Чотири села створили молочну спілку

В Україні залишаться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Заводи не зможуть приймати молоко в населення. Його вважають другим сортом. На базарах торгувати домашнім молоком не заборонятимуть, пише gazeta.ua.

Україна має привести свої держстандарти до рівня Євросоюзу. Що ж до молока, то зараз їхнім вимогам відповідає наше сорту екстра. Тому продукція, що експортується в ЄС, має бути виготовлена лише з такого.

З 1 липня, коли почне діяти новий держстандарт, переробні підприємства не зможуть приймати молоко другого ґатунку. Дехто з експертів пропонує ще відтермінувати запровадження цих змін, враховуючи соціальну складову. Наприклад, зробити перехідний період до 2022 року.

Щоб не втратити заробіток, селяни мають покращувати якість молока. Це і безконтактне доїння, й охолодження. Можна створювати сімейні ферми на 5–10 корів. Або сільські кооперативи. Цим мають зайнятися керівники об'єднаних громад — організувати людей, знайти кошти.

"Домовилися з Новгород-Сіверським сирзаводом, що прийматиме у нас молоко. Створили молочну спілку "Десна". Входять 110 сімей із чотирьох сіл — Бондарівка, Велике Устя, Бутівка, Долинське", — розповідає Валентина Циганок, сільський голова Великого Устя Сосницького району Чернігівської області.

"Відкрили шість приймальних пунктів. Перевіряємо якість і жирність молока, як вимагає завод. Купили апарат "Екомілт" за 19 тисяч гривень. Заливаєш у пробірку молоко, ставиш у пристрій. Одразу показує щільність молока, жирність, кількість білків, води. Ще є апарат для перевірки кислотності. Спершу бувало, люди розбавляли молоко водою. Потім зрозуміли, що за неякісне їм не платитимуть. Влітку приймаємо тільки охолоджене. Тому вдома кожен у морозилці тримає пляшки з водою. Якщо хтось корові колов антибіотики, чотири дні молоко не здають. Або несуть на інший приймальний пункт. Наш завод таке не прийме. Для перевірки на антибіотик маємо теж пристрій. Ціна молока залежить від жирності й щільності. Її щодня вираховуємо окремо. За жирності 4,8 — літр коштує 7,55 гривні. За жирності шість — 9,42 гривні. Щоб виходило жирніше, люди почали давати худобі кращі харчі. У нашій спілці 150 корів. Більшість господарів мають доїльні апарати. Багатьох налякали нові стандарти, що заводи з нового року перестануть приймати молоко в населення. Люди збиралися позбуватися худоби. Недавно здали сім корів. На заводі нас заспокоїли. Сказали, молоко братимуть. Сирзавод працює переважно на закордонні ринки. Випускає сир і масло", - каже Валентина Циганок.

"В Україні за рік виробляють майже 10 мільйонів тонн молока. 70 відсотків — у приватних домогосподарствах, — говорить Олена Жупінас із Асоціації виробників молока. — На переробні підприємства надходить майже 5 мільйонів тонн молока. Із них від населення — 35%. Решту закуповують на сільгосппідприємствах. Працює майже 600 спеціалізованих ферм".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аномально теплі зими несуть позитив для сільського господарства

Про це розповів директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, пише Укрінформ.

"Як правило, ранньосінній період в Україні майже кожного року з дефіцитом вологи. Таким чином, посіви озимих чекають дощу, а дощ приходить дуже пізно, таким чином проходять оптимальні строки сівби озимих культур і вони можуть в принципі не розвинутись до фази кущіння, щоб нормально перезимувати. Але саме дякуючи таким аномально теплим умовам, то навіть пізно засіяні озимі культури продовжували вегетацію, і на сьогодні їхній стан задовільний і хороший в усіх практично без винятку регіонах України. В цьому є певний позитив", - зазначив синоптик.

Кульбіда додав, що сільське господарство адаптується до таких умов: "Те, що робиться в плані посіву тих культур, які мають менш короткий період вегетації, яким, можливо, вже не потрібно бути такими стійкими до вимерзання, – це дає свій додатковий ефект у вигляді того, що Україна збирає хороші врожаї останніми роками, інколи навіть рекордні для цієї території".

За його словами, тільки оптимальне розміщення посівів озимої пшениці в Україні, яке треба змінювати (в одних регіонах посіви треба скорочувати, в інших збільшувати) навіть без зміни технологій може дати додатково 20-30% валового збору озимої пшениці.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подорожчає шоколад і шоколадні цукерки

Причина в тому, що українські виробники з нового року повинні перейти на євростандарти якості.

Експерти кажуть, що після впровадження нових норм шоколадом не зможуть називатися до 10% плиток і до 30% цукерок. А для того щоб підігнати продукцію під нові стандарти, виробникам доведеться збільшити їх ціну не менше ніж на 15%, пише strana.ua.

Зокрема, в чорному шоколаді частка какао-продуктів повинна бути не нижче 35%, а в молочному - від 25%. В останньому регламентують також частку молока - не менше 14%. При цьому забороняється класти в шоколад пальмовий жир.

Якщо перераховані вимоги не дотримані, продукт не зможе називатися шоколадом – тільки "солодким батончиком". Те ж саме стосується шоколадних цукерок. Якщо вони зроблені не з шоколаду, а, приміром, з помадки, то можуть називатися виключно "цукерками в глазурі".

Справа в тому, що за діючим ДСТУ, в "звичайному шоколаді" (аналог чорного) регламентовано лише вміст олії какао (31-33%), яке дешевше чистого какао.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Японці виростили банан з їстівною шкіркою

Японська сільськогосподарська корпорація D&T Farm виростила банан з повністю їстівною шкіркою, відтворивши природні умови, які існували 20 тисяч років тому, повідомляє видання Daily Mail.

Завдяки особливому технічному оснащенню фахівці змогли відтворити умови, що існували в кінці льодовикового періоду. Тоді рослини перебудовувалися після суворих зимових температур і починали рости вже при 12-13°C. Ця концепція була використана в методі "заморожування-потепління" фермою D&T Farm.

Вони заморозили саджанці бананів до -60°C, а потім розморозили і посадили їх. Такий спосіб спонукає рослини швидко рости навіть в прохолодному кліматі. І якщо звичайний банан повністю дозріває за два роки, то новий сорт Mongee було вирощено всього за чотири місяці.

У підсумку новий фрукт вийшов навіть солодше, ніж його тропічний родич. Крім того, він не містить ГМО. А найголовніше – його шкірка повністю їстівна. На сайті також зазначено, що бананова шкірка – відмінний інгредієнт, який містить вітамін B6, магній, а також інші корисні речовини для людського організму.

Крім того, за їх словами, вона позитивно впливає на мозок людини і на його сон. Однак коштує унікальний фрукт досить дорого – близько шести доларів за один банан. Це пов'язано з тим, що на прилавок потрапляє лише 10 фруктів на тиждень, до того ж вони продаються тільки в одному магазині Токіо.

Джерело: capost.media

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні створять біопаливну біржу

Про це заявив голова «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха в інтерв’ю ipress.ua. Наразі експерти організації працюють над відповідним документом, і достеменно не відомо — це буде біопаливна біржа чи просто електронна площадка для торгівлі, пише landlord.ua.

За його словами, сьогодні Україна споживає більше 90 млн тонн енергії в нафтовому еквіваленті різних видів палива. Це чверть від всієї енергії, яку споживає Україна. До 2050 року, у нафтовому еквіваленті, Україна може покрити 40 млн тонн біопаливом. На сьогодні цей показник лише 2 млн тонн.

«Зараз ми проходимо перший опалювальний сезон за новим принципом тарифоутворення. Працюємо над новим законопроектом, який буде запускати біопаливну біржу або електронну площадку для торгівлі біопаливом. Кількість котелень і електростанцій зростає, а механізму закупівлі палива, біопалива — немає. Ось власне, функція біржі буде полягати в створенні механізму ринкової закупівлі великої кількості біопалива», — каже експерт.

Він пояснив, що в тих українців, які мають можливість та вже зараз переходять на біомасу та встановлюють твердопаливні котли. Вони перестають користуватися газом та починають використовувати дрова або пеллети.

«Кілька місяців тому в Україні прийняли стратегічний документ – «Енергетична стратегія України до 2035 року». Який вже затверджений урядом. Документ містить чіткі плани розвитку всіх секторів до 2035 року, в тому числі біоенергетики. Зокрема, біоенергетика, згідно енергетичної стратегії, буде зростати з 2 млн тонн нафтового еквіваленту до 11 млн тонн. Це значне зростання, відтак загальне споживання енергії на 2035 рік, оцінюється у 96 млн тонн нафтового еквіваленту, тобто вклад лише біоенергетики у загальне споживання енергії в Україні буде понад 12%. Це офіційні плани, ми їх підтримуємо, вважаємо реальними і власне, бажаємо, щоб так і сталось», — наголосив голова асоціації.

На його думку, інвестиції в цьому секторі мають величезний потенціал, адже споживання біопалива буде тільки зростати.

«В основному в сектор відновлюваної енергетики вкладається український бізнес. Майже 99% коштів — це українські гроші. Крупних іноземних інвестицій поки немає. Тому що інвестор завжди оцінює ризики. Я вважаю, що іноземні інвестори бачать великі ризики в Україні пов’язані з геополітикою, а українські інвестори вже до цього звикли. Коли стабілізуються політичні процеси, західні інвестори матимуть велику долю в українському енергоринку», — додав Георгій Гелетуха.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні назвали найдинамічнішу галузь АПК

Про це розповів керівник проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександр Хорєв, пише propozitsiya.com.

Експерт пояснив: причиною такого зростання стало те, що ці культури на даний момент найменш ризиковані. Адже на них існує стабільний (поки що) високий попит на європейському ринку (щоправда, переважно в замороженому вигляді). «На експортних ринках ми поки що маємо  конкурентну перевагу в вигляді дешевої робочої сили, бо комбайнове збирання ще не дає такої якості м’яких ягід, як ручне», - пояснює керівник проекту «Інфо-Шувар» Тетяна Гетьман.

Тож завдяки попиту на європейському ринку Україна змогла в 2017 р. експортувати рекордні обсяги суниці та черешні. Щоправда, для цього вітчизняним виробникам довелося перебудувати свої технології й свою роботу. «Насадження нових черешневих садів за новими технологіями дає змогу виростити ягоду, яка може знайти попит у будь-якій країні світу, а не лише в Росії, як було з українською черешнею донедавна», - говорить О. Хорєв. Тож він вважає, що збільшення площі садів і впровадження новітніх технологій забезпечать подальше зростання експорту черешні.

Стрімко зростає і експорт замороженої малини, який став можливим завдяки тому, що в останні роки цю культуру насадило дуже багато дрібних господарств. І, попри зниження цін у минулому році, Олександр Хорєв вважає, що ці господарі поки що не прогадали.

Однак найближчим часом вступлять у повне плодоношення нові насадження цієї ягоди. О. Хорєв вважає, що це змусить виробників ягід думати на перспективу: ще перед посадкою замислюватись над тим, куди і в якому вигляді вони продаватимуть ягоду. Тому зростає пропозиція органічної ягоди одночасно зі збільшенням кількості органічних господарств, а також нішевих ягідних культур – попит на таку ягоду ще довго не спадатиме.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview