо стільки зернових, що їх вистачає не лише для внутрішнього споживання. 

"Врожай у нас буде. Зберемо менше ніж 2019 року, але навіть цього нам більш ніж вистачить для власного споживання. Україна експортує 70% того, що вирощує. На внутрішньому ринку ціна залежатиме винятково від світової, де все більш-менш стабільно",– розповідає голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Погоджується з колегою і голова ГС "Аграрний союз України" Генадій Новіков. На його переконання, врожай буде непоганий, окрім частини Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей. В цих областях постраждало 10% від посіяного і там врожай буде від 0 до 50% від можливого. Втрати будуть, але там де на полях є зрошення – очікують пристойний врожай. Загалом, зернових планують зібрати трошки менше ніж минулоріч, але не критично для України та формування ціни.

"Вартість, яка формується по ячменю свідчить – ціновий тренд буде минулорічний. За ячмінь хочуть отримати ціну 2019 року – це 4-4200 (з ПДВ та за готівку). В цій ситуації, як завжди, зиск отримають посередники",– переконаний Генадій Новіков.

Цікаве ціноутворення
Питання в тому, що вартість хлібу трошки підвищиться. Адже ціна на світовому ринку зросла ще у березні, потім трошки впала. В Україні такого підвищення ціни ми ще не бачили. Як пояснює Олексій Дорошенко, наші продавці підвищення ціни розтягнули на певний час. Експерт впевнений, що вартість хлібу потроху зростатиме, починаючи з серпня.

"На 1% чи й трошки більше відсотків ми побачимо здорожчання хліба. Це данина світовим тенденціям. Хоч у нас врожай прогнозується й не такий, як минулого року, проте він буде непоганий. Врожай у світі прогнозується приблизно на рівні минулого року", – додає Дорошенко.

Щоправда, Генадій Новіков зазначає, що в Україні є певна особливість: не кількість врожаю впливає на ціну. Вартість у нас взагалі незрозуміло як формується. Хоча нас переконують у тому, що ціна ринкова, але в Україні пшениця другого-третього класу, врожаю 2018 року, коштувала 6,5 -7 тисяч гривень за тонну. Минулого року ця ж пшениця вже вартувала 4,200 – 4,500 тисяч гривень. Тобто на 30% пшениця впала в ціні.

"Ще у 2019 році я б сказав – немає причин для здорожчання хліба, основний компонент якого – борошно, а воно на 30% здешевшало. Але в 2019 році, одразу після збирання врожаю зерно коштувало 4,300, а через 6 місяців воно ж приблизно 5 тисяч. І тоді хлібопекарі почали казати про необхідність підвищувати ціну хліба через подорожчання зерна",– розповідає деталі Генадій Новіков.

Експерт пояснює, що ціна на хліб формувалась у 2018 році, коли зерно коштувало 6-7 тисяч гривень за тону. Вочевидь, тоді хлібопеки працювали не у збиток. Але, коли ціна в 2019 році з 4300 піднялась до 5 тисяч гривень за тонну, хлібопеки одразу ж розпочали розмови про підвищення вартості своєї продукції.

Новіков додає, що у нас викривлений процес формування ціни. Нам здається, що на ринку зерна багато гравців, але всі вони транснаціональні, якщо подивитись на кінцевого бенефіціара. Уже є продаж зерна врожаю цього року.

"Мені, як керівнику господарства, за останні 5 днів було приблизно 100 дзвінків з пропозицією купити зерно за "кеш". Жодної пропозиції купити "по перерахунку". Маю питання – у нас немає обліку грошей? Подзвонив у профільне міністерство із запитанням – що відбувається. Мені відповіли, що вони вирішують це питання – вже є кілька проєктів електронного обрахунку зерна",– дивується Генадій Новіков.

Ще одна проблема аграріїв полягає в тому, що банківська система аграрний бізнес не кредитує. Тому фермери змушені задешево продавати зерно з-під комбайна і не мають змоги чекати поки його вартість зросте. Адже після збирання врожаю одразу ж починається посівна, яка потребує грошей.

У держави є багато інструментів аби регулювати це питання. Немає проблем у держави зробити запаси зерна аби хлібопеки за зрозумілою та встановленою державою, але не збитковою чи без занадто завищеною, купували зерно протягом року.

Насамкінець, експерти заспокоюють українців – цінової загрози для вартості хліба немає. Про недостачу зерна для українців не йшлось, навіть аби ці дощі не пройшли. Наше виробництво в рази перевищує внутрішнє споживання.


Джерело: 24tv.ua

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись

Тема виведення агросектору з тіні  стала однією з найактуальніших під час круглого столу «Актуальні агроподаткові та земельні питання», який відбувся в Умані за участі аграріїв, представників міністерств, парламенту, місцевої влади, українських та міжнародних організацій.

«Із понад 33 млн га с/г землі, які сьогодні в Україні обробляються – це  без врахування окупованого Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, - понад 13,2 млн га обробляються повністю в чорну. І найстрашніше те, що кількість землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Наразі у Верховній Раді розглядається три законопроєкти - №3131, №3131-1 та №3131-2  - які покликані вивести агросектор із тіні. Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту до прийняття основний законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що міністерство офіційно підтримало усі три законопроєкти, оскільки вони спрямовані на боротьбу із використанням необлікованої землі, на якій  вирощується сільськогосподарська продукція. 

 «Разом з тим, з усіх трьох законопроєктів Мініфін надав перевагу базовому законопроєкту – №3131, бо він найбільше вирішує питання навантаження на 1 га, незалежно від обсягів підприємства. Земля повинна ефективно використовуватись всіма господарями і держава повинна отримувати від цього певний розмір податків. Це стимулюватиме власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально, оформлювати прозорі відносини з орендарями власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально. Це стимулюватиме до легальної роботи ті господарства, які продають продукцію за готівку і не сплачують податки, викривлюючи таким чином конкурентне середовище», - зазначила Світлана Воробей.

Разом з тим,  заступниця голови ВАР, експерт з питань податкової політики, практикуючий сертифікований аудитор, партнер компанії Crowe Erfolg Ukraine та Crowe A&A Ukraine (член Crowe Global) Ольга Богданова наголосила, що законопроєкт 3131 – є революційним для аграрної галузі.  

«Зараз у нас 40-50% обігу сільгосппродукції знаходиться в тіні. Саме цей законопроєкт передбачає мінімальне податкове навантаження на всіх – від користувача, фізичної особи, – до орендаря, юридичної особи. Тому саме цей законопроєкт буде проривним, який змінить правила гри в агросекторі. Завдяки йому будуть наповнюватись місцеві бюджети, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем розташування земельної ділянки», - наголосила Ольга Богданова.
Окрему увагу приділили питанню оподаткування сімейних фермерських господарств. Радник першого заступника голови ВРУ Олена Київець ознайомила присутніх із варіантами оподаткування для такої форми господарювання.

 Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар відзначив важливість заходу, який ініціювала Всеукраїнська Аграрна Рада:  

«Дані законодавчі ініціативи, які ви вже не один місяць обговорюєте, можуть вплинути на ефективність аграрного сектору та на наповненість місцевих бюджетів. У нас велика частина і обласного, і місцевих бюджетів складає плата за землю і ПДФО від використання земельних паїв. Якщо сьогодні в дискусії буде знайдений консенсус, а потім – і у Верховній Раді, то дані рішення дадуть змогу швидкими темпами розвивати аграрний сектор і, найголовніше, підвищувати ефективність та створювати додану вартість у регіоні» - зазначив Роман Боднар.

Законопроєкт №3131 може бути розглянутий Верховною Радою уже в липні цього року. 

Ціни на ягоди в Україні дозволяють фермерам відмінно заробляти

Українські садівники, які в умовах зростання конкуренції на ринку в останні роки постійно стикалися зі зниженням середніх цін на вирощувані ягоди, в 2020 році нарешті винагороджені. «Ось так би завжди!» - це найбільш поширена фраза, яку доводилося чути від українських ягідників минулого тижня, коли на ринку одночасно з'явилися майже всі ягоди і були озвучені ціни на них.

Аналітики EastFruit проаналізували цінову ситуацію по кожному з видів ягід.

Полуниця продавалася оптом в середньому по 50 грн/кг ($1,9 кг), і це за ягоду середньої якості. При наявності ягоди преміальної якості та у відповідній упаковці можна було виручити навіть більш 70 грн/кг ($2,6). Таким чином середня оптова ціна на полуницю була на 65-70% вище, ніж роком раніше і це в розпал сезону! Для порівняння, в Польщі ціни майже на 60% нижче, ніж в Україні.

Українські заморозчики так і не розпочали сезон заморозки суниці садової через занадто високої ціни на ягоди. Як правило, найнижча ціна на ягоду на ринку досягається в середині червня. У минулому році середня ціна на ягоду для свіжого ринку до 15 червня впала до 25 грн/кг ($0,9) і це була найнижча точка, після чого ціни почали зростати. Однак, в цьому році, ціни в цей же час були в два рази нижче.

Слід зазначити, що в неділю 21 червня 2020 року ціни на ягоду в окремих регіонах все-таки опустилися до позначки 25 грн/кг, але ягоду високої якості, як і раніше продавали по 30 грн/кг ($1,1) в середньому. Причому ціни вирівнялися, і були практично ідентичними у всіх регіонах України.

Малина в Україні минулого тижня чудово продавалася в середньому по 150 грн/кг ($5,6). Роком раніше ціни на ранню малину в цей же час становили близько 90 грн/кг ($3,3). Тобто були на 40% нижче. Звичайно, поки що не можна з цього робити далекосяжні висновки, тому що сезон поки не можна вважати розпочатим, так як на ринок надходять лише невеликі партії найбільш ранніх сортів малини. Проте навіть на цих обсягах можна непогано заробити.

«Малина в 2018 році стала розчаруванням для фермерів, які тоді другий рік поспіль несли збитки внаслідок перевиробництво і вкрай низькі ціни. Нерідко малину продавали в сезон масового збирання по 10-12 грн/кг (40-50 центів за кг). Тому багато хто позбавилися від плантацій малини, а паралельно з цим різко збільшилися потужності по заморожуванню ягоди – тобто, знизилася пропозиція і виріс попит. Відповідно, вже в 2019 році малина знову стала дуже прибутковою позицією», - пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Тим не менш, незважаючи на хороший попередній сезон і високий ціновий старт, не всі впевнені в тому, що ціни на малину збережуться на високому рівні весь сезон. За оцінками аналітиків проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», малина менше інших ягідних культур постраждала від заморозків навесні 2020 року. Тому урожай очікується, як мінімум, не гірше торішнього.

Лохина – це найприбутковіша ягідна культура України останніх років. Саме тому так багато закладається нових плантацій лохини. За темпами розширення площ під лохиною Україна взагалі входить у число світових лідерів. Сезон лохини в Україні поки що тільки починається, але перші ціни дуже радують фермерів – 350-400 грн/кг ($13-15 кг) вдавалося отримати тим, хто зміг зібрати урожай лохини першим. Тим не менш, як і по малині, експерти дуже обережні в прогнозах цін на блакитну ягоду, враховуючи розширення площ в країні та зниження купівельної спроможності населення.

Сезон масової реалізації лохини в Україні в цьому році, як очікується, розпочнеться на початку липня і триватиме до другої половини серпня.

Ожина зараз продається в Україні в середньому по 150 грн/кг, як і малина, і ціни на неї вже почали активно знижуватися. Ця ягода стає все більш популярною завдяки розширенню доступу українських садівників до кращих сортів іноземної селекції, які відрізняються високими смаковими якостями і високою продуктивністю. Відповідно, в цьому році очікується також підвищення виробництва ожини в Україні, і не можна гарантувати, що ціни на неї будуть настільки сприятливими і під час сезону активного прибирання.

Жимолость, незважаючи на безліч скептичних відгуків від тих, хто першими посадив цю ягоду, продовжує завойовувати популярність в Україні. Попит на саджанці жимолості дуже високий. Однак у 2020 році ця ягода сильно постраждала від заморозків, тому, незважаючи на швидкий ріст площ, її виробництво не може істотно збільшитися. Ціни поки що тримаються на дуже сприятливому для виробників рівні – від 220 до 300 грн/кг ($8,2-11,2), в залежності від сорту і обсягу партії.

Смородина чорна смородина червона і агрус вже теж доступні на ринку. Оптові на ці ягоди коливаються в межах від 60 до 80 грн/кг ($2,2-3.0). При цьому червона смородина в середньому на 10-15 грн/кг дешевше, ніж чорна. Інформації про те, наскільки дані ягоди постраждали від заморозків, дуже мало. Тому складно спрогнозувати розвиток подій на цьому ринку.

Слід зауважити, що ягідний сезон у 2020 році зрушився в середньому на 7-10 днів через холодну весну. На ціни, звичайно ж, вплинули і заморозки, які сильно знизили обсяги виробництва ранніх ягід, а також кісточкових фруктів – насамперед черешні та абрикоса. Хоча вже на цих вихідних, тобто 20-21 червня, ціни на черешню пізніх сортів, до збирання якої приступили садівники, почала різко знижуватися. Вже сьогодні черешню можна було купити оптом за цінами від 20 грн/кг (75 центів США), а це означає, що ціна вже опустилася нижче рівня минулого року. Роком раніше в цей час черешню продавали в середньому по 25 грн/кг

Таким чином, не виключено, що за зниженням цін на черешню, піде і динамічне зниження ціни на ягоди.

Агрорейдерство по-українськи: як захистити свою землю

Причини рейдерства

Прискорена підготовка до запуску ринку землі лише грає на користь особам, які прагнуть заволодіти чужою землею у незаконний спосіб. Щороку під час сівби та жнив частота запитів і дзвінків щодо проблеми рейдерства стрімко зростає. Чому так? Проблемою і підґрунтям для можливого незаконного заволодіння землею і майном аграріїв є відсутність кадастрових номерів на розпайовані ділянки, право власності на які посвідчувалося держактами старого зразка, відсутність земельних ділянок у кадастрі або недостовірність унесених до нього даних, невідповідність даних у ДЗК їх паперовим джерелам, неоформлені спадкові права на земельні ділянки; помилки в технічній документації, суперечності внаслідок зміни підходів та способів обмірів тощо.

Основними підставами для рейдерів атакувати є:

Непогашені борги (кредити);

Непрозоре, неправильне ведення господарських (бухгалтерських) операцій, порушення у сфері оподаткування (умисне чи з необережності);

Незареєстровані активи (майнові права);

Відсутність кваліфікованої юридичної підтримки;

Відсутність фізичної охорони агропідприємства;

Відсутність належного захисту конфіденційної інформації, комерційної (службової) інформації, неналежне зберігання статутної документації;

Відсутність належної комунікації між працівниками та керівництвом підприємства, органами місцевої влади , належної комунікації та соціальних стосунків з власниками орендованого майна.

Вказані підстави дають можливість рейдерам вчинити наступні незаконні дії:

Підробка документів;

Внесення змін до державних реєстрів на підставі підробних документів (щодо власників, керівників підприємства);

Створення штучних боргів підприємства (кредити, позики);

Відчуження активів в рахунок штучних боргів;

Змова з керівними органами (менеджментом) підприємства;

Змова з представниками державної та місцевої влади;

Силове захоплення підприємств (його активів);

Арешт активів (на підставі фіктивних або реальних кримінальних справ);

Знищення продукції підприємства;

Підкуп, залякування менеджменту.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі як інструмент рейдерських схем в Україні

Рейдерські захоплення частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Спочатку пайовик підписав договір оренди з одним орендарем на 7 років, потім через деякий час прийшов інший орендар, запропонував більшу орендну плату, і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових орендаторів паїв. Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, силове відбирання техніки і врожаю, тиск і залякування.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі є одним із інструментів, що використовуються в агрорейдерстві, як зі сторони осіб, що укладають нові договори оренди землі з їх власниками, так і зі сторони осіб, які вже мають такі договори, укладені до 2013-2016 років. Земельні ділянки та права на них до 2013 року реєструвались в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру. На практиці трапляються випадки, коли договори оренди землі, що були укладені до 2013 року, містять відмітку про їх державну реєстрацію, однак лише в поземельній книзі в паперовому вигляді, без перенесення до автоматизованої системи ДЗК, у зв'язку з чим інформація про такі договори відсутня в ДЗК, а договір є таким, що не зареєстрований. Такі договори дуже часто мають ознаки підробок - недійсність підписів орендодавців, виправлені від руки дати підписання договорів, виправлені терміни дії договорів або підписані договори оренди між сторонами зареєстровані через декілька років після його підписання, чим незаконно подовжено його дію, на що власник землі не розраховує, підписання пустих бланків договорів з боку орендодавців та внесення без їх відома умов та строків оренди землі, не передання примірника договору орендодавцю тощо, чим користуються недобросовісні особи.

У таких випадках коли громадяни - власники земельних ділянок намагаються реалізувати своє законне право на передачу в оренду своєї землі орендарю з'являються попередні орендарі з начебто дійсними договорами оренди, які мають вище перелічені ознаки.

Щодо схем реєстрації нових договорів оренди землі то тут слід зазначити, що основними моментами, які використовують шахраї є відсутність державної реєстрації попередніх договорів оренди землі в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підробка документів та підписів попередніх чи дійсних орендарів - фіктивні схеми переходу корпоративних прав попереднього орендаря за фіктивними операціями - фіктивний продаж корпоративних прав, перехід права на підставі фіктивних боргів підприємств або фіктивних кредитів, підробка даних державного земельного кадастру, інформації у витягах з ДЗК тощо. Поширена схема, коли аферисти пропонують пайовикам кращі умови оренди, збирають з них заяви, що вони нібито не підписували чинні договори оренди, і передають їх в комісію Мін'юсту, яка скасовує чинні договори.

Складність скасування такої подвійної реєстрації полягає у процедурі доведення фактів підробки та незаконності дій як самих шахраїв, так і посадових осіб, що здійснюють таку подвійну державну реєстрацію прав на землі, що на практиці займає досить тривалий час і завдає значних збитків для законних орендарів.

Держава намагалася врегулювати проблему з реєстрами и договорами оренди, і Верховна Рада 5 грудня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №0858 щодо протидії рейдерству. Документ передбачає, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли угоду потрібно нотаріально засвідчити). Згідно із законом, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державну реєстрацію скасовують у разі поділу або об'єднання земельних ділянок, скасування держреєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення, а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі, не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації ділянки допустимо тільки з одночасним припиненням таким рішенням усіх прав, зареєстрованих щодо ділянки. Крім того, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не можна зменшити за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його відновлення.

Як попередити захоплення і куди звертатися в разі захоплення

Що варто пам'ятати? Рейдерські напади відбуваються не просто так, а часто внаслідок недобросовісного партнерства та конкуренції. При цьому, директор компанії часто не звертає увагу на "симптоми" небезпеки. Рейдери - це дуже широка група людей, до якої можуть входити і колишні партнери, із якими підприємство не розрахувалось, також у цьому процесі можуть бути задіяні правоохоронні органи, або їх пасивна участь може сприяти.

Тож кожен підприємець має самостійно дбати про свій бізнес, розробивши власну методику захисту, в яку обов'язково мають бути включені наступні пункти:

Попередня розробка алгоритму дій у випадку рейдерської атаки. В такому алгоритмі мають бути прописані дії кожного співробітника, від директора до штатного працівника. Основна мета такого алгоритму - оперативно і ефективно заблокувати кошти і майно з метою неможливості заволодіння ними зловмисниками.

Захист майна шляхом внесення його у заставу/іпотеку пов'язаним компаніям, а також «перехресне» володіння акціями суміжних компаній.

Організація на підприємстві системи економічної безпеки і безпеки в цілому.

Захист документообігу шляхом розробки спеціальної політики доступу до документів та зберігання їх.

Контроль дебіторської та кредиторської заборгованості.

Систематичний моніторинг відкритих реєстрів щодо відповідності інформації, зазначеній в них, дійсності.

Певну специфіку мають рейдерські атаки на агробізнес, оскільки вони є більш фізичними - зазвичай це захоплення ділянки та врожаю. Тому, окрім перелічених вище пунктів, володільці агробізнесу обов'язково мають звернути увагу на:

Наявність в установчих документах «антирейдерських пунктів» - як то обмеження повноважень директора, засновників, особливі вимоги к укладанню правочинів.

Своєчасна пролонгація і державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, що дозволить попередити «подвоєння» реєстрації таких договорів.

Боротьба з рейдерськими атаками зазвичай має декілька етапів:

Адміністративне оскарження - звернення до поліції та до Комісії щодо розгляду скарг в сфері державної реєстрації.

Судове оскарження, з обов'язковими заходами забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо внесення будь-якої інформації до державних реєстрів щодо позивача.

Робота з засобами масової інформації, яку слід вести паралельно з суто юридичною роботою, оскільки в цій справі важливо привернути увагу до ситуації рейдерської атаки.

З практики нашої компанії можна виділити яскравий кейс щодо агрорейдерства. На підприємство прийшла нова команда керівників. Однак, у старій команди були свої плани на цю базу: або захопити її, або, як мінімум, впливати на політику і на нове керівництво. Вони провели передоплату "за товар" на підконтрольну транспортну фірму, потім через ряд транзитних фірм ці виведені гроші були заведені в якості передоплати. Сума виведених грошей і передоплати були ідентичні - 5.5 млн грн. Після чого стара команда виписала довіреність на позаштатного юриста на представлення інтересів бази. Вже після залучення нового керівництва старий позаштатний юрист подовжував визнавати в суді всі вимоги «кредиторів». Після того, як рішення набрало законної сили, позивач («кредитор») пред'явив рішення суду на 5.5 млн грн, чим заблокував діяльність агропідприємства, оскільки елеватор не міг погасити суму боргу. Для цієї компанії історія закінчилася позитивно, тому що наша команда юристів змогла поновити строк на оскарження та довести в суді фіктивність операції, але в Україні багато власників просто не встигають цього зробити.

Ми сподіваємося, що ці знання Вам ніколи не доведеться застосовувати на практиці, але для зменшення ризиків радимо вести належну попереджувальну роботу на Вашому підприємстві.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner

Джерело: biz.ligazakon.net