178171

Чи зможуть українці розпоряджатися землею після рішення міжнародного суду

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вчора прийняв гучне рішення по позову двох українців — він визнав, що чинний в Україні мораторій на продаж сільгоспземель порушує майнові права українцїв. «Суд постановив, що держава не встановила справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників», — сказано в рішенні суду.

Позивачами виступили два жителі західної України — мешканка Івано-Франківська Софія Зеленчук, 1947 року народження, і житель Тернополя Віктор Цицюра, 1939 року народження. Вони подали позови в ЄСПЛ ще в 2015 році. Суд компенсував двом заявникам по 3 тис. євро судових витрат, зазначивши, що зазвичай він не присуджує компенсацій позивачам. Спочатку позивачі просили 30 тис. євро компенсації морального збитку.

ЄСПЛ не скасував мораторій на продаж сільгоспземель — втім, зовнішня інституція і не могла прийняти таке рішення. Однак, він ухвалив, що українська влада повинна вжити законодавчих заходів, щоб забезпечити дотримання економічної справедливості стосовно власників сільськогосподарських угідь.

На сьогодні в Україні близько 6,9 млн власників паїв, які сумарно володіють близько 27 млн ​​га землі, яка потрапляє під мораторій. Ключовим фактором для ЄСПЛ у встановленні факту порушення прав заявників було те, що сама Україна послідовно ставила перед собою завдання вирішити питання покупки і продажу сільськогосподарських земель після створення ринкової інфраструктури. Влада періодично навіть встановлювала самі собі дедлайни для прийняття законодавства, необхідного для запуску ринку землі, але, незважаючи на це, мораторій, введений в 2002 році, кілька разів пролонгувався. «Це показало відсутність узгодженості з боку влади», — зазначено в рішенні ЄСПЛ.

У своєму рішенні Європейський суд вказав, що якщо Україна «проявить необгрунтовану затримку в прийнятті необхідних заходів, то грошові винагороди можуть стати виправданими».

Андрій Мартин, член Ради Асоціації «Земельна спілка України», вважає це попередженням для України: якщо держава не змінить стан речей з мораторієм, надалі компенсація позивачам може стати масовою. ЄСПЛ не встановлював конкретних термінів, протягом яких влада повинна вирішити проблему мораторію. По суті, законодавець сам встановив собі «дедлайн» — 1 січня 2019 року, адже саме до цієї дати, відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України має бути прийнято законодавство про обіг сільгоспземель. «Якщо замість цього наш парламент в черговий раз брутально «продовжить» мораторій (що дуже ймовірно), це буде свідченням того, що Україна ігнорує рішення ЄСПЛ, а власники землі отримають підстави вимагати виплати компенсацій за порушення своїх прав», — сказав Мартин.

Представник громадської організації Easy Business Дмитро Ливч, який за запитом ЄСПЛ готував документ з уточненнями правової та економічної суті питання, звертає увагу, що вчорашнє рішення ЄСПЛ є прецедентом, і в рамках чинного прецедентного права, в разі подачі аналогічних позовів від українців їх справи можуть бути розглянуті швидше. У теорії, в ЄСПЛ з подібною скаргою може звернутися будь-який українець, який має у власності земельний пай. Але, як уточнює юрист адвокатської фірми Pragnum Ігор Бенько, обов’язкова умова — потрібно використовувати всі національні засоби правового захисту, тобто, пройти всі судові інстанції, де оскаржувати протиправність обмеження в праві розпоряджатися своїм майном. При цьому він зазначив, що в практиці ЄСПЛ можуть бути ситуації, коли рішення по однотипних справах приймаються пакетом.«При цьому суд чекає, поки набереться певна кількість скарг і тільки після цього виноситься остаточне рішення», — сказав він.

Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, вважає, що як держава не поквапитися з проведенням земельної реформи, то масові позови власників землі можуть створити значні проблеми для держбюджету. «В даному випадку Європейський суд визнав 3 тис. євро достатньою компенсацією, але це не означає, що так буде тривати і далі. Якщо держава не діятиме, то з великою часткою ймовірності суд може змінити свою позицію», — сказав він.


Джерело: agroinsider.com.ua

Посівна обійдеться аграріям у 116 мільярдів гривень

При цьому, станом на 18 травня фактично витрачено 87 млрд грн.

Про це заступник міністра повідомив на сторінці Facebook, пише superagronom.com.

Зокрема, уточнив він, на сьогодні посіяно 6,86 тис. га ярих культур або 93% від плану, що майже так само як і торік.

«Озима складова врожаю не викликає нарікань. В період перезимівлі загинуло всього 0,1% від засіяних площ. Ярі посіяли в оптимальні та близькі до оптимальних строки, погода змусила похвилюватись, але вчасно почались дощі, приводів очікувати суттєвого зниження врожаю у порівнянні з минулим роком, немає», — додав перший заступник міністра.

На думку Мартинюка, поки що основні показники в формулі майбутнього врожаю є позитивними, однак на результат ще може вплинути зміна погоди в першій половині червня.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

На Хмельниччині будують першу в Україні ТЕС на біомасі

Про це повідомляє Урядовий портал.

 

Зазначається, що як біомасу буде використано відходи сільського та лісового господарства: в основному солому, кукурудзу та щепу.

Будівництво комплексу почалося ще у 2015 році. Вартість проекту – $9,6 млн. Кошти надав Світовий банк у кредит під 0,01 % річних.

Таким чином Кам’янець-Подільський стане не просто першим, а й третім у Європі та п’ятим у світі містом, яке використовуватиме цей сучасний метод виробництва тепла. За оцінками експертів, окупність проекту – 5 років.

“Крім цього, Кам’янець-Подільський стане взірцем для інших українських міст у питаннях зменшення залежності від традиційних енергоресурсів. Досвід встановлення такої станції на біомасі потрібно широко поширювати”, – прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

У Держстаті порахували кількість техніки в агрогосподарствах

Про це повідомляє Державна служба статистики, пише landlord.ua.

Станом на 1 січня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення знаходилося 347 111 тракторів, 51 611 комбайнів, 193 809 сівалок, 336 646 плугів, 189 093 культиватори, 581 578 борон.

Роком раніше у всіх господарствах налічувалося 339 829 тракторів, 52 714 комбайнів, 165 961 сівалка, 333 599 плугів, 183 722 культиватори, 570 675 борон.

Найбільша кількість тракторів станом на 1 січня 2018 року знаходилась в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення в Полтавській області — 9 963, борон – у Вінницькій (20 431), зернозбиральних комбайнів, плугів, культиваторів та сівалок — в Кіровоградській (відповідно 2 038, 4 669, 6 716 та 5 764 одиниці).

Найкраща динаміка зафіксована у фермерських господарствах, де кількість тракторів збільшилася на 5,8% до 37 248, зернозбиральних комбайнів – на 6% до 9 093, сівалок – на 7,7% до 21 149, плугів – на 8,1% до 16 074, культиваторів – на 6,7% до 21 477, борон – на 4% до 34 575.

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні з'явився Клуб стратегічних партнерів плодоовочевого ринку

Теґи: 

Про це повідомляє Укрінформ.

«Результатом роботи клубу має стати зміцнення взаємодії між виробниками, переробниками та продавцями плодоовочевої продукції, наповнення українського ринку овочами та фруктами вітчизняного виробництва, покращення якості, розробка і впровадження стандартизації та сертифікації продукції, а за рахунок цього - збільшення експорту», - розповів керівник з маркетингу компанії Syngenta Микола Довгаль.

За його словами, загальна площа промислового вирощування овочів в Україні за останні 5 років зменшилася майже на 20% (із 202 до 167 тис. га). Саме робота створеного клубу, на думку засновників, має вплинути на просування українських плодів і овочів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Розвитку плодоовочевого ринку в Україні, на думку учасників клубу стратегічних партнерів, заважає нестабільність попиту, недосконалість контрактних форм продажів, дефіцит професійного маркетингу, низька екологічна безпека продукції та недостатньо хороша її якість.

За світовими тенденціями найінтенсивніше, як зазначив Микола Довгаль, розвивається сегмент створення доданої вартості продукції, тобто перепродаж. Потенціал для розвитку українського плодоовочевого ринку експерт вбачає у довготривалому співробітництві його учасників та підвищенні професійних компетенцій. Саме клуб стратегічних партнерів здійснюватиме навчання та консультування учасників, сприятиме обміну досвідом та контактами.  

У справі шахрайства "Кернел" змінено підслідність

Теґи: 

Тепер процесуальне керівництво за розслідуванням здійснюватиме Київська місцева прокуратура №1 (Голосіївський район). Про це УНН повідомили у прес-службі СБУ.

У відомстві уточнили, що йдеться, зокрема, про кримінальне провадження № 42015100000001380.

"Слідчим відділом Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області з лютого 2016 року по січень 2017 року здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015100000001380, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом заволодіння працівниками ТОВ "Кернел-Трейд" шляхом обману грошовими коштами ТОВ "Стіомі-Холдинг".

30 січня 2017 року прокуратурою міста Києва у кримінальному провадженні № 42015100000001380 визначена підслідність за Київською місцевою прокуратурою №1", - зазначили у СБУ.

Нагадаємо, у травні 2016 року ЗМІ повідомляли, що "слідчі Служби безпеки України проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння працівниками компанії "Кернел-Трейд" шляхом обману грошовими коштами компанії "Стіомі-Холдинг" в особливо великих розмірах, отриманими від Укрексімбанку".

Нагадаємо, що фіскальна служба підозрює "Кернел" у махінаціях з ПДВ. Водночас, компанія залишається лідером у сфері АПК за обсягом бюджетного відшкодування експортного ПДВ. Минулого року "Кернел" отримав з бюджету близько 8 млрд грн, цього року – вже понад 2,5 млрд грн.

Один з бенефіціарів "Кернел" – народний депутат від партії "Відродження", член податкового комітету ВР Віталій Хомутиннік. З його приходом у компанію у 2015 році, "Кернел" збільшив доходи на 228%.

Ваш вибір 'Подобається'.