ФСБ хоче прибрати до рук Липецьку фабрику Roshen

Теґи: 

Технологічні лінії й обладнання з-за кордону вивозять й досі. Нині замість колишніх потужностей на підприємстві залишається котельня й наймана охорона. Про це заявив президент і акціонер корпорації В’ячеслав Москалевський, пише НВ.

Продати Липецьку кондитерську фабрику неможливо, бо майно загальною вартістю 2 млрд рублів арештоване. Місцеві податківці намагаються стягнути ще й 150 млн руб. податків.

«Люди, наближені до російської поліції чи ФСБ, ждуть банкрутства, щоб за копійку все забрати», – каже Москалевський.

Корпорація Roshen входить до тридцятки найбільших виробників солодощів. Вона має 4 кондитерські фабрики в Україні й молокозавод, а також кондитерські фабрики в Литві й Угорщині. Кінцевим бенефіціарним власником групи Roshen є президент Порошенко. У січні 2016 року він підписав договір про передачу корпорації у «сліпий» траст.

Джерело: agroday.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

10 культурних цінностей виробництва продуктів харчування

Певний час виробники вивчали досвід, зокрема і сусідніх Європейських країн, і після подорожі до Чехії зародилась ідея створення громадської спілки, яка б професійно займалася цими питаннями, пише zaholovok.com.ua.

За підтримки Дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) понад 20 виробників з 4 областей об’єдналися в громадську спілку «Карпатський смак», та створили власні правила, систему перевірки якості, та разом під торговою маркою «Смак Українських Карпат», йдуть до споживачів продуктів харчування. Об’єднання охоплює кілька різних виробничих груп: молочну, м’ясну, зернову, продукування меду, лекварів, соків, харчові олії.

Всі виробники різні, але цінності у них спільні і стоять вище, ніж виключно заробляння грошей. Найголовніше- виробляти продукцію, яка несе у собі певну культуру. Це всіх і об’єднує. Ось що ставлять в основу своєї роботи сучасні фермери і підприємці сільськогосподарської сфери.

1. Культура виробництва та екологічність (місце, технології, сировини (з регіону)

Ферми та господарства, що об’єднались у спілці «Карпатський смак», де вирощують тварин, рослини, дерева, це справжнє джерело життя. Оскільки турбота про захист навколишнього середовища є одним з найважливіших аргументів, які відстоюють виробники. Це підтверджує й система внутрішніх інспекцій, такий собі контроль на дотримання внутрішніх правил. Серед яких заборона використання пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів для боротьби з шкідниками на полях, можна застосовувати лише натуральні добрива, не використовувати стимулятори росту та захисту рослин. Можна використовувати лише натуральні препарати.

Деякі фермери спілки мають сертифікати відповідності органік та біоконтроль, що засвідчується іншими органами контролю та визнається у світі. До прикладу, фермер Богдан Костів із Львівщини формує життєдайне виробництво,  завдяки чому, виробництво продуктів харчування, відповідає європейським стандартам органічного виробництва.

Важливим принципом є заборона застосовувати гормони та стимулятори росту при вирощуванні тварин. Тварини, зокрема свині, кози, вівці, корови живуть у відкритих просторах, з доступом до землі, трави, води, у зимовий період їдять виключно натуральні корми.

2.Культура споживання

Коли ми говоримо про смак, то починаємо думати. А що ми їмо? Чи має їжа смак, що його формує? Виробники з українських Карпат, що вирішили об’єднатись у громадську спілку поставили собі це питання, та дійшли спільної думки, що їх їжу не можна швидко їсти. Лише через те, що вона смачна, вона традиційна, виготовляється в регіоні, та має свої, як спільні  так і відмінні риси.

Члени спілки переконані, що добру їжу, треба споживати у натуральному виді (сир, м’ясні вироби, мед, зерно для пророщування, та ощадливо застосовувати термічну обробку при приготування), що б передати все багатство природної сили та енергію вітамінів, мікроелементів, калорії.

3.Культура унікальності  - продукти з регіону

Коли чуємо Карпати, часто згадуємо про бринзу та вівчарів на полонинах, про білі гриби, про карпатські чаї, про м’ясні делікатеси, про смачну кухню Карпат, з місцевих продуктів.  Якщо згадати ту ж бринзу, то лише в Закарпатті ми маємо поєднання унікальних смаків, з спільними та відмінними рисами. Мова про Рахівську, Тячівську, Хустську чи Міжгірську бринзу. Один і той же продукт, який виготовляють в 4-х районах однієї області дає нам 4-и різні смаки, що пов’язано з певними особливостями географічних ландшафтів, клімату, трави яку їдять тварини, пропорції овечого та козячого молока. Але це насправді багатство смаків для гурманів.

У спілці ми говоримо про те, що треба створити реєстр смаків гастрономічних різноманітностей українських Карпат. Адже індустріальні смаки дуже легко розмивають натуральний смак, а споживач часто й не знайомий з еталоном смаку. То ж спілка, це група виробників, які бережуть, шукають, та відтворюють технології вирощування  традиційних сортів, видів, тварин, та виробництво продуктів харчування.

4.Культура ставлення до споживача

Виробники продуктів переконані, що споживач, який купує саме їх продукт, повинен отримати бездоганну якість. Вони розуміють, що часто продукція, яка виготовляється на їх підприємствах, фермах є дорожчою ніж в традиційних супермаркетах, де звикли покупці купувати продукти харчування. Але є ті, хто розуміє, що таке виробництво без стимуляторів росту, без хімічних засобів захисту рослин, без барвників та підсилювачів смаку.

Через участь у фестивалях, ярмарках виробники мають можливість знайомитись зі своїми покупцями. Саме тут формується ланцюг довіри, та поваги сторін між собою. Покупець, що розуміє, що таке натуральний смак, та наскільки відрізняється якість продуктів у звичному магазині та у фермера, виробника стає прихильником та час від часу повертається до повторної покупки.

Одним з найкращих варіантів таких знайомств є дегустація на фермі чи виробництвах, де можна побачити частково й процес виробництва, зберігання сировини чи продуктів, процес роботи та ближче познайомитись. Так, формування лояльності та прихильності покупців, це важка робота, тим більше, що неймовірна конкуренція. Але для дрібних виробників, це чудова нагода знати свого покупця краще. Це повага до нього, до його ставлення. Смакуючи без поспіху сиром у Селиській сироварні чи ковбасами, м’ясною нарізкою у ФГ Зелений гай., починаєш розуміти переваги саме культури споживання та довіри до споживача.

5. Культура ставлення до родини

Дуже часто на виробництвах працює вся родина. Тим самим не лише створюються джерело доходу для родини, але й формується сталість та життєздатність виробництва.

Ще важливим акцентом, є розвиток компетенції, та професійних навиків, передача досвіду, розуміння того, що робиться, звісно довіра, відповідальність та комунікація між поколіннями, працівниками.

6.Культура віри в себе (працюю вдома)

У складний економічний період, період масових міграцій українців  за кордон, це приклад того, як дома можна теж працювати. Лише щоденна робота здатна принести результат. Що б почати робити сир, не потрібно дуже багато зусиль. Але, що б почати робити – потрібно вірити у свої сили та у те, що робиш. Більшість говорить, це елементарно, так зможе хоч хто. Але одиниці роблять.
Ті хто робить якісного, успішно конкурують на ринку виробників, посередників та покупців. Кожен член спілки «Карпатський смак» це доводить на своєму прикладі. Звісно, хтось заробляє, як виробник, хтось, як посередник. Але факт, що якісний продукт продається. А головне, що це продукт зроблено в Україні.

7.Культура гордості за професію

Кожен виробник, не залежно від професії та спеціалізації відчуває гордість за те, що робить, та може годинами розповідати про продукти. 

Наприклад, як каже пасічник Роман Тур зі Стрия, пасіка – це чисте спілкування з бджолою, яка не змінена людиною на свій лад і не є свійською твариною. А мед, пилок та молоко – це три продукти, які ми вживаємо, не вбиваючи нічого живого. Тут закладено глибокий зміст. Пан Роман переконаний, що працювати з бджолами не просто, адже вони надзвичайно розумні, відчувають, хто до них прийшов та з якою метою. Через це, коли пасічник підходить до них, то повністю налаштовує організм на позитив. Бджоли люблять спокій, тому спокійна робота принесе свій результат.

8.Культура здоров’я та смаку

Покупці все частіше прагнуть купити щось, що не зважаючи на швидкість руху, дає їм відчуття, що вони вживають щось високоякісне, здорове, смачне. Члени спілки об’єднали зусилля, що б результати їх праці, продукти та сировина були максимально корисними, здоровими та смачними. Під час дегустацій, фестивалів та ярмарків, де є можливість спілкування з споживачами, проводять роз’яснювальну роботу, щодо підвищення рівня обізнаності про смак натуральних продуктів.

У своїй діяльності багато часу приділяють збереженню та використанню регіональних традицій, страв кухні, підтримці здорового харчування та культури прийому їж.

9.Культура робити разом

Побудувати роботу спілки, яка об’єднує 4 області Карпатського регіону України не просто, адже географічні відстані, специфічність умов, все ж таки впливає. Слід відзначити, що громадська спілка «Карпатський смак» – професійне, але неприбуткове, об`єднання дрібних виробників продуктів харчування регіону Українських Карпат, та експертів, що працюють у напрямку відновлення традицій та смаку натуральних продуктів, збереження виробництва традиційних сільськогосподарських продуктів харчування.

Основна ціль нашої спільноти - підвищення конкурентоспроможності та забезпечення виходу на ринок малих і середніх підприємств, які знаходяться в Українських Карпатах.

Разом виробники шукають відповіді на питання, щодо формування привабливості власних брендів, просування та виходу на нові ринки збуту, консультації щодо технологій вирощування та виробництва продукції. Разом з фахівцями та експертами з Швейцарії (Дослідний інститут органічного сільського господарства (ФіБЛ) вивчають кращі практики та підсилюють свою унікальність, специфічність та автентичність, а також формують власні еталони смаку натуральних продуктів з Карпат.

10.Соціальна відповідальність та підтримка

Виробники члени спілки «Карпатський смак» сплачують податки у місцях здійснення діяльності. Тим самим інвестують кошти у розвиток інфраструктури своїх населених пунктів.  До прикладу, у селі Нижнє Селище, за сприяння «Селиської сироварні» у партнерстві громадськими організаціями та партнерами з ЄС реалізовано ряд проектів для освітніх закладів села, зокрема водогін, септик, біо туалет для школи, перекрито дах у сільському клубі, та інші.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні може з’явитися свято виноградарів, виноробів та садівників

Таке рішення було ухвалене сьогодні на засіданні Уряду. Проект рішення був розроблений Мінагрополітики за ініціативи галузевих об’єднань та асоціацій.

Професійне свято покликане вшановувати працівників виноградно-виноробної та садівничої галузей, відзначати їх досягнення та популяризувати українське садівництво, виноградарство та виноробство.

Так, на сьогодні площі плодово-ягідних насаджень та виноградників складають майже 270 тисяч гектарів (1% від площі с/г угідь). При цьому, виробництво фруктів та винограду фактично забезпечує 1 постійне та декілька сезонних робочих місць на 1 гектар насаджень.

Таким чином, в садівництві, виноградарстві та виноробстві працює велика кількість українців, завдяки яким ці галузі забезпечують значні надходження до бюджетів різних рівнів, сприяють розвитку сільських територій та збільшують експортний потенціал.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Поліссі розвиватимуть органічне ягідництво

Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.

Такі заходи передбачені проектом «Формування підприємницького середовища для органічного виробництва ягідних культур в трансграничних районах України і Білорусії». Його відібрали серед інших в рамках Програми територіального співробітництва Східного партнерства Білорусь-Україна.

Проект в Рівненській області реалізовуватиме Національний університет водного господарства та природокористування впродовж 14 місяців. Його загальна вартість близько 85 тисяч євро. Це кошти донорських європейських фондів, серед яких – GIZ.

Як розповідає професор НУВГП та керівник гранту Петро Скрипчук, головною метою проекту є формування бізнес середовища, яке об’єднає усіх зацікавлених у вирощуванні та переробці ягід.

«Задля цього створять Регіональний консультаційно-освітній центр, презентація якого відбудеться вже 22 березня на базі університету. Також запрацює сайт, організовуватимуть навчання та поїздки на українські та білоруські експериментальні господарства. Усі ці компоненти спрямовані на підвищення обізнаності представників агробізнесу у цій сфері», - зазначає Петро Скрипчук.

Зокрема, учасникам проекту надаватимуть рекомендації, вчитимуть розробляти бізнес плани і проекти з органічного й традиційного ягідництва, горіхівництва, рекультивації земель, організації екологічного бізнесу й туризму. А також – організовувати кластери та кооперативи.

Петро Скрипчук переконаний, що проект дозволить збільшити кількість підприємців у цій сфері, підвищити інвестиційну привабливість транскордонних регіонів, а також налагодити ділові контакти у сфері ягідництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна — одна з кращих країн для агробізнесу в Європі

Про це йшлося на Міжнародному економічному форумі в Давосі, Швейцарія, пише agroportal.ua.

На форумі було озвучено, що за останні 20 років Україна значно наростила виробничі потужності, крім того, за 2017 рік експортувала агропродукції на суму понад $17 млрд.

Гендиректор ІМК, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса зазначив, що на сьогоднішній день Україна є одним з ключових гравців на міжнародних продуктових ринках. Проте, зі зміною клімату в країні найближчим часом українські аграрії зіткнуться з величезними труднощами.

«Клімат змінюється, і безліч культур, які ще недавно обробляли в певних районах, вже складно буде вирощувати в типовій для них місцевості. І це великий виклик для агросектору. З іншого боку, ці зміни призведуть до значного розвитку агротехнологій, а сільське господарство буде масово впроваджувати інноваційні рішення для того, щоб пристосуватися до нових умов», — повідомив Ліссітса.

Керівник проекту Agrohub Юлія Порошенко підкреслила, що Agrohub, представлений на форумі, є «мостом» між українським агросектором і іншими країнами світу.

«Україні вдалося досягти по-справжньому вражаючих результатів, ми є № 1 з виробництва соняшникової олії, нашу продукцію можна знайти в самих різних країнах. А тепер уявіть, скільки ми зможемо домогтися завдяки впровадженню інновацій в АПК. Саме тому ми створили Agrohub, платформу, яка об'єднає інноваційні технології та сільське господарство», — заявила Юлія Порошенко.

Вона додала, що Agrohub також буде сполучною ланкою між українськими агровиробниками і їх колегами за кордоном.

У свою чергу, голова правління агрохолдингу МХП Юрій Косюк підкреслив, що незважаючи на деякі складності, вести бізнес в Україні досить просто. Крім того, зараз саме час інвестувати в українське сільське господарство.

«Сьогодні велика кількість бізнесу працює в тіні. І коли все більше підприємців стане працювати легально і вкладати в розвиток, це буде значним кроком на шляху до зміцнення нашого потенціалу. Повірте, Україна - одна з найкращих місць для ведення бізнесу в Європі», — заявив Косюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На сайті президента зареєстрована петиція щодо скасування «соєвих правок»

Зареєстрована вона від «Українського клубу аграрного бізнесу», а саме генеральним директором асоціації Тарасом Висоцьким. В асоціації вважають, що Президент має вжити заходів щодо відміни скасування бюджетного відшкодування ПДВ, пише landlord.ua.

Згідно тексту петиції, так звані «соєві правки» нанесуть шкоду аграріям та галузі в цілому.

«Зміни до Податкового кодексу України, що передбачають скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті технічних культур, а саме сої з 01.09.2018 та ріпаку з 01.01.2021 року, — викликали хвилю обурення аграріїв по всій країні. Аграрії впевнені, що «відтерміноване» скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку нанесе велику шкоду сільському господарству України», — йдеться в зверненні.

Згідно заяви прес-служби УКАБу, одним з таких механізмів може стати підтримка Петром Порошенком законопроекту № 7403-2 від 29.12.2017.

«В УКАБі прогнозують, що «соєві правки» зумовлять зниження закупівельних цін на насіння сої та ріпаку знизить їх рентабельність. Це потягне за собою скорочення посівних площ під цими культурами. Перспектив росту ринку соєвої олії в Україні вкрай мало, адже в нас немає культури споживання даного продукту і очікувати його зростання в короткостроковій перспективі не доводиться ні в харчових, ні в промислових цілях. Головними споживачами соєвого шроту є тваринництво, яке також не тішить темпами росту», — прогнозують в асоціації.

Станом на 9 ранку 25 січня петиція до Президента набрала 14 голосів, коли для її розгляду головою держави потрібно 25 тисяч. Збір голосів триватиме 90 днів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.