Аграрії вимагають покарати винних у розкраданні зерна з елеваторів «Агроінвестгруп»

За попередньою інформацією, перелік ошуканих контрагентів дуже різний – від українських до міжнародних компаній, від невеликих виробників до великих експортерів чи банків, а сума збитків сягає 80-120 млн доларів, передає прес-служба УЗА.

Даний випадок на зерновому ринку України, на щастя, є поодиноким, але вже сколихнув не лише вітчизняний зерновий бізнес, а і міжнародні ринки. Очевидно, український ринок буде ще довго оговтуватись від наслідків таких злочинних дій окремого учасника ринку.

Читайте також: Скандал в АПК: як власники елеваторів вкрали зерна на мільйони доларів

УЗА засуджує будь-які шахрайські дії та завжди виступає за прозорий, добросовісний та легальний бізнес. Саме тому УЗА вимагає негайного розслідування правоохоронними органами даного випадку та невідворотного покарання винних у скоєнні цього злочину.

УЗА переконана, що об’єднання зусиль усіх учасників ринку, правоохоронної системи та громадськості покладе край будь-яким махінаціям недобросовісних учасників ринку та забезпечить прозорість, законність та економічну стабільність зерновому ринку України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії розповіли про головну небезпеку для озимих культур

Як це працює, розповіли у Департаменті агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації.

— Найнегативніше, що може далі трапитися з озимою, це так звана льодова кірка. Це коли при потеплінні і таненні снігу волога не всмоктується промерзлою землею, залишиться на її поверхні і далі при різкому ударі морозу миттєво замерзає. Так на полі утворюється справжнісінький шар криги. Цей лід перешкоджає доступу кисню до рослин, і ті помирають, — розповів директор Департаменту Олександр Нездюр. — Це та основна небезпека, про яку говорять наші аграрії.

А от  -15 градусів навіть без снігу рослини витримують дуже просто, і навіть  -25 градусів, але не дуже довго, не більше 10-15 днів.

За даними Олександра Нездюра,  восени сходи були отримані майже на 100 % засіяній території. Нині достатньо сприятливі умови для того, щоб рослини були у стані зимового спокою.

Цього року озимими на Харківщині засіяно 547,8 тис. га, що на 3,3% більше, ніж у 2017-му, у тому числі 517,3 тис. га під озиму пшеницю.

— У випадку, якщо погодні умови будуть сприятливими і буде правильно проведено комплекс агротехнічних робіт — своєчасне внесення добрива, у першу чергу азотних, думаю, можна говорити, що врожай очікується непоганий, — поділився прогнозом Олександр Нездюр.

Джерело: slk.kh.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Швейцарський зернотрейдер відклав відкриття офісу в Україні

Про це повідомила директор департаменту аналітики Marcopolo Commodities Олена Нероба в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми поки що не розглядаємо відкриття офісу в Україні – ми відстрочили це питання. Ми активно працюємо на валютному ринку в світі в портах, також невеликий обсяг торгується на FOB. Основний напрямок у нас так і залишається – кінцеві споживачі. На сьогодні з України і Молдови (Чорноморський басейн; в Росії компанія не працює) ми продаємо на ринки Туреччини і Європи", – повідомила вона.

За її словами, Marcopolo Commodities у Чорноморському регіоні вирішив зосередитися на зернових культурах, пріоритетом є кукурудза.

"Плануємо, що на кінець цього маркетингового року ми зробимо тільки в кукурудзі 300 тис. тонн. Поки що ми витримуємо цей темп", - зазначила Олена Нероба. Вона додала, що компанія вирішила йти в сегмент дрібних партій. "Ми трошки змінили наші плани щодо України – ми вирішили йти в сегмент дрібних партій. Поки що наш основний порт – Миколаїв, середній "тікет" – 7-10 тис. тонн, напрямки – Туреччина, Кіпр, Греція, Італія", – пояснила Олена Нероба.

Швейцарська компанія Marcopolo Commodities заснована в 2015 році. Займається торгівлею зерном, олійними, продукцією переробки і біопаливом. Власником та керівником компанії є Гонсало де Лусаррета.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У селян купують менше молока

Про це повідомляє Державна служба статистики України, пише Укрінформ.

Загалом за минулий рік українські переробники закупили 4,2 млн тонн сирого молока, що на 3,9% менше, ніж у 2017 році.

У сільськогосподарських підприємств у 2018 році було закуплено 2,7 млн тонн молока на переробку (на 1,2% більше, ніж у 2017 році), у господарств населення – 1,1 млн тонн (на 12,2% менше).

Закупали сире молоко у сільгосппідприємств в минулому році в середньому по 7,4 тис. грн за тонну (на 4,6% дорожче, ніж у 2017 році), у населення – по 4,76 тис. грн за тонну (на 3,5% дешевше).

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Нагадаємо, закупівельні ціни на молоко у січні показали незначне зниження.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вироблятимуть чіпси зі свинячої шкіри

Голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак розповів про амбіції одного з продуктів Демидівського консервного заводу, пише business.rayon.in.ua.

«Мають завжди бути бізнеси – знаки запитання, тобто ми не знаємо, що вийде у результаті. Наприклад, ми запускаємо дуже цікавий продукт «Чічарон». Чіпси «Чічарон» під тороговою маркою «Дон Бекон», які виготовляють зі свинячої шкіри, можуть стати популярними серед поціновувачів хрусткого продукту. Ми не знаємо, що з нього буде, але хочемо забрати 10 % ринку», − зазначив Віктор Корсак.


Довідка:  Чічарон – це кулінарний термін для шкірки свині. Це своєрідна шкварка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен українець "заплатив" власнику "Нашої Ряби" в середньому по 23 грн дотацій

Аграрні компанії позаштатного радника президента Юрія Косюка у 2018 році отримали 970 млн гривень державних дотацій. Це складає майже 25 відсотків від усієї торішньої агродопомоги, яка загалом становить близько 4 млрд гривень, йдеться у розслідуванні програми "Схеми: корупція в деталях", пише ua1.com.ua.

"Таким чином, якщо розділити ці гроші на кількість населення України станом на початок 2018 року, відповідно до інформації держстату, виходить, кожен громадянин України умовно надав допомоги компаніям, пов’язаним з Косюком, на суму близько 23 гривень", – йдеться в матеріалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview