178171

Аграрії втратять мільярди гривень від введення квот на імпорт палива

Так вважають у Раді підприємців при Кабінеті міністрів України, пише minprom.ua.

"За офіційною статистикою, в 2016 році витрати на паливо і мастильні матеріали в загальній структурі витрат на виробництво продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва) становили 11,9%, або 24,7 млрд грн. За умови застосування мита в розмірі 30% зазначені витрати зростуть більш ніж на 7 млрд грн., що однозначно спровокує подорожчання сільгосптоварів, негативно вплине на українських споживачів, призведе до втрати експортних ринків", – йдеться в листі Ради на адресу віце-прем'єра Степана Кубіва.

Крім того, в документі вказується на ризик дефіциту нафтопродуктів у період пікового споживання аграріями, пов'язаний з обмеженнями імпорту.

У Раді підприємців підкреслюють, що нафтопродукти є соціально значущим товаром, що використовуються всіма галузями промисловості і безпосередньо впливають на собівартість, ціну кінцевої продукції. "Рада підприємців при Кабміні не підтримує ініціативу застосування будь-яких попередніх або остаточних антидемпінгових заходів на ринку нафтопродуктів ", – йдеться у листі на адресу С. Кубіва.

Як повідомлялося, "Укртатнафта" просить МЕРТ ввести квоти на імпорт бензинів і дизельного палива (ДП) з 1 травня 2018 року. Зокрема, імпорт з РФ і Білорусі (які "Укртатнафта" розглядає в якості єдиного джерела) пропонується з 1 травня обмежити на рівні 50% українського ринку (90 тис. тонн бензинів, 250 тис. тонн ДТ в місяць), з інших країн – 30% українського ринку (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

З 1 липня 2018 року квоту для РФ і Білорусі "Укртатнафта" вважає необхідним знизити до 40% (75 тис. тонн бензинів, 200 тис. тонн ДТ в місяць), з 1 жовтня 2018 року – до 30% (55 тис. тонн бензинів, 150 тис. тонн ДТ в місяць).

На обсяг, що постачається понад квоти, пропонується ввести мито на рівні 29,3% вартості для бензинів, 30,7% – для ДТ.

На думку "Укртатнафти", введення квот дозволить подолати залежність України від поставок з РФ, підвищити завантаження вітчизняних нафтопереробних заводів.

Власником землі в Україні має стати український фермер

Про це повідомив прем'єр—міністр України Володимир Гройсман. передає прес-служба КМУ.

«Власником землі має стати український фермер. Не холдинг, не іноземець. Власність на землю має належати українському фермеру. Це принципова позиція», — сказав глава Уряду.

Він підкреслив, що Уряд є реальним лоббістом інтересів фермерського руху — в тому числі шляхом запровадження програм підтримки фермерського руху. Ці програми, за словами Володимира Гройсмана, включають компенсацію 40% техніки, надання доступних кредитів, заохочення тваринництва, стимулювання створення кооперативів тощо.

«Через такі програми ми підтримуємо розвиток фермерського руху», — зазначив прем'єр—міністр.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Холодний березень і спекотний травень: на хороший врожай зернових можна не розраховувати?

Як повідомив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, на сьогоднішній день лише десять областей впоралися з цим завданням, пише atmagro.ru.

Горохом засіяли 63% запланованих площ, цукровим буряком – тільки 28% (у минулому році – 86%). У шести областях почали висівати кукурудзу на зерно.

На Сумщині весняна посівна кампанія тільки почалася. У 2017 році сіяти ярі почали 13 березня – тобто аграрії запізнюються вже на місяць. Через це доводиться прискорювати роботи.

На жаль, прогнози синоптиків на травень невтішні: буде дуже жарко. У західних областях, Вінниччині, Житомирщині та частини Київщини ДСНС оголосили про надзвичайний рівень пожежонебезпеки. Таким чином, не вдасться уникнути швидких втрат вологи з ґрунту, що негативно позначиться на проростання насіння і розвитку рослин.

Тим не менш, надії на гарний урожай є. Вперше за останні 4-6 років добре перезимував ріпак (95-97%) і головна хлібна культура – пшениця.

Ваш вибір 'Подобається'.

Що «гальмує» розвиток українського овочівництва?

Ринок землі може стати поштовхом до розвитку овочевого бізнесу в Україні. Про це повідомив провідний аналітик «ProConsalting» Андрій Мокряков, пише agro-business.com.ua.

За його словами, через мораторій на продаж сільськогосподарських земель, підприємства не мають можливості самостійно скуповувати землю і розвивати бізнес в довгостроковій перспективі. Без врегулювання прав власності на землю в Україні говорити про перспективи в сільському господарстві важко, зазначає експерт.

Ще однією причиною того, що Україні не вдається стати одним з лідерів з виробництва овочів у світі, є економічна криза в країні. Для бізнесу це поняття визначає відсутність доступного кредитування - відсоткова ставка, яка і до 2013 року була досить високою, протягом 2015 початку 2016 року перевищувала 20%. Це, на думку Мокрякова, фактично вбивало потенціал, який кредитування може дати вітчизняному бізнесу. Нині ж НБУ змушений тримати ставку високою в умовах інфляційного таргетування, а тому будь-який чинник, який може викликати зростання цін, автоматично відіб’ється на потенціалі залучення кредитних ресурсів, зазначає аналітик.

«Гальмує» розвиток овочевого фермерства і девальвація гривні. Як наслідок, зростає собівартість вирощування овочів. Йдеться як про обладнання для посадки, збору і зберігання, так і про безпосередньо насіння і хімікати, які в Україні в основному імпортуються.

Овочівники не мають належної державної підтримки, вважає аналітик, оскільки нинішні програми в цьому сегменті обмежуються пільговими кредитуваннями та окремими програмами фінансування у співпраці з міжнародними донорами. Держава орієнтується на значну підтримку виробників зерна, натомість це обмежує розвиток овочівництва.

Недоліка сфери є й низький розвиток ринку українського насіння – майже 97% матеріалу імпортується. Показовим є й те, що промислові підприємства вирощують лише 4% овочів. А решту скуповують у населення трейдери і переробники. Це пояснюється відсутністю великих інвестицій в старт овочевого бізнесу і бажання економити на утриманні працівників та оренді землі.

Також експерти переконані, що слабке місце українського овочівництва – це відсутність технологій сортування, пакування та зберігання. Це заважає успішному експорту овочів, які мають властивість швидко псуватися.

Фахівці резюмують, що ці чинники спричинили відсутність великих підприємств-лідерів на ринку овочівництва, які мають повний комплекс виробництва, переробки та зберігання.

Однак навіть попри всі ці фактори фермери зуміли наростити вирощування овочів з 2010 по 2016 роки. Так, зростання з валового збору в цей період показали кабачки, морква, часник, гарбуз, перець, картопля, буряк та баклажани. Лідерами збору стали кабачки та морква – їхні приріст з 2010 по 2016 роки склав 24,7% та 22,7% відповідно.

Скоротилося вирощування огірків, помідорів та капусти – головно через анексію Криму, де знаходиться велике тепличне підприємство «Кримтеплиця», яке було одним з найбільших овочівників в країні.

Попри це, фахівці вбачають гарні перспективи розвитку для органічного вирощування овочів. За даними профільних асоціацій, ємність ринку органічних овочів щорічно зростає на 10-15 відсотків, і станом на 2017 рік становила близько 40 мільйонів євро.

Аналітики прогнозують, що розвиток овочівництва в Україні може відбутися за таких факторів як виробництва продуктів переробки, орієнтування на експорт та перехід невеликих фермерів в нішеві сегменти.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Урожай ріпаку в Україні може стати максимальним за останні 10 років

Про це пише «АПК-Інформ».

Посівна площа озимого ріпаку в країні під урожай 2018 р. збільшується другий рік поспіль, склавши понад 1 млн. га, що на 12% перевищує показник минулого року. Крім того, очікується, що близько 50 тис. га буде відведено під ярий ріпак (+8%).

Посіви озимого ріпаку знаходяться у більш сприятливому стані, ніж в минулі роки, що формує потенціал збору гарного врожаю. За даними МінАПК на 13 квітня п. р., стан 89% посівів оцінюється як добрий і задовільний проти 81% роком раніше. Сумарно частка слабких, зріджених і загиблих посівів становить 11% (19%).

Якщо підсумкові втрати (загибелі) не перевищать 10%, збиральна площа ріпаку складе близько 950 тис. га (+16%). Загальний валовий збір олійної при середньому значенні врожайності за останні 2 роки на рівні 27 ц/га прогнозується в обсязі 2,57 млн. тонн (+12%).

Ваш вибір 'Подобається'.

На вирощуванні технічної коноплі можна отримати $1 тис. з гектара

Про це заявив керуючий партнер компанії Kinsel& Co. Consulting, американець Ендрю Кінсел, пише agroportal.ua.

Ендрю Кінсел вирощує цю нішеву культуру на Житомирщині. Запевняє: реально отримує на ній до $1 тис. з гектара.

«Технічна конопля навряд чи зацікавить великі агрохолдинги, а ось для малих і середніх господарств дуже навіть вигідна», — вважає він.

Для цього потрібно лише ретельно виконати елементарні правила з реєстрації та ліцензування, забезпечити склади (самому Кінселу ремонт складу обійшовся в свій час в $200), правильно налаштувати техніку для збирання врожаю, чітко дотримуватися технологічної карти. Господарство має досвідчених агрономів, які володіють нюансами вирощування.

«Бувало, їм доводилося і ночувати в полі. Я теж ночував, щоб бути в курсі всіх нюансів», — ділиться Андрій.

Він також зазначає: в Україні вже є достатня кількість підприємств, які займаються переробкою різних частин технічної коноплі і виготовляють борошно, волокно, масло, брикети, тканини, взуття і т. д. Більше 90% цієї продукції збувається на експорт.