Чому українці змушені купувати продукти дорожче?

Та ще однією передумовою для зростання роздрібних цін товарів на полицях супермаркетів та магазинів є безпосередня зміна цін виробників.
На основі даних Державної служби статистики проведемо анліз цінових змін на окремі продукти. 
 
Динаміка зміни цін виробників на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
Таким чином, ціни на досліджувані продукти в серпні зросли, і з великою ймовірністю продовжать свою тенденцію і протягом наступних осінніх місяців. 
Підвищення цін на хліб залежить від ціни на борошно, яке, в свою чергу, теж подорожчало і продовжить таку тенденцію й надалі. Чому? Знову ж, через ситуацію з достатністю високоякісної пшениці та ціни на неї. 
 
Прослідковується також плавне зростання ціни на соняшникову олію, що до певної міри пояснюється здорожчанням сировини. А от перепади цін на молоко й масло передбачувані, остільки, в даному випадку, проявляє себе сезонність як виробництва, так і споживання цих продуктів: продуктивність корів влітку вища, тому зростає виробництво.
Ситуація на ринку цукру має відблиск світових трендів. Крім того, зважаючи на біржові ціни майбутніх контрактів, існує висока ймовірність падіння ціни і в майбутньому. Для ціліснішої  картини проаналізуємо також зміни споживчих цін. 
 
Динаміка зміни споживчих цін на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
На перший погляд, споживчі ціни в загальному відтворюють ту ж динаміку, що й ціни виробників. Проте, які ще висновки можна зробити порівнюючи ці дві таблиці? Може виникнути питання стосовно яловичини, ціни виробників на яку портягом 2018 року впали, а споживчі зросли, а ще також знайдуться запитання до цінової динаміки курятини. Тому спробуємо пояснити в чому ж тут може бути справа.
 
Яловичина.  Для того, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася на ринку яловичини потрібно спершу розібратися з наповненням ринку, з динамікою виробництва, експорту, імпорту, і, крім того, врахувати можливість сезонноті виробництва, попиту та пропозиції. Почати варто з того, що з кожним роком в Україні скорочується поголів’я ВРХ, а  середньорічне скорочення виробництва м’яса коливається від 3 до 5%. Для того, щоб зрозуміти розмір ринку, проаналізуємо  зміни в структурі експорту-імпорту. Якщо порівняювати дані за січень-серпень 2018 і 2017 року, то побачимо, що показники цьогорічного експорту знизилися на 7,3% (або на 1950 тонн), тоді як імпорт зріс на 15,5% (на 144 тонни). 
 
Якщо заглибитися в аналіз ринку, то можна припустити , що ще одним фактором формування ціни на яловичину та телятину є специфіка конкуренції. Адже 73,9% м’яса яловичини та телятини виробляється господарствами населення і як наслідок кожен виробник встановлює свою ціну (інколи вона може бути занижена). Крім того, місця збуту продукції господарств населення стають ринки, де самі ж «виробники»  продають свою продукцію. Часто може бути так,  що протягом дня ціна взагалі може зрости-знизиться, в залежності від попиту та дій таких же самих людей, які продають поруч.  Тоді як супермаркети на свої полиці закуповують продукцію не в господарств населення, а у перевірених виробників, які мають усі сертифікати, що засвідчують якість продукції. І супермаркети на мають змоги варіювати ціною так швидко, як це роблять продавці на ринку.  Варто додати, що промислові підприємства відразу ж сортують та упаковують продукт, що також робить такий продукт дорожчим.  
 
Якщо звернутися до інформації, яку надає  Платформа ефективного регулювання, то протягом серпня усереднена ціна онлайн магазинів на яловичину знизилася на 13%, а от з початку січня зросла на 18,43%.
 
Курятина. Зовсім інша ситуація спостерігається на ринку курятини – тут на господарства населення припадає лише 14,4%, а решта виробляється великими підприємствами. Так, найбільшими в цій галузі є МХП, частка якого на рину складає більше 40%(за даними АМКУ) , далі «Комплекс Агромарс» - 12% та ТОВ "Агро-Овен" — 6 %. Тобто більше 58% курятини виробляється трьома виробниками, які можуть диктувати ціну на ринку. Але якщо зважити на те, що ціни виробників знизилися, а зросли споживчі, то така ситуація може мати декілька пояснень: перше – на ціну на курятину має вплив ціна на інші види м’яса (яловичина, свинина), інше пояснення повязане з доставкою та продажем, тобто зростання витрат на перевезення та збільшення торгівельних націнок магазинами та супермаркетами. 
 
Можна також додати, що на сьогоднішній день виробництво курятини – чи не єдина галузь, яка нарощує виробничі потужності. Так, виробництво протягом січня-серпня 2018 року зросло на 1,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, останніми роками на внутрішньоринкову ситуацію має вплив експортно-імпортна ситуація: з кожним роком українські виробники все більше вивозять м’яса за кордон. За перші вісім місяців уже експортували 214,6 тис. тонн м’яса птиці, тоді як за весь 2017 рік – 271,3 тис. тонн. На дадаток до цього, вартість експортованої продукції теж зростає: 1554,9 дол/тонну в 2018 році, проти минулорічних  1371,6 дол/тонну. В свою чергу, це говорить про підвищення якості української курятини та вихід на європейські ринки. Щоб зрозуміти чому це впливає на внутрішньоринкові ціни в Україні поглянемо на графік:
 
Динаміка експорту, імпорту м’яса птиці та зміна ціни споживачів протягом 2017-18 рр.
Як бачимо, ціна споживачів на ринку відрізняється від тенденцій експорту за кордон, але має дуже схожі тенденції з обсягами імпортованої продукції. Тому можна припустити, що українські виробники надають перевагу експорту власної продукції, бажаючи отримати вищий прибуток від реалізації, тоді як внутрішній попит частково задавольняється за рахунок імпортованого м’яса птиці, що безсумнівно впливає і на якість, і на ціну продукту.  
 
Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК
 
 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яке пиво п'ють українці

Україна знаходиться на одному з останніх місць світових рейтингів за частотою вживання пінного напою. У нас його п'ють лише 54 літра в рік на душу населення. Для порівняння, в Латвії та Австрії цей показник трохи більше 100 літрів на людину, а в Чехії – аж 147 літрів. У той же час в Україні існують цілих 900 різновидів пива, пише pro-consulting.ua.

З 2014 року виробництво пива в Україні скорочується, але на радість учасників ринку, темпи падіння виробництва щорічно зменшуються. Так, в 2015 р виробництво впало на 19,6%, а два роки тому – на 7,4%. Це пов'язано, перш за все, зі збільшенням акцизу на алкоголь, який виріс з 0,78 грн. в 2014 р до 2,48 грн., і, як результат, зросла і кінцева вартість продукту.

Серед українських споживачів пиво п'ють частіше чоловіки – близько 67%, більша частина яких у віці від 21 до 29 років. Тому, розробляючи маркетингові стратегії просування своєї продукції, виробники напою більше орієнтуються на молоду аудиторію. У той же час, молоді люди у віці до 25 років стали споживати пива менше. Всього за 2017 рік було вироблено близько 1,8 млрд. л. пінного продукту.

Ринок крафтового пива України досить молодий. Його частка на ринку в 2017 році становила не більше 1%. Для порівняння, в США цей показник перевищує 12%. Поки більшість українців віддають перевагу традиційним видам напою і рідше п'ють крафтового, яке до того ж ще й дорожче.

Однак з кожним роком ця тенденція змінюється. Збільшення попиту на напій і відкриття нових міні-пивоварень інтенсивно почалося лише кілька років тому завдяки підтримці держави, згідно з якою з 2017 року знизився ліцензійний збір для міні-виробництв, що випускають до 3 тис. гектолітрів. Якщо раніше за річну ліцензію їм доводилося платити півмільйона гривень, то зараз лише 30 тис. Сьогодні з 125 українських пивоварень, 35 – крафтові. Для порівняння, в Німеччині – близько 1000, а в США – понад 4000 крафтових пивоварень.

Розвиток ринку крафтового пива в нашій країні в промислових масштабах стримує, в першу чергу, собівартість виготовлення такого напою. Як правило, воно дорожче в 1,5-2 рази традиційних видів пива категорії мас-маркет. Тому його виробники повинні донести до споживача, чому саме цьому напою варто віддати перевагу, а це збільшення витрат на рекламу і просування. Сьогодні культура споживання нішевого напою в Україні розвивається за рахунок проведення різних пивних фестивалів, де пивоварня може зарекомендувати свій продукт.

Згідно з даними Євростату, українські пивовари в минулому році поставили в країни Європейського союзу 11 млн л пива, а це 3% від усього обсягу ввезеного до Європи продукту. Завдяки цьому Україна стала шостою країною з експорту пива на європейський ринок, поступившись Мексиці, Сербії, США, Білорусі та Китаю.

Незважаючи на скорочення виробництва, з експортом у нас усе гаразд – минулого року поставки пива з України збільшилися на 50%, в порівнянні з 2016 роком. За що окрема подяка споживачам в Алжирі, в цю африканську країну експорт виріс з 5 млн л до 18 млн л у порівнянні з 2016 роком.

При цьому, до 2014 року головними споживачами українського пива були Росія (50% від усього імпорту), Білорусь і Молдова (по 20%). Однак у 2017 році пиво в РФ практично не експортувалося.

Пити пиво з Росії наші громадяни теж припинили. Якщо чотири роки тому половина всього імпорту припадала на цю країну, то в минулому році його не поставляли зовсім. Чималий інтерес українців проявився до пінного з Бельгії, Мексики, Німеччини, Франції – сукупний імпорт з цих країн збільшився на 7,6 млн літрів.

З огляду на показники ринку в першому кварталі цього року, при тому ж розвитку подій, аналітики компанії Pro-Consulting очікують, що ринок пива в цьому році покаже зростання в межах 1%. Для того, щоб ринок розвивався швидше, буде потрібно ще декілька років стабільного економічного розвитку. У найближчі 3-4 роки передбачається, що темпи зростання складуть близько 3% в рік. Це можливо за умови, що ставка акцизу залишиться колишньою і не буде рости. В Україні вона вже перевищує мінімальну ставку, запропоновану Угодою про асоціацію з ЄС.

У найближчі роки також буде розвиватися крафтове пивоваріння та виробництво кегового пива «на винос». Але частка в загальній структурі ринку у даних напоїв і раніше залишиться невисокою. І хоч за останні три роки тенденція споживання преміального і супер-преміального сегментів пива зростає, однак середньо- і низько цінові категорії як і раніше займають близько 70% ринку і без зростання платоспроможності населення це навряд чи зміниться. Тому, щоб зацікавити покупця новими напоями, виробники намагаються здешевити продукт усіма можливими способами: закупити іншу сировину, впровадити енергозберігаючі технології, здешевити технологію виробництва – все щоб знизити собівартість готового продукту. Вони розуміють: «Щоб достукатися до українського споживача пива, потрібно достукатися до його гаманця».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на вирощуванні органічних ягід

Світовий ринок органічної продукції на сьогодні оцінюється в 90 млрд доларів і його обсяг щорічно збільшується. Попит на неї найбільше зростає в країнах з високою купівельною спроможністю населення, так як ціни на екологічно чисті продукти приблизно в три рази вище, ніж на звичайні.


Україна має всі умови, щоб вигідно займатися вирощуванням органічної продукції. По-перше, у нас є сприятливі грунтово-кліматичні умови; по-друге, поруч величезний платоспроможний ринок Євросоюзу. Багато фермерів вже зрозуміли переваги органічної продукції, зокрема ягід. Наприклад, рентабельність вирощування органічної малини становить близько 200%, що дало поштовх до збільшення площ її насаджень. Полуниця і смородина поки що значно відстають від малини.

Кількість операторів органічного виробництва в Україні і оцінка збору органічної ягоди (2017)


В Європі вже встигли скуштувати українську органічну ягоду і визнали, що вона набагато смачніша, вирощеної місцевими фермерами. До того ж, в густозаселенній центральній і західній частинах континенту вже важко знайти вільні землі для органічного виробництва. Тому поставки органічних ягід на європейський ринок є дуже перспективним видом бізнесу.


Головним для успіху при органічному виробництві є забезпечити високу якість продукції і зберегти її на шляху до споживача. Так як органічні ягоди в свіжому вигляді довго не зберігаються, то допомогти тут може тільки швидка заморозка. Найчастіше відсутність доступу до морозильного обладнання є головним стримуючим фактором розвитку органічного ягідництва на невеликих фермах. З огляду на це, аналітиками Pro-Consulting розроблений бізнес-план підприємства, де вирощування органічних ягід буде поєднуватися з їх подальшим заморожуванням.


Для створення такого господарства потрібно знайти відповідну за фізико-хімічними властивостями грунту ділянку землі. Крім того, додаткова площа буде потрібна для зведення необхідної інфраструктури:
• приміщення з виробничою лінією переробки продукції і холодильниками для її зберігання;
• адміністративної будівлі;
• ангарів для техніки та інвентарю.


До всіх виробничих приміщень повинні застосовуватися особливі екологічні вимоги, щоб органічні ягоди не забруднювались сторонніми речовинами.


При складанні бізнес-плану вирощування органічних ягід були проведені необхідні фінансові розрахунки. У структурі капіталовкладень найбільшу частку займають витрати на покупку саджанців - 45%, менш об'ємні витрати на придбання техніки та обладнання - 19%, будівельні роботи - 18% і поповнення оборотних коштів - 14%.


Окупиться даний проект з урахуванням дисконту через п'ять років з невеликим (61,3 місяця). На той час підприємство зможе зайняти міцні позиції в ніші виробництва органічних ягід і матиме хороший потенціал для подальшого розвитку.

 

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як легалізувати сімейну ферму?

Олександр – один із небагатьох сімейних фермерів, які працюють легально. Нещодавні законодавчі зміни дають надію, що і решта сімейних фермерів в Україні набудуть офіційного статусу. Чи зміниться ситуація найближчим часом, дослідив Центр громадського моніторингу та контролю.


Вийти з тіні

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, щороку невеликі сільськогосподарські господарства постачають 73% від всього молока у країні, виробляючи 7,6 млн тонн сировини. При цьому більшість селян офіційно не зареєстровані як виробники молока. Подібна ситуація і з тими, хто вирощує на продаж овочі, плоди чи ягоди. За словами експертів, люди у селі не хочуть оформлювати ФОП, оскільки мусили б платити близько 700 грн податку щомісяця. Тож більшість приватного сільськогосподарського виробництва досі залишається в тіні.

Покращити ситуацію покликаний новий закон про сімейні фермерські господарства, підписаний Президентом України Петром Порошенком 10 серпня. За словами співавтора документа, голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, саме глава держави був ініціатором податкових змін.

Тепер сімейні ферми можуть легалізуватися, оформивши ФОП за 4 групою, яка має спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до закону, держава також компенсує виплату ЄСВ (Єдиного соціального внеску) протягом 10 років. Першого року – 90% внеску, останнього року – 10%. Крім того, запроваджується 5-річний мораторій на перевірку діяльності таких виробників.

Варто зауважити, що під дію закону підпадають лише фермери, які обробляють від 2 до 20 га. При цьому забороняється використовувати найманих робітників. На сімейній фермі можуть працювати тільки найближчі родичі підприємця: мати, батько, чоловік/дружина, діти, брати/сестри.

Важливою деталлю є те, що зареєстровані сімейні фермери матимуть офіційний страховий стаж. Відповідно, сотні тисяч селян, які працюють на власній землі і продають вирощену продукцію, зможуть забезпечити собі майбутню пенсію. На думку фахівців, це може стати ідеальним варіантом для тих, кому наразі бракує кількох років стажу до пенсії.

«За попередніми оцінками, згадана новація може стимулювати детінізацію в аграрному виробництві на рівні 10-15% при її активному використанні серед фермерської громади», – вважає глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

У перспективі

Усі експерти погоджуються, що новий закон необхідний для детінізації дрібного фермерства та наповнення держбюджету. Однак більшість не чекає швидких змін. Потрібно ще ухвалити низку підзаконних актів й усунути суперечливі моменти.
Для прикладу, Павло Коваль, генеральний директор «Української аграрної конфедерації» називає спірним питання виплати субсидій на газ та електроенергію.

«У сімейних ферм є право на отримання державних дотацій, але при цьому фермери позбавляються можливості отримувати субсидію на комунальні послуги», – прокоментував він законодавче нововведення. За його словами, фермери швидше оберуть збереження субсидії, аніж держдотації.

На думку аналітиків, цей закон зможе запрацювати, якщо фермерів підтримає місцева влада та банки, які наразі не дають дрібним фермерам дешевих кредитів. Якщо це зміниться, селяни зможуть брати позику на створення тепличних господарств чи молочних ферм. Завдання ж місцевої влади, вважають агроексперти, полягає в інформаційній роботі з населенням.

Мільйон фермерів

Наразі, за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства Віктора Шеремети, в Україні зареєстровано менше тисячі сімейних ферм. Потенційно, вважає чиновник, в країні їх може бути близько 1 мільйона. За розрахунками Асоціації фермерів та землевласників України, завдяки ухваленим податковим змінам щороку з’являтимуться по кілька десятків тисяч дрібних фермерів.

«Рух в цьому напрямку буде йти поступово. Люди сьогодні ще не вірять, що можна безперешкодно отримати держпідтримку. Якщо побачать, що сусід отримав державну допомогу, тоді вже вони почнуть рухатися в бік легалізації бізнесу. Цей перехідний період займе близько трьох років», – переконаний Шеремета.

До речі, успішні приклади розвитку сімейних ферм в Україні вже є. Зразком для наслідування може стати проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що фінансується урядом Канади. Він охоплює Дніпропетровську, Херсонську, Львівську та Івано-Франківську області та передбачає як консультацію фермерів щодо відкриття бізнесу, так і матеріальну допомогу у придбанні тварин та обладнання, проведенні аналізу та сертифікації продукції тощо.

Торік у рамках цього проекту власну ферму відкрив мешканець Жовківського району на Львівщині Руслан Сало. Чоловік разом із донькою Надією дбає про господарство із 20 корів. Сім’я не лише здає молоко, а й планує переробляти сировину. Щоб виготовляти сири, Надія спеціально навчалася технології у Голландії.

«Люди бояться невідомості. А через участь в проекті ми маємо можливість бути в середовищі тих людей, фермерів, спеціалістів, які можуть підтримати та допомогти», – розповів власник ферми.

Експерти наголошують, що легалізація сімейних ферм прискориться, коли селяни усвідомлять переваги, які пропонує держава. Лише офіційно зареєстровані господарства зможуть отримувати підтримку та пільги.

Джерело: Центр громадського моніторингу та контролю

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці збільшили споживання чіпсів, сухариків, горішків і насіння

У минулому році також спостерігалося тренд до зростання сегмента: продажу снеків збільшилися на 6,1%. У грошовому вираженні з урахуванням інфляції реалізація снеків зросла на 24,7% з квітня 2017 по березень 2018 року і на 14,3% за аналогічний період 2016-2017 рр, пише ProConsulting.

За кількістю інновацій категорія снеків і відстає від інших FMCG-категорій, але це, по суті, єдиний ринок, обсяги якого агресивно ростуть останні 2-3 роки.

Український снековий ринок консолідований, на ньому не так багато великих системних гравців. За даними компанії Nielsen, частка власних торгових марок снеків в роздробі значна і складає 17,1% в натуральному вираженні. У кожному сегменті снекового ринку є свої лідери.

За даними компанії Nielsen, з квітня 2017 по березень 2018 року, зростання снекового ринку забезпечив в основному сегмент картопляних чіпсів, на який припадає 34% в грошовому та 23,3% у натуральному вираженні. За вказаний період продажу чіпсів зросли на 29% в грошовому та 21% в натуральному вираженні відповідно. Роком раніше динаміка продажів становила 17,1% і 5,9% відповідно. Фахівці кажуть, що розвиток і зростання сегмента чіпсів обумовлені присутністю великих міжнародних гравців, які стимулюють просування продукту значними маркетинговими бюджетами, хорошою дистрибуцією, продуманим асортиментом.

У минулому році також зростав горіховий сегмент - як в натуральному, так і в грошовому вираженні. У цьому сегменті конкуренція слабкіше, ніж, наприклад, в сегменті чіпсів, оскільки поки горішки не продають міжнародні компанії, а конкуренція йде в основному між двома локальними гравцями. 90-95% сегмента займає арахіс - як найдоступніший в порівнянні з іншими горіхами. Крім того, в цьому сегменті ширше цільова аудиторія: це і студенти, і працівники 25-32 років, і ті, кому більше 35 років.

Читайте також: Як колишній викладач та технік створили оригінальний смаколик та успішно просувають його на ринку

Згідно з результатами роздрібного аудиту Nielsen, найбільша категорія на снекової ринку в натуральному вираженні - насіння соняшнику. У структурі продажів вони забезпечують 36,2% в натуральному і 26,3% в грошовому вираженні. З квітня 2017 по березень 2018 року реалізація насіння в роздробі виросла на 16,1% в грошовому вираженні, але скоротилася на 6,6% в натуральному.

Найчастіше споживачі купують снеки в супермаркетах. За даними компанії Nielsen, серед різних каналів найбільша частка продажів снеків доводиться на гіпермаркети і супермаркети - 50,2% в грошовому та 53,6% у натуральному вираженні. І саме в цьому каналі спостерігається помітне зростання продажів снеків - на 17,3% в натуральному і 36,8% в грошовому вираженні з квітня 2017 по березень 2018 року. Міні-маркети також демонструють високий приріст продажів - 10,3% і 31,2% в натуральному і грошовому вираженні відповідно.

Виробники снеків намагаються регулярно розширювати асортимент своєї продукції, пропонуючи споживачам нові смаки і таким чином стимулюючи розвиток ринку в цілому.

Протягом останніх 2 років в натуральному вираженні обсяги експорту снеків з України були вищі обсяги імпорту. За даними компанії ProConsulting, в минулому році експорт снеків з України скоротився на 14% в натуральному вираженні і на 4% в грошовому. За даними компанії, основними споживачами українських снеків є Росія, на яку останні 2 роки припадає близько 30% в структурі українського експорту закусок, а також Молдова та Білорусь, які забезпечують по 15% кожна в загальному обсязі експорту снеків.

Якщо експортні поставки минулого року скорочувалися, то імпорт, навпаки, зростав. За даними Pro-Consulting, в минулому році він зріс на 23% в натуральному вираженні і на 30% в грошовому. В Україну завозиться в основному польська продукція - близько 70% за останні 2 роки, ще приблизно 10% припадає на турецькі снеки (в основному горіхи і цукати).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як убезпечитися від придбання контрафактного чи фальсифікованого насіння

Купуючи контрафактне чи фальсифіковане насіння, аграрії стикаються з такими проблемами як погані сходи або взагалі їхня відсутність, низька врожайність, низька якість врожаю, різнобій сорту, хвороби, повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У свою чергу крупні компанії-оригінатори, прагнучи вберегти свій імідж, докладають максимум зусиль у захист від підробок, використовуючи такі ступені захисту:

- тривимірне зображення-голограма (зі зразком можна ознайомитись на сайті компанії. Будь-які відхилення можуть свідчити про підробку);

- QR-код, який дозволить вам через мобільний додаток провести легку перевірку;

- індивідуальний номер (кожен мішок має свій унікальний серійний номер, який не може повторюватись);

- голограма розташована на місці, де зшивається мішок, і у разі відкриття вона саморуйнується, що унеможливлює відрізання чи переклейку голограми на інші мішки-підробки;

- термічне зшивання мішків. Така система не може бути повторно використана, що забезпечує надійну цілісність мішка під час зберігання і транспортування й унеможливлює фальсифікацію після закриття пакування.

Уберегтися від масового засилля підробок на ринку насіння можна тільки будучи добре проінформованим, і якщо у вас є хоча б невелика частка сумніву щодо оригінальності насіння, яке ви збираєтесь купувати, зверніть увагу на такі показники:

- виробник має бути включеним до Державного реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва, який формує Міністерство аграрної політики і продовольства України. Реєстр розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства.

- кожна компанія-оригінатор має своїх дистриб'юторів (перевірте чи поцікавтесь у компанії). Досить часто представники компаній-оригінаторів та їхні менеджери можуть знати недобросовісних продавців чи підробників насіння (існують так звані "чорні" списки);

- вимагайте Сертифікат, який засвідчує сортові якості насіння та Сертифікат, який засвідчує посівні якості насіння. До продажу не може пропонуватися насіння сорту, котрий не занесено у Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні;

- купуйте тільки за безготівковий розрахунок, зберігаючи всі чеки та квитанції. У такому разі ви можете мати беззаперечні докази;

- перевірте всі пакувальні мішки та насіння у них. Як правило підроблене насіння фарбується неякісною фарбою, яка осипається. На мішках можуть бути голограми, роздруковані на кольоровому принтері. Номерні знаки можуть бути однаковими, або не відповідати сорту тощо;

- занижена ціна є завжди підозрою. Якісне висококласне насіння не може бути дешевим, оскільки на його випробування, тестування, дослідження компанії витрачають колосальні кошти;

- перевірте усю можливу інформацію у мережі Інтернет чи через ЗМІ. Досить часто ви зможете знайти у відкритому доступі інформацію про негативний досвід аграріїв, відкриті кримінальні провадження тощо.

У потенційного покупця насіння мають виникнути сумніви, якщо насіння пропонує "нова", невідома фірма. У такої фірми завжди наявний повний асортимент продуктів з будь-якої країни походження. Таке насіння, як правило, все з одного мішка, і все "свіже" - поточного або минулого року виробництва, чого часто не буває навіть у офіційних дистриб'юторів.

"Менеджерами" такої фірми, зазвичай, є приватні підприємці, які залишають лише номер мобільного телефону. Як правило така фірма надає "сервіс" - доставку насіння до покупця, а не відпускає його зі складу, щоб не дізналися, де виробляється фальсифікат. Дуже часто привозять 1-2 мішки для зразка на пробу. Зазвичай такі перші мішки є оригінальними, проте потім, після оплати чи перевірки справжності, доставляють решту – вже фальсифіковане насіння. Інколи такі фірми продають фальсифіковане насіння в кредит, коли авансовий платіж становить 20-50% і вже забезпечує їм покриття витрат і певний прибуток. Як правило, більшість розрахунків здійснюють за готівку, а в разі безготівкових розрахунків надають реквізити фірми-одноденки.

Існує багато способів появи на ринку насіння низької якості, контрафактного. Зазвичай для такого роду фальсифікацій використовують товарне зерно, або некондиційне насіння, фарба, "правильні" мішки та папірці, зовні схожі на сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості насіння. Підроблене насіння обробляють нестійким барвником, який при його транспортуванні в мішках відпадає. Також перед купівлею все ж таки пропонуємо аграріям з'ясувати як виглядає оригінальний мішок, для чого потрібно зайти на сайт компанії-виробника. Ззовні мішки можуть бути подібними, проте можливо замітити наявність або відсутність зайвих літер у логотипі бренда, або у назві насіння, або ж кольорова гамма пакування не чітка. Радимо вам з підозрою відноситися до мішків, які прошиті декілька разів.

При купівлі насіння обов'язково перевіряйте відповідність інформації у сертифікатах та на етикетці у мішку. Номер партії та країна виробництва насіння повинні співпадати. Не слід довіряти незасвідченим копіям сертифікатів, а у справжності сертифікату можна пересвідчитися через електронний доступ до "Реєстру сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал". Отримуючи партію насіння обов'язково перевіряйте наявність двох етикеток (внутрішньої та зовнішньої).

Основні засади виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу визначає Закон України "Про насіння та садивний матеріал". Відповідно до Закону насіння і садивний матеріал вводяться в обіг лише після їх сертифікації, кожна партія насіння і садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами, використання для сівби насіння, що не має відповідного сертифікату, забороняється. Суб'єкт насінництва та розсадництва позбавляється права займатися виробництвом, реалізацією, використанням насіння і садивного матеріалу шляхом виключення з Реєстру суб'єктів насінництва та розсадництва у разі систематичного грубого порушення ним законодавства у сфері насінництва та розсадництва. Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законом.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview