170513

Дипломати захистили інтереси українських садівників у Польщі

Про це повідомляє прес-служба Асоціації "УКРСАДПРОМ".

Відповідно до доручення МЗС України, Посольство України в Республіці Польща проінформувало Міністерство сільського господарства і розвитку села Республіки Польща про стурбованість українських агровиробників ситуацією, яка мала місце 13 липня п.р. У свою чергу, профільне Міністерство Республіки Польща з розумінням поставилося до сигналів Посольства України та запевнило, що заклики польських фермерів не впливають на діяльність Міністерства, зокрема, в питанні здійснення перевірок української сільгосппродукції, а також повідомило про намір й надалі розвивати партнерську взаємовигідну співпрацю з Україною у галузі сільського господарства. Також МЗС України вбачає доцільним обговорити порушене українськими фермерами питання під час V засідання українсько-польської Робочої групи з питань співробітництва у галузі сільського господарства восени п.р.

Нагадаємо, 13 липня 2018 року в м. Варшава (Республіка Польща) відбувся страйк фермерів, під час якого активісти висловили своє обурення щодо розвитку плодово-ягідних плантацій на території України, використовуючи при цьому недопустимі висловлювання на адресу українських садівників та їх продукції, виражаючи тим самим упереджене ставлення до плодово-ягідної продукції, яку постачають з України. 25 липня п.р. Асоціація «УКРСАДПРОМ» направила Міністру закордонних справ України Павлу Клімкіну лист, у якому закликає захистити права українських садівників і звернулася з проханням вжити відповідні заходи щодо недопущення приниження українських садівників та запобігти зловживанню та упередженому ставленню до плодово-ягідної продукції, яку експортують з території України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна вирощує яблук все більше, а ціна на них падає все нижче

“Немає ціни — немає чим платити людям зарплату. Яблука беруть в основному по 50 копійок, хоча їх собівартість — 3-4 грн, — розповідає Олег Курдельчук, агроном Липинської сортостанции. — При цьому супермаркети приймають яблука [від посередників] по 6-10 грн/кг”.

За його словами, кількість яблук, що вродила на Волині, неможливо реалізувати. Колись у кожному районі області працювало мінімум одне переробне підприємство, тепер залишилося два на весь регіон.

Як прогнозує «Укрсадпром», в 2018 році урожай яблук в Україні може досягти 1,1 млн тонн. При цьому господарства виростять десертних яблук до 400 тис. т, а решту — домогосподарства. Для порівняння: урожай минулого року склав близько 1 млн т.

Остаточну цифру нинішнього сезону підкоригує погода початку осені, кажуть експерти.

Так чи інакше пропозиція яблук на внутрішньому ринку буде більш високою, що вже продемонструвала Волинь, а ціни на впадуть ще нижче. Наприклад, в 2016-му садівники працювали на межі рентабельності.

Крім сезонності і типу яблук — десертні і промислові (для переробки), на ціну впливає велика різниця між відпускною ціною агропідприємств та кінцевою ціною в роздрібних мережах та на ринках. Цю різницю формують посередники, підкреслюють аналітики.

Але важливу роль відіграють не тільки вони. Як ми писали раніше, падіння цін на промислові яблука, які йдуть на сік, обґрунтовані тим, що за останні 6 років світовий ринок яблучного концентрату скоротився майже на 40%.

У світі відновлені соки фактично вже прирівняли до «некорисних» солодких газованих напоїв, а українські фермери все ще дуже велику увагу приділяють промисловим яблукам.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки коштуватиме фермеру ідентифікація однієї тварини

Про це йдеться у законопроекті № 9022 про «Ідентифікацію та реєстрацію тварин», який на минулому тижні зареєстрували у Верховній Раді України,повідомляє сайт Верховної Ради України.

Як написано в пояснювальній записці, метою законопроекту є встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах операторів ринку тварин.

Також автори проекту закону передбачили спрощений механізм відшкодування коштів з бюджету України за проведену ідентифікацію тварин власниками які є фізичні особи. На ці цілі планується направити понад 172 млн грн, але мова йде тільки про тварин у господарствах фізичних осіб.

Загальна потреба в коштах з державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних осіб відповідно до розрахованого приплоду 2018 року (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) становить 172508,4 тис. грн, — йдеться у пояснювальній записці.

Також у роз’яснені до законопроекту додається розрахунок вартості ідентифікації очікуваного у 2018 році приплоду сільськогосподарських тварин без врахування прикріплення засобу ідентифікації.

Джерело:https: agropolit.com

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Білорусь і Молдова імпортують в Україну нелегальну спиртову продукцію

Про це повідомляє прес-служба “Укрспирту”.

Тенденція до зменшення виробництва обумовлена низкою об’єктивних факторів і, насамперед, втратою третини внутрішнього ринку збуту внаслідок агресії Росії.

Зокрема, у 2015 році Україна втратила частину потужностей таких, як ЛГЗ “Олімп”, ЛГЗ “Союз-Віктан” та внутрішні ринки збуту спирту етилового у Луганській, Донецькій областях та АР Крим, уточнили в “Укрспирті”.

“Крім того, в Україну нелегально постачається технічний спирт та концентрована 96-98% спиртовмісна рідина з Молдови, Білорусі та непідконтрольних територій. На підпільних виробництвах технічні спиртовмісні речовини переробляють в алкогольну продукцію, яка є не тільки неякісною, а й навіть отрутою”, — йдеться в повідомленні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент скасував «соєві правки»

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

​«Висловлюємо вдячність Президенту за те, що він став на сторону аграрної спільноти та підписав цей закон. Таким чином, він зламав олігархічні домовленості, тим самим захистивши інтереси невеликих сільгоспвиробників», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

У разі непідписання цього закону, з 1 вересня вступила би в силу норма щодо скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої. Вона завдала б нищівного удару по всіх аграріях, які вирощували сою у 2018 році, оскільки це спричинило б зменшення їхнього прибутку від реалізації на 16,7%, а також дозволило олігархічним структурам та транснаціональним компаніям (власникам переробних потужностей) збагатитись за їх рахунок.

Також результатом набуття чинності даної норми стало б різке зростання тіньового ринку. Відсутність відшкодування ПДВ мало стимулювати закупівлю сої та ріпаку за «чорну готівку» за ціною без ПДВ з подальшим експортом, без відшкодування і без повернення валютної виручки в країну.

Крім того, скасування відшкодування ПДВ при експорті олійних культур є грубим порушенням зобов'язань, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла законопроект №7403-д за основу і в цілому 22 травня. За ухвалення відповідного рішення проголосували 249 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів. Однак повернення відшкодування ПДВ тільки для експортерів, передбачене нормами законопроекту №7403-д, є лише частковим вирішенням «олійного питання», оскільки дрібні фермери не зможуть формувати великі партії сої для експорту.

Депутати розглядали також законопроект №7403-2, на прийнятті якого наполягали аграрії. Ним пропонувалось скасувати дискримінаційні правки та повернути відшкодування експортного ПДВ для усіх виробників олійних. Його підтримали 15 обласних рад, міжнародні організації, провідні експерти галузі. Але зрештою за його прийняття проголосували лише 110 депутатів.

Раніше аби зламати супротив лобістів «олігархічних структур» та домогтись включення законопроекту №7403-2 до порядку денного парламенту, аграрії були змушені тричі перекривати головні автомагістралі країни, влаштовувати акції протесту під профільним податковим комітетом Ради і будівлею парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Малі фермери "в законі": як нові зміни вплинуть на український агросектор

В Україні вкрай складно наростити частку такої продукції, так як більшість фермерів не має офіційного статусу. Це закриває їм доступ як до кредитування, так і до експорту своєї продукції у країни Євросоюзу, пише НВ.

Проте таку ситуація може змінити закон про стимулювання розвитку фермерства, який нещодавно підписав президент України Петро Порошенко.

Сімейні господарства, які працюють на своїй землі, отримають офіційний статус фермерів, що дозволить легально продавати їх продукцію. Також при сплаті внесків до Пенсійного фонду держава упродовж десяти років компенсуватиме від 10 до 90% цих коштів.

Крім того, цей закон дасть можливість фермерам стати повноцінними учасниками ринку.

“Це означає, що він може бути повноцінним суб'єктом з усіма юридичними правами, що, відповідно, дає можливість заключати договори, бути повноцінним контрагентом. Крім того, це дає можливість сплачувати єдиний соціальний внесок і не просто залишатись у повітрі, а також потім претендувати на пенсію”, – пояснив голова Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Слободяник.

Тим не менше, для успішного розвитку фермерства в Україні самого закону замало. Потрібні й інші кроки з боку держави.

За словами Слободяника, на сьогодні фермерство розвивається не завдяки державній підтримці, а всупереч – якщо на початку років незалежності було понад 40 тис. фермерських господарств, сьогодні вони скоротились до майже 35 тисяч.

Партнер Kreston GCG Артем Ковбель вважає, що держава має надати певні пільги, дотації, як це відбувається в інших країнах, де держава стимулює розвиток фермерських господарств.

“Це просто, якщо скористатися допомогою пільгових фінансових програм, також і державних банків, яка полягає у виділенні певних субсидій на розвиток фермерського господарства”, – відзначив він.

Як розповів Слободяник, спочатку у фермерів був відібраний так званий спецрежим податку на додану вартість, що був досить ефективним механізмом підтримки, так як фермери могли реінвестувати зароблені кошти.

Крім того, він відзначив, що держава пообіцяла мільярд гривень підтримки фермерам, проте вони “не отримали жодної гривні з цього мільярду”.

“Більше того, було проведено нами соціологічне дослідження методом телефонного опитування. Тільки 13% фермерських господарств з тисячі опитаних фермерів по всій Україні подали документи. 58% фермери взагалі не подавали документи, бо не вірять у можливість державної підтримки”, – підкреслив Слободяник.

Для того, аби покращити умови для фермерів, насамперед потрібна правова підтримка в боротьбі з рейдерством.

Відкритим залишається лише одне питання – чи варто взагалі розвивати фермерство та надавати йому таку важливу підтримку.

У Мінагрополітики сподіваються, що після підписання закону частка українських фермерів зросте в загальному виробництві продукції мінімум до 15%. Крім того, фермери зможуть офіційно працювати та будувати прозорий бізнес в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview