182818
178171

Allseeds до 2021 року реалізує масштабний інвестиційний проект у порту «Южний»

Про це повідомив голова Лиманської райдержадміністрації, пише agrotimes.

За його словами, цього року Allseeds побудує два склади для зберігання шроту об'ємом до 40 тис. тонн, збільшить елеваторні потужності на території свого заводу та побудує термінал для зберігання і перевалки рослинної олії.

У наступні роки компанія реалізує проекти з розвитку залізничної інфраструктури та будівництва причалу в порту «Южний», а також проект з будівництва окремого соєвого заводу потужністю перероблення 5 тис. тонн на добу.

Крім цього, Allseeds  планує побудувати сучасний енергогенеруючий комплекс на біологічних відходах.

 

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Як Україна втратила мільярд виручки від експорту ВРХ

Про це пише аналітик сільськогосподарських ринків та національний консультант ФАО в Україні Андрій Панкратов на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За його словами, виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала 33,5 мільйонів доларів США. Середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього 1,32 долари.

"Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 дол./кг)?

А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг, як це рекомендують експерти? (FAO спільно з ЄБРР проводили дослідження з цього приводу і готували бізнес-плани для України).

А скільки можна було б заробити, якщо б і те, і інше разом?"- зазначає Андрій Панкоатов.

Якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше 2,7 млн. доларів США.

«Щонайменше» - це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість", - підкреслює експерт.

Якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад 29 мільйонів доларів. І це при ціні 1,32 дол./кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

Якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад 34 мільйони доларів або 910 мільйонів гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним!

"Зрозуміло, що мільярд виручки – це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони – українські. Робочі руки? Вони – теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським!", - підсумовує експерт

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Термін подання документів для отримання дотації на корів продовжено до 1 травня

Пролонгація термінів надасть можливість скористатися державною підтримкою максимальній кількості аграріїв, повідомляє прес-служба МінАПК.

Відповідні зміни були внесені до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва. Раніше граничний термін подання документів був 1 квітня.

Відтепер, для отримання дотації за корів аграрії, які є юридичними особами, подають до 1 травня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку (в електронному та паперовому вигляді);

- довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня та 1 липня поточного року;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів.

Комісія Мінагрополітики до 15 травня та до 15 жовтня поточного року на підставі поданих документів визначає обсяг дотації за утримання корів за кожним суб’єктом господарювання та приймає рішення про включення їх до реєстру.

Міністерство протягом п’яти робочих днів затверджує розподіл бюджетних коштів між суб’єктами господарювання та не пізніше 5 червня та 5 листопада поточного року спрямовує відповідні суми на їх банківські рахунки. Дотація на корову в рік сплачується двома частинами по 750 гривень.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Конкурент "Рошен" заявив, що продовжить судитися за "Київський торт"

ТОВ "Белларія" планує оскаржувати рішення Господарського суду Києва, яке забороняє використовувати в своїй продукції назву "Київський торт" і графічні елементи у вигляді листя каштана. Також суд зобов'язав компанію і рітейлер "Ашан" вилучити з обігу і знищити всі упаковки та етикетки для тортів, які містять такі позначення.

Представник ТОВ "Белларія" повідомив Delo.UA, що на сьогоднішній день дане рішення Господарського суду від 21 березня 2018 р. не вступило в законну силу, оскільки компанія має намір оскаржувати це рішення і підготувала відповідну апеляційну скаргу.

Згідно із законодавством, на подачу апеляційної скарги надається  строк в 20 календарних днів.

27 березня повідомлялося, що Господарський суд Києва задовольнив позовні вимоги корпорації Рошен до ТОВ "Белларія" і "Ашан".

Корпорація "Рошен" судилася з цими компаніями за права інтелектуальної власності при випуску продукції під торговою маркою "Київський торт" і торт "Київський". У корпорації заявляли, що покупець може сплутати упаковку торта "Беллариї" з "Київським тортом" виробництва "Рошен".

Товарний знак "Київський торт" визнано добре відомим в Україні за рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності від 28 квітня 2017 року.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Антимонопольний комітет України оштрафував "Київхліб" на 219 тис. грн за схожий на упаковку корпорації "Рошен" оформлення торта "Казковий ключик". В АМКУ зазначили, що "Рошен" почав раніше використовувати оформлення упаковки для свого торта, тому використання схожої упаковки "Київхлібом" може призвести до змішування з діяльністю корпорації "Рошен".

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Ухвалені Україною регламенти ЄС повністю знищать село і фермерство

2018 рік може сказати остаточне "прощавай" домашньому молоку та м'ясу. І в цьому немає чиєїсь злої волі. Це свідомий крок українців, що обрали шлях до Європи — разом із усіма супутніми йому регламентами ЄС. Впроваджувати їх Україна погодилася автоматично, підписавши Угоду про асоціацію, пише gazeta.ua.

Основний із них, що найбільш відчутно вплине на життя українського села — це Регламент ЄС №178/2002 від 28.01.2002 р. Це — єдиний документ, що відтепер визначає принципи харчового законодавства України. Перш за все — щодо виробництва молока, м'яса та гігієни харчових продуктів. Він почав діяти з 1 січня поточного року і повністю змінює те, до чого ми звикли. Люди вже зіткнулися з ситуацією, коли молоко не приймають або не дозволяють продавати на ринку. І це лише початок процесу, відтермінованого на півроку.

Майже 70% у структурі закупівель припадає на молоко від населення. Для багатьох селян його здача чи продаж на ринку — серйозна, бо навіть єдина стаття доходу. Але в ЄС існує заборона такого продажу без відповідних процедур. Продавати "з рук" на базарі молоко та молочні продукти не можна. Ніякі. Молоко має бути лише пастеризоване й забезпечене сертифікатом.

Його можна продавати агрофірмам на переробку. Але й тут є вимоги. Привозячи продукти на завод, слід забезпечити охолодження молока одразу після доїння до +6°C і зберігати за цієї температури до переробки. При цьому слід підтвердити правильність утримання корів, їх годування, лікування, надати ветеринарні документи й паспорт господарства.

Такі ж суворі стандарти вводять щодо м'яса. Будь-який продукт повинен мати ідентифікаційний знак із номером дозволу. Без нього м'ясо ви не продасте. Забивати худобу на продаж може тільки обладнана бійня, якій ви мусите довести, що виростили корову чи свиню у повній відповідності до стандартів. Що вони здорові та привезені на забій чистими. Власник бійні може відмовити в послугах. Якщо інформація в реєстрах, що мають бути при кожному господарстві, буде неточна чи неповна.

Це нагадує "первинний огляд" в поліклініці, коли треба пройти з десяток лікарів і просидіти півдня в черзі — тільки для корови. До речі, сертифікат, підписаний ветеринаром, і паспорт із підтвердженням способу годування знадобиться навіть для курки.

Якщо ж ви самі обробили тушу на продаж, у вас можуть запитати, чи є у переліку вашого обладнання спеціальний кран, "спроектований для попередження поширення забруднення"? Або ж "установка, що замикається на ключ, для зберігання в охолодженому стані" м'яса, привезеного на продаж? Чи забезпечили ви температуру +12°C і вентиляцію в приміщенні, де обробляли тушу?

Ні? Тоді — до побачення.

Франція витрачає на підтримку своїх фермерів у середньому до 40 млрд євро на рік. Тобто, тільки на консервацію стабільного стану Україні знадобиться близько 70 млрд євро — це майже три державні бюджети. Якщо ж говорити про реформу, суму доведеться як мінімум подвоїти.

Якби уряд дав українським фермерам бодай половину тих субсидій, що отримують фермери у Європі, люди змогли б переоблаштувати свої господарства, за словами народного депутата, голови політради партії "За життя" Євгенія Мураєва. Якщо ж цього не станеться, це означає голодний вирок селянам. Причому, це — свідоме рішення українських політиків, і перш за все президента, стверджує депутат.

— Коли нам пропонували "йти до Європи", ніхто не попередив, що фермер у ЄС — величина, що прямує до нуля. Їм платять, щоб вони не працювали. А в нас непродумана політика призведе до того, що ми купуватимемо молоко за кордоном, та ще й половина його виявиться хімією, — говорить Євгеній Мураєв.

Єдиним виходом для України є перегляд Угоди про асоціацію з ЄС, вважає Мураєв. Або вихід із неї, якщо голос здорового глузду не почують і фермери не отримають перехідний період і субсидії. Реформи мусять підвищувати рівень життя, а не шкодити українцям. Якщо в Україні все-таки погодяться на дотримання цих регламентів, "влада ризикує отримати не просто незадоволення, а новий агромайдан, набагато страшніший від попередніх. Бо доведеним до відчаю і абсолютного зубожіння селянам втрачати буде нічого".

Ваш вибір 'Подобається'.


Український агрохолдинг може вкласти €76 мільйонів у збанкрутілий завод Франції

Агрохолдинг Миронівський хлібопродукт бізнесмена Юрія Косюка 28 березня 2018 р. виступив з пропозицією розробити довгостроковий стратегічний промисловий проект підрозділу французької компанії Doux в Бретані, пише LIGA.net.

МХП пропонує інвестувати близько 76 млн євро в будівництво нового заводу в Шатоліне протягом двох років, а також модернізувати інші об'єкти.

В агрохолдингу пояснили, що мова йде про повну зміну стратегії Doux: компанія відмовиться від виробництва заморожених продуктів на експорт, замінивши їх свіжими продуктами для французького ринку.

Раніше повідомлялося, що конкурентом МХП при покупці компанії Doux стала французька група LDC. Подробиці її інвестиційного пропозиції поки не розголошуються.

Ваш вибір 'Подобається'.