182818
178171

Ціни на молочну продукцію в Україні підтягнуться до європейських

Про це ГолосUA повідомив експерт з економічних питань Всеволод Степанюк.

«Що стосується молочної продукції, то її експорт до ЄС за останні 2 місяці зріс на 56%. Природно, ціна на внутрішньому ринку підтягнеться до європейської. Якщо раніше роль грав сезонний фактор, і влітку молочка коштувала майже в два рази дешевше, ніж взимку, то зараз зниження ціни буде не таке суттєве. Виробники орієнтується на Європу і на європейські ціни. До того ж свій внесок у подорожчання вносить політика уряду і Нацбанку, який постійно піднімає ставку рефінансування. Це призводить до подорожчання грошей і кредитів. Вся політика уряду довгі роки спрямована на подорожчання товару. Піком такої політики стало скасування держрегулювання цін на соціально значущі товари. Тобто, відбувається політика лібералізації ринку і вирівнювання ціни з світовими ринками», - сказав В. Степанюк.

Він підкреслив, щоб здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і Світовою організацією торгівлі (СОТ).

«Здешевити продукти можна різними способами, краще економічними, а не регулятивними. Щоб економічним способом здешевити ціни, Україні потрібно переглянути зобов'язання з ЄС і СОТ, і налагодити нормальні відносини з країнами, які постачають енергоносії – це Росія і Білорусь. Тоді енергоносії будуть значно дешевше, ніж зараз. Дивно, що при таких цінах на енергоносії не зростає внутрішній видобуток газу. Україна при вкладанні грошей у внутрішню видобуток могла б забезпечити себе енергоносіями. Однак у нас немає масштабного видобутку газу і нафти. Тому не обов'язково обмежувати ціни, але уряд не втручається в економіку», - резюмував В. Степанюк.

Нагадаємо, з 1990 року в Україні кількість споживання молочних продуктів, що поставляються із заводу, скоротилося на 50%. Це ставить під загрозу здоров'я населення, повідомляє експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас. Вона нагадала, що з-за "молочного голодування в організмі не вистачає кальцію і молочного білка. У 2017 році протягом року кожен житель їв до 204 кг молочних продуктів, в 2018 - 188 кг. Показники весь час падають. Особливо якщо врахувати, що 30 років тому наші предки з'їдали за рік 365 кг.

Ваш вибір 'Подобається'.


У Мін'юсті розповіли, як працюватимуть антирейдерські штаби цього року

Про це повідомила на брифінгу заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова, передає кореспондент УНН.

"Уряд схвалив рішення про відновлення роботи антирейдерських аграрних штабів, оскільки вони довели свою ефективність. Штаби працюватимуть у такому ж режимі, які і минулого року. Штаби працюватимуть стільки, скільки треба", - сказала Сукманова.

Як уточнила вона, на сайтах облдержадміністрацій, територіальних управлінь юстиції завжди буде гаряча лінія, на яку можна звернутись, поскаржитись і взяти участь у засіданні цього штабу. Засідання штабу проводитимуться оперативно за потребою.

Штаби зобов'яжуть щомісяця звітувати до профільного комітету Верховної Ради, Міністерства аграрної політики та Міністерства юстиції про проведено роботу.

За словами Сукманової, лідерами по спробах рейдерських захоплень за останні півроку є Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська області. Тому це будуть перші області, що будуть під контролем, у яких вперше будуть проведені засідання антирейдерських штабів цього року.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


З початку року подорожчали майже всі продукти харчування

Про це пише УНН з посиланням на інфляційний барометр.

Найбільше подорожчали овочі. З початку року ціни на моркву зросли у 2,4 рази — до 13,4 грн/кг, капуста подорожчала у 2,2 рази до 9,5 грн/кг, буряк — на 54% до 11,7 грн/кг, картопля — на 43% до 8,8 грн/кг, цибуля — на 20% до 6,5 грн/кг.

Також з початку року в Україні вартість ковбас зросла на 19% - до 168 грн/кг, молока — на 5,2% до 21,6 грн/л, хлібу житнього — на 12% до 22,4 грн/кг (близько 15,6 грн за буханку).

Незначно, але зросли ціни на борошно — на 2,5% до 11,9 грн/кг, масло — на 2% до 185,6 грн/кг (близько 46,4 грн за 200 гр продукту, — ред.), рис — на 1,4% до 26 грн/кг, сметана подорожчала на 4% до 57,7 грн/кг, олія — на 1,3% до 27 грн/л.

Водночас впродовж 2018 року подешевшала курятина — на 0,5%, до 91,2 грн/кг. Свинина та яловичина додали в ціні 8% та 14,5% відповідно. Таким чином, кілограм свинини обійдеться українцю у 107,4 грн, кілограм яловичини — у 134,3 грн.

Здешевлення курятини економічний експерт Павло Мороз пояснює стабілізацією гривні і затвердженням програм держпідтримки АПК (дотацій).

“У 2017 році МВФ запропонував Україні запустити механізм дотацій замість спецрежиму пільгового оподаткування. Було запропоновано видавати дотацію агрокомпаніям в залежності від суми сплачених податків. У структурі тваринництва птахівники займають більше половини ринку, відповідно, і дотації вони отримали хороші. Це дозволило їм повернути гроші в оборот, наростити поголів’я і стабілізувати ціни на внутрішньому ринку. У сфері великої рогатої худоби справи йдуть гірше.

Виділені дотації не так ефективно позначилися на виробниках, так як основний обсяг дотацій тваринники повинні були отримати в другій половині року, з огляду на сезонність в їх виробництві. У зв’язку зі скасуванням програми дотацій зразка 2017 року, тваринники не отримали очікувані суми дотацій за 2 місяці. Що стосується програм дотацій 2018 року, то швидкого ефекту не варто очікувати через тривалу окупність виробництва. Від цього і різкий скачок цін на продукцію незважаючи на держпідтримку”, — пояснив П.Мороз.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Рентабельність вирощування журавлини може перевищити 36%

Про це свідчать розрахунки Pro-Consulting, пише agroday.com.ua.

Аналітики акцентують, що цієї ягоди в Україні збирають відносно небагато — 338 тонн в рік. Але навіть цей обсяг дозволяє ввійти в десятку світових виробників.

За своїми природно-кліматичними умовами Україна здатна збирати набагато більше журавлини. Наприклад, в 2013 році її виробництво досягало 800 тонн.

Причинами спаду врожаю за останні роки є те, що в нашій країні журавлину в основному збирають вручну в дикій природі, а в зв’язку з скороченням лісів зменшується й база для збору ягоди.

У той же час, в країнах-лідерах ринку журавлину виробляють промисловим способом, на сільськогосподарських плантаціях. І досвід Білорусі та Латвії доводить ефективність такого підходу. Та й вирощувати журавлину значно рентабельніше, ніж збирати в лісі, говорять в Pro-Consulting.
Зараз внутрішній ринок ягоди постійно збільшується під впливом поширюваних серед населення ідей здорового харчування. Тому вивід на ринок нового агропідприємства, що займатиметься вирощуванням журавлини, є своєчасним і перспективним кроком, кажуть аналітики.

Для такого господарства можливе отримання державної підтримки в рамках програми на 2017-2021 роки. На неї виділяються бюджетні кошти в сукупному розмірі до 1% ВВП, що формується в сільському господарстві.

На користь журавлини говорить ще й те, що вона є вологолюбною культурою і не боїться заморозків. Добре росте в північних областях, при цьому плантація може давати врожай цілих 60 років.

Аналітики підготували бізнес-план вирощування журавлини на площі 5 гектарів. За їх розрахунками, основні витрати підуть на придбання земельної ділянки, формування «журавлинних» чеків, покупку сільгосптехніки, посадку тощо.

Із загального обсягу витрат 36% буде витрачено на проведення посадки і догляд за журавлиною. На обладнання з переробки та фасування ягід необхідно 25% коштів. Ще 10% інвестицій необхідно на здійснення будівельних робіт і закупівлю сільгосптехніки.

Ваш вибір 'Подобається'.


Вчені створили пиво з молока

Дослідницька група під керівництвом Сема Алкейна, доцента кафедри дослідження харчових продуктів університету Корнелл в штаті Нью-Йорк, створила алкогольний пивний напій з кислої сироватки, пише vlasti.net.

Якщо досліди будуть успішними, і якщо продукт вийде смачним, це буде означати створення нового типу алкогольного напою.

Це також допоможе вирішити проблему утилізації кислої сироватки, побічного продукту при виробництві  йогурту на підприємствах штату Нью-Йорк.

Як повідомляється в прес-релізі університету, кисла сироватка має дуже обмежені можливості вигідного застосування. З нею мають справу такі компанії, як Chobani і Fage, де при виробництві  йогурту з високим вмістом протеїну відокремлюють сироватку.

Алкейн, колишній менеджер по розробці продуктів компанії Miller Brewing Co., сподівається, що молочна кисла сироватка може приєднатися до списку інших сільськогосподарських продуктів, з яких виробляють алкогольні напої. До них відносяться ячмінь, кукурудза і жито (для пива і спиртних напоїв), виноград, яблука та інші фрукти для сидру і вина.

"Виробництво пива крутиться саме навколо цих продуктів, але молочні продукти взагалі не згадуються в цьому списку. Якби ми могли перетворити сироватку в те, що люди хотіли б пити, це відкрило б абсолютно нові економічні можливості для підприємців і пивоварів, а також для вивчення і впровадження інновацій", – заявляє Алкейн

До теперішнього часу Алкейн і його колеги успішно зробили сироваткове пиво з низьким вмістом алкоголю з кисло-солоним смаком, схоже на один з німецьких сортів пива. У ньому всього 2,7% алкоголю, це приблизно половина того, що міститься в стандартному американському лагері, такому як Budweiser. Зроблено також напій, схожий на смак на пульке, традиційний мексиканський напій з агави.

Дослідникам в Корнелл доводиться долати деякі перешкоди, наприклад, з'ясовувати, як перетворити цукор кислої сироватки, лактозу, в спирт. Традиційні пивні дріжджі не працюють, тому Алкейн і його команда експериментують з іншими методами, щоб зробити кислу сироватку ферменованою.


Проте, Алкейн вважає, що молочний алкоголь може з'явитися на ринку протягом декількох років.



Україна закрила 6 квот на безмитний експорт до ЄС

 До переліку закритих квот увійшли мед, солод та пшенична клейковина, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, а також пшениця і кукурудза, повідомляє УКАБ.

Так само Україна використала другу квартальну квоту на експорт м’яса птиці і піврічну – на вершкове масло. Серед додаткових квот, виділених наприкінці минулого року, також вже закрито чотири: на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу. На 95% вичерпані об’єми безмитних поставок на крупи і борошно.

«Цього року відбулося пожвавлення темпів закриття квот, адже станом на аналогічну дату 2017 року об’єми пшениці ще не були вичерпані, а квота на солод та пшеничну клейковину взагалі за минулий рік залишилася не використаною. Те, що крім шести основних квот закриті ще  чотири додаткові, – свідчить про активізацію торговельних відносин з ЄС», – прокоментувала Дар’я Гриценко, аналітик зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За результатами січня-лютого поточного року агропродовольчий експорт з України до ЄС зріс на 28,1% або на $224,7 млн, порівняно з аналогічним періодом минулого року, та сягнув за даними МінАПіП 1,025 млрд доларів США.

Довідково. Окрім квот для України ще діють квоти на безмитний експорт товарів країнами ЄС до України. До них входять квоти на  групи товарів – цукор, м’ясо птиці (основна і додаткова) та свинину (основна і додаткова). Наразі вже використана основна квота на м’ясо птиці.

 

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.