Депутати пропонують знизити ставку ПДВ для сільгоспвиробників до 7%

Народні депутати від фракції партії "Блок Петра Порошенко" пропонують знизити ставку ПДВ до 7% з 20% для виробників сільськогосподарської продукції. Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств" (№7420) зареєстрований у Верховній Раді 19 грудня 2017 року, пише zn.ua.
 

Нагадаємо, що з 1 січня 2017 року було відмінено спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств. Він діяв з 1998 року і передбачав акумуляцію сільськогосподарськими підприємствами коштів ПДВ на своїх рахунках.

"Зниження ставки ПДВ забезпечить не тільки прозоре 100%-ве виконання бюджету в частині податкових надходжень, але й дозволить контролювати динаміку ВВП", - вважають депутати.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рада викликає на звіт очільників ДПЗКУ та "Хліб України"

Теґи: 

"На килим" також викличуть і директора ДАК "Хліб України". Про це у коментарі УНН розповів голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Петро Юрчишин.

"Під час минулого комітетського зібрання народні депутати у закритому режимі підняли питання про те, щоб керівники державних підприємств, в тому числі ДПЗКУ та ДАК "Хліб України", прозвітували про свою діяльність. Найближчим часом ми включимо дане питання до порядку денного та запросимо керівників цих структур. Хочемо почути і, зокрема, про китайські гроші. Нас це питання дуже хвилює. Але доки не буде звіту, ми не маємо права давати оцінку діяльності керівників цих структур", - сказав він.

Нардеп розповів, що днями у ВР заслухали звіт про діяльність НАК "Украгролізинг". У підсумку нардепи дійшли згоди, що в.о. голови підприємства не відповідає займаній посаді.

"Подібних керівників державних підприємств - безліч. Ми, як нардепи, не можемо звільняти їх з посади. Але ми маємо право рекомендувати Кабміну це зробити. Не можна, щоб через таких керівників та їхній статус на державних підприємствах знищувалась економіка України", - сказав він.

Нагадаємо, за наполяганням Китаю днями були арештовані кошти на банківських рахунках ДПЗКУ, і це може призвести до зупинки роботи підприємства.

Як пишуть ЗМІ, до погіршення відносин між українською та китайською сторонами у ситуації навколо півторамільярдного кредиту ДПЗКУ призвело небажання підприємства виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Принаймні, саме такі припущення виникли у представників КНР, коли їм стало відомо про вивід активів зернової корпорації (через суди) до збанкрутілої ДАК "Хліб України".

Додамо, що у вересні КМУ призначив нового в.о. голови ДПЗКУ. І ним стала людина, яка працювала на екс-регіонала Продівуса - Дмитро Гавриш. Останній раніше ніколи не мав досвіду роботи ані у зерновій корпорації, ані у зерновій галузі в цілому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Парубій підписав продовження мораторію на продаж землі

Спікер Верховної Ради України Андрій Парубій підписав законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель» (№7350). Про це йдеться на сторінці відповідного законопроекту на сайті Верховної Ради.

Автори документа вважають, що продовження мораторію дозволить зняти соціальну напруженість, яка виникла в суспільстві на тлі політичних спекуляцій з цього питання, і надасть певний час для розробки механізму введення прозорого ринку земель сільгосппризначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Росія втратила родючі землі, рівні 36 площам Криму

Загальна площа невикористовуваних сільгоспугідь, кажуть експерти, торік становила 97,2 млн га. Це 44% всіх сільськогосподарських угідь країни. Хоча офіційна оцінка занедбаних сільгоспугідь удвічі менша – лише близько 40 млн га, пише agroday.com.ua.

За особистими підсобними господарствами населення, згідно з даними Росреєстру, закріплено 77,3 млн га землі, хоча насправді – лише 14,3 млн га. Недавній перепис населення виявив, що фермери використовують 43,3 млн га землі, а не 28,8 млн, як показує офіційна статистика. Однак попри це площі плодових садів зменшилися втричі, пасовищ – вдвічі, посівні площі – на третину, передає Газета.ру.

На момент проведення перепису вважалося, що в Росії є 222 млн га сільгоспугідь. Але переписувачі виявили лише 142,2 млн га, тобто 64% всіх угідь. Із 222 млн га сільгоспугідь, що значаться в реєстрі, під час перепису населення 79,8 млн га знайти узагалі не вдалося.

До слова, 90% особистих підсобних господарств не мають кіз, овець, свиней і великої рогатої худоби. Вважати їх за виробників – серйозна помилка.

За даними Росреєстру, площа ріллі, які багато років не оброблялася але закріплена за сільгоспвиробниками, на початок 2017 року становила 3,6 млн га. За даними ж перепису вона майже утричі більша й становить 10,1 млн га. Наявна у сільгоспвиробників площа багаторічних насаджень за переписом виявилася, навпаки, в 3 рази меншою, аніж показувала поточна статистика, площа пасовищ – в два рази.

Всього не закріпленими за сільгоспвиробниками або просто нічийними виявилися 28,1 млн га ріллі (29,2% від загальної її кількості), 13,7 млн га сінокосів (57,1%) і 41,9 млн га пасовищ (61,3% ). Фермери стверджують, що їм економічно невигідно обробляти землю. До слова, аби отримати землю від держави, потрібно витратити значні кошти на її оформлення. Не сприяє розвиткові монополізація сільського господарства, високі тарифи на електроенергію, дорожні збори, дорогі кредити, проблеми з оптовиками, логістикою, ліцензуванням і інфраструктурою, бюрократія і корупція.

Чисельність сільськогосподарських організацій за останні десять років, за даними Росреєстру, зросла майже на 12 тисяч, а за даними перепису різко скоротилася – з 59 до 36 тисяч.

Утім, в цьому році Росія має намір експортувати рекордні 45 млн тонн зерна. Одна з причин нарощування експорту – переповнені сховища і високі ціни на внутрішньому ринку. Для порівняння, в минулому році Росія експортувала 35,5 млн тонн зерна, включаючи 27,1 млн тонн пшениці. Цей результат назвали рекордним.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна вчетверо наростила експорт винограду

У вартісному виразі зростання не настільки відчутне - лише 55,6%: $98 тис. за січень-листопад цього року проти $63 тис. за 2016 рік, пише  agrotimes.net.


Про це свідчать дані Державної фіскальної служби.

44% українського винограду цього року відправилося до Білорусі, 32,7% - до Молдови, 9%  - до Нідерландів.

Водночас обсяги імпорту винограду стабільно високі. За 11 місяців 2017 року було закуплено 42,4 тис. тонн на суму $31 млн, у той час, як торік - 44,4 тис. тонн на суму $34 млн.

Понад половину імпортного винограду (54%) потрапляє в Україну з Туреччини, 23% - з Ірану, 6% - з Узбекистану.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям обіцяють зменшити кредитне навантаження у 2018 році

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, пише AgroPolit.com.

За словами Мартинюка, програма квазіакумуляції ПДВ не дала очікуваних результатів.

«Велика її частина була спрямована на тваринництво. Ми хотіли стабільних цін, а отримали їх підвищення. Хотіли стабілізації чи нарощення поголів’я, а отримали скорочення. Це програма, за великим рахунком, поїдання», — сказав перший заступник міністра.

За його словами, наступного року хочеться все ж досягти бажаного розвитку.

«Я спілкувався з бізнесом. Він готовий, але є недовіра до влади. Тому наступного року ми маємо розробити порядки та їх опублікувати. Основний інструмент підтримки — це мінімізація вартості грошей. Ми ставимо перед собою амбітні цілі в 3—4% за рахунок погашення старого кредиту. Це буде виділено з 4 млрд коштів на підтримку тваринництва. Це кредити на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, включаючи обладнання», — розповів Мартинюк.

На його думку, переважно бізнес буде брати кредити на реконструкцію.

Для того, щоб не влізти в зобов’язання, як минулого періоду (адже ніхто не знає, яким буде бюджет 2019 року), то наступного року перейдемо до трирічного планування. Тому сьогодні працюємо з банками, щоб вони погашали на трирічний період ті відсотки, які має заплатити бізнес. У бізнесу виникнуть інші зобов’язання. Серед банків будуть і не державні, але точно вітчизняні (близько 10)», — підсумував Мартинюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview