178171
182818

Гарбузове насіння принесе фермеру до 15 тис/га

Про це пише kurkul.com.

Технологія вирощування гарбуза є традиційною і майже незмінною впродовж тривалого часу. Однак, вона потребує додаткових зусиль і витрат, зокрема в частині залучення трудових ресурсів.

Витрати на оплату праці, а також вартість насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів складуть близько 10 573 грн/га площі. Найбільшою статтею витрат стане оплата праці, оскільки збір гарбузового насіння потребує спеціального трактора і додатково 10 працівників для його обслуговування.

Розрахункові витрати на доробку насіння до товарної кондиції складуть 332 тис. грн. До цієї суми входять вартість техніки, необхідної для обробки насіння та ціна використаної електроенергії.

За урожайності гарбуза в межах 50 т/га і середній ціні продажу 60 грн/кг насіння, фермер може отримати прибуток у розмірі 12 788 грн/га. При дещо вищій урожайності 55 т/га — 15 788 грн/га.

Час, за який окупляться інвестиції у сільгосптехніку та спеціальне обладнання для обробки насіння, може скласти від 2 до 4 років, залежно від маркетингової стратегії та кон’юнктури ринку.



Україна експортувала аграрної продукції на $ 4,3 млрд

Ця сума відповідає 38% від усього експорту України за січень-березень 2018 року, повідомляє прес-служба МінАПК.

Традиційно, найбільшу частку у аграрному експорті складають продукти рослинного походження, яких було експортовано на $2,2 млрд, у тому числі зернові культури – $1,6 млрд.

Також було експортовано жирів та олії - на $1,2 млрд, готових харчових продуктів – на $0,7 млрд, живих тварин та продуктів тваринного походження – на $279 млн.

За І квартал 2018 року в Україну було імпортовано аграрної продукції на $1,3 млрд, що дозволило сформувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою товарів у $3 млрд.

У розрізі груп товарів в Україну було ввезено:
- живих тварин та продуктів тваринного походження – на $210 млн;
- продуктів рослинного походження - на $570 млн;
- жирів та олії - на $65 млн;
- готових харчових продуктів – на $498 млн.

 



На Херсонщині збільшили посівні площі рису

Теґи: 

Посівні площі під рисом сільгоспвиробники хочуть значно збільшити – на тисячу га, пише grivna.ks.ua.

Як повідомив Департамент агропромрозвитку Херсонської ОДА, в цьому році аграрії планують виростити на 8,6 тис. га урожай, який збільшиться на 8 тис. т.

Щороку в Херсонській області рис вирощували на зрошуваних землях Скадовського, Каланчацького та Голопристанського районів.

А зараз крім них, зробили пробні посіви рису ще й на полях Бериславського, Каховського та Олешківського районів. На 20-100 га ці посіви будуть рости і розвиватися на краплинному зрошенні.

Так як закупівельна ціна рису росте з року в рік, то аграрії сподіваються окупити витрати на зрошення. Крім того, українська крупа не задовольняє і половини попиту в країні, а імпортний рис дорожче, тому надії херсонських сільгоспвиробників повинні виправдатися.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Аграрії підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності «олійних правок»

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності прийнятих норм про НЕвідшкодування ПДВ при експорті олійних, оскільки вони були прийняті із порушенням регламенту.

Про це зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

«Ми спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду. Якщо закон був прийнятий із порушенням регламенту, він не може бути проголосований і підлягає скасуванню. Коли депутати приймали 180 правку (щодо скасування відшкодування експортного ПДВ для олійних), регламент був порушений на кожному етапі голосування. Тому ми просимо Конституційний суд розглянути і скасувати цю правку», - відмітив Соколов.

За його словами, для того, щоб відповідне звернення було направлено, необхідно зібрати як мінімум 45 підписів народних депутатів.

Як зазначив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Іван Мірошніченко, фракція «Самопоміч» підтримує відповідне звернення до Конституційного суду.

«Я підтримую звернення до Конституційного суду – 24 підписи від фракції «Самопоміч» у вас уже є. Я думаю, що 45 ми зберемо, і навіть більше», - сказав нардеп.

За словами Мірошніченко, завтра, 17 травня, буде проведене внутрішнє засідання парламентського аграрного комітету, у ході якого він разом з народним депутатом від фракції «Воля народу» Сергієм Лабазюком закликатимуть народних обранців направити звернення на ім’я президента Петра Порошенко та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням прийняти рішення щодо «соєвих правок».

Крім того, Мірошніченко пропонує направити до посольств Європейського Союзу, США, а також представництв міжнародних фінансових організацій експертні висновки щодо наслідків від прийняття «олійних правок».

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України – рівність усіх платників перед законом незалежно від здійснюваного виду діяльності. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Вже завтра, 17 травня, Верховна Рада планує розглянути законопроект №7403-2, яким відміняються норми про Невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Однак цей законопроект вкотре стоїть у «непрохідній» частині порядку денного.

Якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Великий німецький інвестор йде з України через бюрократію в дозвільних органах

Транснаціональна корпорація "Peter Cremer GmbH" (штаб-квартира Гамбург) заявила про бажання вийти зі складу засновників терміналу "Термінал-Укрхарчозбутсировина" у зв’язку з неможливістю ведення бізнесу в Україні через складні та непрозорі методи ведення бізнесу і затягування процедур з боку дозвільних органів, пише 112.ua.

На думку її представників, більшу частину часу підприємець витрачає на узгодження, на отримання підписів, на те, щоб потрапити до якогось кабінету, що врешті може тривати роками.

За словами голови компанії "Термінал-УХЗС" Дмитра Фалька, старт багатомільйонного інвестпроекту за участю німецької компанії триває вже роки через бюрократичні та юридичні перешкоди з боку дозвільних органів.

"На відведення земельної ділянки під під'їзну залізничну гілку в нас пішло 7 років! Я маю підписи всіх прем'єр-міністрів і виконувачів обов'язки за цей період, включаючи Гройсмана. Наступною інстанцією може бути тільки президент Порошенко. Про яке будівництво можна говорити, коли в XXI столітті потрібно витратити 6-7 років на оформлення землі? Це робить нас неконкурентоспроможними як країну", – заявив Дмитро Фалько.

Як повідомляється, проект передбачає будівництво трьох перевантажувальних комплексів, розвиток залізничного господарства, створення підхідного каналу та операційної акваторії. Інвестиції тільки на першому етапі можуть становити понад 60 млн дол., що дасть можливість збільшити вантажообіг до 3,5 млн т на рік, створити додатково 300 робочих місць. При цьому відрахування до бюджетів усіх рівнів зростуть на понад 80 млн грн на рік.

Згідно з дослідженням Європейської бізнес-асоціації 58% інвесторів незадоволені бізнес-кліматом в Україні, а 28%  планують розширювати потужності в Україні.

Керівник департаменту регіонального розвитку Європейської бізнес-асоціації Юлія Краснова зазначила, що "Термінал-УХЗС" офіційно не звертався за допомогою до Асоціації, але про проблеми компанії там відомо.

"Ми прекрасно знаємо ситуацію, ми маємо ще кілька прикладів наших членських компаній у Миколаєві, які стикалися з подібними проблемами. Компанія вважає, що держава свідомо їм перешкоджає. Вони мають проблеми в отриманні ліцензій від рибгоспу, також хочуть відкликати ліцензію на оренду земельної ділянки. Ні логічно, ні юридично це не обґрунтовано. Ми чекаємо звернення від компанії до нас і будемо діяти. Зробимо все можливе, всіма легальними способами, щоб допомогти компанії", – сказала Юлія Краснова.

В Європейській бізнес-асоціації впевнені, що південь України завжди був привабливим для інвесторів, але мають бути однакові правила гри.

"Але поки бізнес, на жаль, не бачить кроків української влади до подолання корупції", – констатувала Юлія Краснова.

Ваш вибір 'Подобається'.


86% аграріїв відмітили згубні наслідки «олійних правок» для АПК

Такий варіант відповіді обрали 86% сільгоспвиробників під час голосування, що відбулось у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

У той же час лише 14% респондентів зазначили, що наслідком скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку стане розвиток національної переробки сої.

У голосуванні взяли участь 450 представників аграрних підприємств з різних куточків України, тому вибірка є репрезентативною.

Справа в тому, що переробка олійних в Україні вже рентабельна. А тому аргументи прихильників «соєвих правок» щодо необхідності збільшення переробних потужностей за рахунок малих та середніх агровиробників не мають сенсу. Тим більше, за даними Національної академії аграрних наук України, переробні потужності ріпаку перевищують загальні об’єми виробництва цієї культури в нашій країні.

«Ми робили свої запити до Інституту аграрної економіки, також - до асоціації "Укроліяпром", хотіли дізнатись обсяг наявних потужностей переробки сої. В обох випадках отримали однакові відповіді: 1 млн тон спеціалізованої переробки сої, та 5 млн тон багатофункціональної переробки олійних, сої зокрема», - зазначив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Як зазначив народний депутат Іван Мірошниченко, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Зрештою це призведе до скорочення посівних площ під соєю та ріпаком.

За даними опитування, 76% сільгоспвиробників не будуть вирощувати сою у 2019 році, якщо норми про невідшкодування ПДВ при експорті олійних не будуть відмінені. Згідно з результатами голосування, минулого року сою вирощували 67,8% опитаних аграріїв. У 2018 році цей показник скоротився до 55,4%.

Для відновлення справедливості і повернення відшкодування експортного ПДВ для сої та ріпаку аграрії розробили законопроект №7403-2. Цей документ підтримали 15 обласних рад, міжнародні установи, ряд народних депутатів та усі найбільші аграрні асоціації.

Верховна Рада планує розглянути цей законопроект завтра, 17 травня. У разі, якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.
 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.