«Азоти» Фірташа вивели 500 млн грн на свої страхові компанії

Про це заявила Лариса Сарган, прес-секретар генпрокурора на сторінці Facebook. пише agroday.com.ua.

За її словами, протягом 2015-2017 років з метою ухилення від сплати податків підприємствами «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот», «Азот», «Рівнеазот», «Хімік» та іншими члени злочинного угрупування організували діяльність фіктивних підприємств та підконтрольних страхових компаній.

Між вищезазначеними підприємствами та страховими компаніями «Саламандра-Україна» та «Дім страхування», що також входять до складу Group DF, були укладені страхові договори, за якими страховим компаніям були сплачені страхові внески.

Страхові компанії страхували від фінансових ризиків у разі неповернення кредитів, які були видані підставним підприємствам та фізичним особам, про що їм було заздалегідь відомо. Після спланованого неповернення кредитів страхові компанії повністю відшкодовували фіктивні ризики фінансових компаній та виводили готівку через банки. Отримані кошти були направлені виробничим підприємствам Group DF.

Зазначається, що сума виведених коштів складає понад 500 млн грн.

19 березня правоохоронними органами були проведені обшуки в офісах підприємств та торгівців цінними паперами, причетними до скоєння злочину.

Group DF є диверсифікованою міжнародною групою компаній, яка належить українському бізнесмену Дмитру Фірташу. Одним із ключових напрямків діяльності групи є виробництво азотних добрив.

Нагадаємо, що після того як Кабінет Міністрів ввів тимчасову заборону на імпорт добрив із Російської Федерації продажі азотних заводів Фірташа прогнозовано зростуть на 30-40%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Японії створили робота-монстра для захисту врожаю

Робот оснащений датчиками, які визначають присутність тварини поблизу і запускає монстра, видаючи гучні ревучі і виючі звуки. При цьому голова з червоними очима, що світяться, повертається з боку в бік, пише agroday.com.ua.

Відзначається, що робот може видавати до 48 різних звуків, чутність яких поширюється в радіусі 1 кв. км. Вартість одного робота-вовка становить $4840.

«Ми створили робота з метою запобігання пошкодження польових культур дикими кабанами, а також для того, щоб вони не завдали шкоди жителям міста», – каже Чіка Умезав, глава сільськогосподарського кооперативного об’єднання, яке знаходиться поблизу японського міста Кісаразу.

Справа в тому, що дикі кабани є великою проблемою в цій місцевості і завдають помітної шкоди сільськогосподарським культурам. Вовки, які вимерли в Японії ще в XIX столітті, є природним ворогом кабана.

За словами фермера, роботи-монстри успішно справляються зі своїм завданням – кабани перестали з’являтися поблизу ферми.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки українцям доведеться викласти за Великодній кошик?

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, цього року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться українцям на 129 грн – тобто на третину (+34,2%) – дорожче, ніж торік. Тоді мінімальний набір продуктів коштував 377 грн, поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, вартість основної складової великоднього кошика – паски домашньої випічки – складе близько 80 грн за 1 кг. У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від інгредієнтів випічки та її оздоблення.

Зростання вартості паски зумовлене двома чинниками. З одного боку, це подорожчання молока, вершкового масла, яєць та родзинок, з іншого – збільшення вартості енергоресурсів для хлібопекарських підприємств, пояснив Юрій Лупенко.

Найдорожчими складовими святкового кошика цього року традиційно будуть м’ясні продукти: домашня ковбаса (0,5 кг) – 102 грн (190-216 грн за 1 кг) та буженина (0,5 кг) – 94 грн з розрахунку 177-200 грн за 1 кг. Порівняно з 2017 роком вартість буженини збільшилася в середньому по Україні майже на 38,2%, а домашньої ковбаси – на 41,7%.

Сало (0,5 кг) обійдеться в 35 грн з розрахунку 63-105 грн за 1 кг.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 65 грн (118-157 грн за 1 кг) та вершкове масло (0,5 кг) – 61 грн (111-173 грн за 1 кг). М’який сир (0,5 кг) обійдеться приблизно у 29 грн (54-92 грн за 1 кг).

Найдешевшими складовими будуть яйця (10 шт.) – 27 грн. (25-29 грн за десяток залежно від категорії) та хрін (250 г) – 12 грн, ціна на який лишилася на рівні минулого року – 9-14 грн.

У разі наповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино, – його вартість зросте до 660 грн. Це на 140 грн або на 26,9% більше вартості кошику такого ж складу у 2017 році, зауважив Юрій Лупенко.

Таке зростання зумовлене порівняно раннім Великоднем, коли ціни на сезонні овочі знаходяться ще на високому рівні, пояснив експерт. Середня ціна по Україні на томати тепличні становить 50-58 грн, на огірки – 55-62 грн, а на яблука – 14-25 грн.

За пляшку церковного вина «Кагор», в середньому, доведеться заплатити ще 90 грн (50-150 грн за пляшку).

Зважаючи на здорожчання продуктів харчування та зниження купівельної спроможності населення в поточному році українці будуть заощаджувати на дорогій частині великоднього кошику. Це стосується, зокрема, домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру. Заощадження можуть проявитися у використанні більш дешевої продукції або у зменшенні кількості продукту у кошику, підсумував Юрій Лупенко.

В органіці у фермерів більше шансів, ніж в агрохолдингів

Про це  повідомив власник ТД «Соєвий вік», засновник ГК UA Group Олександр Ушаков, пише agroportal.ua.

За короткі проміжки часу виконати значну частину механічних операцій на полях під силу фермерам, які мають в своєму розпорядженні кілька сотень, а не тисяч гектарів таких земель. Тому для малих і середніх сільгоспвиробників ніша органічного виробництва є досить перспективною.

«Але для того, щоб пройти перехідний етап і почати працювати з органікою, потрібні час і ресурси, чого не завжди вистачає саме дрібним фермерам», — зазначає Олександр Ушаков.

На його думку, щоб поодинці малим агровиробникам не вирішувати проблеми сертифікації, зберігання, транспортування органічної продукції, їм слід об'єднуватися навколо компаній або організацій, що мають значний досвід роботи на органічних ринку.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Бельгійська компанія вироблятиме в Україні насіння цукрових буряків

Про це AgroTimes розповів генеральний директор SESVanderHave Роб ван Тетерінг.

«Як ви знаєте, Україна отримала дозвіл приєднатись до схем ОЕСР по вирощуванню насіння цукрових буряків, тобто мати право брати участь в міжнародній торгівлі насінням цукрових буряків. Наша компанія була однією з тих, хто активно сприяв цьому», – зауважив він.

Роб ван Тетерінг підкреслив, що інвестиції з Бельгії в Україну постійно збільшуються.

Цього року, наприклад, SESVanderHave розпочне розширення складу на території свого заводу, який знаходиться в селі Гоголів Київської області.

«Збільшення потужностей відбуватиметься поетапно, на перспективу», – додав директор компанії.

Реєструвати худобу відтепер будуть по-новому

13 березня 2018 року після опублікування в Офіційному віснику України набрали чинності накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», зареєстрований Міністерством юстиції України 13 лютого 2018 року за № 166/31618 та від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» затверджениий Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 155/31607.

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 грудня 2017 року № 642 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби» можна ознайомитися за посиланням http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0166-18 .

Із повним текстом наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 січня 2018 року № 20 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації овець і кіз» можна ознайомитися за посиланням http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0155-18

Також 2 березня 2018 року набрав чинності після опублікування в Офіційному віснику України наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2017 року № 639 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації свиней», зареєстрований Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 154/31606.

З повним текстом Порядку можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0154-18 та на сайті державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» в розділі «Законодавство» за посиланням: https://www.agro-id.gov.ua/639-2/ .

Ваш вибір 'Цікаво'.