150670

Агролайфхак: як вносити фосфорні добрива

У рослину фосфор надходить у вигляді ортофосфатів, метафосфатів і пірофосфатів. Єдиного правильного рішення по способу внесення фосфорного добрива не існує. У цього класу добрив є дві головні проблеми: вони погано розчиняються у воді і схильны до переходу в недоступні форми, пише propozitsiya.com.

У різних грунтах фосфор зв'язується різними елементами. На підзолистих і дерново-підзолистих грунтах він зв'язується з полуторними оксидами (Fe3 +, Al3 +). У лужному середовищі його пов'язує велика кількість кальцію (Ca2 +). Тому в кислому середовищі фосфор краще вносити разом з вапняковими матеріалами, органічними добривами або додавати азотні добрива з розрахунку, що на 0,8-1,0 частин рухомого в грунті фосфору повинна знаходитися 1,0 частина нітратного азоту. На органічних грунтах доступність фосфору збільшується з активністю мікроорганізмів.

На кислих або лужних грунтах класичним став прийом внесення суперфосфату восени (кращий варіант - розділити добриво на два внесення: під оранку і під культивацію). Але рясна кількість вологи восени може привести до часткового розчинення гранули, а значить - переходом елемента у зв'язану форму.

Весняне внесення знизить ризик фіксації елемента, але потрібно відчутна кількість вологи і часу для розчинення гранули. На богарі велика частина добрив може не розчинитися аж до збирання врожаю.

Головна мета внесення фосфору з метою регулювання агрофона поля - створення в грунті досить високого рівня присутності вільних форм елемента протягом всієї вегетації.

Ось тільки таке внесення не враховує ряд факторів. Хоч би яким високим був фон, на ранніх фазах розвитку, коли рослина особливо чутлива до дефіциту фосфору, не завжди складаються оптимальні умови для його засвоєння.

У першу чергу, мова йде про температури нижче 15°С. Для подолання цієї проблеми можна додавати «стартові» добрива. Цей метод дозволяє разом з висівом насіння вносити швидкорозчинну гранулу комплексного добрива, яке містить основні макро- і мікроелементи, необхідні рослині в перші тижні вегетації. Ось тільки стартові добрива частіше застосовуються на зернових культурах, що вирощують на пісках. Їх використання вимагає особливої ​​обережності: гранули не повинні контактувати з насінням, а розташовуватися на невеликій відстані (близько 5 см), а грунтовий розчин повинен мати невисоку концентрацію солей. Однак, лише внесення таких добрив дає візуально помітний ефект раннього зростання. Він особливо відчутний при достатній кількості вологи.

Інший шлях - додавати легкорозчинне фосфорне добриво при протравлюванны насіння. Але якісне насіння протравлюються виробником, що позбавляє фермера можливості впливати на склад оболонки.

Несправедливо рідко вдаються до локального внесення добрив. Згідно з різними дослідженнями, локальне розміщення тієї ж кількості діючої речовини дає до 30-40% більше ефекту в порівнянні з розкидним внесенням. А комбінування локального і розкидного внесення дозволить збільшити посухостійкість рослин за рахунок того, що корінці будуть «тягнутися» за внесеним врозкид фосфором, та ще й створити стійкий високий агрофон в зоні найбільш активної діяльності кореневої системи.

Дослідження показали, що добрива, внесені локально, з великим коефіцієнтом використовуються у перший рік. Відповідно, внесення врозкид дозволяє підвищити загальний вміст фосфору в ґрунті на кілька років. Але якщо рівень фосфору в грунті високий, то локальне внесення і стартове застосування добрив без внесення врозкид дозволить знизити витрати на систему добрива без втрат врожайності культури.

А ось для багаторічних насаджень удобрювання фосфором проводиться в три основні фази. Перша - при досягненні температури грунту в 12-15°С. Друге внесення - у фазу бутонізації, спрямоване на активацію енергетичних процесів в клітинах. Третє внесення - восени, коли ростові процеси сповільнюються, але фотосинтез ще не припинено. Дана операція дозволяє рослині накопичити цукри для перезимівлі. Складні цукри можуть пов'язувати воду, що також збільшить морозостійкість клітини.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні дуже багато неякісної курятини - експерт

Про це пише ГолосUa.

«У нас стрімко падає кількість поголів'я, відповідно, падають обсяги виробництва м'яса, тому тенденція зростання цін триватиме. Причому тенденцію до зростання цін ми спостерігаємо ще з початку цього року, незалежно від того, святкові дні чи ні», - заявив експерт.

Олег Пендзин також додав, що м'ясо, яке ми вживаємо на сьогоднішній день, невисокої якості, зокрема, курятина.

«Структура м'яса, яке ми вживаємо досить погана, у нас дуже багато неякісної курятини. Для порівняння, в Європі люди їдять 50% яловичини, 30% свинини і 20% курятини. Українці їдять 56% курятини, 12-13% яловичини, а решта - свинина. А курятина на сьогоднішній день - це суцільна хімія», - додав Олег Пендзин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Власник "Нашої Ряби" відкриває бізнес в Білорусі і Казахстані

Теґи: 

"Зараз на етапі підписання - договору на франчайзинг в Білорусі і Казахстані. Обговорюється відкриття близько 10 ресторанів в Казахстані і 20 в Білорусі. В разі успішного підписання договорів, відкриття відбуватимуться вже в цьому році", - повідомив Олексій Попов.

За його словами, Казахстан і Білорусь стануть для компанії першим досвідом міжнародного управління та контролю. "Якщо все піде добре, не виключаємо можливості розвитку і на інших ринках", - уточнив генеральний директор мережі "Крила".

Він зазначив, що компанія провела експрес-аналіз найбільш привабливих регіонів для свого розвитку і планує там в перспективі відкриття ресторанів.

"Ми виявили, що найбільш привабливими для нас є країни Сходу, наприклад Іран, Ірак, Китай, весь східний регіон. Ми готуємося до цих процесів. Але і Європа є досить цікавим ринком для нас", - зазначив Олексій Попов.

Довідка: Мережа "Крила" створена в 2011 році українським бізнесменом Юрієм Косюком, який є засновником і мажоритарним акціонером агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" (МХП).

У 2015 році компанія почала розвиток як франчайзингова мережа. Згідно з даними веб-сайту мережі "Крила" станом на 8 червня 2017 року до неї входить 42 закладів в різних містах України.

"Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Чистий прибуток МХП в 2016 році склав $ 69 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Диверсифікація національного експорту у форматі 3D - інноваційні плани МінАПК

Про це заявила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час дискусійній панелі «Український аграрний сектор: європейська інтеграція та глобальний вимір» у рамках ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2017». Учасниками дискусії виступили: Радник із торгово-економічних питань Посольства КНР Лю Цзюнь, президент агрохолдингу «Agrogeneration» Джон Шморгун, керівник проекту ЄС «Підтримка та впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики» Джон Міллнс та керівник проекту «Агроторгівля України» Андре Піллінг.

«Сьогодні Україна вже є глобальним аграрним гравцем у світі. Але задля розвитку аграрного сектору, закріплення вже досягнутих успіхів та формування нової філософії агроекспорту, яка базується на високих технологіях та збільшенню частки переробленої продукції, ми маємо вже зараз у тісній співпраці з бізнесом та наукою започатковувати структурні зрушення»,- наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, формат 3D - це фактично диверсифікація у трьох вимірах: за товарною структурою, за ринками збуту та за учасниками зовнішньо-економічних відносин за рахунок залучення малих та середніх гравців.

«Для розвитку ринків не лише за кордонами України, але й всередині країни ми маємо створювати самодостатні виробничо-збутові ланцюги. При цьому ми маємо звернути увагу на можливості створення кластерів в регіонах і поєднувати всі ключові ланки: виробництво, переробку, використання новітніх технологій та «ноу-хау», інфраструктуру і логістику, науку та дослідництво та інші»,- підкреслила Ольга Трофімцева та додала, що створення таких регіональних кластерів відкриватиме додаткові можливості для малих та середніх гравців не лише виходити на світові ринки за рахунок спільних зусиль, а й створювати спільні проекти з іноземними партнерами та залучати інвестиції до своїх підприємств.

Під час свого виступу пан Лю Цзюнь відмітив, що сьогодні його країна вже стала одним з головних імпортерів української аграрної продукції, наприклад, сої та кукурудзи. Також в цьому році китайська сторона відкрила свій ринок для експорту української яловичини. Але, за словами Лю Цзюня, ринки його країни зацікавлені у збільшенні поставок українських продуктів, а також обидві країни мають багато можливостей для поглиблення двосторонньої співпраці в аграрному секторі. Він розповів, що китайські партнери зацікавлені у створенні спільних проектів у розвитку переробки аграрної продукції, особливо продуктів харчування тваринного походження, а також інфраструктури. Багато перспективних ніш існує для українських продуктів і на європейських ринках, але тут, за словами учасників дискусії, потрібно посилено працювати над створенням позитивного бренду „Made in Ukraine“.

 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер нагодував козу купюрами на $ 1000

Як повідомляє NDTV, фермер з села в індійському штаті Уттар-Прадеш склав 66 тисяч рупій в кишеню, щоб на них потім купити цегли.

Однак, думаючи про прибудову, чоловік забув погодувати козу. Поки фермер приймав водні процедури у ванні, голодна тварина поласувала і з'їла 31 купюру загальною сумою в 62 тисячі рупій (близько 962 долара).

Як повідомляє телеканал, що стало з козою після поїдання цілого статку, залишається невідомим.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні буде застосовуватись інтерактивна карта фітосанітарного стану полів

Під час роботи учасники зустрічі обговорили поточну ситуацію щодо здійснення фітосанітарного контролю в Україні, практичні аспекти з покращення фітосанітарного стану визначених областей, озвучили пропозиції з реалізації пілотних проектів та окреслили завдання на найближчий час.

Особлива увага була приділена проекту Програми щодо розробки заходів з локалізації та ліквідації найбільш небезпечних шкідливих організмів на території окремих адміністративних одиниць України - у Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях.

Напрацьований проект програми пропонує комплекс заходів із захисту рослин на весь період - від передпосівної підготовки насіння і ґрунту до збирання врожаю та післяжнивного обробітку ґрунту, післязбиральної доробки продукції під час зберігання.

Зокрема, проектом передбачаються заходи щодо виявлення, моніторингу, локалізації та ліквідації осередків, розповсюдження наявних шкідливих організмів.

У рамках цієї роботи також буде розроблена інтерактивна карта фітосанітарного стану полів.

За результатами обговорення учасники наради внесли свої пропозиції до проекту програми, які найближчим часом будуть узагальнені та враховані під час затвердження документу.

Робоча група з питань покращення фітосанітарного стану в Україні була створена наказом Мінагрополітики від 23 лютого 2017 року. До її складу увійшли представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державної служби статистики України, наукові співробітники, спеціалісти профільних асоціацій, які опікуються питаннями зернотрейдерів, сільгоспвиробників, представників фумігаційних та сюрвейерських компаній.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview