178171

Чому Україні не вистачає квот на безмитні поставки агропродукції до ЄС

Так вважають аналітики компанії «Рro-consulting», пише landlord.ua.

За їх даними, в минулому році вітчизняні виробники продали в об’єднану Європу товарів і послуг на суму близько $ 20 млрд, що склало 40,5% від загального обсягу експорту. Річне зростання досягло 21%.

На їх думку, такі показники, безсумнівно, є позитивним результатом роботи зони вільної торгівлі, що набрала чинності на початку 2016 року.

«Проте, в взаємній торгівлі України з Євросоюзом є і стримуючі фактори. Стосуються вони, зокрема, аграрної продукції. Так як ЄС дотує своїх сільськогосподарських виробників, він не може допустити вільних поставок на свій ринок відповідної продукції з інших країн. Для захисту своїх аграріїв введені мита, що знижують конкурентоспроможність імпорту. Без мита можна ввозити товари в рамках тарифних квот, які встановлені і для продукції з України. Деякі з цих квот настільки малі, що наша країна вибирає їх дуже швидко», — кажуть аналітики.

Вони нагадали, що за 5 днів 2018 року було вичерпано квоти на поставки пшениці і кукурудзи, які складають 1,035 млн т і 1,125 млн т відповідно. Лише до 11 січня протрималися квоти на мед, які діють у розмірі 8 тис. тонн, виноградний і яблучний сік — 14 тис. тонн. До 17 квітня були вичерпані ще дві квоти: солод і пшеничний глютен, оброблені томати.

«Про те, наскільки дані квоти малі для нашої країни, можна судити за загальними обсягами виробництва і експорту відповідних видів продуктів. Так, близько 400 тис. Українських пасічників збирають протягом року приблизно 70 тис. тонн меду. З них, приблизно 57 тис. тонн експортується в держави Євросоюзу понад тарифної квоти, тобто зі сплатою мита. Приблизно таке ж становище з квотами на зернові», — наголосили фахівці.

За даними компанії, в 2016/2017 маркетингового року Україною поставлено на міжнародний ринок 17,5 млн тонн пшениці і 20,7 млн ​​тонн кукурудзи.

«Усунення стримуючих квот на експорт українських товарів життєво необхідно для нашої країни. Адже за підсумками 2017 роки ми маємо більш $ 9,15 млрд негативного балансу з експорту-імпорту товарної продукції. Для того щоб ліквідувати цей дисбаланс необхідно розширювати вже наявні канали збуту, наприклад, шляхом переговорів з ЄС щодо збільшення квот, так і шукати нових покупців на світовому ринку», — додали в «Рro-consulting».

Ваш вибір 'Цікаво'.

Ціна на кісточкові ягоди буде високою, незважаючи на хороший урожай

Про це ГолосUA повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

За словами експерта, прогноз щодо врожаю кісточкових ягід досить позитивний, але при цьому ціна низькою не буде.

«Тому що весь надлишок ягід, який є, і багатьох інших культур йде в Європу на експорт. Інше питання, що стосовно яблук такого немає, хоч ми їх і виробляємо в 10 разів менше, ніж у Польщі. Воно у нас часто несортове (тобто не ті сорти, які прийняті для продажу в Європі), і плюс ще розмір цих яблук відрізняється, він більш дрібний. Тому я так думаю, що ціна на яблука буде триматися на хорошому рівні (до 15 грн за кг як зараз), а хороші яблука будуть коштувати в два рази дорожче (25-27 грн за кг). У Польщі аналогічні яблука коштують 35 грн за кг», - зазначив він.

Вінницька фабрика Порошенка збільшила прибуток на 21%

Теґи: 

Про це свідчать дані, опубліковані Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, пише agroday.com.ua.

Дохід Вінницької фабрики склав майже 914 млн грн, що на 22% перевищує показник попереднього року.

Активи компанії на кінець 2017 року оцінюються в 4,2 млрд грн. Поточні зобов’язання склали 138 млн грн, довгострокові — 40 млн грн, а загальна дебіторська заборгованість — 249 млн грн.

В цілому за рік підприємство виробило 74 тис. тонн цукерок, понад 8 тис. тонн тонн вафель, близько 16 тис. тонн шоколаду та 19 тис. тонн печива, крекеру і тістечок.

До речі, окрім двох фабрик у Вінниці до складу Roshen входять Кременчуцька, Київська, Маріупольська (на стадії ліквідації). Також у Roshen є підприємства в Литві, Угорщині. Фабрика в Росії на даний час законсервована.

Кінцевим бенефіціаром Roshen залишається Президент України Петро Порошенко.

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Європі почали продавати їжу з цвіркунів і черв'яків

«Цвіркуни з димком, під соусом барбекю», «борошняні черв'яки з часником і травами», «черві буффало під гострим соусом чилі», «шоколадний батончик з інжиром і меленими кониками» — ці новинки з'явилися у вівторок на прилавках супермаркету Carrefour в Іспанії, пише charter97.org.

Французька роздрібна мережа випустила лінійку з десяти продуктів під власним брендом. Снеки виробляють по всій Європі і поступово пустять в продаж в різних країнах. Вони багаті білком, вітамінами B1, B2 і B3, містять жирні кислоти омега-3 і омега-6, залізо і інші корисні компоненти. Крім того, їх виробництво екологічно: від нього на 99 % менше шкідливих викидів у порівнянні з м'ясною промисловістю.

Хоча продукт вважається економічним, поки що він коштує недешево: упаковка 14 грам цвіркунів — сім євро, тобто 500 євро за кілограм. Трохи дешевше енергетичні батончики — їх продають за два євро.

В редакції El Mundo спробували новинку. Одні дегустатори стверджують, що їсти цвіркунів — «все одно що повітря», інші відзначають «сильний смак соусу барбекю», треті порівнюють закуску з чіпсами Doritos або насінням. Снеки залишають довгий післясмак.

З 1 січня цього року за європейськими стандартами комахи належать до продуктів харчування. За прогнозами ООН, до 2050 року, коли на планеті потрібно буде прогодувати 9 мільярдів ротів, людям доведеться додати в раціон не дуже апетитних, але поживних комах.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Посівна-2018: роботи тривають в усіх областях України

Про це йшлося під час відеоконференції з регіонами щодо ходу польових робіт під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка.

Участь у заході взяли заступник Міністра Олена Ковальова, керівники центральних органів виконавчої влади, НААН, представники Мінагрополітики, обласних державних адміністрацій, профільних асоціацій та громадськість.

У ході відеоконференції було поінформовано про підживлення озимих культур, хід робіт з посіву ярих і технічних культур та погодні умови, які склалися на території України.

Зокрема, було наголошено, що у 2018 році, у зв’язку із холодною погодою, посівна кампанія стартувала майже з місячним запізненням у порівнянні із минулим роком. Але, завдяки сніжній зимі у ґрунті сформовано запаси вологи – найвищі за останні 10 років, що має позитивно вплинути на вегетацію рослин. В середньому по країні температура ґрунту сягає 13-17 градусів за Цельсієм, що дозволяє вже сіяти всі види сільськогосподарських культур.

Зважаючи на те, що оптимальні терміни посіву ранніх зернових та зернобобових культур швидко минають, було запропоновано обласним державним адміністраціям довести до агровиробників питання перегляду структури посівів на користь пізніх культур у тих регіонах, де ранні ярі не встигають посіяти в оптимальні строки.

Також було акцентовано на необхідності швидкої та налагодженої співпраці міністерства, обласної, районної влади, органів місцевого самоврядування та профільних асоціацій щодо впровадження нової аграрної політики у забезпеченні ефективної реалізації інструментів державної підтримки сільгоспвиробників.

Довідково:

Посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 1,85 млн га (77% до прогнозу). Зокрема посіяно:

- ярого ячменю - 1,2 млн га (78%);

- вівса – 125 тис. га (61%);

- пшениці – 124 тис. га (70%);

- гороху – 356 тис. га (84%).

Крім того, посів кукурудзи проведено на площі 327 тис. га (7%).

Цукрові буряки посіяні на площі 191 тис. га (63% до прогнозу), соняшник – на площі 788 тис. га (14%).

Розпочато посів сої, який проведено на площі 47 тис. га, (2% до прогнозу).

Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі близько 7,0 млн га (96% до прогнозу), крім того озимий ріпак підживлений на 949 тис. га (94%).

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

За роки окупації виробництво молока в Криму скоротилося вчетверо

Водночас у 2013 році на півострові обсяг виробленого молока склав 292,4 тис. тонн, пише agrotimes.net.

Неухильно скорочується в Криму й поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі корів. Так, на 1 січня 2013 року налічувалося 134,2 тис. голів ВРХ, у тому числі 64,6 тис. голів корів.

За кілька років російської окупації чисельність ВРХ скоротилася на 17% – до 111,7 тис. голів. Кількість корів скоротилася на 8% – до 59,2 тис. голів.

Згідно з планами Сергія Аксьонова, до 2020 року Крим зможе виробляти до 100 тис. тонн молока, що майже втричі менше обсягів, вироблених в українському Криму.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.