182818
178171

Дрібним фермерам та сімейним господарствам нереально отримати компенсацію

Про це розповів голова громадської спілки Асоціації фермерів та землевласників України Волинської області Микола Собуцький, пише  АgroРolit.com.

"Через банки ускладнюється процедура отримання коштів, набагато простіше було через Укрдержфонд. Дрібним фермерам та сімейним господарствам нереально отримати компенсацію. У дрібних фермерів немає ліквідної застави, техніка вся стара, а заставляти житло не кожен хоче", – розповідає він.

Також голова АФЗУ Волинської області підкреслив, що створення кооперативів при сьогоднішньому законодавстві неможливе, через оподаткування.

"Власне я не агітую створювати кооперативи, адже завтра їх оподаткують по повній програмі. При сьогоднішньому законодавстві це неможливо. Я також зареєстрував кооператив, зібрав з людей не малі кошти, а працювати не зміг. Спочатку потрібно розібратися зі статусом кооперативів, а тоді думати про шляхи їх фінансування", – сказав він.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Майже 90% українських виробників обманюють покупців про фактичний склад своїх продуктів

У зв'язку з цим, контроль за дотриманням вимог до маркування продуктів харчування необхідно посилювати. Так вважає професор кафедри товарознавства, управління безпекою та якістю Київського національного торгово-економічного університету Олена Сидоренко. Про це вона повідомила в особистому блозі, передає УНН.

"Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, який був прийнятий в Україні ще п'ять років тому, зобов'язує вказувати на етикетці не тільки наявність рослинних жирів, але і те, в якому вигляді вони використані. Згідно з регламентом, виробники повинні чесно писати, чи використовуються рослинні олії в натуральному вигляді, або рослинна олія гідрогенізована. Так, як це відбувається в Євросоюзі. Регламент зобов'язує вказувати наявність і транс-ізомерів жирних кислот. У нас же, на відміну від ЄС, в 90% випадках ці вимоги порушуються", - зазначила вона.

Також, за словами Сидоренка, недобросовісні виробники часто обманюють споживачів, вказуючи на етикетках інформацію тільки про наявність рослинних жирів, приховуючи при цьому, що мова насправді йде про транс-ізомери жирних кислот.

"Деякі виробники дозволяють собі писати в маркуванні - замінник какао-масла. Звісно, що фахівці розуміють, що йдеться про гідрогенізовані жири, але звичайний споживач найчастіше не звертає на це уваги і без всяких побоювань купує продукт. У маркуванні морозива, наприклад, вказують - рослинна олія. А на практиці мова про транс-ізомери жирних кислот", - розповіла експерт.

Для фальсифікації молочної продукції найчастіше використовують пальмову олію. Обсяги її імпорту в Україну за останні два роки побили всі рекорди.

У БПП та Опоблоці вже заявили про готовність обмежити використання пальмової олії в Україні на законодавчому рівні.

Радикали, в свою чергу, навіть зареєстрували відповідний законопроект.

З цього приводу свою думку висловив депутат Тригубенко. Він пояснив, що тотальна заборона використання пальмової олії в продуктах харчування може спровокувати подорожчання кінцевих товарів, проте, за його словами, це логічно, тому що "пальмою" замінюють сьогодні натуральні тваринні масла, чого категорично не можна допускати.

"Щодо законопроекту про заборону - не дивлячись на всі його недоліки, думаю, він гідний уваги. Згодом ми завжди зможемо внести правки і доопрацювати цю ініціативу, але робити перший крок все ж треба", - вважає політик.

Ваш вибір 'Подобається'.


У Південній Кореї почнуть продаж м’яса у вендинг автоматах

 Про це повідомляє «FMCG club». Зокрема, планується дозволити продаж продуктів з яловичини і свинини у  контейнерах через смарт вендинг автомати, пише landlord.ua.

Згідно інформації, м’ясо у торговельних автоматах коштуватиме на 20% дешевше.

«Асоціація сільськогосподарських кооперативів вже запустила експериментальну програму з продажу м’яса свинини в упаковці по 300 грамів через вендинг автомати. Після внесення змін до закону, мережа таких автоматів може розширитися до 800 точок по всій країні. Варто відзначити, що м’ясо, яке продаватиметься через торговельні автомати, коштуватиме на 20% дешевше», — йдеться у повідомленні.

Наразі, уряд працює над усуненням законодавчих перепон для продажу м’яса у таких автоматах

«На сьогоднішній день, щоб продавати м’ясо, продавцю необхідно, крім виконання ряду вимог, мати електричний морозильник, холодильник, дисплей з інформацією про терміни виготовлення і ваги. Вендинг автомати зможуть в онлайн режимі регулювати необхідні температурні умови для зберігання та продажу м’яса, а також виводити інформацію про терміни виготовлення і вартості м’ясної продукції», — кажуть у «FMCG club».

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Посівна-2018: посіяно перші 90 тисяч га соняшнику

З технічних культур також вже посіяно 39 тис. га (13%) цукрових буряків.

Продовжується посів ранніх ярих зернових та зернобобових, який проведено на площі 936 тис. га (39% до прогнозу).

Зокрема, вже посіяно:
- ярого ячменю - 625 тис. га (39%);
- вівса – 43 тис. га (21%);
- пшениці – 53 тис. га (29%);
- гороху – 215 тис. га (52%).
Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі 6,1 млн га (84% до прогнозу), крім того озимий ріпак - 889 тис. га або 88%. У 9 областях завершено підживлення озимих зернових.

За попередніми даними регіонів посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2018 року очікується в межах 27,2 млн га або на рівні 2017 року.
Зернові культури прогнозується посіяти на площі 14,6 млн га або 54% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах.

Посів ярих зернових культур прогнозується на площі 7,4 млн га, в тому числі ранніх ярих зернових – 2,4 млн га. При цьому структура зернового клину під урожай 2018 року може корегуватися в залежності від умов перезимівлі озимих культур за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема, кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.

 



Львівщина очікує від Кореї інвестицій в АПК

Про це повідомляє прес-служба Львівської обласної держадміністрації.

Згідно повідомлення, очільник області Олег Синютка у ході зустрічі із надзвичайним і повноважним посолом Республіки Корея Лі Янг Гу представив економічний потенціал Львівщини та наголосив на високому рівні безпеки в регіоні, що є складовою сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій.

Під час зустрічі сторони зсоередились на перспективі співпраці в агросекторі, зокрема вирощуванні органічної продукції, створенні індустріальних парків та будівництві теплиць.

У свою чергу Синютка зосередив увагу потенційних інвесторів на кадровому потенціалі регіону.

“На Львівщині ви знайдете кращих працівників. Для нас важливо, щоб ці три проекти були успішними. Ми готові, щоб ваші компанії заявили про потребу відповідної кількості землі, адже на сьогодні українська земля не засмічена хімікатами, які б заважали виробництву, Ми сприятимемо вам у реалізації проектів в області та всесторонній підтримці”, – зазначив він.

Також Синютка підкреслив, що рівень безпеки бізнесу на Львівщині відповідає найкращим стандартам.

«Ми за минулий рік увійшли в трійку найбільш динамічних регіонів по розвитку агропромислового комплексу. Для нас важливо, щоб на українській землі вирощувалась якісна продукція органічного характеру і перероблялась для експорту”,- сказав він.

Джерело: landlord.ua



Виробництво справжнього сиру скоротилося втричі

При цьому виробництво справжнього сиру зменшилося майже в два рази, до 68 тис. тонн у 2016 році і 66 тис. тонн в 2017-му.

А якщо врахувати, що до заборони Росією імпорту української молочної продукції було вироблено 216 тис. тонн сичужного сиру, то можна говорити про скорочення більш ніж у три рази, пише agroday.com.ua.

За словами аналітиків, дно вже досягнуто, і зараз є підстави говорити про тенденцію до відновлення галузі.

Очікується, що виробництво сирів далі скорочуватися не буде. Втрати зовнішніх ринків збуту значною мірою вдалося компенсувати за рахунок реалізації сирних продуктів. Також з’явилася надія на зростання споживання сирів усередині країни.

Але все ж оператори ринку сиру повинні усвідомлювати існуючі для їх бізнесу ризики й передбачати шляхи їх мінімізації. Потрібно розуміти, що існуючі схеми експорту сирних продуктів можуть бути прикриті, а шанси відчутного збільшення зовнішніх продажу сирів поза Росії мінімальні.

Українські сировари зараз повинні орієнтуватися на внутрішній ринок. Але він, на жаль, не «гумовий», і в умовах слабкого купівельного попиту нарощувати продажі можна тільки за рахунок частки конкурентів.

А тим часом деякі невеликі сироварні підходять до просування своєї продукції досить креативно. Наприклад, сімейна ферма на Буковині варить сири з чилі, віскі, і навіть з трюфелями. Попит на таку продукцію дуже високий, склади швидко порожніють.

Ваш вибір 'Подобається'.