"Артемсіль" може припинити роботу через арешт рахунків

Рахунки державного соледобувного підприємства "Артемсіль" увечері 2 листопада були заарештовані, тож робота підприємства може бути паралізована.

Про це інформує Інтерфакс із посиланням на повідомлення держпідприємства.

Зокрема, арешт відбувся в рамках виконавчого провадження на стягнення з ДП "Артемсіль" 70,5 млн грн штрафних санкцій в результаті порушення умов договору з КПВІ "Пам'ять" в період 2014 -2015 рр.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дрібні фермерські господарства в найближчі 5 років в Україні не з'являться, - експерт

Конкурувати, коли працівники вручну засаджують гектар продукції, нереально, вважає Валерій Свідерський, керівник компанії «Орт Груп Трейд», великого постачальника свіжих ягід і фруктів. Про це він заявив на круглому столі "Чи здатний вітчизняний АПК дати поштовх українській економіці", пише facenews.ua.

Валерій Свідерський зазначає, що розвитку дрібного фермерства не сприяє і українське законодавство.

«Я володію часткою в шести регіонах України. Більш-менш якось виживає лише Закарпаття. І це не завдяки українському законодавству, а завдяки «чорним грошам» угорської влади, які просто ходять і роздають частки колгоспникам. Можливо, ще Львівська область, де Польща заходить на ці території. Все інше - дуже плачевно. Електроенергії немає, інтернету немає, а якщо немає інтернету, то не буде і технологій», - сказав Свідерський.

За його словами, труднощі виникають навіть з підведенням електроенергії до земельних ділянок, які мають статус особистого сільського господарства (ОСГ), призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

«Треба вводити у приватну власність під будівництво хоча б одну-дві сотки, а це вже гроші і договорняки. Плюс треба робити проект, проект треба узаконювати, цей ланцюжок тягне за собою колосальні гроші. На 1 га землі, щоб хоч щось посадити треба мінімум 20 000 доларів. У селянина таких грошей просто немає», - сказав Свідерський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що і почім будуть їсти українці в наступному році

Українське зерно, соняшник, овочі і фрукти, які наша країна вирощує в достатку, і активно продає на зовнішні ринки, в цьому році виявилися драйверами подорожчання.

"Якщо  станом на кінець жовтня, загальна інфляція в Україні склала 15,7%, то деякі продукти додали в ціні по 30-50% і більше. Скажімо, морква подорожчала більш ніж на 60%, картопля на 30%, цибуля і капуста - на 20% ", - розповів 
глава Асоціації постачальників торгівельних мереж України Олексій Дорошенко.

Втім, зараз продавці починають сезон з чистого аркуша: на ринок активно надходить продукція нового врожаю і формуються нові прайси.


Strana.ua дізналася, що буде з цінами на основні продукти продовольчого кошика - хліб, крупи, картопля, овочі борщового набору, фрукти, і чим варто запасатися вже з осені.

Дві буханки на долар

Цього року Україна збере менше зерна, ніж у минулому. Міністерство аграрної політики і продовольства озвучує прогнози на рівні 61-63 млн.т, але експерти називають більш реальною нижню планку. Для порівняння: в минулому році урожай склав рекордні 66 млн.т.

З огляду на різке погіршення погодних умов в Україні, експерти не виключають: частина врожаю може взагалі залишитися в полях.

Тим часом, експортери вже побили всі рекорди, вивозячи з країни урожай швидше, ніж селяни встигають його збирати.

Наприклад, з початку нинішнього маркетингового року (липень-2017) експорт пшениці перевищив 7 млн ​​тонн, з них продовольчої - 3,9 млн тонн, що на 20% випереджає торішню динаміку.

Активність трейдерів так налякала чиновників, що вони вже змусили їх підписати меморандум з Мінагропродом, обумовивши граничні обсяги експорту зерна на рівні 16,5 млн тонн (з них продовольчого - 10,7 млн.т).

Але навіть ці обмеження все одно не врятують українців від підвищення цін на хліб і крупи.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук каже, що ціни на зерно в Україні безпосередньо залежать від міжнародних котирувань. Вони ж на хвилі нових прогнозів про збільшення світових запасів зерна трохи просіли.  Але через девальвацію національної валюти ціни на внутрішньому ринку падати не збираються. Навпаки, борошно нового врожаю продається дорожче торішнього в середньому на 10% (близько 11 грн. / кг). Так як борошно - це близько 43% собівартості хліба, його подорожчання змусить переписувати цінники і пекарів, - вважає Марчук.

Але у пекарів заготовлений і аргумент чистіше цін на борошно.

"Якщо девальвація гривні продовжиться до 29,3 грн ./$, як прописано в проекті бюджету -2018, то хліб точно подорожчає. Формула наступна: здешевлення національної валюти на 1 грн. спровокує підвищення ціни на хліб на 50 коп. Тобто, долар по 30 грн.- це хліб по 15 грн. за буханець", - підрахував Денис Марчук.

Казахська каша

Не краща ситуація з крупами. Хоча Україна їх майже не експортує, а значить, теоретично не існує прямої залежності від світових цін, більшість круп, проте, дорожчає. Продукція нового врожаю додала, в середньому, 1 грн. / кг.

Переписувати цінники продавцям дозволяє зниження пропозиції. Круп'яні культури - нішеві, орієнтовані суто на внутрішнього покупця і не відрізняються високою маржинальністю. Аграріям набагато вигідніше засівати поля пшеницею або соняшником, ніж, скажімо, просом або гречкою.

В результаті з кожним роком посівні площі під круп'яними культурами скорочуються. Відповідно, падає і виробництво круп. Наприклад, в цьому році їх випустили близько 30 тис.т, що на 5% менше, ніж в минулому сезоні. Втім, є й винятки. Скажімо, виробництво вівсяної крупи за рік зросла в 4,6 раз, а гречаної - в 1,4 рази. І це вже відбилося на цінах.

Наприклад, як свідчать дані Держстату, всього за 10 днів жовтня - з 10 по 20 - гречка подешевшала майже на 4%, з 21,18 грн. / кг до 20,35 грн. Для порівняння: рис за цей же час подорожчав на 2%, до 20 грн. / кг.

Втім, Олексій Дорошенко каже, що розпродаж гречки спровокував імпорт великих партій крупи з Казахстану.

"Ціни на більшість круп у нас вже цілком європейські, що робить український ринок привабливим для постачальників з усього світу. Інша справа, що не всі крупи підходять нам за смаком. Скажімо, китайська гречка, яку влада кілька років тому купували в Піднебесній на хвилі дефіциту , залишилася незатребуваною", - каже Дорошенко.

Час для борщу

Судячи з усього, українцям не бачити і дешевих овочів. Хоча, поки, за даними Держстату, вони трохи впали в ціні. Скажімо, в жовтні картопля подешевшала на 2,5% (до 5,9 грн. / кг), капуста - на 5,2% (до 4,55 грн. / кг), морква - майже на 4% (до 6, 65 грн. / кг), цибуля - на 3% (до 562 грн. / кг), буряк - на 0,8% (до 5,3 грн. / кг).

На львівському оптовому ринку "Шувар" в останній тиждень жовтня просіли ціни майже на всі овочі, - констатують в "Інфо- Шувар". Найбільше подешевшали кольорова і білокачанна капуста - на 40-50% (до 5-8 грн. і 3,5 грн. / кг відповідно). На 18-20% за тиждень опустилися ціни на томати (до 22-27 грн. / кг), на 10% - на солодкий перець, кабачки і баклажани (до 34-38 грн. / кг і 17-18 грн. відповідно) .

Але експерти пов'язують розпродаж з масовим надходженням на ринок продукції нового врожаю. І стверджують - знижки скоро закінчаться.

"Практично за всіма овочам в Україні знизилося виробництво. Тому ціни будуть зростати", - прогнозує представник FAO (продовольча організація ООН) Андрій Ярмак. З ним згодна і експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман: "Площі під більшістю овочевих культур скоротилися, а самих фермерів, що спеціалізуються на овочах, стало менше, що пов'язано з несприятливим минулим сезоном. Адже ціни почали рекордно рости тільки з весни 2017р, до цього вони падали. І ті, хто продали врожай в першій половині року, заробили, м'яко кажучи, мало", - пояснює Тетяна Гетьман.

За даними Держстату, станом на жовтень картоплі в Україні прибрали 21,9 млн.т, що на 2% більше, ніж на аналогічну дату, а овочів - 7,2 млн.т (плюс 0,2% до минулого року). Але, за підсумками збиральної кампанії, загальний вал буде менше, ніж в минулому році, на 7% -10%, -вважає експерти. Крім того, велика частина врожаю не відрізняться високою якістю. А якщо врахувати ще й дефіцит в Україні сучасних сховищ, можна припустити, що до весни продукція просто не доживе.

У передчутті дефіциту продавці вже з грудня почнуть підвищувати ціни, - вважає Олексій Дорошенко.

Пікових значень вони досягнуть навесні, так як Україні доведеться масово імпортувати овочі, зокрема, з Польщі. Експерти не виключають, що картоплю продаватимуть по 7-10 грн. / кг, капусту - по 7 грн., моркву - по 10-12 грн., буряк - по 8 грн. / кг.

Хоча реальні цінники можуть виявитися ще вище, так як будуть прив'язані до прайсів на імпортні овочі, а значить, до курсу долара і євро.

Можуть істотно подорожчати і яблука. Світова асоціація виробників яблук (WAPA) спрогнозувала зниження яблучного врожаю в Україні на 10%. Але ще більше - на 30% - скоротиться збір плодів у Польщі, яка традиційно поставляє до нас яблука. Ці прогнози, за словами Тетяни Гетьман, вже спровокували зростання цін, в порівнянні з минулим роком, на 20% (близько 13 грн. / кг).

До кінця сезону ціна може вирости до 15 грн. / кг, - допускає Гетьман.

Втім, як каже Олексій Дорошенко, крім об'єктивних чинників, як то обсяги і якість врожаю і світова цінова кон'юнктура, на ціни на більшість продуктів буде впливати підвищення пенсій і зарплат в Україні. Хліб, крупи, овочі і фрукти входять в щоденний раціон наших співгромадян, так що, швидше за все, купувати вони їх будуть частіше і більше.

"Це буде сприяти подорожчанню і збільшенню рівня інфляції додатково на 0,6-0,8%", - вважає Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ефективність агробізнесу в Україні (інфографіка)

Презентація відбулася під час круглого столу «Аграрна Україна. Концепція світової першості» в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», повідомляє УАК.

Як зазначив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, подібних за масштабами розрахунків в Україні досі ніхто не проводив. Мета дослідження – стати підґрунтям для розробки державної стратегії розвитку АПК, яка забезпечить однаково комфортні умови для роботи і великих вертикально інтегрованих компаній, і середніх підприємств, і малих фермерських господарств.

«Аналітичний відділ УАК зібрав то проаналізував дані 8500 тисяч агровиробників за 2015 і 2016 роки. Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота. Її результати ми плануємо озвучити на рівні професійних громадських об’єднань, наукової спільноти, в профільному комітеті Верховної Ради та в Кабінеті міністрів України», - наголосив президент Української аграрної конфедерації.

Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га,  5000-10000 га і більше 10000 га. В кожній групі окремо проаналізовані показники підприємств, які займаються схожими видами діяльності.

Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо. 

Вже на першому етапі дослідження аналітикам УАК вдалося виявити декілька «тіньових зон» в українському агросекторі. Зокрема, з’ясувалося, що в тіньовому обробітку знаходяться близько 8 млн га землі.

«Що стало першою проблемою? Коли ми отримали інформацію від Фіскальної служби, з’ясувалося, що агровиробники, які сплачують податки, обробляють всього 18,8 млн га землі. Ми знаємо, що в Україні 42 млн га сільськогосподарської землі. Якщо відкинути землі державної власності, а також ті, які дійсно непридатні для вирощування культур, виявиться, що в тіньовому обігу перебувають близько 8 млн га. Тобто третина земель обробляється без сплати податків», - зазначив Леонід Козаченко.

Друга проблема, з якою під час дослідження зіткнулися аналітики УАК, сумнівність офіційних даних. Наприклад, деякі підприємства, судячи з фінансових показників, є активними сільгосптоваровиробниками. Але при цьому вони декларують, що мають 0 га в обробітку.  Є і зворотні приклади – підприємства мають великі земельні банки, але жодного працівника.

У 2015 та 2016 роках Державна служба статистики здійснювала статистичні спостереження за 8500 та 8300 аграрними підприємствами різних розмірів та організаційно-правових форм відповідно. Аналітики УАК перевірили показники кожного з них і відсіяли ті підприємства, звітність яких є підозрілою. Так у 2015 році були відсіяні близько тисячі підприємств, а в 2016 – майже дев’ятсот.

Одним з найважливіших показників під час дослідження була сплата податків. Цифри свідчать про те, що чим більшою є компанія, тим більше податків вона сплачує. Податкова віддача з розрахунку на 1 працівника стрімко зросла у 2016 році.

«Ми бачимо, що чим більшим за розміром є підприємство, тим меншою є кількість працюючих, в перерахунку на 100 га. Саме це є одним з основних аргументів тих, хто підтримує «фермерський» шлях України. Водночас це є свідченням того, що більші компанії активно автоматизують процеси і підвищують ефективність виробництва», - зазначає президент УАК.

Орендна плата за землю – ще один критерій, який виявився дуже красномовним. У 2015 році найщедрішими платниками були підприємства, які мають в обробітку 200-1000 га землі. У 2016 році лідерство перейшло до компаній із земельним банком понад 10000 га. Середня орендна плата за рік зросла більше, ніж на 30% і у 2016 році становила 1,38 тис. грн/га.

«Агрохолдинги – це диверсифіковане виробництво. Як правило, сімейне фермерське господарство виробляє лише декілька видів продукції. Водночас українські агрохолдинги мають від 4 до 10 рівнів маржинальності, і це, звичайно, дає більші прибутки. При цьому витрати на виробництво в малих фермерських господарствах майже вдвічі більші, ніж у великих компаніях, якщо перерахувати на 1 га землі», - пояснив Леонід Козаченко.

За його словами, економічні показники фермерських господарств напряму залежать від держпідтримки, яку вони отримують.

«Наприклад, у Франції мені доводилося спілкуватися з фермерами, які мають по 30 га землі і комбайни за 300 тисяч євро, що працюють лічені години на рік. Гроші на техніку виділяє держава. Державна підтримка в ЄС в десятки разів, а за деякими напрямками навіть в сотні разів перевищує держпідтримку, яку отримують фермери в Україні», - наголошує президент Української аграрної конфедерації.

За розрахунками УАК, держпідтримка аграріїв в Україні у понад 80 разів менша, ніж в ЄС. Навіть якщо в гривнях держпідтримка зростає, то в перерахунку на євро з 2015 року вона стрімко впала і наразі не дотягує навіть до 10 євро/га.

«Малі фермерські господарства потребують найбільшої підтримки від держави. І хоча їх економічні показники не такі високі, як у агрохолдингів, вони можуть бути суперуспішними в нішовому виробництві», - зазначив Леонід Козаченко.

Він наголосив: фермерські господарства мають локальну конкурентоспроможність, середні компанії – національну, великі – глобальну.

«Експортний потенціал – найбільша перевага великих компаній. Але держава повинна контролювати, щоб не виникали монополії і не було зловживань монопольним становищем», - підвів підсумок Леонід Козаченко. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Імпорт кавунів підскочив одразу у 13 разів

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

За зиму-осінь Україна закупила на зовнішньому ринку 650 тонн динь, а це в 3,5 рази більше, ніж за січень-вересень попереднього року. Тим часом імпорт кавунів виріс одразу в 13 разів. За вказаний період нинішнього року на український ринок було завезено 958 тонн цієї продукції. Для порівняння, за 9 місяців 2016 року Україна імпортувала лише 74 тонни кавунів.

Не на руку виробникам баштанних зіграла аномальна літня спека. До того ж, у деяких районах Херсонщини випали дощі з градами і пошкодили урожай. На полях баштанних вона часом сягала 60°С, тож у підсумку кавуни просто спеклися. Ті, що встояли, замість 10 кг у вазі набирали лише 2-3 кг, повідомляє tsn.ua.

Крім того, зростанню імпорту сприяли і небувало високі ціни на баштанні в українських господарствах. Продукція стрімко дорожчала з початку серпня. Стрибок цін учасники ринку пов’язували із підвищеним попитом на продукцію на фоні різкого скорочення пропозиції.

У результаті, вже до кінця літа ціни сягли рекордних показників: фермери відвантажували кавуни в 6,3 рази дорожче, ніж торік.

Джерело: landlord.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на мед в Україні зростуть

Про це заявили аналітики компанії Pro-Consulting, пише ГолосUA.

«Ціна на мед в Україні зростає, випереджаючи темпи інфляції. Якщо в 2016 році 1 кг меду коштував для споживача 26-28 грн, то до кінця 2017 року за прогнозами значення цінника на продукт перевищить 50 грн/кг», - відзначили в компанії.

За словами аналітиків, падіння виробництва меду пов'язано з дією декількох груп факторів.

«Перше – кліматичні фактори. Глобальна зміна клімату і підвищення середньорічної температури призвело до зниження продуктивності бджолиних сімей. Технологічні - недостатня механізація галузі не дозволяє повністю розкрити її виробничий потенціал. Нестача потужностей з переробки наявних ресурсів породжує тіньові канали збуту меду. Економічні - скорочення посівів медоносних культур зменшує кількість нектару, необхідного бджолам для вироблення меду. Екологічні - недотримання природоохоронних норм призводить до великих втрат бджіл на всій території нашої країни з-за отруєнь різними хімікатами.Політичні - значні обсяги виробництва меду втрачені в зоні проведення АТО і на підконтрольних територіях», - поінформували експерти.

За словами аналітиків, незважаючи на негативні тенденції останніх років, галузь виробництва меду має всі передумови до розвитку.

«Експортний потенціал цього продукту ще далеко не вичерпаний. Попит на мед на світових ринках зростає. Зростання експорту відбудеться і при розширенні квот на безмитну поставку цього продукту в ЄС. З 2017 року річна квота на мед об'ємом 5,2 тис. тонн була вичерпана вже 11 січня і всі подальші поставки оподатковуються 30% митом. Розширення внутрішнього ринку меду відбудеться у випадку відновлення української економіки та зростання купівельної спроможності населення», - резюмували в компанії.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview