Азіатські компанії зацікавилися українськими ягодами

"У цілому за результатами виставки був виявлений попит на яблука свіжі — близько 80 тис. тонн, свіжі ягоди — близько 1 тис. тонн, черешні — близько 2 тис. тонн, перероблені ягоди — близько 2 тис. тонн", — повідомив агентству керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund Віталій Бигдай, пише delo.ua.

За його словами, тільки за перший день роботи виставки, яка відбулася у вересні, українські виробники отримали замовлення на постачання 34 тис. тонн яблук врожаю 2017 року, з них 14 тис. тонн — для європейських покупців і 20 тис. тонн — для азіатських.

У 2017 році Україна вперше взяла участь у виставці Asia Fruit Logistiсa в Гонконзі з національним стендом.

"Завдяки виставці, українські підприємці розширили свої ділові контакти і отримали нові експортні замовлення", — зазначив В. Бигдай.

Він уточнив, що від України у виставці взяли участь чотири українські компанії: кооператив "Агровесна", фермерське господарство "Гадз", СТОВ "Енограй", ТЗОВ "Галфрост".

"У минулому році за ініціативи асоціації "Укрсадпром" Україна почала процедури за погодженням фітосанітарних умов на постачання плодоовочевої продукції в азіатські країни. Тому участь у виставці стало наступним кроком у стратегії виходу українських виробників фруктів і ягід на азіатські ринки", — пояснив керівник програми сприяння експорту Western NIS Enterprise Fund.

Найбільший інтерес до продукції проявили відвідувачі з Індії. Один з українських виробників отримав замовлення на постачання ягід для ресторанів в Австралії.

Як повідомляло Delo.UA експорт української полуниці і суниці за перше півріччя 2017 року склав $1,6 млн (1,58 тис. тонн), що перевищує показник за весь 2016 рік. Експорт української полуниці і суниці в 2016 році склав $1,06 млн (2,27 тис. тонн). Про це повідомляє Міністерство аграрної політики і продовольства.

Головними покупцями українських ягід у січні — червні 2017 року стали Білорусь (1,3 тис. тонн на $1,35 млн) і Молдова (227 тонн на $149,3 тис.).

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні необхідно впровадити ефективну модель агрострахування

Проте для успішного розвитку цього сектору необхідно стабільне фінансове забезпечення і гарантування мінімальних доходів. В світі цей інструмент забезпечується страхуванням, але в Україні він ще недостатньо розвинутий. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час круглого столу «Агрострахування – ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», який відбувся  12 жовтня у Києві.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Проекту IFC (International Finance Corporation) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», аналітичного відділу Агентства з управління ризиками державного департаменту сільського господарства США, бізнесу та громадських організацій. 

«Сільське господарство і аграрний сектор на сьогодні є одним із найбільш перспективних і пріоритетних секторів у розвитку української економіки. Але зараз Україна перебуває в зоні ризикованого землеробства і, тому майже щороку сільгоспвиробники несуть значні збитки від стихійних явищ. Так, до прикладу у 2016-2017 роках було втрачено посівів на площі більше 5 тис. га, відповідно недоотримано значного об’єму зернових. У зв’язку з цим,  аграрії потребують механізмів захисту своєї праці. Одним із інструментів мінімізації збитків для сільгоспвиробників може стати агрострахування. Необхідно поступово прививати культуру страхування ризиків на організованому аграрному ринку», - зауважила Олена Ковальова.

Під час круглого столу учасники дізналися як розвиток агрострахування став рушійним елементом росту конкурентоспроможності сільського господарства в інших країнах, зокрема, у США та обговорити яким чином американський досвід може бути ефективно використаний в Україні.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова відмітила, що зараз відбувається процес пошуку тієї моделі агрострахування, яка може бути успішно впроваджена в Україні. Також вона подякувала представникам Проекту IFC за організацію круглого столу та активну позицію у просуванні найкращого світового досвіду в українське агрострахування.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На які фрукти українці витрачають більше грошей

Теґи: 

Про це розповідає експерт плодоовочевого ринку Тетяна Гетьман, передає Gazeta.ua.

"Всього в Європі зростає споживання екзотичних фруктів. У минулому сезоні на 30 відсотків збільшили імпорт мандаринів і апельсинів в Україні. Найвища ціна на них влітку, коли пропозиція дуже обмежена. Сезон цитрусових починається в жовтні. Мандарини найбільше везуть з Туреччини, а апельсини - з Єгипту. Ціна в цей період знижується і люди починають більше купувати".

В рік в середньому споживаємо 200-270 тис. тонн бананів.

"90 відсотків бананів імпортуємо з Еквадору, на другому місці - Коста-Ріка. Чим нижче ціна, тим більше споживання. До 2014 року Україна стабільно збільшувала споживання бананів. У 2013 році загальний обсяг споживання склав понад 270 тис. тонн, а ось в 2014 році помітно подорожчав банан і обсяги імпорту впали відразу до 200 тис. тонн. У 2015 році ми імпортували трохи більше 145 тис. тонн. У минулому сезоні знову відчули відновлення споживання, загальний обсяг імпорту бананів в 2016 році збільшився відразу до 205 тис. тонн. Цілком можливо, що в поточному сезоні ми знову збільшимо обсяги споживання. Цьому буде сприяти зниження цін на банани на світовому ринку і зростання ціни на яблуко в ЄС та в Україні з-за малого врожаю".

На ринках України падають ціни на банани. Лише за тиждень ціни на банани знизилися в середньому на 10%. Сьогодні великооптові партії цих фруктів надходять у продаж по 18-20 грн/кг. Тиждень тому ціна на банани досягала 22 грн/кг.

Мандарини перших поставок продають на оптових ринках 41 грн за кілограм. У найближчі дні ціни повинні почати падати, запевняють аналітики.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завдяки зрошенню аграрії встигають збирати по два врожаї з полів

Про це повідомив народний депутат Сергій Хлань, пише khersonline.net

"Перефразовуючи відомий діалог - меліорація на Херсонщині це не тільки 10-20 додаткових центнер з гектара, але ще й другий урожай в рік

Це пожнивная соя, з коротким терміном вегетації. Тут була пшениці, її прибрали і ось тепер, завдяки сонцю і зрошенню аграрії встигнуть зібрати і другий урожай.

Це по-справжньому унікальна особливість Херсонщини", - повідомив Хлань.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштує зварити кашу: прогнози цін на крупи

Гречка в середньому коштує 35 грн за кілограм. Її вартість нині практично стабільна. Експерти кажуть, що її цьогорічний урожай, як й інших зернових, достатній, тому підстав для суттєвого здорожчання немає. Ціни можуть зрости на 5-7%, пише  ТСН.

Від початку року найбільше здорожчав рис - майже на 20%. Але цю крупу Україна імпортує, тому ціна рису напряму залежить від курсу долара, кажуть експерти. Рис може дорожчати. Його середня ціна нині - близько 20 грн за кілограм.

Натомість інші крупи найближчим часом не подорожчають. Бо всі вони вирощуються в Україні і врожаї цьогоріч були багатими. Тому економісти підстав зростання цін на крупи не бачать. Кукурудзяна та перлова крупи нині коштують близько 10 грн за кілограм. А найдешевшими лишаються ячна та пшоняна крупи - близько 7 грн за кілограм.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вирощують ІТ-полуницю

Втім, завдяки ентузіастам цей момент вже фактично настав, пише журнал Зерно.

Володимир і Олексій Петренко запозичили ізраїльську технологію, яка дозволяє за допомогою спеціального мобільного додатку вирощувати урожай дистанційно. IT-технології дають можливість дізнаватися про температуру і вологость грунту і повітря, про освітлення і іншы показники миттєво і з будь-якої точки планети. І не тільки бути в курсі того, що відбувається, але і керувати процесами зі смартфона. Головне — вчасно зібрати врожай. Втім, і цю працю рано чи пізно візьмуть на себе дрони. Або дроїди. Але не будемо забігати вперед.

Окремо слід зазначити, що полуниця вирощується в торфі, в горщиках, на висоті людського зросту. До кожного горшочку підведено харчування — краплинний полив водою з добривами. При цьому економиться площа дуже значно: в три рази. Одна смарт-ферма, залежно від сорту, дає до 50 кілограмів ягід. Ймовірність збою системи — вкрай низька, і становить близько 1,01%.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview