Чи відмовиться Україна від молока другого ґатунку?

Про це повідомив глава ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час конференції в Києві, пише AgroPolit.com.

З 1 січня 2018 року набудуть чинності зміни до ДСТУ. Відповідно до них матимемо три сорти молока замість чинних сьогодні п’ятьох: екстра-клас, вищий і перший.

За словами Чагаровського, не заважаючи на декларації та рішення в Україні не відбудеться повної відмови від неґатункового молока та молока другого сорту.

«Такою відмовою ми відріжемо таку соціально значиму верству, як населення в селах. Сьогодні молоко для селян ‒ це єдине джерело надходження готівки», ‒ наголосив глава Союзу молочних підприємств.

Він зазначив, що при цьому держава має дати підтримку індустріальному виробництву молока.

"Наразі йде дискусія навколо витрат. На 2018 рік на підтримку тваринництва закладають 2 млрд гривень. Це великі кошти. Частина з них передбачена на будівництво ферм. Чи є сьогодні підприємства, які готові інвестувати в будівництво ферм? Приблизно 400 млн гривень ‒ реально те, що можна надати на будівництво. Інші кошти потрібно направити на зовсім інші потреби. Але таке відчуття, що ведеться підпільна гра для того, аби потім невикористані кошти направити в русла лобістських компаній. Так як було цього року, коли дві компанії отримали більше підтримки, ніж аграрний сектор", ‒ підсумував Вадим Чагаровський.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Астарта" залучила кредит у ЄІБ на EUR 37 млн

Агропромхолдинг "Астарта" підписав кредитну угоду з Європейським інвестиційним банком на EUR37 млн, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зазначені кошти надаються за програмою Банку InnovFin - EU Finance for Innovator і будуть спрямовані на подальше впровадження проектів з модернізації інфраструктури і розвиток інновацій у системі управління агробізнесом.

Зокрема, кошти будуть виділені "Астарті" на нові складські потужності для зерна і цукру.

Як повідомлялося, в 2014 році ЄІБ виділив "Астарті" EUR50 млн на будівництво елеваторів у Полтавській, Вінницькій і Хмельницькій областях.

Довідка: "Астарта" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській та Харківській областях. До складу холдингу входять вісім цукрових заводів, агрогосподарства з земельним банком близько 250 тис. га і молочні ферми. У 2014 році холдинг ввів в експлуатацію завод з переробки сої в Полтавській області (ТОВ "Глобинський переробний завод").

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Бюджет 2018 року для малого та середнього агробізнесу може стати згубним

На думку окремих народних депутатів, нинішня політика щодо підтримки аграрно-промислового комплексу України є в першу чергу згубною для середнього та малого агробізнесу, а розподіл коштів здійснюється виключно суб’єктивним шляхом: отримують дотації лише великі агрохолдинги, пише Погляд.

"АПК — пріоритетна галузь економіки в України. Однак, давайте порівняємо з ЄС, куди з таким блаженним лицем дивиться наш уряд. ЄС на підтримку своїх фермерів та сільгоспвиробників витрачає більше половини усього свого бюджету. А у нас найбільше грошей йде на утримання влади, силових та фіскальних органів. Незрозуміла схема аграрних дотацій і яким чином розподіляються кошти. Незрозуміло, чому більш за все підтримують великі агрохолдинги, а ще більш — наближені до керівних органів влади. Кошти, зокрема в агробізнес, розподіляються суб’єктивно, – наголошує нардеп  Михайло Головко.

За словами депутата, влада зобов’язана прислухатись до тих сільгоспвиробників, які наполягають на зміні порядку розподілу дотацій. А одним із дієвих та допоміжних механізмів може стати пільгове кредитування. Щоправда, спостерігається зворотна тенденція – на наступний рік планується скорочення державної підтримки до 66 мільйонів гривень, в той час як у 2017 вона становила 300 мільйонів.

"В бюджеті 2018 року не видно тенденції для створення сприятливих умов розвитку агросектору. До прикладу, дотації тваринникам, які на сьогоднішній день перебувають у складних умовах, потрібно підвищувати, а їх навпаки скоротили з чотирьох до двох мільярдів. Крім того, дехто стверджує, що один мільярд на підтримку фермерства — це достатня сума. Однак при тому, що в Україні зараз 33 тисячі фермерських господарств, цей мільярд – лише капля в морі. З такою політикою наших можновладців, виживуть крупні агрохолдинги, а невеликим фермерам доведеться вкрай важко. Але ж саме вони є основними наповнювачами місцевих бюджетів, саме вони створюють робочі місця і якось утримують села від вимирання", – обурюється Михайло Головко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Близько 35% меду містить антибіотики

Такої продукції — 35%, повідомила бренд менеджер компанії Beehive Тетяна Ветшанова, пише Kurkul.com.

«Beehive активно нарощує виробництво меду, постійно зростає кількість працівників на підприємстві. Мед постачають в Німеччину, США, Канаду, та інші країни Європи. Основні ринки збуту на сьогодні — Німеччина та США», — повідомили представники компанії.

Як розповіла Тетяна Ветшанова, наразі Beehive проводить переговори з крупними торговельними мережами України. Планують до нового року представити свій продукт в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені навчилися робити біопаливо з індичого посліду

Вчені порівняли два способи переробки посліду в біопаливо. Перший називається гідротермальна карбонізація (HTC) – біомаса нагрівається під тиском до 250°C. На виході виходить «гідровугілля» (hydrochar). Другий спосіб передбачає повільне нагрівання екскрементів у вакуумі до 450°C, що дозволяє отримати «біовугілля» (biochar).

За словами дослідників, послід, перероблений першим способом (hydrochar), виділяє на 24% більше енергії і більше схожий за властивостями на  вугілля. Також при гідротермальніої карбонізації виділяється менше метану і аміаку і більше вуглекислого газу і окису вуглецю, пише Головне.

«Екологічно безпечна утилізація пташиного посліду стає великою проблемою. Перетворення посліду в тверде паливо, поновлюване джерело енергії, що не вимагає великих витрат ресурсів, — чудова альтернатива, яка також знижує залежність від вуглеводнів», — йдеться в заяві дослідників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Американці щорічно викидають продукти на $165 млрд

У натуральному вираженні в США викидається близько 72,5 млн тонн продуктів і харчових відходів, пише Інтерфакс-Україна.

На думку експертів, така ситуація виникає через те, що в Штатах фактично відсутня зрозуміле маркування харчової продукції. Так, багато продуктів мають маркування "sell by" ("термін реалізації") і "use by" ("придатний до"), при цьому перша створена для рітейлерів і не означає, що продукт зіпсувався.

Крім цього, окремі виробники можуть вказувати різні дати з власними формулюваннями, визначаючи їх за своїм розсудом.

Як показує дослідження, більше 80% американців викидають їжу до закінчення терміну її придатності через плутанину з маркуванням.

Нещодавно Інститут харчової маркетингу та Асоціація виробників продуктів харчування - дві організації, що об'єднують рітейлерів і виробників їжі відповідно, - розробили спрощену систему позначення дат придатності.

Так, передбачається використовувати формулювання "best if used by" ("краще вжити до") для позначення продукції, яка зберігає свої максимальні смакові якості до вказаної дати, але все ще безпечна після її закінчення; і "use by" ("вжити до") - у разі, якщо після закінчення дати виникає небезпека у зв'язку з якістю продукту.

Очікується, що нова система маркування буде використовуватися з червня 2018 року і допоможе скоротити кількість невиправдано викидається їжі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview