170513

Французька компанія купує три підприємства колишнього агрохолдингу "Агрейн"

Згідно з оприлюдненою інформацією Антимонопольного комітету України, відомство може надати SAS Investcompagnie дозвіл на придбання частки в статутному капіталі трьох агропідприємств, що забезпечить перевищення 50% голосів у вищих органах управління товариств, передає БизнесЦензор.

За даними французького реєстру, SAS Investcompagnie була створена в квітні 2018 року зі статутним капіталом 250 тис. євро. Її президентом значиться Ганна Рубцова.

В Єдиному держреєстрі юросіб і фізосіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром "Агрікор Холдинг" значиться Віталій Кузнєцов, "Агропрайм Холдинг" – Олександр Рясненко, "Агровіт" – Ганна Гаріфуліна.

"Агрікор Холдинг" у 2018 році отримав 48,78 млн грн чистого прибутку проти 57,58 млн грн чистого збитку в 2017 році. Його виручка скоротилася на 15% – до 537,71 млн грн.

"Агропрайм Холдинг" за підсумками 2018 року скоротив чистий прибуток в 1,7 рази порівняно з 2017 роком – до 39,63 млн грн. Виручка незначно скоротилася і склала 550,7 млн грн.

"Агровіт" 2018 рік закінчив з чистим прибутком в 24,01 млн грн проти 20,51 млн грн чистого збитку в 2017 році. Його виручка зросла на 30% – до 195,52 млн грн.

Агрохолдинг "Агрейн" до того як в 2016 році припинив діяльність був одним з найбільших в Україні, його земельний банк становив близько 130 тис. га. Компанія володіла елеваторними потужностями в обсязі 330 тис. тонн сільгоспкультур одноразового зберігання, а також займалася молочним і м'ясним тваринництвом.

У 2014 році агрохолдинг "Агрейн" заявляв про спробу захоплення невідомими особами головного офісу компанії, після чого було відкрито ряд судових проваджень щодо керівництва, на майно агрохолдингу були накладені арешти.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Французький міністр закликав безробітних через коронавірус йти працювати на ферми

Міністр сільського господарства Франції Дідьє Гійом закликав громадян, які залишилися без роботи, йти працювати в аграрний сектор, тому що там бракує робочих рук.
Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на BFMTV.

"Зараз у сільському господарстві – близько 200 тисяч робочих місць… Приєднуйтеся до тих, хто своєю працею дозволить нам усім отримувати належне здорове харчування. Потрібно, щоб ця робота у полях відбувалася, а для цього необхідна робоча сила", - сказав Гійом.

Сільськогосподарській галузі зараз бракує трудових мігрантів із-за кордону, які зазвичай долучаються до сезонних робіт.

"У зв’язку із закриттям кордонів, трудові мігранти з Польщі, Румунії та Іспанії не долучаться до збору врожаю. Нам необхідно 45 тисяч сезонних працівників у березні, 80 тисяч у квітні та стільки ж у травні", - розповіла Крістіан Ламбер, голова спілки аграріїв FNSEA, у коментарі Le Monde.

Як повідомив міністр фінансів Бруно Ле Мер в інтерв’ю France Info radio, у зв’язку з пандемією коронавірусу у Франції без роботи залишилися понад 750 тисяч осіб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як бджоляру в Україні безкоштовно зареєструвати пасіку

Зареєструвати пасіку можна у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи, незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються: назва та адреса заявника, кількість бджолосімей, йдеться у повідомленні відомства.

Також власнику пасіки необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до управлінь Держпродспоживслужби в районах і містах, з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження, яке здійснюють державні лікарні ветеринарної медицини в районах і містах.

Районне (міське) управління Держпродспоживслужби, в 30-денний термін повинно провести обов’язкову державну реєстрацію пасіки, що здійснюється на безоплатній основі та видати заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 березня 2013 р. за № 380/22912, розміри плати за послуги бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів становлять:

– видача ветеринарно-санітарних паспортів пасік, ставків – 50.88 грн;

– клінічний огляд однієї бджолосім’ї – 29,73 грн.

Не дотримання даних вимог значно ускладнює або ж унеможливлює позитивне вирішення спірних питань, що можуть виникнути під час ведення господарської діяльності, – зазначають у відомстві

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи продовжить Китай купувати українську кукурудзу цьогоріч?

Минулого тижня МСГ США зафіксувало продаж 756 тис т кукурудзи до Китаю, тоді як чутки ходили про продаж 1,2 млн т в межах підписаної першої частини торговельної угоди, згідно з якою Китай зобов’язався майже вдвічі збільшити імпорт агропродукції з США.

На цій новині ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли на 1,5% до 138 $/т.

Раніше саме США були головним постачальником кукурудзи до Китаю і у 2013 році експортували в цьому напрямку 3,6 млн т кукурудзи. Проте після того, як Китай надав перевагу українській кукурудзі, експорт кукурудзи з США до КНР скоротився до 450 тис т на рік.

Із імпортованих Китаєм у 2019 р. 7 млн т кукурудзи частка українського зерна склала 3,84 млн т. Тому активна закупівля Китаєм кукурудзи в США зменшить попит на вітчизняну зернову, особливо врожаю 2020 р.

З січня по 13 березня Україна експортувала до Китаю 1,1 млн т кукурудзи, зокрема у березні – 262 тис т.

Закупівельні ціни на українську кукурудзу в порту виросли через дефіцит пропозицій на тлі необхідності виконання трейдерами березневих контрактів.

В поточному сезоні Україна майже виконала план по експорту кукурудзи, реалізувавши 22 млн т із прогнозованих 29-30 млн т. Проте збільшення посівних площ під кукурудзою в Україні та США в наступному сезоні посилить конкуренцію на світовому ринку.

Попередньо МСГ США прогнозує виробництво кукурудзи на рівні 400 млн т, оскільки американські фермери відмовляються від сівби сої на користь кукурудзи, хоча падіння цін на нафту та попиту на етанол може відкоригувати прогнози.

Експерти вважають, що цьогоріч Китай продовжить купувати українську кукурудзу, а експортом зернової з США займатимуться державні компанії, яким потрібно поповнити розпродані в попередні роки державні резерви.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Брудні ігри проти Агротека або навіщо Сварог і Епіцентр К створюють компанії-двійники

Аби уникнути сплати багатомільйонних боргів і назавжди поховати програні справи в судах вищих інстанцій, представники корпорації вдалися до маніпулятивних дій, заснувавши нові компанії, які фактично стають правонаступниками підприємств, задіяних у судових процесах. Про це пише AgroWeek.

Із початку року адвокатам «Агротека» вдалося добитися кілька важливих перемог у справах, котрі розглядалися Верховним Судом України (із 4 справ судді у 3-х визнали правоту дилера, ще в одній – справу закрили за відмовою у позові) та Центральним апеляційним господарським судом. Власне, згідно рішення останнього – компанії корпорації «Сварог Вест Груп» зобов’язані сплатити близько 45 млн гривень: ТОВ «Сварог-Дністер» – 34 132 215,75 грн, ТОВ «СК Бужок» – 9 921 987,22 млн грн.

Утім, з виплатою компенсації підприємства агрохолдинга не поспішають, намагаючись через суди добитися відстрочення виплат. Більше того, адвокати «Сварога» звернулися із 16-ма новими позовами до господарського суду Хмельницької області, включивши сюди навіть програні справи у Верховному Суді. За словами керівника юридичного відділу ТОВ «Агротек» Кирила Талоконова, такі дії спрямовані виключно на затягування справи, розгляд якої триває вже більше року.

Читайте:  Верховна справедливість або навіщо Сварог Вест Груп затягує справу проти Агротека

Як виявилося, затягування часу «Сварогу» знадобилося для створення нових компаній, які, скоріше за все, стануть правонаступниками діючих підприємств, задіяних у судовому процесі. Зокрема, мова йде про ТОВ «СК-БУЖОК» (попередник – ТОВ «СК БУЖОК»), ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР-2019» (попередник – ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР») та ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ-2019» (попередник – ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ»).

Враховуючи той факт, що Антимонопольний комітет дозволив «Епіцентру К» придбати частку в статутному капіталі корпорації «Сварог Вест Груп», куди також увійшли компанії-боржники, можна припустити, що подібні маніпуляції із заснуванням нових підприємств зроблені в тісній співпраці власників двох агрохолдингів, а саме Сварог Вест Груп та Епіцентр К. На думку Кирила Талоконова, таким чином, корпорації намагаються уникнути відповідальності, не бажаючи віддавати численні борги:

«Вони створюють компанії-двійники, щоби мати можливість перетягнути частину активів із компаній-боржників. Наприклад, переукласти договори оренди землі, вивести ще якісь активи. А підприємства, що мають борги, по суті, залишаться ні з чим, і їх, скоріше за все, оголосять банкрутами. Зрозуміло, що з банкрутів добитися хоч якоїсь компенсації практично нереально. Нинішня ситуація – це один із методів ухилення від відповідальності. Судячи з усього, представники цих корпорацій володіють не одним таким прийомом».

Таким чином, справа, яка триває вже більше року й на важелях терезів покладено не тільки багатомільйонні контракти, судова справедливість, але й фактор цінності чинних догорів поруки, в руках умілих «професіоналів» може стати не більше, ніж фікцією. Відтак дуже прикро, що «Епіцентр К» – компанія, яка декларує принципи чесної конкуренції, поваги до партнерів та відповідальність перед споживачем, придбавши компанії-боржники, не намагається вирішити питання цивілізованим способом, а стає співучасником брудних ігор «Сварога».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні постачальники насіння олійних культур в Україну

Минулого року Україна закупила насіння олійних на суму 340 млн дол. США, що на 0,2 % менше, ніж у 2018 році, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. Що стосується кількісних обсягів закупівель по даній групі продукції, вони зросли на 1,7 %, досягнувши близько 84 тис. т.

За словами експерта, основним постачальником насіння олійних культур в Україну стали США (28,0 %), потіснивши на друге місце Туреччину (16,8 %). Крім цих двох країн, варто відзначити закупівлі у Франції (11,9 %), Німеччині (9,9 %), Індії (5,6 %), Іспанії (4,5 %) та Бразилії (3,0 %).

Таким чином, на ці держави припало майже 4/5 від загальної вартості імпорту насіння олійних в Україну, зауважив науковець.

Традиційно найбільшим попитом серед продукції даної групи в Україні користується насіння соняшника. Торік за кордоном закупили 33 тис. т цього виду насіння на суму 249 млн дол. США.

Зважаючи на існуючі тенденції, насіння олійних культур й цього року залишиться однією з ключових статей вітчизняного аграрного імпорту, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview