178171

Бджолярі стурбовані наслідками затяжної зими

Про це в коментарі виданню «АгроЮг» повідомив голова правління «Миколаївське міське товариство бджолярів» Андрій Галдін.

За його словами, багато бджолярі розраховували на звичайну зиму, і тому забезпечили вулики звичайною «запаскою», яка становить 20 кілограм. Але, у зв'язку з тим, що осінь виявилася затяжною, це було чревате інтенсивним поїданням бджолами своїх кормів. У підсумку, вони «увійшли в зиму на 15 кілограмах».

– Зараз ми спостерігаємо затяжну зиму. В кінці зими бджоли зазвичай вже починають вирощувати розплід. І через ось ці морози бджоли змушені цей розплід інтенсивно розігрівати, тому що навколишня температура знизилася. Обігріваючи розплід бджоли, знову-таки вживають корм. Тому дуже великий ризик того, що бджоли вийдуть ослабленими з зими, та з мінімальними запасами корму, – ділиться експерт.

Відповідно, від кількості бджіл, які вийдуть з зими, залежить і кількість запилювачів. На думку Галдіна, якщо не поповнити їх запаси з західних регіонів, то через недостатнє запилення врожаю буде менше.

– Є народна прикмета, що якщо така затяжна і сніжна зима, то весна буде інтенсивною і теплою. Ми тільки на цей народний прогноз і сподіваємося. Сподіваємося, що зима відступить і відразу настане тепло, і бджолосім'ї будуть інтенсивно розмножуватися і нарощувати сили до медозбору, – підсумував голова правління бджолярів.

Фермери наполягають на введенні фіксованого податку

Про це вони заявили на 28-му з’їзді Асоціації фермерів та землевласників України (АФЗУ), пише AgroPolit.com.

Під час зустрічі фермери запропонували ввести фіксований податок з 1 га землі.

«Сьогодні немає закону про одноосібне господарство. Ми багато років говоримо про той єдиний податок на землю, та понад 20 років не можемо його запровадити. Щоб одноосібники приєдналися до асоціації, потрібен єдиний податок на землю, і він має бути для всіх: для фермера, для одноосібника, для кожного», — підкреслив фермер, голова АФЗУ Гощанського району Олег Поліщук.

На це перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк пообіцяв впровадити пільговий період.

«Єдиний податок потрібно запровадити. ЄСВ, який платить фермерське господарство та, особливо, сімейні фермерські господарства, повинна сплачувати держава, принаймні, якийсь пільговий період, наприклад, 5-річчя», — зазначив Максим Мартинюк.

У свою чергу, Віктор Шеремета пояснив, як це має працювати на практиці.

«Те, що ми виступаємо за єдиний податок за гектар, — це правильно, але він повинен бути диференційованим: малий фермер платить менший податок, велике підприємство — більший податок. Можна зменшити ставку за відшкодування при експорті. Фермери не отримують відшкодування, ніхто не експортує. За минулий рік при експорті відшкодовано майже до 100 млрд грн. Можна знайти баланс, щоб задовольнити і фермера, і великого виробника», — розповів Віктор Шеремета.

Фермери пропонують до такої «ідеальної картини» міністерства свої правки.

«Універсальний прозорий фіксований податок з 1 га в рослинництві або з виручки у тваринництві повинен бути диференційованим: відсутня плата для дрібних господарств, низька для середніх, малих і висока для великих господарств. Задля агроекологічного користування землею держава повинна обмежити верхню планку оренди», — розповідає голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця.

Він додав, що фермерське господарство не може конкурувати з холдингами, адже, на відміну від них, фермер сплачує податки

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Перспективи вирощування сорго в Україні не надто радісні

Це пов’язано з тим, що попит на цю культуру є ситуативним і формується експортними постачаннями, пише AgroTimes.

Зокрема, за даними «АПК-Інформ» у 2015/16 МР експорт сорго сягнув 118,6 тис. тонн, що становило понад 63% обсягу виробництва. У 2016/17 МР експортовано близько 60% обсягів виробництва цієї культури.

Внутрішнє споживання сорго (переважно в кормовиробництві) в середньому за три останніх сезони оцінюється у 22% обсягу виробництва з тенденцією до зниження. Відповідно до попиту коливаються й площі під сорго.

Оскільки основним експортером сорго з України є компанія «НІБУЛОН», яка забезпечує близько половини всіх експортних постачань, то основні посіви сорго зосереджено в Миколаївській області – в середньому 20% загальної площі по Україні.

Водночас у 2017 році лідером вирощування сорго стала Дніпропетровська область із показником у 20% загальної площі, тоді як на Миколаївщину припало лише 13% посівів.

Ще один важливий момент, на якому акцентують увагу аналітики «АПК-Інформ», – суттєві коливання в рентабельності культури.

За офіційними даними, у 2014 році, цей показник був взагалі від’ємним і становив у середньому по Україні -6%. Однак у наступні роки рентабельність зростала: у 2015 році склала 10,2%, у 2016 році – 21,4%.

 

Ціни на продукти ростуть швидше за статки українців (інфографіка)

За розрахунками УКАБ, вартість мінімального продуктового кошика для працездатної особи у січні 2018 року склала близько 1423,7 грн, при цьому найдешевший рекомендований раціон МОЗ для дорослої людини на місяць оцінюється приблизно в 1540 грн або 83% від рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи.

За даними Держстату, частка витрат на продукти харчування та безалкогольні напої займає за результатами дев’яти місяців 2017 року 50% у загальній структурі витрат. При цьому середньомісячна фактична вартість харчування однієї особи становила за результатами трьох кварталів 2017 року в середньому 1620 грн на місяць проти 1380 грн у відповідному періоді 2016 року. Відбулися і певні зміни у структурі харчування: зокрема у 2017 році у порівнянні з 2016 збільшилося споживання фруктів, ягід, горіхів, винограду – на 6%, цукру – на 4%, хліба і хлібних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів і сала – на 2% кожного. Скоротилося споживання в домогосподарствах овочів і баштанних – на 8%, молока і молокопродуктів – на 2%.
Попри ріст споживання окремих груп товарі українці продовжують недоїдати. За рекомендаціями ВОЗ, працездатна особа має на 8% більше споживати молочних продуктів, на 20% більше їсти м’яса (при цьому рекомендується надати перевагу курятині), на 62% варто збільшити вживання фруктів проте скоротити споживання кондитерських виробів до 1 кг на місяць.
За даними моніторингу УКАБ та даними, які наводить Держстат України, у січні 2018 року у порівнянні із груднем 2017 спостерігалося зростання окремих груп товарів, які відносяться до соціально значущих. Найбільше добавили в ціні за звітний період овочі, які входять до борщового набору. Так, буряк додав в ціні в середньому 12,5%, капуста білокачанна — 14%, картопля —7%, цибуля ріпчаста майже 5%. Варто відзначити, що зростання є цілком очікуваним і як його люблять називати сезонним. Традиційно після Нового року дана група овочів зростає в ціні через скорочення запасів при цьому попит на дану групу товарів залишається високим.

Зросли в ціні також і м’ясні продути — яловичина близько 2,5%, курятина — 2% і найменше зростання показала свинина зупинившись на зміні в 0,75%. Зростає і вартість яєць — якщо у грудні десяток яєць можна було придбати за 27 грн, то у січні вартість зросла до 27,97 грн, що у відсотковому співвідношенні складає +3,55%. Незначно зросло і молоко жирністю до 2,6% — +1,13%. Оператори ринку повідомлять про сезонність росту вартості молока, адже в зимовий період надої зменшуються, що тягне за собою подорожчання молока та молочної продукції.

Спостерігається стабільне зростання і вартості хліба — висхідний тренд на продовольчу пшеницю, яка є основною сировиною для виробництва хліба, а також ріст виробничих витрат підігрівають вартість хліба в Україні вже кілька років поспіль.

Незначне коригування в бік зниження за звітний період показали тільки гречана крупа (-4,5% до вартості у грудні) та цукор (-1,03%).

Ваш вибір 'Цікаво'.

Аграрії «дивом» мають купити сільгосптехніки на 4,5 млрд грн, щоб отримати компенсації

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, пише AgroPolit.

Мінагрополітики має виділити 945 млн грн на часткову компенсацію вартості придбаної вітчизняної сільгосптехніки й обладнання у 2018 році, тоді як у 2017 році було виділено 500 млн грн, а використано лише 134,1 млн грн.

"У мене питання: як це може статися? Очевидно, що це неможливо. Фермери не подають заявок на компенсацію, бо не хочуть займатися паперовою тяганиною. В реальності аграрії використають за 25% компенсації в рамках програми щонайбільше 400 млн грн, а 545 млн грн залишаться невиплаченими. Постає питання: навіщо виділяти 945 млн грн на компенсації? Для того, щоби вкотре не «віддати» гроші аграріям, яким заплановані дотації", — зауважив Михайло Соколов.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

Без втручання держави в Україні скоротиться розмір посівних площ

Вирішити проблему допоможе взаємодія приватних аграрних підприємств і держави.

Таку думку ГолосUA висловив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

«Проблема посухи гостро стоїть перед аграріями, які б'ють на сполох і в міру своїх сил і можливостей здійснюють відновлення меліоративних систем та будують зрошувальні системи. Проте побудова систем зрошення коштує дуже дорого і не всім аграріям під силу. Тому для підвищення ефективності меліорації важливе значення має державно-приватне партнерство з відновлення, підтримання та формування меліоративної інфраструктури - мережі водопровідних та скидних каналів, приладів та устаткування, що забезпечують автоматизацію водорозподілу, гідротехнічне регулювання та вимірювання водоподачі тощо. Необхідний запуск державних програм підтримки сільгоспвиробників, які здійснюють меліораційні заходи», - сказав він.

За словами Д. Марчука, перед початком такої співпраці необхідно змінити ряд законів і підзаконних актів.

«У контексті проблеми з посухою важливо внести необхідні зміни в законодавство. Насамперед, слід врегулювати питання будівництва і реєстрації права власності на новозбудовані зрошувальні системи з підприємством (інвестором). Також потребує врегулювання питання передачі трубопроводів з комунальної власності територіальних громад у власність організацій, що об'єднують водокористувачів-власників системи зрошення (кооперативів)», - додав заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради.