178171

Через град Україна ризикує втратити частину врожаю плодів та ягід

«У центральних і західних регіонах України, де сконцентровано найбільше виробників плодово-ягідної продукції, протягом останніх днів град завдавав шкоди багаторічним насадженням», — підкреслили в Асоціації “Укрсадпром”.

Зазначається, що град оббиває або шкодить зав’язі, що може спричинити зниження врожайності та якості майбутніх плодів.

“Особливу шкоду град може завдати ягідним культурам, на яких уже достигає врожай”, — наголосили в Асоціації “Укрсадпром”.

Наразі розміри шкоди уточнюються.

«На сьогоднішній день кожен фермер може захистити себе від агроризиків, викликаних погодними умовами,  за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Садівництво – капіталомістка галузь,  у якій необхідно планувати роботу на перспективу, адже сади та ягідники закладаються не на один рік. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Тому сільгоспвиробникам варто звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме їм і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника», - підкреслює  Володимир Юдін.

За словами експерта, сьогодні страхові компанії пропонують вітчизняним фермерам програми страхування фруктів і винограду на випадок недобору врожаю, або його загибелі. Строк дії договору страхування визначається на термін до збору врожаю або з осені поточного року до кінця наступного року. Страхування охоплює усі погодні ризики, такі як заморозки, град, ураган, посуха, пожежа, землетрус, надлишкові опади, а також хвороби насаджень та розмноження шкідників рослин й протиправні дії третіх осіб.

Як зазначає експерт ринку агрострахування Володимир Юдін, під страховим випадком для майбутнього врожаю винограду, фруктів та ягід розуміється падіння фактичної врожайності до рівня нижче гарантованої врожайності внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору. А для виноградних лоз та фруктових дерев - загибель або необхідність обрізки застрахованих лоз «на чорну ніжку» внаслідок будь-яких застрахованих ризиків протягом терміну дії договору.

«Скажімо, фермер уклав страхову угоду щодо врожаю технічного винограду. В кінці червня був град, а протягом серпня сильна посуха. Клієнт дотримувався всіх вимог, встановлених договором страхування. Комісія з визначення збитків фіксує фактичну врожайність винограду за результатами збору. Виходячи з цього, робиться розрахунок страхового відшкодування», - пояснює Володимир Юдін.

«Минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність. Тому фермерам необхідно заздалегідь подбати про захист свого бізнесу, застрахувавши свій врожай. Фахівці "Аграрної Агенції АГРОС"  вирішують всі технічні завдання, пов'язані з агрострахуванням. Ми завжди намагаємося підібрати оптимальні програми для агровиробників, пропонуючи своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг», - зауважує Володимир Юдін.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні прогнозують аномально спекотне літо – чого чекати аграріям

Як зазначають метеорологи, у червні температура повітря буде вище норми на 1-1,5 градуса на всій території країни. У липні очікується аналогічна ситуація, тільки на Прикарпатті це відхилення буде ще більшим – спекотніше норми на 2-2,5 градуса. У серпні найспекотніше буде в західних областях, на решті території країни - до 1,5 градусів вище норми.

Затвердити такі прогнози Укргідрометцентру дозволяють дані Національної метеослужби США, яка щомісяця прораховує для території України прогноз.

"В даному випадку, це на все літо, на три місяці. Це температура, яка вище норми, або значно вище норми. Особливо це стосується центральних і південних регіонів України", - зазначив  директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.

Він підкреслив, що квітень та початок травня в більшості областей України стали найтеплішими за весь період регулярних спостережень (від 80 до 150 років), температура перевищила норму на 5-6 градусів.

Група міжнародних вчених в дослідженні, оприлюдненому в виданні Nature Climate Change, висловила думку, що якщо середній рівень температури збільшиться на 2 градуси, від показників, які були до індустріальної революції, то більше ніж чверть планети чекатиме посуха. Вони дослідили 27 різних кліматичних моделей майбутнього та визначили ті регіони землі, які найбільше постраждають від посухи, коли глобальне потепління збільшить температуру на 1,5-2 градуси по Цельсію. За їх словами, коли температура сягне позначки двох градусів, посухою буде вражено 20%-30% поверхні суші. На думку вчених, тривалість найбільших посух в Європі буде в три-чотири рази більше.

«Я такого квітня, як у 2018, не пам'ятаю взагалі, за всі 18 років, що я в бізнесі агрострахування. Боюся, в наступні 10 років події подібно посухи травня-червня 2003 року, коли врожай в Україні був найгіршим з 1940, будуть повторюватися раз на 10 років, якщо не частіше», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

«Ранні ярі культури — ячмінь, пшениця, зернобобові, знаходяться в початкових фазах розвитку, утворення сходів, і висока температура, відсутність опадів, вітер і низька відносна вологість повітря — все це створює досить напружені умови для цих культур», — зазначила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру України Тетяна Адаменко.

За даними Укргідрометцентру, спекотна погода буде мати двоякий вплив на сільськогосподарські культури: прискорить дозрівання зерна ранніх зернових, сприятиме інтенсивному розвитку пізніх культур, але тільки до тих пір, поки вистачить запасів вологи в ґрунті, в подальшому ж погодні умови можуть призвести до поширення такого явища як посуха.

«Заморозки є шкідливим явищем, але більш шкідливе явище в Україні для майбутнього урожаю — це посуха. На сьогодні ми не маємо ще таких зведень, що розпочалась посуха. Але, зважаючи на те, що метеорологи прогнозують аномально спекотне літо, подумати про можливі наслідки погодних катаклізмів, застрахувавши свої посіви, зараз повинен кожен відповідальний аграрій. На сьогоднішній день фермер може захистити себе від агроризиків за допомогою страхування врожаю. Але не кожен вдається до цього, бо сподівається зекономити гроші. На жаль, така позиція фермерів часто призводить до значних збитків, враховуючи, що сільське господарство досить ризикований бізнес», - підкреслює Володимир Юдін.

За його словами, різке підвищення температури несе і ще один головний біль аграріям - надзвичайно сприятливі умови для активізації, розвитку і поширення грибкових захворювань таких як септоріоз, фузаріоз, фомоз та ін. У цих умовах шанси втратити свій урожай зростуть в рази, тому фермеру просто необхідно прорахувати ризики, пов'язані з можливою втратою врожаю і, щоб не зазнати збитків в разі настання форс-мажору, застрахувати свої посіви.

«Сільгоспвиробникам необхідно з усією відповідальністю підійти до вибору страхового партнера. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - резюмує Володимир Юдін.

За словами експерта, страхові компанії пропонують фермерам різні програми, які в разі настання страхового випадку, пов'язаного з природними катаклізмами, компенсують втрати врожаю. При цьому сума відповідальності, в основному, встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю тієї чи іншої сільгоспкультури.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вартість цукру знизилася

У квітні 2018 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 173,5 пункту, практично не змінившись в порівнянні з березневим рівнем, при цьому воно виявилося на 2,7% вище відповідного показника минулого року.
 

Індекси цін ФАО на продовольство, 2017-2018
 

 
Середнє значення Індексу цін ФАО на зернові в квітні склало 168,5 пункту, що на 1,7% (2,8 пункту) вище березневого рівня і майже на 15,4% вище за показник квітня 2017 року. Значення індексу продовжує зростати четвертий місяць поспіль у зв'язку зі збільшенням цін на пшеницю, фуражне зерно і рис, що спостерігається в останні місяці. У випадку з пшеницею підтримку цін забезпечують пов'язані з погодою ризики, особливо в Сполучених Штатах, і активна торгівля, тоді як ціни на кукурудзу ростуть на тлі очікуваного скорочення посівних площ в Сполучених Штатах і викликаного посухою зниження врожаю в Аргентині. При цьому, зростання цін на рис пов'язане з черговим раундом державних закупівель з боку Індонезії, а також оголошеним Філіппінами новим державним тендером на імпортні закупівлі рису.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на рослинні олії в квітні склало 154,6 пункту, що на 1,4% нижче рівня попереднього місяця і пов'язане з кон'юнктурою, що склалася на ринках пальмової, соєвої та соняшникової олій. Міжнародні котирування пальмової олії, яка має найбільший ваговий коефіцієнт при складанні даного індексу, знизилися на тлі уповільнення зростання попиту і очікуваного сезонного приросту виробництва в Південно-Східній Азії. У той же час, вартість соєвої олії продовжила знижуватися в зв'язку з високими показниками виробництва в ключових країнах-виробниках. При цьому, у зв'язку з очікуваним скороченням експортної пропозиції в світі ціни на соняшникову олію дещо зросли.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію продовжило збільшуватися третій місяць поспіль, і в квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вищим за рівень квітня минулого року. Тенденція до зростання цін пояснюється стійким імпортним попитом на всі види молочної продукції, а також побоюваннями на ринку в зв'язку з можливим скороченням експортної пропозиції в Новій Зеландії після більш значного, ніж очікувалося, зниження виробництва молока.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало в квітні 169 пунктів, знизившись на 1,6 пункту (0,9%) у порівнянні з незначно переглянутим березневим значенням. Таким чином, значення індексу практично зрівнялася з рівнем, якого він досяг у квітні 2017 року. Протягом цього місяця ціни на яловичину і свинину незначно знизилися, в той же час ціни на баранину і м'ясо птиці залишалися на стабільному рівні. До зниження цін на яловичину призвело значне збільшення експорту з Північної і Південної Америки, а ціни на свинину скоротилися в зв'язку зі слабким імпортним попитом.
 
Середнє значення Індексу цін ФАО на цукор склало в квітні 176,6 пункту, що на 8,9 пункту (4,8%) нижче в порівнянні з березневим показником і на цілих 24% нижче в порівнянні з рівнем квітня 2017 року. Зниження котирувань на цукор, що триває з грудня минулого року, в значній мірі пояснюється наявністю на ринку надлишкової пропозиції, особливо з урахуванням рекордних показників в Таїланді та Індії – другому найбільшому виробнику цукру в світі. Крім того, зниження курсу бразильського реала по відношенню до долара США і заходи державного стимулювання експорту цукру, які, як очікується, можуть бути прийняті Індією і Пакистаном, також внесли вклад в зниження цін.
 

Динаміка зміни індексу цін ФАО, 1961 – 2018 роки

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Медові ставки на експорт

Про це повідомляє прес-служба ДП «Держзовнішінформ».

Так, у березні поточного року було експортовано 4042 тонн на суму 8,99 млн USD, що у натуральному вираженні на 3,8% більше, ніж у лютому (у вартісному вираженні у березні було експортовано на 2% більше).

«Середня експортна ціна у березні поточного року становила 2224 USD/т, що на 40 USD/т, або 1,8% менше, ніж у лютому. Всього за січень-березень 2018 року даного товару було вивезено 10140 тонн на суму 22,824 млн USD. Середня експортна ціна за вказаний період становила 2251 USD/т. Обсяг імпорту меду в Україну в січні-березні 2018 року становив лише 1 тонну на суму 8 тис. USD», – зазначає Антон Порембський, начальник управління досліджень агропромислового комплексу та хімічної промисловості ДП «Держзовнішінформ».

Основними імпортерами українського меду в січні-лютому поточного року були: Німеччина (1659 тонн, або 27% всього експорту за вказаний період), Бельгія (1080 тонн, або 18%), Польща (1028 тонн, або 17%), США (477 тонн, або 8%) та Литва (439 тонн, або 7%).

У той же час, за словами експерта, найбільш висока середня ціна спостерігалась при поставках комерційних обсягів товару в такі країни: Швейцарію (20 тонн, 3346 USD/т), Іспанію (120 тонн, 2612 USD/т), Туреччину (149 тонн, 2438 USD/т), Болгарію (20 тонн, 2398 USD/т) та Ізраїль (140 тонн, 2380 USD/т).

Варто наголосити, що середній рівень цін на натуральний мед інших країн-виробників при поставках в Європу (на умовах поставки CIF порти північно-західні порти Європи) в січні-березні 2018 року становив: Мексики – 3080-3465 USD/т, Китаю (білий та світло-янтарний) – 1680 USD/т, Бразилії (органічний) – 4300-4550 USD/т, Австралії (екстра світлий та світло-янтарний) – 4650-4675 USD/т, Аргентини – 2700-2940 USD/т.

Український мед має хороші перспективи також в Азії. На думку Кантібана Скузера, експерта Business Engineers Asia, "український мед - найкращий. Багато людей не знають про його багату та високу якість, чистоту, чудовий смак та конкурентноздатні ціни. Скоро найкращі набори меду будуть доступні в Сингапурі".

Ваш вибір 'Подобається'.

«Укравіт Агро» співпрацюватиме зі швейцарською компанією «Gamaya»

Для цього розробляються і вже застосовуються інноваційні експрес-методи, а саме – метод дистанційного моніторингу (зондування) полів. Він дозволяє за 24 години встановити потреби культур в елементах мінерального живлення під час вегетації та усунути їх дефіцит, застосовуючи підживлення традиційними та позакореневими добривами, наприклад, ТМ «Авангард» від компанії «Укравіт Агро». Така технологія дозволяє впроваджувати більш раціональне застосування добрив, а також підвищувати урожайність на 10 – 15 %. 

У цьому напрямку ТОВ «Укравіт Агро» тісно співпрацює зі швейцарською інноваційною компанією «Gamaya». З 2017 року розпочалася тісна співпраця по розробці для України програми дистанційного моніторингу для визначення потреб культур у мінеральних добривах упродовж сезону із використанням новітньої камери гіперспектрального типу, безпілотної платформи (дрона) і технологій штучного інтелекту. У розробці програми також задіяний довгий стаціонарний досвід (з 1965 року) десятипільної сівозміни Уманського національного університету садівництва (УНУС), який вивчає різноманітні дози мінеральних добрив та їх вплив на родючість ґрунту, продуктивність культур, і знання та досвід відомого вітчизняного вченого-агрохіміка професора кафедри агрохімії і ґрунтознавства Господаренка Григорія Миколайовича.  

У 2018 році ТОВ «Укравіт Агро» продовжує тісно співпрацювати зі швейцарським партнером – компанією «Gamaya», а також групою компаній «Маіс», що дозволить відпрацювати  нову технологію на комерційних майданчиках. Новий досвід буде закладений на темно-сірих лісових ґрунтах у Черкаському районі, де упродовж сезону буде вивчатися вплив різних доз добрив на продуктивність та стресостійкість кукурудзи. У програмі також буде задіяний науковий потенціал і сучасне обладнання Інституту здоров’я рослин для вивчення кореляцій між дистанційним моніторингом на великих площах і сучасних аналітичних методів аналізу зразків ґрунту і рослин. Аналіз даних із використанням програм штучного інтелекту від компанії «Gamaya» дозволить аграріям отримати науково обґрунтовані рекомендації із застосування добрив як закореневого, так і позакореневого підживлення культур для оптимізації затрат, збільшення урожайності та зменшення впливу на зовнішнє середовище. 

ТОВ «Укравіт Агро» розпочало співробітництво зі швейцарською компанією «Gamaya» як однією із найбільш перспективних ТОП-20 компаній світу, які працюють у сфері ІТ-технологій для сільського господарства (AgTech). «Gamaya» застосовує унікальну сукупність таких технологій, як запатентована технологія гіперспектральних камер, безпілотні літальні апарати та штучний інтелект. Технологія дозволяє детально діагностувати різноманітні стреси сільськогосподарських культур у різних регіонах на основі обширних знань в галузі агрономії. Таким чином, розробка програми дистанційного зондування ґрунту і посівів спільно із «Gamaya» – це не данина моді, а ще один крок вперед у розвитку ТОВ «Укравіт Агро» у сфері інноваційного сервісу для українських аграріїв.

 

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Рибні дні в Чорнобилі

В Асоціації рибалок України вважають, що однією рейдової роботою, попри всю її важливість, факти браконьєрства не знизити.

"Боротьба з браконьєрством багатовекторна. І в першу чергу потрібно зробити економічно невигідним заняття цим явищем. Необхідно посилювати покарання і багаторазово піднімати штрафи за браконьєрство. Піднімати штрафи потрібно до «небес». Щоб кожен знав, якщо хочеш взяти в руки сітку, то знай, щоб заплатити штраф і виплатити компенсацію за завдані збитки, потрібно буде продати «хату». А якщо в руки взяв електровудку або отруйні, вибухонебезпечні речовини, що несуть масову загибель водних живих ресурсів, то за цей злочин, однозначно, має бути тільки кримінальне покарання", - вважає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. 

На думку експерта, необхідно вибити з-під браконьєрства його фінансовий фундамент - збут. Необхідно збільшувати штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою. А держава в свою чергу має ввести Сертифікат Походження риби і рибного продукту – документ, який говорить про легальність походження товару, без якого неможливо буде продати жодного «хвоста» риби. В Україні споживач не може отримати достовірну інформацію про походження рибного товару, який він купує.

Сьогодні у нас в країні фактично відсутній контроль над якістю харчових продуктів, тому в різних регіонах країни відбулися отруєння зіпсованою рибною продукцією. Вони привели до серйозних наслідків - захворювання смертельно небезпечною хворобою - ботулізмом. Ситуація посилилася тим, що в Україні немає сироватки від ботулізму - в сукупності ці фактори призвели до смерті людей.

У цих умовах життєве важливо не допустити на прилавки магазинів браконьєрську рибу, тим більше з Чорнобильської зони.

У такій ситуації, коли риби в водоймах стає все менше, ціна на неї підвищується, браконьєрство стає особливо ефективним. А затребувана їх риба тому, що ціна на «браконьєрську» рибу менше ніж у легальних промисловиків. При цьому браконьєри все більше прагнуть до закритих територіях, на яких залишилися значною мірою рибні ресурси. Це об'єкти природно-заповідного фонду та, звичайно, зона відчуження ЧАЕС.

За високими заповідними парканами браконьєри почуваються особливо привільне і захищено. Складається таке враження, що заповідники створювали не для заощадження рідкісних видів птахів, звірів і риби, а для зручності знищення їх браконьєрами.

ДОВІДКА. Рибна ловля на території зони відчуження є порушенням ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цьому плані, така діяльність підпадає під дію статті 249 Кримінального Кодексу «Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом». У 2007 році Верховна Рада посилила відповідальність за незаконне проникнення в Чорнобильську зону і вивезення з неї будь-яких речей. Відтепер за порушення вимог режиму в зоні радіаційного забруднення передбачається адміністративна та кримінальна відповідальність, зокрема: за незаконне проникнення та самовільне поселення в ній накладається штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для посадових осіб - від 40 до 60) з конфіскацією знарядь, засобів пересування і вчинення правопорушення. Незаконне вивезення з радіаційно-забрудненої зони будь-яких речей, а також тварин, риби, рослин, грибів і т.п., крім штрафу, карається позбавленням волі від 2 до 4 років, а збут зазначених продуктів - до 5 років. Якщо ж злочин вчинила службова особа, або він здійснений повторно, а також, якщо внаслідок цього загинули люди, злочинець позбавляється волі на строк від 3 до 7 років.

 

Проблема нелегального видобутку риби в зоні відчуження в найближчій перспективі вирішена не буде з ряду причин. Причина перша - складності контролю. Боротьба з браконьєрством вимагає великих витрат на пошук і затримання порушників. При цьому затримання не гарантує застосування жорстких санкцій до браконьєрів. Слід ще враховувати наявність серед браконьєрів категорій громадян, яких окремі представники правоохоронної системи «кришують», тому часто вони залишаються безкарними - вважають в Асоціації рибалок України - Розгул браконьєрства останнім часом в зоні відбувається на тлі перманентного зниження витрат на утримання зони відчуження і охорону в тому числі. Друга причина, яка лежить поза контролем - соціально-економічні умови життя. Поки вони не покращаться, не слід очікувати спаду будь-яких нелегальних промислів.

 

Зону відчуження охороняє служба охорони. І боротьба з браконьєрством не є її основним завданням. А правоохоронні та природоохоронні структури мають в зону обмежений доступ. Щоб зробити антибраконьєрський рейд, потрібно за місяць до цього замовити перепустку в зону. А перед рейдом чітко вказати час і місце рейду. Тому всі подібні рейди в основному виявляються фарсом. Трафік «брудної» риби на ринки і в роздрібну мережу столиці та Київській області в останні роки збільшився на порядок.

Ваш вибір 'Подобається'.