Ефективність агробізнесу в Україні (інфографіка)
Презентація відбулася під час круглого столу «Аграрна Україна. Концепція світової першості» в рамках виставки «Агрокомплекс-2017», повідомляє УАК.
Як зазначив президент УАК, народний депутат Леонід Козаченко, подібних за масштабами розрахунків в Україні досі ніхто не проводив. Мета дослідження – стати підґрунтям для розробки державної стратегії розвитку АПК, яка забезпечить однаково комфортні умови для роботи і великих вертикально інтегрованих компаній, і середніх підприємств, і малих фермерських господарств.
«Аналітичний відділ УАК зібрав то проаналізував дані 8500 тисяч агровиробників за 2015 і 2016 роки. Ми отримали інформацію від Фіскальної служби України, Держгеокадастру, Держстату, а також надсилали запити безпосередньо сільськогосподарським підприємствам, щоб зібрати дані, яких немає в офіційних джерелах. Була проведена надзвичайно велика аналітична робота. Її результати ми плануємо озвучити на рівні професійних громадських об’єднань, наукової спільноти, в профільному комітеті Верховної Ради та в Кабінеті міністрів України», – наголосив президент Української аграрної конфедерації.
Підприємства були розподілені на 6 груп в залежності від кількості землі в обробітку – до 100 га, 100-200 га, 200-1000 га, 1000-5000 га, 5000-10000 га і більше 10000 га. В кожній групі окремо проаналізовані показники підприємств, які займаються схожими видами діяльності.
Критерії для порівняння – кількість створених робочих місць, сплата податків, внесок у соціальну сферу, ефективність з точки зору врожайності культур/продуктивності тварин тощо.
Вже на першому етапі дослідження аналітикам УАК вдалося виявити декілька «тіньових зон» в українському агросекторі. Зокрема, з’ясувалося, що в тіньовому обробітку знаходяться близько 8 млн га землі.
«Що стало першою проблемою? Коли ми отримали інформацію від Фіскальної служби, з’ясувалося, що агровиробники, які сплачують податки, обробляють всього 18,8 млн га землі. Ми знаємо, що в Україні 42 млн га сільськогосподарської землі. Якщо відкинути землі державної власності, а також ті, які дійсно непридатні для вирощування культур, виявиться, що в тіньовому обігу перебувають близько 8 млн га. Тобто третина земель обробляється без сплати податків», – зазначив Леонід Козаченко.
Друга проблема, з якою під час дослідження зіткнулися аналітики УАК, сумнівність офіційних даних. Наприклад, деякі підприємства, судячи з фінансових показників, є активними сільгосптоваровиробниками. Але при цьому вони декларують, що мають 0 га в обробітку. Є і зворотні приклади – підприємства мають великі земельні банки, але жодного працівника.
У 2015 та 2016 роках Державна служба статистики здійснювала статистичні спостереження за 8500 та 8300 аграрними підприємствами різних розмірів та організаційно-правових форм відповідно. Аналітики УАК перевірили показники кожного з них і відсіяли ті підприємства, звітність яких є підозрілою. Так у 2015 році були відсіяні близько тисячі підприємств, а в 2016 – майже дев’ятсот.
Одним з найважливіших показників під час дослідження була сплата податків. Цифри свідчать про те, що чим більшою є компанія, тим більше податків вона сплачує. Податкова віддача з розрахунку на 1 працівника стрімко зросла у 2016 році.
«Ми бачимо, що чим більшим за розміром є підприємство, тим меншою є кількість працюючих, в перерахунку на 100 га. Саме це є одним з основних аргументів тих, хто підтримує «фермерський» шлях України. Водночас це є свідченням того, що більші компанії активно автоматизують процеси і підвищують ефективність виробництва», – зазначає президент УАК.
Орендна плата за землю – ще один критерій, який виявився дуже красномовним. У 2015 році найщедрішими платниками були підприємства, які мають в обробітку 200-1000 га землі. У 2016 році лідерство перейшло до компаній із земельним банком понад 10000 га. Середня орендна плата за рік зросла більше, ніж на 30% і у 2016 році становила 1,38 тис. грн/га.
«Агрохолдинги – це диверсифіковане виробництво. Як правило, сімейне фермерське господарство виробляє лише декілька видів продукції. Водночас українські агрохолдинги мають від 4 до 10 рівнів маржинальності, і це, звичайно, дає більші прибутки. При цьому витрати на виробництво в малих фермерських господарствах майже вдвічі більші, ніж у великих компаніях, якщо перерахувати на 1 га землі», – пояснив Леонід Козаченко.
За його словами, економічні показники фермерських господарств напряму залежать від держпідтримки, яку вони отримують.
«Наприклад, у Франції мені доводилося спілкуватися з фермерами, які мають по 30 га землі і комбайни за 300 тисяч євро, що працюють лічені години на рік. Гроші на техніку виділяє держава. Державна підтримка в ЄС в десятки разів, а за деякими напрямками навіть в сотні разів перевищує держпідтримку, яку отримують фермери в Україні», – наголошує президент Української аграрної конфедерації.
За розрахунками УАК, держпідтримка аграріїв в Україні у понад 80 разів менша, ніж в ЄС. Навіть якщо в гривнях держпідтримка зростає, то в перерахунку на євро з 2015 року вона стрімко впала і наразі не дотягує навіть до 10 євро/га.
«Малі фермерські господарства потребують найбільшої підтримки від держави. І хоча їх економічні показники не такі високі, як у агрохолдингів, вони можуть бути суперуспішними в нішовому виробництві», – зазначив Леонід Козаченко.
Він наголосив: фермерські господарства мають локальну конкурентоспроможність, середні компанії – національну, великі – глобальну.
«Експортний потенціал – найбільша перевага великих компаній. Але держава повинна контролювати, щоб не виникали монополії і не було зловживань монопольним становищем», – підвів підсумок Леонід Козаченко.
